Просторовий розвиток Харківської області: чинники, перспективи, застереження

Обмеження водних ресурсів та низької якості питної води сприятиме мотивації до використання підземних водних ресурсів,яких там вдосталь,до технічного переоснащення водного та водопровідного господарства. Значні розвідані запаси паливноенергетичних копалин (природного газу, бурого та кам’яного вугілля, нафти) сприятиме зменшенню структурних диспропорцій у регіональному енергетичному видобутку та споживанні.Впровадженню енергозберігаючих технологій в економіку. Наявність достатньої сировинної бази для виробництва будівельних матеріалів, скляної та оптичної продукції зможе підтримати розвиток державного житлового комплексу,а також розвитку оптичної галузі.Також до сильних сторон конкурентних переваг можна віднести те,що Розгалужена мережа медичних закладів загального профілю та спеціалізованих медичних установ,достатньо високий рівень кваліфікації медичного персоналу,що сприятиме,в свою чергу,розвитку охороні здоров`я.⁴Також наявний низький рівень офіційного безробіття,розгалуженої мережі соціальних установ. Забезпечення виробництва електроенергії та теплоенергії, власний видобуток вуглеводнів та переробка газоконденсату. Наявність виробничих потужностей для збільшення виробництва електроенергії та відпуску теплоенергії від ТЕЦ з меншими питомими енерговитратами.Наявність виробничих потужностей для збільшення переробки газоконденсату на 30% (понад 1,0 млн т сировини на рік). наявність значних земельних ресурсів – переважно чорноземів.наявність галузі з переробки сільськогосподарської продукції та випуску продуктів харчування. Розгалужена система навчальних і шкільних закладів,наявність наукових установ НАН України,що сприятиме збільшенню кількості кваліфікованих кадрів. Наявність будівельної галузі та галузі з випуску будівельних матеріалів.До зовнішніх сприятливих можливостей посиленню конкурентоспроможності може вплинути: запровадження системи первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.розвиток державно-приватного партнерства в соціальній сфері;запровадження ефективної системи адресної допомоги незахищеним верствам населення;державна цілеспрямована політика у сфері зайнятості населення;реформування сфери житлово-комунального господарства та зниження його енергоємності;цільова державна підтримка пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки;

запровадження ефективної державної політики з подолання депресивності територій;реалізація державної програми будівництва доступного житла.У рейтингу конкурентоспроможності регіонів України за 2011 рік Харківська область посіла 3-е місце, піднявшись на 4 позиції в порівнянні з минулим роком. Регіон випередили тільки Київ, Дніпропетровська та Київська області. Про це під час презентації Звіту про конкурентоспроможність регіонів України 2011, підготовленого Фондом «Ефективне управління» . Конкурентними перевагами Харківської області є інновації, вища освіта і професійна підготовка, інфраструктура та розмір ринку. За двома першими показниками область посіла перше і друге місця, за двома останніми показниками - четверті місця відповідно.Лідерство за складовою «інновації» забезпечує висока оцінка наявності наукових і інженерних кадрів (2-е місце), здатності до інновацій (3-е) і співпраці університетів і бізнесу в дослідженнях (3-е місце). В області також сильна позиція з абсолютної кількості виданих патентів на винаходи, за цим показником вона посідає 3-е місце після Севастополя й Києва.У регіоні спостерігається високий показник охоплення вищою (1-е місце) і середньою (6-е місце) освітою. Керівники бізнесу області також високо оцінили якість бізнес-шкіл (3-є місце) і системи освіти в цілому (6-е).Інфраструктура області теж одержала високі оцінки. Керівники підприємств високо оцінили якість залізничної інфраструктури (1-е місце), інфраструктури повітряних перевезень (2-е місце у країні) й електропостачання (4-е місце) в області. Статистичні показники кількості телефонних ліній і числа абонентів мобільного зв'язку теж досить високі: 5-е й 6-е місця відповідно.Висока позиція області за складовою «розмір ринку» пояснюється скоріше розмірами внутрішнього ринку, чим зовнішнього. За індексом розміру внутрішнього ринку область посіла 3-е місце серед 27-и регіонів України, а за індексом розміру зовнішнього ринку - 8-е місце.Слабким місцем економіки Харківської області є рівень розвитку інститутів. Зокрема, в області найгірші у країні оцінки організованої злочинності та надійності роботи правоохоронних органів. Також у регіоні одні з найгірших оцінок неофіційних платежів і хабарів (25-е місце), ефективності правової системи при врегулюванні розбіжностей (25-е місце), а також захисту інтересів міноритарних акціонерів (25-е). У міжнародному порівнянні оцінки перерахованих показників відповідають останнім місцям у списку зі 142 країн. Наприклад, оцінка захисту міноритарних акціонерів відповідає 139-у місцю.⁵

 

 

Формування  та розвиток кластерів економіки  Харківської області.

 

Кластерний  підхід до формування економіки є  одним із найбільш ефективних для підвищення конкурентоспроможності розвитку території.За галузевою спрямованістю, згідно з методичним підходом, у Харківській області ідентифіковано за масштабністю дев’ять основних кластерних структур, які мають потенціал до розвитку: видобуток газу й нафти та їх переробка; виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та випуск продуктів харчування; легка промисловість; будівництво та випуск будівельних матеріалів; високотехнологічні виробництва; науково-освітній; охорони здоров’я;житловокомунального господарства; транспортно-торговельно-логістичний.Наведені вище кластери різняться за моделлю розвитку. Так, до випереджаючого розвитку віднесено такі кластери: виробництво, переробка сільськогосподарської продукції та випуск продуктів харчування; високотехнологічні виробництва; науково-освітній; охорони здоров’я. до підтримуючого розвитку: видобуток газу, нафти та їх переробка; легка промисловість; будівництво та випуск будівельних матеріалів; транспортно-торговельно-логістичний. До наздоганяючого розвитку належить кластер житлово-комунального господарства.За масштабністю провідні кластери Харківської області поділяються на національні (видобуток газу, нафти та їх переробка; високотехнологічні виробництва; науково-освітній); регіональні (виробництво й переробка сільськогосподарської продукції та випуск продуктів харчування; легка промисловість; будівництво та випуск будівельних матеріалів; охорони здоров’я; житлово-комунального господарства); трансграничний (транспортно-торговельно-логістичний).⁶

 

Провідні кластери Харківської області поділяються і за ринками збуту продукції та послуг: на внутрішній ринок (видобуток газу, нафти та їх переробка; будівництво та випуск будівельних матеріалів; охорони здоров’я; житлово-комунального господарства); на зовнішній і внутрішній ринки (виробництво й переробка сільськогосподарської продукції та випуск продуктів харчування; легка промисловість; високотехнологічні виробництва; науково-освітній; транспортно-торговельно-логістичний).За моделлю побудови та функціонування провідні кластери Харківської області поділяються таким чином: пострадянська (видобуток газу, нафти та їх переробка); італійська (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції; легка промисловість; будівництво та випуск будівельних матеріалів; транспортно торговельно-логістичний); японська (високотехнологічні виробництва; науково-освітній); індійсько-китайська (охорони здоров’я).Розвиток провідних кластерів регіону потребує розробки та реалізації відповідних проектів різної масштабності. проекти, які спрямовані на розвиток провідних кластерів Харківської області, за своєю масштабністю повинні відповідати або перевищувати масштабність самих кластерів. Тільки в цьому разі можна забезпечити їх ефективний розвиток.

Також в програмі сталого розвитку Харківської області до 2020 року передбачені національні та регіональні проекти, які забезпечать розвиток провідних кластерів(в цьому випадку ми маємо,як вже було сказано,9 провідних кластерів). Видобуток газу й нафти та їх пере-

робка передбачає проект щодо альтернативного паливо,що повинно зменшити забрудненість області і ціни на таке паливо будуть дешевші. Кластер охорони здоров’я передбачить проект здоровий регіон,кластер житлово-комунального господарства забезпечить населення комфортним та енергозберігаючим житлом,кластер транспортно-торговельно-логістичний забезпечить розвиток транзитних воріт «брама україна – Росія».⁷

 

Концепція створення транспортно - логістичного кластеру

 

Сучасні умови  розвитку економіки характеризуються прискоренням глобалізації та загостренням конкурентної боротьби не тільки між компаніями та країнами, а й між регіонами. Конкурентоспроможність України складається з конкурентоспроможності регіонів, що формується за рахунок ефективної діяльності суб'єктів господарювання відповідних областей.Знос основних засобів суб'єктів господарювання, нестача оборотних коштів та обмеження можливостей залучення доступних інвестицій у модернізацію та впровадження інновацій є загрозою для збереження та підвищення регіональної конкурентоспроможності.

Разом з тим, в сучасному світі розвивається модель інноваційної економіки, заснованої на домінуючому значенні нематеріальних факторів виробництва - знань та інтелектуальних  ресурсів, що знижує дієвість традиційної  галузевої моделі економічної політики з надання точечної державної підтримки окремих діючих господарюючих суб'єктів.

Така ситуація вимагає застосування нових інструментів підтримки і підвищення конкурентоспроможності регіонів. На перше місце виходить кластерний підхід - підтримка та розвиток кластерів шляхом консолідації зусиль держави, бізнесу, науки та освіти у пріоритетних сферах регіональної економіки, як груп географічно сусідніх і взаємозалежних підприємств та пов'язаних з ними організацій, які характеризуються спільною діяльністю, взаємодоповнюють та підсилюють конкурентні переваги один одного через ефект синергії.

 

Створення та розвиток транспортно-логістичного кластеру здійснюється відповідно до Стратегії сталого  розвитку Харківської області до 2020 року, Державної програми внутрішнього виробництва, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України .⁸

Підвищення  конкурентоспроможності підприємств-учасників  кластера через створення сприятливих умов для зростання обсягів та якості надання комплексу транспортно - логістичних послуг, що, в свою чергу, впливає на формування нової моделі регіональної економіки, яка характеризується високою конкурентноздатністю та інвестиційною привабливістю території.

 

Одним з перспективних  та динамічних напрямів економічної  діяльності є транспортна логістика. Логістика є ефективним джерелом забезпечення конкурентних переваг, тому створення та розвиток транспортно-логістичних кластерів (ТЛК) забезпечить підвищення конкурентоспроможності транспортної системи та створить передумови економічного зростання регіону і всієї країни.Наявність в Харківській області ефективно працюючих підприємств та наукових установ транспортно-логістичної галузі, позитивну динаміку розвитку інших галузей економіки, деяку невідповідність темпів їх розвитку, недостатнє використання транскордонних можливостей області - все це є передумовою створення ТЛК.

 

Розділ 3

Вирішення проблеми транспортно - логістичного кластеру

 

Транспортна система одна з перших сприймає зміни  в економіці країни та обсяг і  якість транспортних послуг багато в  чому залежить від її стану. Однак і сама транспортна система стимулює підвищення рівня економічної активності, розширяє масштаби виробництва. Разом з тим, існує ряд чинників та проблем, які стримують розвиток транспортної інфраструктури.         

 З  метою підвищення ефективності діяльності транспортної інфраструктури Харківської області, яка має суттєвій плив на формування конкурентоспроможної економіки регіону, потребують розв’язання наступні проблеми:

• низька взаємодія та інформаційна підтримка суб’єктів транспортної системи;
• недостатній рівень використання геоекономічного положення Харківської області – експорту транзитних послуг, як реального ресурсу для досягнення економічного зростання;
• наявність парку транспортних засобів, які не відповідають європейському рівню;
• відсутність сучасних логістичних терміналів та систем;

 

 низький інноваційний рівень розвитку транспортної галузі;  

Підвищення конкурентоспроможності підприємств-учасників кластера через створення сприятливих умов для зростання обсягів та якості надання комплексу транспортно - логістичних послуг, що, в свою чергу, впливає на формування нової моделі регіональної економіки, яка характеризується високою конкурентноздатністю та інвестиційною привабливістю території.

Я вважаю,що шляхом розв`я зання цієї проблеми буде саме  створення транспортно-логістичного кластеру, як ефективного інструменту інноваційного розвитку через більш ефективне використання наявних потужностей та ресурсів, виявлення та розвиток регіональних переваг.⁹

Фінансове забезпечення буде відбуватися через  власні кошти підприємств – учасників кластеру;залученні кошти (кредитування, венчурне фінансування, факторинг тощо); бюджетне фінансування.А очікуваним результатом буде те,що кластер, як система самоорганізації бізнесу, має більшу економічну стійкість, що забезпечить:розвиток найважливішої складової економіки області – транспортної інфраструктури;розвиток транзитного, у тому числі – міжнародного потенціалу області;збільшення податкової бази;створення нових робочих місць;економічне зростання області в цілому, в тому числі інвестиційної привабливості;поліпшення якості життя населення регіону.

           Загальні висновки та перспективи розвитку регіону

 

Харківська  область є одним із провідних  промислових, наукових,

культурних  і транспортних регіонів України. Вона характеризується

орієнтованістю  на розвиток високотехнологічного наукомісткого

виробництва, високим  рівнем і престижністю освіти, відсутністю  виражених

політичних  і релігійних конфліктів. Вочевидь, ці характеристики

зберігатимуться й у перспективі.Гальмівними чинниками для залучення в

регіон капіталу сьогодні є серед іншого збереження значної частини

державної власності  у великій промисловості, фінансомісткість основних

виробництв  та тривалий період обігу в них  коштів, зношеність основних

фондів, відсутність  консолідованої лобістської сили загальноукраїнського

рівня. У регіоні  існує виражене прагнення до розширення економічних зв’язків зРосією, що визначається як прикордонним положенням області, так  ізначним ступенем залучення до народногосподарського комплексу колишнього СРСР харківських підприємств, які сьогодні зацікавлені в поверненні ринків збуту продукції та відновленні виробничої інтеграції, здобутті доступу до більш дешевої сировини та енергоресурсів.

 

Згідно зі Стратегією соціально-економічного розвитку Харківської області

на період до 2020 року, розробленою на замовлення Харківської

облдержадміністрації  групою провідних учених-економістів  та практиків

регіону, найбільш прийнятим сценарієм розвитку регіону  є

індустріально-аграрний. Цей сценарій передбачає пріоритетний розвиток

сільського  господарства, харчової та переробної промисловості,

тракторного та сільськогосподарського машинобудування. За цією

стратегією  також пропонується селективний  розвиток окремих кластерів і

виробництв, таких  як видобуток природного газу та переробка  його в

хімічні продукти, машинобудування для електроенергетики, газової,

харчової і  переробної промисловості, авіаційна  промисловість, ремонт

машин та обладнання.

 

Пріоритетом має  стати й точковий розвиток

виробництва оптичних виробів та фармацевтичних препаратів. У

нематеріальній  сфері економіки пріоритетними  напрямками названі розвиток

галузі охорони  здоров’я, селективний розвиток окремих кластерів,

підприємств та установ галузі освіти, науки й  наукового обслуговування,

житлово-комунального господарства, точковий розвиток окремих  установ

культури та дозвілля. Також ряд фахівців розглядають  як перспективні

напрями розвиток транспортної інфраструктури, наукомістких виробництв,

бізнесу в сфері  інформаційних технологій, логістики  і торгівлі