Підприємництво на сучасному етапі в Україні

 

       Виявити ці якості може лише людина, підготовлена до підприємницької діяльності. А ще підприємцю мають бути притаманні високі морально-психологічні якості – чесність, справедливість, об'єктивність, розсудливість, мужність, почуття обов'язку і відповідальності, інтелігентність, тактовність

  

     Необхідно також враховувати регіон, забезпечення сировиною і матеріалами, традиції місцевості. Створення власної справи – це завжди великий ризик і подолання протидії, яка виникає під час її

зародження.

      

 Створюючи  власну справу, підприємець повинен  розуміти, що він буде не тільки  користуватись благами, які йому  принесе ця справа, але й нести  всю повноту відповідальності  за розвиток, збільшення прибутку  і виживання серед конкурентів.

 

Для виникнення і розвитку підприємництва необхідні відповідні умови. Соціально-економічні передумови цивілізованого розвитку підприємництва можна об'єднати в 4 основні групи:

    -  Економічні

    -  Політичні

    -  Психологічні 

    -  Юридичні

 

Головні умови успішної для підприємців  і ефективної для суспільства  господарської діяльності такі:

 

- створення  і забезпечення функціонування  конкурентного середовища;

- розробка  і забезпечення функціонування  конкурентного середовища;

- розробка  і забезпечення функціонування  законодавчої бази господарської  діяльності;

- створення  розвинутої ринкової інфраструктури;

- проведення  політики підтримки й заохочення  малих форм підприємництва;

- протекційна  політика щодо вітчизняних підприємницьких  структур у зовнішньо економічній  діяльності

 

 

 

 

 

Можна виділити основні умови організації  підприємницької діяльності:

 

- наявність  прав власності на засоби виробництва,  його продукт і дохід;

- наявність  певної сукупності свобод і  прав (вибір виду господарської  діяльності, планування джерел фінансування, доступ до ресурсів, організація  й управління, збут продукції  тощо), тобто економічна самостійність; 

- наявність  певного економічного середовища, яке б забезпечувало реалізацію  перших двох умов (ринково-конкурентний  режим господарювання);

- наявність  сприятливого психологічного клімату  серед населення;

- правова  захищеність підприємця;

- державна  підтримка підприємництва в галузі  фінансового і матеріально-

технічного  забезпечення.

 

Особливо  важливим є принцип саморегулювання  підприємництва. Потрібно виробити такі етичні норми господарської поведінки, які не допускатимуть будь-яких нездорових намірів, вчитимуть поважати закон, розвивати ділову активність i чесну  конкурентну боротьбу. Західні бізнесмени переконані, що саме ділова етика забезпечує престиж і високу репутацію компанії в

очах споживачів і суспільства, сприяє підвищенню ефективності виробництва, зростанню доходів

 

Особливо  важливим є принцип саморегулювання  підприємництва. Потрібно виробити такі етичні норми господарської поведінки, які не допускатимуть будь-яких нездорових намірів, вчитимуть поважати закон, розвивати ділову активність i чесну  конкурентну боротьбу. Західні бізнесмени переконані, що саме ділова етика забезпечує престиж і високу репутацію компанії в

очах споживачів і суспільства, сприяє підвищенню ефективності виробництва, зростанню доходів

 

Започатковуючи  бізнес, підприємець повинен визначити  для себе мету діяльності, джерела  фінансування, відмінності товару, який він вироблятиме, від товару конкурентів, чим цей товар сподобається покупцям, які можуть бути фінансові  результати, ринок збуту продукції, хто купуватиме товар і скільки  буде тих купців. Підприємництво завжди певним чином організується, набирає конкретних форм.

                                                   

 

 

5)            Форми і види підприємництва

 

Підприємницька діяльність здійснюється в певних формах і видах.

Основні форми підприємництва:

• Приватне

 

• Колективне

 

• Державне

Використання тої або іншої  форми підприємництва залежить від  того, діє підприємець самостійно чи в кооперації з іншими підприємцями, використовує для бізнесу лише своє майно чи залучає і майно інших  осіб, використовує лише особисту працю  чи залучає і найманих робітників.

Підприємницька діяльність характеризується різноманітним характером конкретної діяльності і чинниками підприємництва, які при цьому використовуються.

В залежності від змісту підприємницької  діяльності й її зв'язку з основними  стадіями процесу відтворення розрізняють  такі види підприємництва:

- виробниче

- комерційне

- фінансове 

- кредитне

 Всі вони мають свої підвиди.

 

Виробниче підприємництво — це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов'язана з виробництвом продукції, товарів, наданням відповідних послуг, створенням певних духовних цінностей. Зміст цього виду підприємництва полягає в тому, що підприємець, використовуючи в якості чинників власні або придбані засоби праці і робочу силу, організовує виробництво продукції, послуг, духовних цінностей для подальшого продажу покупцям з метою отримання прибутку.

Виробниче підприємництво відноситься до числа найбільш суспільно необхідних і одночасно найскладніших видів бізнесу. Воно не приносить так

швидко прибуток, як інші види бізнесу, його прибутковість, зазвичай, складає  лише 10-12 %. У зв'язку з цим воно не є дуже привабливим для початку  діяльності сучасних вітчизняних підприємців.

     Головна функція виробничого підприємництва — організація виробництва (товарів, будівельних робіт, транспортних перевезень, послуг зв'язку тощо).

  Негативні явища, що впливають на розвиток виробничого підприємництва в Україні:

- відсутність нормальної законодавчої бази

- недосконалість податкової системи

- незахищеність підприємців  

Комерційне підприємництво характеризується діяльністю, яка пов'язана з операціями й угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купляє товари для подальшого перепродажу. Товар закуповується, звичайно, за оптовими (гуртовими) цінами, а продається — за більш високими договірними. За рахунок різниці між гуртовою і роздрібною ціною торговий підприємець створює для себе прибуток і покриває витрати, які пов'язані з реалізацією товару. Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні (так само і в інших країнах СНД) в перші роки переходу до ринку. Воно стало стрімко розвиватися, в основному як приватне, індивідуальне підприємництво. Даний вид діяльності притягує швидшою віддачою і відносно високою прибутковістю, яка досягає 20-30 % і навіть більше.

Фінансове підприємництво — це особливий вид комерційної діяльності, який пов'язаний з купівлею-продажем національної й іноземної валют і цінних паперів. Підприємець купує дані фінансові ресурси у їх власників, а потім з вигодою для себе перепродає покупцям. Різниця між цінами купівлі-продажу грошових ресурсів складає прибуток (маржу) фінансового підприємця.

Формально логічна  схема функціонування підприємництва може мати

такий вигляд:

Кредитні  ресурси (КР) використовуються на придбання чинників виробництва (ЧВ), організовується виробництво товарів та послуг (В), виготовлені товари (Т) продаються на ринку, забезпечуючи підприємцю відповідний доход (Д) .

Грошовий  дохід, за винятком витрат (тобто вартості чинників), утворює чистий прибуток. З нього формується фонд розвитку виробництва й особистий дохід  підприємця.

                                         

6)Порівняльна оцінка діяльності підприємств

Для порівняльної оцінки діяльності підприємств за окремими видами економічної  спеціалізації, введено показник, який відображає відношення обсягу створюваної продукції на 1% кількості підприємств тієї або іншої власності. Отримані дані свідчать що за зазначеним показником підприємництва державної власності за вісьма напрямам економічної діяльності значно перевищують аналогічні показники підприємств з іншими формами власності в цілому по промисловості цей показник державних підприємств перевищує показник підприємств колективної власності у 6 разів, комунальної – у 23 рази, іноземної та приватної власності – відповідно у 4 і 98 разів. Майже такі самі співвідношення мають місце у добувній і обробній визначався за загальним класифікатором «галузі народного господарства», а з 2001 р. – за класифікатором видів економічної діяльності(КВЕД) сучасний класифікатор КВЕД адаптований до міжнародної Класифікації видів діяльності Європейського Союзу NACE, що забезпечує основу зіставлення статичних даних України із даними інших джерел

Таблиця. Динаміка  кількості підприємств України  та вартості їх основних фондів

Форма власності підприємств			Значення показників за роками
	1996	1997		2000	2001	2002	2003	2004	2006
ДЕРЖАВНА	52,9 49,6	52,8 45,8		43,3 32,6	43,1 32,1	43,4 30,4	42,5 -	42,9 32,5	42,1 -
КОМУНАЛЬНА	38,6 9,3	44,6 10,9		61,6 21,9	63,7 23,3	65,9 23,8	70,2 -	74,3 23,3	78,2 -
ПРИВАТНА	150,1 1,7	173,6 1,9		225,4 4,0	244,8 4,3	263,3 4,3	277,7 -	290,3 45,2	367,4 -
КОЛЕКТИВНА	320,2 39,3	340,6 41,3		438,2 41,3	475,7 40,1	508,7 41,1	536,6 -	564,5 -	608,6 -
ІНОЗЕМНА	2,9 0,1	4,0 0,1		7,2 0,2	7,5 0,2	8,0 0,4	8,6 -	9,16 -	10,1 -
ВСЬОГО	564,7 100	615,7 100		775,8 100	834,9 100	889,3 100	935,6 100	981,1 100	1106 100

Примітка :1) у чисельнику – кількість об’єктів (тис. одиниць); у знаменнику – вартість основних фондів(% до підсумку); 2) з 2004 року при визначенні вартості основних фондів за формами власності, колективна та іноземна форми власності не виділяються, але здійснюється диференціація на приватну, державну і державно – корпоративну, комунальну і комунально – корпоративну. Колективна та іноземна форми власності включені до складу приватної.

                                                                         

7)Проблеми підприємницької діяльності в Україні

 

Умови ведення бізнесу в Україні як і раніше залишають бажати кращого. За даними "Європейської бізнес асоціації" інвестиційний клімат в нашій країні погіршився .

 Основні причини перешкоджаючі підприємництву в Україні :

 

Тиск з боку контролюючих органів

Великий вплив на бізнес в Україні контролюючих органів: податковців,митників і тд. Податківці , У свою чергу , іноземні підприємці , а також українські бізнесмени , активно торгують з іншими країнами , скаржаться на митницю. У портах , незважаючи на прийняття законів, що регулюють галузь , великі черги . Імпортери та експортери зазнають збитків .

 

Корупція

За даним показником Україна з року в рік займає провідні позиції в міжнародних рейтингах. Для бізнесу , особливо малого й середнього, такий стан справ згубний. Сума хабарів може перевищувати стартовий капітал. У підсумку , починати власну справу українці не поспішають.

 

Фальшивий ​​бізнес

Антимонопольний комітет України в недавньому звіті навів такі дані : торік відомство ініціювало 2339 справ проти фальшивих учасників ринку. Незважаючи на всі запевнення АМКУ , на поділені між великими гравцями українські ринки для багатьох бізнесменів шлях закритий. Причина - в наявності груп впливу . Вони старанно монополізують ринки. Такий , наприклад , перспективний ринок , як енергетичний , повністю закритий для сторонніх. Зараз там лише кілька гравців , найвпливовіші з яких в тісних відносинах з владою.

 

 

                                                             

Політичне підприємництво

Ще однією проблемою для українського бізнесу є активне втручання політики в сферу підприємництва . Політика і бізнес взаємопов'язані і часто не відокремлені один від одного. Успішність бізнесу залежить не стільки від вдалої маркетингової стратегії і хорошого менеджменту , а й від стосунків із владою .

 

Рейдерство

Ще однією причиною , по якій вести бізнес в Україні попросту невигідно , є високий рівень рейдерства. Атаки на підприємства та відсутність дієвого механізму захисту стали бичем українських підприємців. В даний час не визначено чітких критеріїв , за якими те чи інше поглинання підприємства можна вважати протиправним. Прагнення державних інститутів встановити за ці діяння кримінальну відповідальність залишилося на рівні декларацій . У зв'язку з цим висловлюються різні позиції щодо застосування норм Кримінального кодексу України та необхідності внесення до нього змін у напрямку боротьби з рейдерством.

 

 Гра без правил

Ще однією проблемою для бізнесменів є відсутність чітких правил гри. Коли одні гравці ринку отримують , незважаючи ні які порушення , заохочення і пільги від влади , інші , навіть без серйозних проступків , буквально живуть від перевірки до перевірки. При цьому , відсутність чіткої і виразної законодавчої бази призводить до того , що на українські ринки не поспішають заходити не тільки вітчизняні , а й іноземні підприємці. Ті бізнесмени , які присутні на ринках змушені підлаштовуватися під постійно мінливі правила . Підприємці змушені були переходити від однієї форми організації бізнесу до іншої. Згідно з підрахунками Ради підприємців при Кабміні , за останній час 10-15 % " єдинників " перейшли на загальну систему. зіткнулися , традиційні : складність адміністрування , нечіткість податкових роз'яснень , затримки з перереєстрацією.