Нематеріальні активи промислових підприємств

З огляду на проведений аналіз існуючих визначень нематеріальних активів, можна дати наступне узагальнююче визначення.

Нематеріальні активи - це необоротні, немонетарні активи, що не мають матеріального втілення, та виступають у вигляді придбаних, отриманих або створених прав, що можуть бути відокремлені від підприємства.

З метою конкретизації визначення, необхідно звернутися до П(С)БО 8, яке дає таку класифікацію нематеріальним активам:

1. права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);
2. права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
3. права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо);
4. права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо);
5. авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електроннообчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо);
6. незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи (капітальні інвестиції в придбання, створення та модернізацію НМА, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося);
7. інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

П(С)БО 8 також приводить перелік об’єктів, які не відносяться до нематеріальних активів:

1. витрати на дослідження;
2. витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
3. витрати на рекламу і просування продукції на ринку;
4. витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
5. витрати на підвищення ділової репутації підприємства;
6. вартість видань і витрати на створення торговельних марок (товарних знаків).

Перш ніж нематеріальний актив почне приносити користь підприємству, він має пройти декілька етапів. Перший етап – визнання нематеріального активу, тобто перевірка на відповідність визначеним в П(С)БО 8 критеріям та зарахування його на баланс. Згідно з П(С)БО 8 нематеріальний актив, який створюється на підприємстві в результаті розробки, відображається в балансі, якщо підприємство має:

1. намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
2. можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
3. інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою даного активу.

Також нематеріальний актив повинен відповідати визначенню П(С)БО 8 та іншим критеріям, передбаченими законодавством.

У практиці підприємницької діяльності все частіше виникають проблеми, пов'язані з оцінкою вартості нематеріальних активів. Оцінка вартості НМА являє собою другий етап “обробки” НМА. Названа оцінка, зокрема, необхідна за обставин, які в узагальненому вигляді приведені на малюнку 1.

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи:

1. обстеження нематеріальних активів;
2. правова експертиза; з'ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості;
3. формування інформаційної бази для проведення оцінки;
4. розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами;
5. підготовка звіту про оцінку.

Існує три основних методи оцінки вартості НМА, в межах кожного з яких також виділяють декілька підходів.

Також важливим етапом опрацювання НМА є амортизація НМА — постійне списання вартості нематеріальних активів в процесі їх виробничого використання. Вона покликана компенсувати затрати, понесені підприємством при їх придбанні, і забезпечити формування джерела фінансування майбутніх придбань відповідних активів.

Кваліфіковане управління підприємством передбачає, крім вищезазначеного, інвентаризацію НМА, як один з шляхів контролю за збереженням нематеріальних активів підприємства.

Нематеріальні активи – перспективний об’єкт інвестиційної діяльності. Саме тому дуже важливо вміти оцінювати економічну доцільність таких інвестицій. Розрізняють наступні методи оцінки інвестицій в нематеріальні активи:

1. метод визначення періоду окупності;
2. метод розрахунку чистої теперішньої вартості;
3. метод обчислення внутрішньої норми прибутку;
4. метод визначення індексу прибутковості.

Отже, як бачимо. нематеріальні активи – це засіб, за допомогою якого підприємство має змогу гідно конкурувати в скрутних умовах. Але НМА – це не лише засіб підвищення ефективності та розвитку економічної діяльності на теренах нашої країни. На мою думку, саме завдяки розвитку нематеріальних ресурсів українські підприємці зможуть гідно співпрацювати на міжнародному ринку.

Але для цього необхідно втілити в життя ряд перетворень, серед яких:

1. Здійснити ретельний перегляд законодавства України у сфері нематеріальних активів та ресурсів з одного боку, та інтелектуальної власності з іншого з метою усунення складнощів при ідентифікації та роботи з НМА.
2. Реформувати законодавчу систему захисту об’єктів інтелектуальної власності в Україні; створити умови для розвитку конкурентноспроможної патентно- ліцензійної діяльності вітчизняних підприємств на міжнародному ринку.
3. Аналізувати та адаптовано застосовувати найкращі досягнення світового досвіду залучення нематеріальних активів на підприємстві.
4. Сприяти практиці широкого використання НМА на підприємстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 24.12.2002 р. № 349 (У редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями) // ИАЦ Лига http//www. liga.kiev.ua/prod/cd/7order.
2. П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", затв. наказом Мінфіну України № 242 від 18.10.99 р. , зі змінами і доповненнями від 25.11.2002 р. № 989 п.4 // Бухгалтерський облік та аудит. - 2002. - № 12. - С. 37-39.
3. Порядок експертної оцінки нематеріальних активів, затв. наказом Фонду державного майна України з питань науки і технологій № 969/97 від 27 червня 1995 р. // ИАЦ Лига http//www.liga.kiev.ua/prod/cd/?order.
4. Торгівля і ринок України: Тематичний збірник наукових праць з проблем торгівлі і громадського харчування / Голов. ред. О.О.Шубін.-Донецьк: Дон ДУЕТ, 2003.-Випуск 15, т.3.-248 с.

5. Святоцький О.Д. Інтелектуальна  власність в Україні: правові засади та практика: Т. 4. Оцінка інтелектуальної власності. Бухгалтерський облік та оподаткування. – К.: ін ЮРЕ, 1999.

6. Економіка підприємництва: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с., іл

7. Ковалев В.В. Финансовый  анализ: Управление капиталом. Выбор  инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 432 с.

8. Основные средства. Нематериальные  активы, МБП: Методическое пособие. – Д.: ООО “Баланс-Клуб”, 2004. - № 12.

9. Промислова власність  в Україні: проблеми правової  охорони: Зб. наук. статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. – К.: Іт-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 548 с.

10. http://library.if.ua/01.htm

11. Грабова Н, М., Кривоносов Ю. Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках: Навч. посібник: 3- тє вид. – К.: А. С. К., 2000. – 504 с.