Розв’язок:

     1. Обчислимо додані витрати (С_Д), грн.: 

                                                       С_Д = С_П – М

     Сд  пек = 530,6 – 371,4 = 159,2;

     Сд  мастило = 560,3 – 386,6 = 173,7;

     Сд  мастило 2 = 583,2 – 390,7 = 192,5;

     Сд  мастило 3 = 614,5 – 402,5 = 212;

     Сд  нафталін = 657,4 – 416,1 = 241,3.

     2. Визначимо коефіцієнт розподілу  прибутку (частка чистого прибутку  щодо доданих витрат) (Р_П):

                                                ,                                    

     Рп = 2168 : 11920 × 100 = 18,19.

     3. Розрахуємо внутрішні планово-розрахункові ціни на продукцію цеху (Ц_В), грн.:

     

     Цв  пек = 159,2 × (1 + 18,19 / 100) + 371,4 = 559,6 ;

     Цв  мастило = 173,7 × (1 + 18,19 / 100) + 386,6 = 591,9;

     Цв  мастило 2 = 192,5 × (1 + 18,19 / 100) + 390,7 = 618,22;

     Цв  мастило 3 = 212 × (1 + 18,19 / 100) + 402,5 = 653,06;

     Цв  нафталін = 241,3 × (1 + 18,19 / 100) + 416,1 = 701,3.

     Відповідь: внутрішні планово-розрахункові ціни становитимуть, грн.: на пек – 559,6, на мастило – 591,9, на мастило2 – 618,22, на мастило3 - 653,06, на нафталін – 701,3.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                               ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

     1.Стимулююча функція оплати праці.

Заробітна плата - це основна частина коштів, що направляються  на споживання, що є долею доходу (чисту продукцію), що залежну від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється між  працівниками відповідно до кількості і якості витраченої праці, реальним трудовим вкладом кожного і розміром вкладеного капіталу.Найважливішою умовою організації громадського виробництва, стимулювання високоефективної трудової діяльності являється встановлення міри праці і міри його оплати. Міра оплати праці являє собою винагороду або заробітну плату, що отримуються працівниками за надання своєї робочої сили. Практично заробітна плата, або дохід конкретного працівника може набувати форми різних грошових виплат : місячних окладів, годинних тарифних ставок, премій, винагород, гонорарів, компенсацій і так далі.Заробітна плата грає величезну роль в розвитку економіки держави, підйому добробуту народу. У ній отримує своє вираження широкий аспект економічних стосунків між суспільством, трудовим колективом і працівниками з приводу їх участі в громадській праці і його оплаті. З одного боку, заробітна плата є основним джерелом підйому добробуту робітників і службовців, а з іншою, - важливим важелем матеріального стимулювання росту і вдосконалення громадського виробництва. Щоб виробництво безперервно розвивалося і удосконалювалося, необхідно створювати матеріальну зацікавленість працівників в результатах праці.У сучасних умовах, в період переходу до ринкової економіки, в цілях стимулювання праці працівників, оплата праці не є єдиним джерелом доходу працівника. Загальний дохід працівника включає наступні види виплат : заробітну плату по тарифних ставках і окладах, додаткові пільги і компенсації, стимулюючі надбавки і премії, соціальні виплати, дивіденди та ін. Співвідношення між цими елементами утворює структуру прибутків, або заробітної плати, окремих співробітників і усієї організації.

Структура заробітної плати в тій або іншій організації визначається на основі мікроекономічного аналізу рівня оплати праці працівників, існуючих доплат, витрат і результатів праці персоналу, продуктивності і рентабельності праці, а також умов на регіональному ринку праці, зокрема, рівноваги попиту і пропозиції на робочу силу і так далі. 

Структура прибутків  на підприємствах нашої країни визначається співвідношенням трьох основних складових : тарифних ставок і окладів, доплат і компенсацій, надбавок і  премій. Тарифні ставки і оклади визначають величину оплати праці відповідно до його складності і відповідальності за нормальних умов роботи і відповідних витрат робочої сили.

Доплати і компенсації  встановлюються як відшкодування додаткових витрат робочої сили при існуючих відхиленнях умов праці. Надбавки і премії передбачаються для стимулювання високої творчої активності персоналу, підвищення якості роботи, продуктивності праці і ефективності виробництва і за високу якість продукції встановлюються залежно від отриманою сукупною прибули або загального доходу підприємства у розмірі 20-40% до тарифної ставці. Премії передбачені за якісне і своєчасне виконання виробничих завдань, а також за особистий творчий вклад працівників в кінцеві результати виробництва. Соціальні виплати включають часткову або повну оплату витрат персоналу по наступних видах: транспорт, медична допомога, відпустка і вихідні дні, живлення під час роботи, навчання працівників, страхування життя, заміські поїздки, матеріальна допомога і так далі

Стимулююча функція  важлива з позиції керівництва підприємства : треба спонукати працівника до трудової активності, до максимальної віддачі, підвищення ефективності праці. Цій меті служить встановлення розміру заробітків залежно від досягнутих кожним результатів праці. Відривши оплати від особистих трудових зусиль працівників підриває трудову основу зарплати, веде до послаблення стимулюючої функції заробітної плати, до перетворення її на споживчу функцію і гасить ініціативу і трудові зусилля людини.Працівник має бути зацікавлений в підвищенні своєї кваліфікації для отримання більшого заробітку, оскільки вища кваліфікація вище оплачується. Підприємства ж зацікавлені у більше висококваліфікованих кадрах для підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції. Реалізація стимулюючої функції здійснюється керівництвом підприємства через конкретні системи оплати праці, засновані на оцінці результатів праці і зв'язку розміру фонду оплати праці (ФОП) з ефективністю діяльності підприємства.Основним напрямом вдосконалення усієї системи організації заробітної плати є забезпечення прямої і жорсткої залежності оплати праці від кінцевих результатів господарської діяльності трудових колективів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Дати відповідь на тести:

1. Процес контролю передбачає:

     2 - виявлення відхилень фактичних показників від установлених;  

2. Матеріальна відповідальність підприємств і їх підрозділи за виконання        своїх договірних зобов'язань здійснюється у формі: 

     2 - штрафних санкцій; 

3. Пiдприємство обере ту величину обсягу виробництва, коли рiзниця               мiж виручкою (доходом) від продажу продукції i загальними (сукупними) витратами буде: 

     1 - оптимальною; 

4. Основним аспектом управління запасами на підприємстві є:

     3 - обґрунтування витрат на підтримання певного рівня запасів; 

5.  Основними складовими лізингових платежів (орендної плати) є:

     1 - амортизаційні відрахування і  експлуатаційні витрати; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               Задача

      Підприємство  виготовило і реалізувало продукції  на суму 250 тис. грн., його загальні витрати  склали 180 тис. грн., у т. ч. постійні – 70 тис. грн.

     Необхідно: визначити коефіцієнт безпеки операційної  діяльності підприємства.

     Розв’язок:

     Рівень безпеки операційної діяльності визначається на основі беззбиткового обсягу виробництва. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу виробництва над фактичним обсягом виготовлюваної продукції.

     Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (к_Б) обчислюється за формулою: 

                                                 ,                                         

     де  N – обсяг виробництва продукції в натуральному виразі;

     N_Б – точка беззбитковості (беззбитковий обсяг виробництва продукції) в натуральному виразі.

     Для заданий умов коефіцієнт безпеки  виробництва (операційної діяльності) становитиме:

     

     Відповідь: коефіцієнт безпеки операційної діяльності підприємства становить 0,28. 
 
 

     Перелік літератури

 

1. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і  практика: Навч. посібник. – К.: Вікар, 2001. – 346 с.
2. Минаев Э.С., Агеева Н.Г., Аббата Дага А. Управление производством и операциями: 17-ти  модульная программа для менеджеров  «Управление развитием организации». Модуль 15. Управление производством и операциями. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 328 с.
3. Фандель Г. Теорія виробництва і витрат: Пер з нім. – К.: ТАКСОН, 2000. – 528 с.
4. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. – 3-тє вид. – Д.: ООО «Баланс-Клуб», 2000. – 368 с.
5. Шим Джей К., Сигел Джоел Г. Методы управления стоимостью и анализ затрат: Пер. с англ. – М.: Филинъ, 1998. – 344 с.
6. Шмален Г. Основы и проблемы экономики предприятия: Пер. с нем. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 512 с.
7. Жарко І.В. Навчально-методичний посібник з дисципліни «Внутрішній економічний механізм підприємства» для студентів спеціальності 6.030504 «Економіка підприємства». - Харків: ХІНЕМ. – 2005. – 120 с.

8.  Жарко І.В.  Практикум з дисципліни «Внутрішній  економічний механізм               підприємства» підготовки бакалавра  з напряму 6.030504 «Економіка підприємства». - Харків: ХІНЕМ. – 2006. – 104 с