Економічний розвиток та основні екологічні проблеми Столичного регіону

 

 

Варіант № 24

      План:

 

1. Теоретична частина
1. Економічний розвиток та основні екологічні проблеми

Столичного регіону……………………………………………………………...3

1. Історія розвитку регіону……………………………...4
2. Географічне положення регіону…………………..…4
3. Населення регіону…………………………………….5
4. Природні умови і ресурси регіону…………..………6
5. Господарство регіону……………………..………….8
6. Зовнішньоекономічні зв’язки регіону……………..12
7. Екологія регіону……………………………………..14
8. Актуальні проблеми регіону ...…………………….16

2. Тестові завдання……….………………………………………….20
2. Практична частина……………………………………………………21

Список літератури………………………………………………………………22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретична частина.

1. Економічний розвиток та основні екологічні проблеми

Столичного регіону.

Столичний економічний район знаходиться у північній частині України. До його складу входять Київська (з м. Київ), Житомирська та Чернігівська області. Це найпотужніший економічний район, частка якого у ВВП країни становить 24,8 % (табл. 1.1.).

Особливість його розташування полягає в тому, що тут знаходиться столиця України місто Київ. До нього сходяться залізниці" автомагістралі, річкові та повітряні шляхи, що позитивно впливає на соціально-економічний розвиток регіону.

Таблиця 1.1. Територія, населення та ВРП економічних районів України

№ з/п	Економічні регіони	Площа		Населення станом на 1 січня 2007р.		ВРП 2008
		Тис.км2	%	Тис.осіб	%	Млн.грн	У розмірах на 1 особу, грн	Частка регіону до підсумку,%
1	Столичний(Київська,Житомирська,Чернігівська обл.)	90,7	15,1	6854,1	14,9	235177	34312	24,8
2	Донецький(Донецька,Луганська обл.)	53,2	8,8	6814,8	14,8	160631	23571	16,9
3	Придніпровський(Дніпропетровська,Запорізька обл.)	59,1	9,8	5191,4	11,3	147132	28341	15,5
4	Північно-Східний(Харківська,Полтавська,Сумська обл.)	84,0	13,9	5452,2	11,9	109717	20124	11,6
5	Причорноморський(Одеська,Миколаївська,Херсонська,АРК)	113,4	18,8	7010,8	15,2	113248	16153	11,9
6	Карпатський(Львівська,Ів.-Франківська,Чернівецька,Закарпатська обл.)	56,5	9,4	6054,3	13,2	75458	12463	8,1
7	Подільський(Вінницька,Хмельницька,Тернопільська обл.)	60,9	10,1	4081,2	8,9	46773	11461	4,9
8	Центральний(Кіровоградська,Черкаська обл.)	45,5	7,5	2321,2	5,1	33062	14243	3,5
9	Північно-Західний(Волинська,Рівненська обл.)	40,3	6,6	2183,4	4,7	26858	12303	2,8
Україна		603,7	100	45963,4	100	948056	20627	100

 

1. Історія розвитку регіону.

 

Територія Столичного економічного району виходячи з вигідних сторін свого географічного положення та сприятливих кліматичних і природних умов була заселена дуже давно. Саме ця територія була центром одного з найбільших східнослов’янських племен – полян, які були наступниками трипільців та антів – автохтонного населення сучасної території України. На межі V – VI ст. тут виникає укріплене городище – Київ, навколо якого швидко розростається місто. Незабаром все Подніпров’я вкривається містами – Переяслав, Чернігів, Коростень, Любеч, Овруч, Новгород, Канів, Корсунь. На той час вони стали центрами ярмаркарства та ремесел, державного управління. За всю свою історію Київ не втрачав статусу культурної та історичної столиці України.

В ХХ ст. він спочатку був офіційним центром Української Народної Республіки, а дещо пізніше, з 1924р. став центром Української Радянської Соціалістичної Республіки. Безумовно, розвиток території в межах одних політико-адміністративних утворень позитивно вплинув на комплексність її розвитку. Провідним в його структурі є промислове виробництво при недостатньо розвиненому сільському господарстві.  
Регіон до сьогоднішнього дня відіграє столичну роль в економіці України, що в значній мірі визначає особливості його розвитку.

 

 

2. Географічне положення регіону.

Столичний економічний регіон розміщений у північній частині України, в басейні Дніпра. Площа його становить 90,7 тис. км2. Район посідає друге місце в Україні за територією, а за кількістю населення поступається тільки Донецькому і Причорноморському економічним регіонам. Друге місце в країні належить регіону за виробництвом продукції промисловості, за виробництвом продукції сільського господарства він поступається тільки Причорноморському. Тут розташована столиця України - м. Київ. У регіоні 70 адміністративних районів, в його межах 50 міст, 106 містечок, 1712 сільських рад, які об'єднують 4354 сільських населених пункти. 

Київ як столиця держави зумовлює сучасне транспортно-географічне положення району. До неї сходяться залізниці, автомагістралі, річкові шляхи. Позитивно впливає на економічний розвиток регіону також наявність спільного кордону з Російською Федерацією та Білоруссю.  
Займаючи 15% території України регіон посідає вагоме місце в її господарському комплексі. За валовою сільськогосподарського продукцією та ефективністю ЇЇ виробництва він займає передові позиції в державі. Частка його у виробництві промислової продукції України становить 10,5%, в тому числі м. Києва - 4,2%, суспільного валового продукту - 13,1%, національного доходу - 13,8%. Тут зосереджено 15% вартості основних фондів. Регіон надає майже 1/3 інформаційно-обчислювальних послуг в Україні. 

 

 

 

3. Населення регіону.

У Столичному економічному районі проживає 15 % населення України. Це давнозаселена територія, колиска українського народу. Але чисельність населення в останні роки поступово скорочується внаслідок погіршення демографічної ситуації, особливо в сільській місцевості: коефіцієнт природного приросту тут найнижчий в Україні. Від'ємними є також показники природного приросту міського населення, хоча вони дещо вищі, ніж в цілому в Україні. Найгірша ситуація в Чернігівській області, яка за показниками природного приросту (-10,5 %) займає останнє місце в Україні.

На території району мешкають представники понад 100 національностей. Переважна більшість з них (82 %) — українці. Представники етнічних меншин живуть переважно в міських поселеннях, найбільше серед них — росіян, білорусів, поляків, євреїв. Росіяни становлять значну кількість населення обласних центрів, білоруси — прикордонних з Білоруссю територій, поляки — південно-західної частини Житомирщини.

Населення розміщене на території району нерівномірно. Його середня щільність — 76 осіб/км2, що відповідає середньоукраїнському показнику. Найменша щільність населення — в Чернігівській обл. (41 особи/км2), найвища — в Київській обл. (155 осіб/км2).

Більшість населення району (58 %) проживає у міських поселеннях. Найвищий показник урбанізації — в Київській області (82 %), цьому сприяє наявність на її території міста Києва (2785 тис. жителів станом на 1 січня 2010 р.). Навколо Києва формується міська агломерація, яка охоплює крім ядра ряд міст-супутників (Бровари, Бориспіль, Біла Церква, Васильків, Боярка, Фастів та ін.).

Сільське населення проживає у різних за людністю населених пунктах. Вони переважно невеликі (до 300 осіб) у північній (лісовій) частині району і середні та великі (500—1500 осіб) у південній (лісостеповій) частині. Значні зміни в розселення внесло відселення людей з територій, що зазнали найбільшого радіаційного забруднення після Чорнобильської аварії.

Значну частину населення району (64 %) становить економічно активне населення, що дещо вище загальноукраїнського показника. Воно відзначається високим рівнем професійної та освітньої підготовки, особливо у містах. На сьогодні рівень зайнятості населення невисокий (64 %). Рівень безробіття найвищий у Житомирській області (3,0 %). В Києві він майже відсутній (0,4 %). Більшість трудових ресурсів зайнято в соціальній сфері.

 

 

4. Природні умови і ресурси регіону.

Столичний район належить до регіонів України з невисоким природно-ресурсним потенціалом. У його структурі переважають земельні (60 %), водні та лісові ресурси. Серед мінеральних — нерудні корисні копалини, насамперед будівельні матеріали, що найширше представлені покладами гранітів, лабрадоритів і габро, запаси яких становлять відповідно 92 і 94 % від усіх покладів цього цінного каменю в Україні. Вони знаходяться, в основному, на виходах Українського кристалічного щита, особливо в Житомирській області.

На території району зосереджено майже 1/4 запасів гнейсів України, виявлено унікальні родовища мармуру, коштовного каміння (гірського кришталю, гранату, топазу, аметисту, опалу, берилу та ін.).

На Житомирщині знаходиться одна з найбільших каолінових провінцій у країні (каоліни використовують у фармацевтичній промисловості, для виготовлення косметичних засобів, порцеляново-фаянсових виробів, паперу).

З рудних корисних копалин промислове значення мають ільменіти (титанові руди) Іршанського родовища (Житомирська обл.).

Із паливних ресурсів найважливішою є нафта. Найбільші її родовища (Прилуцьке, Леляківське, Гнідинцівське) знаходяться у південно-східній частині району. Буре вугілля видобувається в західній частині (Коростишівське родовище). На Поліссі залягають найбільші в Україні поклади торфу.

Клімат району помірно континентальний, з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м'якою зимою. Агрокліматичні ресурси району сприятливі для сільськогосподарського виробництва. За агрокліматичними відмінностями всю територію району можна поділити на дві частини: північну (поліську) — вологу, помірно теплу і південну (лісостепову) — помірно зволожену, теплу.

Ґрунти в межах району досить різноманітні, з невисоким вмістом гумусу.

У структурі земельного фонду переважають сільськогосподарські угіддя (13 % угідь України). Для району характерний дещо нижчий від середнього по Україні рівень розораності сільськогосподарських угідь, що пояснюється значною заболоченістю місцевості.

Одне з основних багатств району — ліси. Лісистість території становить 26 %. За їх площею та запасами деревини Столичний район посідає перше місце в Україні.

Значною різноманітністю характеризуються водні ресурси району. Його територією протікає 594 річки довжиною понад 10 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Ріки відіграють важливу роль у господарстві. На їх берегах розміщено більшість населених пунктів, а їх воду використовують в енергетиці. Дніпро, Прип'ять, Десна мають неабияке значення для судноплавства.

Сприятливі кліматичні умови, поєднання різних рослинних угруповань, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод (Миронівка, Біла Церква, Березань, Овруч, Верхівня), велика кількість культурно-історичних пам'яток визначають роль Столичного району як важливого рекреаційного регіону. Однак використання рекреаційного потенціалу району сильно обмежене в результаті радіоактивного забруднення території після аварії на Чорнобильській АЕС.

 

 

 

5. Господарство регіону.

Господарство регіону становить індустріально-аграрний комплекс, що спеціалізується в обробній промисловості, зокрема машинобудуванні, легкій, хімічній і харчовій промисловості, у багатогалузевому сільському господарстві. В останні роки чільне місце в структурі ВРП посідає соціальна сфера.

У регіоні виробляється 18,5 % промислової продукції країни (з них в Києві — 12,7 %). У галузевій структурі промисловості виділяється машинобудування, продукція якого охоплює понад 1/4 промислової продукції району. Представлені практично всі види машинобудування — від важкого до точного. Найширшою є географія сільськогосподарського машинобудування (Київ, Біла Церква, Ніжин, Прилуки, Житомир, Ірпінь, Овруч та ін.). Верстатобудування розвинене в Києві, Житомирі. У районі працюють одні з найпотужніших в Україні підприємства точного машинобудування, з виробництва радіо та електроприладів, електроустаткування, радіоелектроніки (Київ, Чернігів, Житомир, Коростишів, Васильків, Біла Церква). Найбільший центр транспортного машинобудування — Київ (суднобудування, авіабудування, автомобілебудування, випуск мотоциклів, велосипедів тощо).

Легка промисловість району виділяється текстильною, швейною, взуттєвою галузями. Лляна промисловість орієнтується на місцеву сировину, тому основні підприємства знаходяться в поліській частині району. Найбільшим підприємством галузі є Житомирський льонокомбінат. У бавовняній промисловості переважають невеликі ткацькі підприємства в Києві, Коростишеві, Острі, Прилуках, Новгороді-Сіверському.

Столичний район посідає перше місце в країні за виробництвом вовняних тканин (80 % ). Вовняна промисловість представлена камвольно-суконним комбінатом та фабрикою первинної переробки вовни в Чернігові, суконними фабриками в Березані, Богуславі, Коростишеві.

Шовкова промисловість зосереджена в місті Києві. Хоча найбільші трикотажні об'єднання знаходяться у столиці, географія трикотажних підприємств в районі досить широка: Біла Церква, Бровари (дитячий трикотаж), Житомир (панчішні вироби), Бердичів (рукавиці), Радомишль та ін. На район припадає близько 42 % шкіряно-взуттєвої продукції в Україні, її виробляють у Житомирі, Києві, Прилуках, Бердичеві, Чернігові, Білій Церкві.