Науково - технічна і інноваційна політика

• забезпечення прискорення розвитку наукомістких галузей і виробництв, які є «точками зростання» п'ятого технологічного укладу XXI ст.;

• сприяння розвитку венчурного підприємництва як сектору з підвищеною здатністю до розробки і впровадження інновацій;

• розширення участі у міжнародних інноваційних програмах і проектах;

• сприяння формуванню інноваційної культури для активізації людського чинника в інноваційній сфері;

• створення мережі технопарків, технополісів, інкубаторів;

• захист прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності.

 

 

 

 

Розділ 3. Науково-технічна, інноваційна політика та  держава

1.Проведення науково-технічної  політики державою

Досягнення цілей і завдань науково-технічної політики здійснюється державою через застосування конкретних методів. За формою впливу весь арсенал цих методів поділяється на дві групи: методи прямого та методи непрямого регулювання.

До методів прямого регулювання належать:

• визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки;
• державні науково-технічні програми;
• державне замовлення в науково-технічній сфері;
• державна науково-технічна експертиза;
• бюджетне фінансування досліджень і робіт,
• виконуваних у рамках пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
• підготовка науково-технічних кадрів;
• державна політика у сфері патентів і ліцензій.

До методів непрямого регулювання належать:

• інструменти податкової, фінансово-бюджетної, амортизаційної політики;
• правовий захист інтелектуальної власності;
• державна політика у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва тощо.

Початковим етапом формування науково-технічної політики є визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки. Виходячи з пріоритетних напрямів розробляють систему заходів, яку реалізують усіма методами державного регулювання.

Державні науково-технічні програми є одним із методів планування науково-технічного розвитку. Вони мають індикативний характер, включають планові завдання державним установам, замовлення приватним науково-дослідним і проектним організаціям, а також прогнози розвитку наукових досліджень і проектних робіт у приватному секторі економіки.

Державне замовлення в науково-технічній сфері забезпечує економічно вигідні умови для участі наукових, дослідних і проектних організацій у розвитку фундаментальних досліджень, розробленні та освоєнні принципово нових технологій і видів продукції.

Основні принципи державної науково-технічної політики:

• демократизація та децентралізація управління у сфері науки і техніки;
• орієнтація на створення ринкової (підприємницької) економіки;
• забезпечення соціалізації економіки на основі використання досягнень НТП;
• дотримання вимог екологічної безпеки;
• визначення пріоритетності й селективної підтримки науково-дослідних робіт, здатних забезпечити прогресивні зрушення у народному господарстві країни, підвищення ефективності виробництва та конкурентноздатності економіки;
• збалансований розвиток фундаментальних і прикладних досліджень;
• принцип реалістичності — економіко-організаційне та правове забезпечення державного регулювання науково-технічної й інноваційної діяльності з використанням адекватних важелів (форм, методів, інструментів) та організаційної структури.

2. Реалізація інноваційної  політики державою

Державна інноваційна політика — це комплекс економічних, організаційно-правових та інших заходів держави, спрямованих на впровадження результатів НТП у виробництво, стимулювання і підтримку інноваційних процесів в економіці.

Інноваційна політика держави має на меті об'єднання (синтез) науково-технічної та інвестиційної політики.

До основних напрямів інноваційної політики держави належать такі:

• орієнтація на інноваційний тип розвитку економіки;

• визначення науково-обґрунтованих пріоритетів інноваційного розвитку;

• сприяння розвитку інноваційної інфраструктури;

• створення сприятливої кредитної, податкової, амортизаційної й митної політики для сфери інноваційної діяльності;

• забезпечення прискорення розвитку наукомістких галузей і виробництв, які є «точками зростання» п'ятого технологічного укладу XXI ст.;

• сприяння розвитку венчурного підприємництва як сектору з підвищеною здатністю до розробки і впровадження інновацій;

• сприяння формуванню інноваційної культури для активізації людського чинника в інноваційній сфері;

• захист прав та інтересів суб'єктів інноваційної діяльності.

Цілі інноваційної політики Української держави:

1. орієнтація розвитку пріоритетних виробництв на створення і широке використання нових високопродуктивних технологій, машин, матеріалів;
2. забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов для постійного відтворення та ефективного використання науково-технічного потенціалу;
3. забезпечення прогресивних структурних зрушень в економіці;
4. синхронізація інвестиційних та інноваційних циклів;
5. прискорення процесу формування ринку науково-технічної продукції та підвищення ринкового попиту на науково-технологічні досягнення.

Методи реалізації державної інноваційної політики за способом впливу можна поділити на:

1) економіко-правові методи, що  грунтуються на положеннях Конституції, відповідних законів, внутрішньовідомчих, адміністративних розпоряджень;

2) державне фінансування наукової  сфери;

3) контрактна система відносин  між суб'єктами інноваційної діяльності  та державою;

4) податкова система;

5) патентно-ліцензійна, антитрестівська політика;

6) амортизаційні заходи, субсидії;

7) передавання технології;

8) підтримка міжорганізаційної кооперації та дрібного інноваційного бізнесу;

9) урядові закупівлі;

10) розвиток інфраструктури досліджень  і розробок.

 

Розділ 4. Статистичні данні України

1.Наукові кадри та кількість організації 

	Кількість організації, які виконують наукові дослідження й розробки*	Чисельність науковців, осіб	Чисельність докторів наук в економіці України, осіб **	Чисельність кандидатів наук в економіці України, осіб **
2009	1340	92403	13866	81169
2010	1303	89564	14418	84000
2011	1255	84969	14895	84979
2012	1208	82032	15592	88057
2013	1143	77853	16450	90113

 

 

 

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт

 

 

	Всього, у фактичних цінах	У тому числі				Питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП
		фундаментальні дослідження	прикладні дослідження	розробки	науково-технічні послуги
	млн.грн.					%
2009	8653,7	1916,6	1412,0	4215,9	1109,2	0,95
2010	9867,1	2188,4	1617,1	5037,0	1024,6	0,90
2011	10349,9	2205,8	1866,7	4985,9	1291,5	0,79
2012	11252,7	2621,9	2057,7	5369,9	1203,2	0,80
2013	11781,1	2695,5	2087,8	5772,8	1225,1	0,81

 

 

 

Інноваційна активність

	Питома вага підприємств,   що займалися інноваціями	Загальна сума витрат		У тому числі за напрямами
				дослід-ження і розробки1		у тому числі				придбання інших зовнішніх знань 2		підготовка виробництва для впровадження інновацій3		придбання машин обладнання та програмного забезпечення 4		інші витрати
						внутрішні НДР		зовнішні НДР
	%		млн.грн.
2009	12,8		7949,9		846,7		633,3		213,4		115,9		Х		4974,7		2012,6
2010	13,8		8045,5		996,4		818,5		177,9		141,6		Х		5051,7		1855,8
2011	16,2		14333,9		1079,9		833,3		246,6		324,7		Х		10489,1		2440,2
2012	17,4		11480,6		1196,3		965,2		231,1		47,0		Х		8051,8		2185,5
2013	16,8		9562,6		1638,5		1312,1		326,4		87,0		X		5546,3		2290,9

 

 

 

 

 

Джерела фінансування інноваційної діяльності

 

 

	Загальна сума витрат	У тому числі за рахунок коштів
		власних	державного бюджету		іноземних інвесторів	інші джерела
	млн.грн.
2009	7949,9	5169,4		127,0	1512,9		1140,6
2010	8045,5	4775,2		87,0	2411,4		771,9
2011	14333,9	7585,6		149,2	56,9		6542,2
2012	11480,6	7335,9		224,3	994,8		2925,6
2013	9562,6	6973,4		24,7	1253,2		1311,3

 

 

 

Впровадження інновацій на промислових підприємствах

 

 

	Питома вага підприємств, що впроваджували інновації. %	Впроваджено нових технологічних процесів, процесів	у т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі	Освоєно виробництво іноваційних видів продукції,* найменувань	з них нові види техніки	Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
2009	10,7	1893	753	2685	641	4,8
2010	11,5	2043	479	2408	663	3,8
2011	12,8	2510	517	3238	897	3,8
2012	13,6	2188	554	3403	942	3,3
2013	13,6	1576	502	3138	809	3,3