Розрахунок зведених техніко-економічних показників діяльності виробничої дільниці

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2014 в 23:31, курсовая работа

Краткое описание

За сучасних життя потребує принципово нового підходу до економіки. Необхідність вирішення нестандартних ситуацій перехідного періоду вимагає від майбутніх спеціалістів застосування не тільки традиційних методів вирішення поставлених проблем, але й прийняття концептуально нових прийомів планування та ведення господарської діяльності. На даному етапі розвитку суспільства основи економічних знань потребують майже всі професії, що обумовлено необхідністю вибору найбільш ефективного рішення.
В умовах розвитку ринкової економіки мають значно збільшитися масштаби виробництва, обсяги капіталовкладень, розміри виробничих ресурсів підприємства, питома вага інвестицій у впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Тому основними проблемами стають підвищення ефективності виробництва, раціональний розподіл економічних ресурсів країни, підвищення якості і конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробника.

Вложенные файлы: 1 файл

Економика.doc

— 471.50 Кб (Скачать файл)
  • допоміжні робочі (ЧДР) – 40 – 50% від чисельності основних;
  • службовці (ЧС) – 3 – 5% від загальної чисельності робочих;
  • молодший обслуговуючий персонал (ЧМОП) – 1 – 3% від загальної чисельності робочих.
  • спеціалісти – 1 – 2 % від загальної чисельності робочих

За нашими розрахунками допоміжні робочі Чдр =2 чол.,Чсп = 1 чол., Чмоп =1 чол.

 Таблиця 5 - Чисельність персоналу проектної дільниці

Категорія персоналу

Розряд робіт

(для робочих)

Чисельність чол.

Токар

III

1

Оператор ЧПК

V

1

Фрезерувальник

IV

1

Фрезерувальник

IV

1

Разом основних робочих

-

4

допоміжні робочі

40-50% від осн.раб.

2

Загальна чисельність робочих

-

5

службовці

1-2% від заг. чис.раб.

1

молодший обслуговуючий персонал

1-3% від заг. чис.раб.

1

Всього працівників

-

8


 

 

4. Розрахунок  фонду заробітної плати дільниці

4.1. Структура витрат  на заробітну плату

При плануванні собівартості продукції та прибутку підприємства особливе значення має розрахунок планового фонду заробітної плати працівників, бо саме на основну заробітну плату на одиницю продукції нараховуються витрати на утримання та експлуатацію обладнання та загальнозаводські витрати.

Оплата праці – це будь-який заробіток, який виражений, як правило, у грошовій формі та який за трудовим договором власник або вповноважений ним орган має платити працівнику за виконану роботу або надані послуги.

Розмір оплати найманого робітника залежить від результатів його роботи з урахуванням результатів господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата має наступну структуру:

    1. основна – нараховується за виконану роботу за тарифними ставками, відрядними розцінками чи посадовими окладами та не залежить від загальних результатів діяльності підприємства. Вона включає оплату за фактично відпрацьований час, доплати за суміщення, за багатоверстатне обслуговування, за роботу в нічний час, за понаднормову роботу, за зміни умов праці робочим-відрядникам та за простої не з вини працівника. Основна заробітна плата є базою нормального відтворення робочої сили, яке залежить від результатів праці робітника, якості робочої сили, кваліфікації тощо. Витрати на основну оплату праці входять до собівартості виробленої продукції;
    2. додаткова – це складова заробітної плати, що включає витрати на оплату праці, не пов’язані з виплатами за фактично відпрацьований час. Нараховують додаткову заробітну плату залежно від досягнутих і запланованих результатів, умов виробництва, кваліфікації працівників тощо. Вона включає окремі види преміювання, винагороди та інші заохочувальні виплати, визначені Положенням про оплату праці на підприємстві. Розміри додаткових виплат залежать від результатів господарської діяльності підприємства та виплат за рахунок власних коштів (прибутку) підприємства. Джерелом додаткової заробітної плати є фонд матеріального стимулювання підприємства, що створюється за рахунок прибутку та розмір якого не може бути гарантованим через залежність від результатів господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата виконує наступні функції:

  1. відтворювальна – спрямована на відтворення робочої сили для забезпечення нормального рівня життєдіяльності;
  2. стимулююча – спрямована на стимулювання якісних і кількісних результатів праці на основі диференціації оплати праці;
  3. регулююча – спрямована на регулювання ринку праці на основі сегментації рівнів оплати праці з метою формування ринкової вартості робочої сили;
  4. соціальна – припускає встановлення однакової оплати праці за виконання однакової роботи з метою диференціації заробітної плати за критерієм соціальної справедливості.

Основними вимірниками результатів праці є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) або затрачений робочий час, тобто кількість годин або днів, на протязі яких робітник фактично був присутній на робочому місці. Тому, залежно від того, що є основою визначення розміру заробітної плати виділяють дві основні її форми: відрядну й погодинну.

За відрядною формою оплати праці нарахування заробітної плати проводиться по нормам та розцінкам, що встановлені на основі розряду робочого. Тарифний розряд робочого передбачає виконання роботи відповідної складності.

Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції. Вона застосовується в галузях та на виробництвах де передбачається детальне розділення праці і можна визначити обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції окремим працівником. Організація відрядної оплати передбачає розроблення певних нормативів (норм виробітку та норм часу) витрат праці для кожного робочого або групи робочих і визначення розміру оплати за кожну одиницю виготовленої продукції (виконаної роботи), тобто встановлення відрядної розцінки. Відрядна форма оплати праці та має наступні системи: пряму відрядну; відрядно-преміальну; відрядно-прогресивну; акордну.

Погодинна заробітна плата виражає залежність між її розміром та кількістю відпрацьованого часу працівником. Вона впроваджується при оплаті робіт, які важко або недоцільно нормувати, коли відсутні можливості здійснювати облік виробленої роботи, при оплаті праці адміністративно-управлінського або обслуговуючого персоналу, що працює за ненормованим робочим днем (керівники, вчителі, наладчики або лікарі тощо), а також у випадках, коли необхідно забезпечити високу якість робіт. Погодинна форма оплати праці включає наступні системи: пряму погодинну; погодинно-преміальну; окладну.

Річний фонд заробітної плати – це увесь фонд заробітної плати, нарахований на підприємстві. Він складається із денного фонду заробітної плати, оплати чергових та додаткових відпусток, винагороди за вислугу років, вихідних допоміг, оплати днів виконання державних та громадських обов’язків, заробітної плати працівників у відрядженнях на інші підприємства або на навчання, а також із оплати цілоденних простоїв не з вини робітника.

 

4.2. Планування фонду  заробітної плати основних робочих

Для розрахунку річного фонду заробітної плати основних робочих дільниці використовується відрядно-преміальна система заробітної плати. Визначення відрядного фонду заробітної плати основних робочих (ФЗПВ) проводиться за відрядними розцінками.

,         (4.1)

де РI – відрядна розцінка на одиницю продукції (операцію), грн.

 ТС – годинна тарифна ставка i-го розряду, грн. (див. додаток Б);

 

                                                                   (4.2)

= 38716,65 грн                    

Розцінки розраховуються для кожної операції окремо.

Відрядні розцінки для інших основних робочих виконуються майже аналогічно, тому отримані результати зведені до таблиці 6.

Таблиця 6 - Відрядні розцінки для основних робочих

Професія

Розряд

ТС, грн.

tШТ, год.

Р, грн.

Токар

III

4,60

0,14

0,64

Оператор з ЧПК

V

5,79

0,13

0,75

Фрезерувальник

IV

5,11

0,17

0,87

Фрезерувальник

IV

5,11

0,06

0,3

Разом

-

5,15

0,5

2,56


 

         Додатковий фонд заробітної плати (ФЗПД) основних робочих включає премії та доплати.

Класифікація доплат до заробітної плати за ознакою сфери трудової діяльності:

  1. доплати, які не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності:
    • за роботу в понаднормовий час;
    • особам, які не досягли вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого дня;
    • робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів;
    • за час простою в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції на з вини робочого;
  2. доплати, що застосовуються тільки в певних сферах прикладання праці:
    • доплати, що мають стимулюючий та компенсаційний характер водночас (за суміщення професій або посад, за розширення зони обслуговування, бригадирам, яких не звільнено від основної роботи, за обслуговування обчислювальної техніки тощо);
    • доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних (за роботу у важких, шкідливих та особливо важких і шкідливих умовах, за інтенсивність праці, за роботу в нічний час, за перевезення небезпечних вантажів);
    • доплати, пов’язані з особливим характером виконуваних робіт (за роботу в вихідні, за багатозмінний режим, за роботу в понад нормальну тривалість робочого часу, за роз’їзний характер праці тощо).

Надбавки до заробітної плати повинні мати стимулюючий характер і завжди мають бути пов’язані з діловими якостями конкретного працівника. До надбавок до заробітної плати відносять:

  1. за високу професійну майстерність;
  2. за високі досягнення в праці;
  3. за вислугу років;
  4. за виконання особливо важливої роботи;
  5. за знання й використання в роботі іноземних мов тощо.

     ,         (4.3)

          де П – сума премій, грн.;

Д – сума доплат, грн.

,         (4.4)

де р – розмір премій, %.

Приймаю розмір премій – 25%.

П = 38716,65∙0,25=9679,2 грн

,         (4.5)

де d – розмір доплат, %.

Приймаю розмір доплат – 15%.

Д =38716,65∙0,15=5807,5 грн

ФЗПД = 9679,2+5807,5=15486,7 грн

Для оплати понаднормових робіт на підприємствах створюють резервний фонд заробітної плани (ФЗПРЕЗ).

,         (4.6)

ФЗПРЕЗ = 25% від (38716,65+15486,7) = 13550,84 грн

Загальний фонд заробітної плати (ФЗПЗ) розраховується як сума відрядного, додаткового та резервного фондів заробітної плати.

         (4.7)

= 38716,65+15486,7+13550,84=67754,2 грн

 

4.3. Планування фонду  заробітної плати додаткових  робітників

Для розрахунку річного фонду заробітної плати допоміжних робочих, інженерно-технічного персоналу та молодшого обслуговуючого персоналу використовується погодинно-преміальна система оплати праці.

Для розрахунку основного фонду заробітної плати (ФЗПГ) допоміжних робочих використовується тарифні ставки робочих–погодинників та ефективний фонд робочого часу.

,         (4.8)

де ТС – середня годинна тарифна ставка робочих–погодинників, грн.;

ФЗП Г = 5,15∙1772∙2 = 18251,6 грн

Загальний фонд заробітної плати допоміжних робочих включає премії (П) та доплати (Д). Премії даної категорії працівників можуть становити до 30% фонду заробітної плати, а доплати 1–10%.

         (4.9)

Приймаю розмір премій – 15%; розмір доплат – 8%.

П=38716,65∙0,15=5807,5 грн

Д=38716,65∙0,08=3097,3 грн

 грн

          Приймаю розмір премій – 10%; розмір доплат – 15%.

         ФЗПсп = 1300∙1∙12=15600 грн

ФЗПІТР = 1100∙1∙12 = 13200 грн

ФЗП моп = 900∙1∙12=10800 грн

Загальний фонд заробітної плати всіх категорій персоналу на дільниці включає річні фонди зарплати основних , допоміжних робочих, службовця, майстра та прибиральниці.

         (4.10)

  134510,6 грн

 4.4. Розрахунок середньої заробітної плати на дільниці

На основі планової чисельності працівників та планових фондів заробітної плати розраховується середня заробітна плата для кожної категорії робітників, а також загальна заробітна плата на дільниці.

Информация о работе Розрахунок зведених техніко-економічних показників діяльності виробничої дільниці