Вплив цінової та нецінових детермінант попиту на ринкову рівновагу

ЗМІСТ

 

1. Вплив цінової та нецінових детермінант попиту на ринкову рівновагу........3

2. Практичне завдання.............................................................................................7

ЛІТЕРАТУРА.........................................................................................................13

 

 

 

 

1. Вплив цінової та нецінових детермінант попиту на ринкову рівновагу

 

Всі мікроекономічні суб’єкти взаємодіють  через ринок, який характеризують такі основні змінні: попит, пропонування, ціна. Вони тісно пов’язані і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання. Поведінку покупців описує категорія „попит”, поведінку продавців – категорія „пропонування”. Ринкова ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

 

 

Покупці, які  мають потребу у певних товарах, виходять на ринок і пред’являють попит. Попит – це форма вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний попит – попит окремого споживача та ринковий попит, який складається з суми індивідуальних попитів.

 Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару. Попит, як взаємозв’язок ціни і кількості, можна зобразити графічно у вигляді кривої попиту (рис.1.1).

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за кожного рівня ціни, називають обсягом попиту. Його можна визначити за графіком як параметр точки на кривій попиту: наприклад, обсяг попиту на яблука за ціною 4 гривні за кг становить 20 кг на день.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок: обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни і зростає зі зниженням ціни.

Математичним  виразом закону попиту є функція попиту: Q_D=f(P)

де     Q_D – обсяг попиту на товар,  D – попит,   P– ціна товару.

Лінійна функція попиту описується  рівнянням:    Q_D=a–b·P.

Ціна є основною детермінантою попиту, зміна якої  спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками на  даній кривій попиту (рис. 1.2).

 

 Нецінові детермінанти попиту спричиняють зміни у попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту: праворуч-вгору, якщо попит зростає, і ліворуч-вниз, якщо попит скорочується (рис. 1.3). Нецінові детермінанти являють собою основні мотиви споживчого попиту. До нецінових детермінант попиту відносяться: смаки і уподобання споживачів; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; кількість споживачів на ринку; очікування споживачів відносно майбутніх цін.

Смаки і уподобання споживачів визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою і здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни та інших рівних умов.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив па попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

• нормальні товари – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів, крива попиту зміщується праворуч. Абсолютна більшість товарів є нормальними;
• нижчі товари – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходу, а крива попиту зміщується ліворуч. До таких товарів можна віднести немодне вбрання, висококалорійні, з низьким вмістом вітамінів продукти, а також товари низької якості.

Ціни сполучених товарів чинять взаємний вплив щодо попиту залежно від виду цих товарів. Розрізняють два види сполучених товарів:

• товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад, м’ясо і риба: з підвищенням ціни м’яса попит на рибу зросте незалежно від її ціни, що графічно відповідатиме зміщенню кривої попиту на рибу праворуч;
• товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно, наприклад, бензин і шини або інші запасні частини до автомобіля. З підвищенням ціни бензину попит на шини скоротиться, оскільки власники автомобілів будуть їздити менше. Графічно скороченню попиту на шини внаслідок підвищення ціни бензину відповідає зміщення кривої попиту ліворуч.

Кількість споживачів на ринку – зі збільшенням числа покупців попит зростає, крива попиту зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч за інших рівних умов.

Очікування  споживачів. Очікування зміни цін є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді за інших рівних умов, крива попиту зміщується праворуч, і навпаки – за умови очікування майбутнього зниження цін. Аналогічною є реакція споживачів в очікуванні підвищення або зниження доходу.

З врахуванням нецінових детермінант  попиту функція попиту може бути представлена формулою:

 Q_D = f(P, N_D) ,     

де  N_D –  нецінові детермінанти попиту.

Наприклад російські постачальники значно збільшили ціни на нафту, яку імпортує Україна. Підвищення цін на нафту і газ позначилося на всій економіці України і роздуло затрати на виробництво і розподіл фактично всіх вітчизняних товарів та імпортованих ресурсів. Отже, витрати на виробництво вітчизняної продукції зросли на всіх рівнях. Тому крива української сукупної пропозиції посунулася вліво. Підвищення рівня цін в такій ситуації супроводжується інфляцією, обумовленою зростанням витрат.

 

 

2. Практичне завдання

 

Фірма діє в умовах досконалої конкуренції  у короткостроковому періоді. В  галузі працює 500 фірм. Функція галузевого попиту на продукцію визначається такими даними:

P, грн.	80	60	47,3	40	35	30	20
Q, од.	1000	2000	3000	4000	5000	6000	7000

 

Припустимо, що всі  фірми мають однакові витрати  виробництва продукції. Постійні витрати  виробництва складають 60 грн. Залежність граничних витрат від обсягу виробництва наведена у таблиці:

 

Q, од.	0	2	4	6	8	10	12	14
МС, грн.	-	10	6	2	18	24	30	36

 

На підставі наведених даних:

1. Розрахуйте VС, ТС, АVС, АFС, АТС та визначте найбільш раціональний обсяг виробництва.

2. Визначте ринкову ціну, яка встановилася на даному ринку, індивідуальну пропозицію окремого виробника та фінансові результати його діяльності (загальний виторг, економічний прибуток).

3. Припустимо, що одна компанія придбала всі фірми галузі. На підставі розрахунків загального та граничного виторгу (доходу) визначте, який обсяг продукції та за якою ціною буде пропонуватися у нових умовах. Який економічний прибуток отримає монополіст?

4. Припустимо, що держава обмежила верхню планку цін на рівні 20 грн. за од. товару. Обґрунтуйте подальші дії конкурентних фірм у довгостроковому періоді.

5. Рішення задачі проілюструйте графічно.

 

Рішення.

 

1. Змінні витрати (VC) – це витрати, що залежать від обсягу виробництва і визначаються для короткострокового періоду, як різниця між загальними та постійними витратами.

VC = ТС – FC.

Граничні витрати (МС) – це приріст  витрат при зміні обсягу виробництва на одиницю, тобто МС (Q) = ТС(Q +1) – ТС(Q)

Середні загальні витрати(АТС) визначаються за формулою:

АТС (Q) = ТС(Q) / Q

Середні постійні витрати: АFC(Q) = FC / Q.

Середні змінні витрати: АVC(Q) = VC / Q

Розрахунок будемо будувати на відомих  даних щодо постійних витрат – FC = 60 та залежності граничних витрат. Результати розрахунку наведені в таблиці.

 

Q	TC	FC	VC	MC	ATC	AFC	AVC
0	60	60
2	70	60	10	10	35	30	5
4	76	60	16	6	19	15	4
6	78	60	18	2	13	10	3
8	96	60	36	18	12	7,5	4,5
10	120	60	60	24	12	6	6
12	150	60	90	30	12,5	5	7,5
14	186	60	126	36	13,29	4,29	9

 

2. Виробники товарів та послуг пропонують свої товари на ринках відповідної продукції, де вони взаємодіють з іншими виробниками аналогічної продукції та із споживачами. Умови взаємодії учасників та ціноутворення на ринках залежать від ринкової структури, яка визначається певним набором характеристик.

Повна, або досконала конкуренція  – це такий тип ринкової структури, для якого:

1) частка кожного постачальника  і споживача в загальному обсязі ринкової продукції є незначною, ніхто не домінує на ринку;

2) продукція однорідна;

3) учасники можуть вільно входити  на ринок та виходити з нього;

4) постачальники не взаємодіють  один з одним, так само як  і споживачі (їхня поведінка  не є стратегічною);

5) всі учасники повністю проінформовані  для визначення своєї поведінки  на ринку.

Конкурентна фірма будь-який можливий обсяг свого випуску може продати  за ціною ринкової рівноваги РЕ, інакше кажучи, ціна попиту на продукцію  окремої конкурентної фірми є  сталою для різних обсягів q. Тобто, попит на продукцію конкурентної фірми є абсолютно еластичним, а відповідна крива попиту є горизонтальною лінією, що відповідає ціні РЕ.

Фірма в результаті продажу своєї  продукції на ринку отримує певну  виручку. Сукупна виручка (доход) – це сума грошей, яку отримає фірма після продажу своєї продукції на ринку:

R = R(q) = Рq.

Гранична виручка – це зміна  загальної виручки внаслідок  продажу додаткової одиниці продукції:

МR = DR(q)/Dq,

або

МR = dR(q)/dq = Р.

Середній доход – це доход у розрахунку на одиницю продукції, тобто за умов досконалої конкуренції AR = P.

Q	TC	FC	VC	MC	ATC	AFC	AVC	Р = МR	АR	TR	π
0	60	60
2	70	60	10	10	35	30	5	80	2	160	90
4	76	60	16	6	19	15	4	60	4	240	164
6	78	60	18	2	13	10	3	47,3	6	283,8	205,8
8	96	60	36	18	12	7,5	4,5	40	8	320	224
10	120	60	60	24	12	6	6	35	10	350	230
12	150	60	90	30	12,5	5	7,5	30	12	360	210
14	186	60	126	36	13,29	4,29	9	20	14	280	94