Підприємство як економічний субєкт господарювання

Підприємства можуть створюватися шляхом реорганізації діючого підприємства, тобто в результаті виділення  із складу діючого підприємства одного або кількох структурних підрозділів  за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Підприємства мають право створювати на території України та за її межами суб'єкти підприємницьких організаційних структур без прав юридичної особи - свої відособлені підрозділи і  філії, представництва та інші з правами  відкриття .поточних і розрахункових  рахунків.

Щодо дочірніх підприємств, то відповідно до законодавства України, правом створювати дочірні підприємства наділені підприємства двох організаційних форм: господарські товариства і спільні підприємства з іноземними інвестиціями.

Установчими документами створення  підприємства називається комплект документів, встановленої законом форми, згідно з якими підприємство створюється  і діє як суб'єкт права. Перелік  актів, які відносяться до установчих документів:

- по-перше, це рішення одного  або кількох власників чи уповноваженого  ним (ними) органу про створення  підприємства. Якщо власників чи  органів два або більше, таким  рішенням визначено установчий  договір;

- по-друге, це статут підприємства. Законодавством України визначено  перелік обов'язкових відомостей, які необхідно включати до статуту підприємства як одного з його основних установчих актів.

Установчі документи повинні містити  обов'язкові дані про підприємство, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам чинного  законодавства. Це такі дані:

- найменування (завод, фабрика,  майстерня тощо) і вид підприємства;

-зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження підприємства;

- юридичний статус підприємства. Це статті про юридичну особу  підприємства, про його майно,  про самостійний баланс, розрахунковий,' валютний та інші рахунки в  банках, про фірмову марку та  товарний знак, про печатку з  найменуванням підприємства. Якщо  підприємство має право випускати  цінні папери, то таке право  теж відноситься до юридичного  статусу підприємства;

- про склад підприємства: перелік  фондів (основні, оборотні, інше майно,  статутний фонд, резервний фонд, страховий фонд, інші фонди);

- порядок утворення майна;

- порядок розподілу прибутків  та покриття витрат;

- порядок випуску акцій (щодо  акціонерного товариства);

- про перелік органів правління  підприємства, порядок їх формування, компетенцію;

- про контрольні органи - спостережну  раду, ревізійну комісію;

- про порядок припинення діяльності  підприємства: підстави, орган, що  приймає рішення припинення; порядок  створення і роботи ліквідаційної  комісії; умови розрахунків з  бюджетом і кредиторами;

-розподіл майна, що залишилося.

Якщо підприємство не є власником  майна, включається стаття про те, що майно закріплене за ним на праві  повного господарського володіння.

В установчих документах господарських  товариств окремими статтями визначається порядок внесення змін до статуту (вищим  органом управління, за рішенням 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах).

Крім обов'язкових до установчих документів можуть включатися альтернативні  положення, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

Державна реєстрація підприємства є обов'язковою юридичною дією при його створенні, за якою підприємство офіційно вважається створеним і  набуває статусу юридичної особи з дня його реєстрації. Державна реєстрація підприємства встановлена згідно вимог діючого чинного законодавства, де викладені умови і порядок реєстрації підприємств державним органом. Більш детально вони визначаються Положенням про порядок державної реєстрації підприємств, затвердженим Кабінетом міністрів України. Етапи створення і державної реєстрації підприємства наведені в табл.1.

Відповідно до законодавства України  підприємство визначається діючим, стає юридичною особою з дня його державної  реєстрації, діяльність незареєстрованих не допускається. З іншого боку, підприємство вважається таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

Таблиця 1.

Етапи створення  і реєстрації підприємства

 

Назва і послідовність	Короткий зміст  етапу	Вид заключного документа
Рішення про створення підприємства	Вибір виду діяльності підприємства. Пошук партнерів-засновників. Підготовка техніко-економічного обгрунтування	Техніко-економічне обгрунтування
Збори засновників	Вибір організаційно-правової форми підприємства. Вибори або призначення  керівника	Витяг з протоколу зборів
Підготовка засновницьких  документів	Підготовка проекту засновницького договору та статуту підприємства	Засновницький договір і  статут підприємства

 

 

 

 

 

 

Продовження табл.1

Організаційно-підготовча робота	Отримання інформації та бланків  у реєстраційному відділі органу місцевої влади	Інформація і бланки документів
Звернення до нотаріальної контори	Нотаріальне засвідчення  підписів засновників і керівників створюваного підприємстві)	Нотаріальне засвідчення  документів
Звернення до державного органу реєстрації	Подання необхідних документів, включаючи додаткові та квитанцію  про сплату реєстраційного збору	Свідоцтво про реєстрацію підприємства
Звернення до органу статистики	Занесення підприємства до Єдиного державного реєстру і  присвоєння йому ідентифікаційного  колу	Ідентифікаційний код
Звернення до установи банку	Оформлення документів та відкриття розрахункового рахунку, укладання договору на банківське обслуговування	Одержання номера розрахункового рахунку
Звернення до місцевого відділу УВС	Подання заяви на одержання  дозволу на виготовлення круглої печаткі і штампів. .	Дозвіл на виготовлення печатки  і штампі"
Звернення до гравірувальної Майстерні	Виготовлення печатки  і штампів для створеного підприємства	Кругла печатка і штампи

 

Для державної реєстрації підприємства до відповідного органу державної

реєстрації подається  заява засновника з проханням  зареєструвати підприємство. До заяви  додаються рішення про створення  підприємства, статут та інші документи  за переліком, визначеним Господарським  кодексом, Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

За наявності всіх документів реєстрація підприємства здійснюється у термін не більше 5 робочих днів з дня подачі заяви. Протягом цього  часу орган державної реєстрації зобов'язаний видати заявнику свідоцтво про державну реєстрацію підприємства. За державну реєстрацію підприємства вноситься плата, розмір якої встановлений Кабінетом міністрів України "Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності та про розміри плати за державну реєстрацію".

Свідоцтво про реєстрацію підприємства є юридичною підставою  для відкриття підприємством  розрахункового рахунку в установах  банків, інших рахунків за місцем реєстрації або будь-яких інших банках за згодою сторін, а також розв'язання питання  про виготовлення печатки, за заздалегідь  підготовленим ескізом.

Для відкриття розрахункового рахунку в банку подаються  такі документи: заява про відкриття  рахунку за встановленою формою; копія  затвердженого статуту підприємства; копія свідоцтва про державну реєстрацію підприємства; заповнена  банківська картка із зразками підписів і відбитку печатки підприємства.

Відмова у державній реєстрації підприємства вважається законною лише з двох підстав: унаслідок порушення  встановленого законом порядку  створення підприємства; у випадку  невідповідності установчих документів вимогам чинного законодавства. Не допускається відмова в державній  реєстрації підприємств з мотивів  його недоцільності.

Загальні підстави реорганізації  і припинення діяльності підприємств  усіх видів визначені Господарським  кодексом, Законами України та іншими нормативно-правовими актами. У разі банкрутства підприємства припинення його діяльності регулюється Законом  України "Про відновлення платоспроможності  позичальника або визнання його банкрутом", який теж поширюється на підприємства всіх видів.

Діяльність підприємства припиняє його власник (вищий орган  підприємства або уповноважений  ним орган). Припинення діяльності підприємства за юридичними підставами, як зазначалося  вище, може бути двох видів: добровільним і примусовим.

Підставами добровільного  припинення діяльності підприємства є  ініціатива власника підприємства або  передбачені законом чи установчими  документами обставини. Мотиви ініціативи підприємства (підприємця) закон не регулює. Це можуть бути: зміна профілю  діяльності, конкуренція, затоварення  внаслідок зменшення попиту на вироблювану  продукцію тощо.

Види підстав примусового  припинення діяльності підприємства визначені  в законодавстві про підприємства у вигляді примірного переліку. Примусово підприємства припиняють свою діяльність, по-перше, на підставі рішень суду, арбітражного суду про визнання недійсними установчих документів підприємства, невідповідність їх чинному законодавству та акту (рішення засновника) про створення підприємства. По-друге, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішення суду, арбітражного суду за поданням органів, що контролюють його діяльність, у разі систематичного або грубого порушення ним чинного законодавства. По-третє, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішення суду, арбітражного суду у разі несвоєчасного повідомлення ним про зміну свого місцезнаходження. При зміні місцезнаходження підприємство повинно в 7-денний термін повідомити про це орган державної реєстрації. По-четверте, підприємство припиняє свою діяльність на підставі рішення арбітражного суду про визнання його банкрутом. Порядок такого припинення діяльності визначає Закон України "Про відновлення платоспроможності позичальника або визнання його банкрутом".

Господарський кодекс передбачає дві правові форми припинення діяльності підприємства: ліквідацію і реорганізацію. У випадку ліквідації підприємство припиняє свою діяльність як суб'єкт права без правонаступництва. Реорганізація передбачає виникнення на основі діючого підприємства одного або більше нових підприємств як суб'єктів права. У разі реорганізації підприємства усі його права та обов'язки переходять до правонаступника (правонаступників). Законодавство визначає п'ять правових способів реорганізації підприємства: злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення.

Злиття двох і більше підприємств в одне означає перехід прав і обов'язків кожного з них до підприємства, що виникло внаслідок правового акту злиття. У цьому випадку виникає нове підприємство.

Приєднання одного підприємства до іншого означає, щодо нього переходять права і обов'язки приєднаного підприємства Нове підприємство внаслідок такої реорганізації не виникає.

Поділ підприємства є створенням на базі одного існуючого підприємства двох і більше підприємств як суб'єктів права.

Виокремлення передбачає, що з діючого підприємства виділяються один або більше структурних підрозділів, які створюються як самостійні підприємства.

Перетворення підприємства як спосіб реорганізації означає перетворення однієї форми власності на іншу (наприклад, державної на колективну) і, відповідно, зміну організаційно-правової форми підприємства.

Підприємство вважається реорганізованим  або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру в органах  статистики.