Контрольна робота по «Економіка праці та соціально-трудові відносини»

Дуже важливим джерелом інформації є переписи населення, котрі мають  дещо спільне з попереднім способом збору інформації. Головна відмінність  між ними полягає у масштабах  обстеження, тобто в повному охопленні  досліджуваної сукупності населення переписом, на відміну від вибіркових досліджень домогосподарств. Це джерело інформації дає змогу отримати всеосяжну інформацію про населення, що вимагає обмеженості переліку питань з приводу кожного конкретного аспекту дослідження населення.

Масштаби перепису не дають  змогу здійснювати його часто, звичайно він проводиться раз на десять років. Однією з головних переваг  інформації, отриманої шляхом перепису, є можливість її регіонального та міжрегіонального аналізу. Найповніше охоплення населення уможливлює отримання повної, без похибок, інформації по всіх територіально-адміністративних одиницях. Переписи також мають важливе методологічне значення.

Вибіркові обстеження підприємств надають інформацію про трудову діяльність з погляду виробничих процесів. Вони є єдиним джерелом інформації про внутрішні ринки праці. Ці дослідження не дають змоги проаналізувати неформальний ринок праці, не дають повного уявлення про трудову діяльність працівника, оскільки обмежують її підприємством та не фіксують вторинну зайнятість, якщо вона не пов'язана з цим самим підприємством. Перевагою цих обстежень є такі: аналіз взаємозв'язку зайнятості, відпрацьованого робочого часу та отримання винагороди; вибірковість дослідження, яке можна здійснювати за певними економічними секторами.

Проводячи моніторинг соціально-трудової сфери, необхідно використовувати також дані досліджень наукових організацій. Найбільш важливими є дані соціологічних обстежень з різноманітних питань моніторингу. Моніторинг соціально-трудової сфери включає обов'язкове соціологічне обстеження базових підприємств, а також вибіркове й одноразове обстеження підприємств, регіонів, окремих груп людей, домашніх господарств. Соціологічні обстеження це аналіз соціальних явищ за допомогою соціологічних методів, які дають змогу систематизувати факти про процеси, відносини, взаємозв'язки, залежності, щоб робити обґрунтовані висновки і рекомендації. В ході соціологічного дослідження застосовують такі методи збору первинної інформації: вивчення документальних матеріалів, спостереження, експеримент, опитування. Опитування — найпоширеніший метод соціологічного дослідження, який полягає в отриманні відповідей-на конкретні питання. Джерелом інформації під час опитування є словесне повідомлення, міркування опитуваного. Розрізняють такі різновиди опитування: анкетування (письмове заочне опитування), інтерв'ю (усна співбесіда, очне опитування), експертне опитування (отримання відповідей від компетентних у досліджуваній проблемі осіб). Детальніше про проведення соціологічних досліджень ви можете прочитати у спеціальній літературі.

При здійсненні моніторингу  соціально-трудової сфери на державному і регіональному рівнях система показників, що аналізуються, характеризує: міграційні та соціально-демографічні процеси; структуру зайнятості, тенденції руху зайнятих, стан системи підготовки і перепідготовки кадрів; проблеми і тенденції розвитку безробіття, у тому числі прихованого; умови та охорону праці; доходи і рівень життя населення, його соціальне самопочуття і т. ін.

Нарівні підприємств, установ, організацій мають аналізуватись показники, які характеризують: зайнятість — рух персоналу, підготовку і перепідготовку кадрів, зміни чисельності та структури зайнятих і т. д.; умови та охорону праці — стан виробничого середовища на підприємстві, масштаби зайнятості на шкідливих і тяжких фізичних роботах, рівень виробничого травматизму тощо; оплату праці й форми соціальної підтримки працівників, рівень середньомісячної заробітної плати працівників різних категорій, структуру і масштаби грошових виплат працівникам підприємств у формі премій, матеріальної допомоги, доплат і т. д.; стан трудових відносин — кількість трудових спорів, їх причини, кількість урегульованих трудових спорів без звернення у вищі інстанції, міру виконання трудових договорів, стан страйкового руху тощо.

Координацію статистичної інформації в Україні здійснює Державний  комітет статистики України, в якому, поряд з іншими, функціонує Управління статистики праці. Держкомстат затверджує форми статзвітності для різних міністерств і підприємств, збирає, обробляєте узагальнює соціально-трудову статистику, отриману із таких статистичних джерел: адміністративна статистика підприємств; адміністративна статистика служб зайнятості; статистика домашніх господарств. Держкомстат публікує офіційні статистичні дані по країні у відповідних статистичних збірниках: загальному "Статистичний щорічник України" і спеціалізованих: "Економічна активність населення України", "Праця в Україні", "Доходи і рівень життя населення України", "Регіональний людський розвиток" та ін. Інформацію про друковані видання Держкомстату України, найсвіжішу статистичну інформацію Ви можете знайти на спеціалізованому сайті1.

Державний комітет статистики України проводить також обстеження бюджету сімей. Дані обстежень включають доходи та витрати, ступінь самозабезпечення сім'ї продуктами, житлові умови, наявність предметів довгострокового користування, таких як автомобіль, телевізор, холодильник, а також дані про структуру сім'ї. Участь сімей у обстеженні добровільна і їм виплачується невелика винагорода. При бюджетних обстеженнях проводиться вибіркова перехресна перевірка інформації, яку надають сім'ї (наприклад, з підприємств також отримується інформація про заробітну плату). Доходи порівнюються з витратами та вивчаються розбіжності між ними. Статистичні дані, отримані в результаті обстежень бюджету сімей, використовуються частково для визначення рівня інфляції, також вони є статистичною базою для встановлення прожиткового мінімуму та інших соціальних стандартів.

Міністерство праці та соціальної політики України відслідковує розвиток ринку праці, аналізуючи матеріали Державного комітету статистики України. Ці дані використовуються також для планування і розробки нормативних актів.

Для дослідження світового ринку праці та зіставлень між країнами в сфері праці важливими джерелами інформації є міжнародні інформаційні видання із статистики праці.

Для об'єктивної оцінки стану  соціально-трудової сфери в країні необхідно зіставляти матеріали усіх джерел інформації про зайнятість та соціально-трудові відносини, а моніторинг соціально-трудової сфери необхідно проводити на трьох рівнях: державному, регіональному, окремих підприємств і організацій.

 

1. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 
   

Задача 1

Визначити ріст продуктивності праці та виконання завдання з  приросту об’ємів продукції за рахунок  зміни чисельності робітників та продуктивності їх праці. (N – номер варіанту)

 

Показник		і + 1 рік		План і +1 року до звіту і року, %	Фактичне  виконання
		план	Звіт		звіт і +1 року до пла ну і +1, %	звіт і +1 року до плану   і +1, %
1	2	3	4	5 (3/2∙100)	6 ( 7/3 ∙ 100)	7 (4/2 ∙ 100)
Обсяг валової продукції, тис. грн.	500000	522950	525425	104,59	0,02	105,09
Чисель-ність робочих, чол.	6530	6785	6880	103,91	1,55	105,36
Середньо-річний виробіток на 1 робіт.	76,57	77,07	76,36	1,007	0,013	0,997

 

Приріст обсягу випущеної  продукції за рахунок продуктивності праці визначається із співвідношення:

 

;

 

де ΔЧ– приріст чисельності, %;

ΔВП – приріст випущеної  продукції, %.

Аналіз виконується для колонок 5, 6, 7.

 

Для плану (колонка 5):

 

 

 

Для звіту (колонка 7):

 

 

 

_{Таким чином, можна зробити  висновок, що продуктивність не росте, а йде на спад: при плані складає – 14,81% спаду, пр. звіті - 5,3%}

 

Задача 2

 

Визначити загальну суму заробітної плати робітника-відрядника, якщо норма  часу на виготовлення деталі – А=1,0 чол. – год.; розцінка – Б=5,25 грн. /дет. За місяць (176 чол.-год.) вироблено В=190 деталей. Премії виплачуються: за 100 % виконання норм – 10%, а за кожен відсоток понад 100 % - по 1,5 % відрядного заробітку.

 

Розв’язання

 

Прямий відрядний заробіток: 190 · 5,25 = 997,50 грн.

Відсоток виконання норм виробітку:

 

 

Розмір премії 10% + 10*1,5 = 25% відрядного заробітку, що відповідає 249 грн.    38 коп. (997,50 · 0,25 = 249,38). Загальна сума заробітку складає 1246,88грн. (997,50 + 249,38).

 

Задача 3(5)

У цеху виробляється 2 види продукції. Продукції А: за базисний період вироблено 20 + 2N=20+2*(19+25)=108 тис. т при затратах робочого часу 10 + 3N=10+3(19+25)=142 тис. люд.-днів, за звітний період – 25 + 2N=113 тис. т при тих же затратах робочого часу. Продукції Б: за базисний період вироблено 45 + 5N= 265 тис. т при затратах робочого часу      30 + 2N=118 тис. люд.-днів, за звітний період – 25 + 2N=113 тис. т при затратах робочого часу 25 + 2N=113 тис. люд.-днів.

Визначити:

1) індивідуальний індекс  продуктивності праці;

2) зведений (по обох видах  продукції) індекс динаміки продуктивності  праці;

3) економію робочого часу  під час виробництва кожного  виду продукції по цеху в  цілому.

 

Розв’язання

 

1. Індивідуальні індекси  зростання продуктивності праці  при виробництві продукції А і Б (і_А, і_Б ) визначається як співвідношення:

 

;

;

 

де Q_A, Q_Б – випуск продукції цеху відповідно по продукції А і Б;

Т_А, Т_Б – затрати робочого часу відповідно на виробництво продукції А і Б;

з, б – індекси відповідно звітного і базисного періодів.

 

2. Зведений індекс продуктивності  праці розраховується за формулою:

 

;

 

де і – індивідуальні індекси продуктивності праці;

Т_З – затрати праці за звітний період.

 

;

 

3. Економія робочого часу  розраховується як різниця значень  чисельника і знаменника із  попередньої формули або за  формулою:

 

;

де перша складова –  економія робочого часу під час виробництва  продукції А, і друга – при виробництві продукції Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Витрати і ресурси  домогосподарств України у 2003   р.: Стат. збірник / Держкомстат України. — 2004. — 450 с.

2. Економічна активність  населення України: Стат. збірник  / Держкомстат України. — К., 2003. — 209 с.

3. Лукашевич Н.П. Социология  труда: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2001. —320 с —Гл. 3,13.

4. Моніторинг соціальних  процесів в Україні / За ред. І.К. Бондар, Г.В. Ярошенко, B.I. Науменко, Н.А. Соколенко. — К.: Знання, 1999. — 260 с.

5. Праця в Україні у  2002 році: Стат. збірник / Держкомстат  України. — К., 2003. — 413 с.

6. Регіональний людський  розвиток: Стат. бюлетень/Держкомстат. — К., 2003. —32 с.

7. Фаріон /Д., Жук Л.І. Економіка  праці та соціально-трудові відносини: організація, облік, аналіз, контроль: Навч. посіб. / За ред. д.е.н. проф. І.Д. Фаріона. — Тернопіль: Екон. думка, 2003. — 616 с.

8. Экономика труда и  социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. — М.: Изд-во МГУ: Изд-во ЧеРо, 1996.— 623 с.— Гл. 14.