Роль і значення виробничої інфраструктури

Додаткові складнощі у  вирішенні проблем раціоналізації виробничої інфраструктури обумовлені:

слабкістю інформаційний  бази;

недостатністю людських і фінансових передумов.

Комплекс проблем може бути поділений на первинні і вторинні (підпроблеми). Елементами первинних проблем є цільові характеристики і обмеження (наприклад, завдання жалю транспортних витрат з урахуванням наявних транспортних засобів). Вторинні проблеми – взаємозв'язана система окремих способів вирішення первинних проблем (наприклад, збільшення об'єму перевезень шляхом раціоналізації схем транспортування).

 

Механізм удосконалення  виробничої інфраструктури базується  на системному підході і потребує реалізації принципів:

1.Принцип адекватності  проявляється в тому, що механізм  удосконалення виробничої інфраструктури  повинен мінятися відповідно  до змін у виробничих умовах  підприємства і зовнішньому економічному  середовищі, його організаційної  структурі і т.п.

2.Принцип безперервності  розвитку реалізується шляхом  удосконалення методичної бази, змісту виконуваних робіт відповідно  до складності виробництва, управління, проявом технологічних процесів, устаткування. Механізм удосконалення  виробничої інфраструктури повинен  розвиватися пропорційно розвитку  виробництва і системи управління  підприємством.

3.Принцип відповідності  механізму удосконалення виробничої  інфраструктури системі управління  підприємством.

4.Економічність.

5.Принцип зворотного зв’язку. Його суть полягає в постійному контролі результатів управління виробничою інфраструктурою.

6.Принцип можливості моделювання  реалізується шляхом управління  виробничою інфраструктурою відповідно  до певної моделі. Моделі мають  логічні (семантичні) або формалізовані (математичні) залежності.

Організаційне забезпечення ефективного управління виробничою інфраструктурою повинне відповідати  вимогам:

обов’язкове використання на всіх рівнях керування;

контроль всіх етапів управління виробничою інфраструктурою;

організаційно-нормативною  основою механізму удосконалення  виробничої інфраструктури повинен  бути бізнес-план підприємства;

побудування механізму удосконалення  виробничої інфраструктури з урахуванням  чинних пропорцій у системі управління підприємством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Результативність господарської  діяльності підприємства визначається рівнем організації не тільки основних виробничих процесів. За умов постійного вдосконалення технічної бази виробництва  все більшого значення набувають  проблеми раціональної організації  допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури підприємства.

Інфраструктура підприємства - це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому. Інфраструктура - це своєрідний «тил виробництва», без якого неможлива його нормальна робота. Розрізняють виробничу та соціальну інфраструктури.

До виробничої інфраструктури підприємства належать підрозділи, які  не беруть безпосередньої участі у  створенні профільної продукції, але  своєю діяльністю створюють умови, необхідні для роботи основних виробничих цехів. Соціальна інфраструктура забезпечує задоволення соціально-побутових  і культурних потреб працівників підприємства.

Виробнича інфраструктура суттєво  впливає на економіку підприємства. За сучасних умов господарювання у  сфері технічного обслуговування виробництва  на різногалузевих підприємствах працює 45--50% загальної кількості персоналу. Це зумовлено не тільки великими обсягами робіт із обслуговування основного  виробництва: багато допоміжних та обслуговуючих  операцій мають такий характер, що їх дуже складно механізувати.

До виробничої структури  належать: допоміжні та обслуговуючі цехи, комунікаційні мережі, засоби збирання та обробки інформації, природоохоронні  споруди.

Зростання ролі та значення виробничої інфраструктури пояснюється  тим, що:

1) підвищення рівня механізації  та автоматизації виробничих  процесів збільшує обсяги і  складність робіт з ремонту  й налагоджування устаткування, потребує розширення номенклатури  інструменту, оснастки та пристосувань;

2) перехід до нових  технологій та інтенсифікація  технологічних режимів роботи  устаткування підвищує вимоги  до якості та збільшує потребу в різних видах енергії;

3) ускладнення виробничих  процесів і поглиблення внутрішньовиробничих зв’язків між підрозділами збільшують обсяги робіт із транспортування вантажів;

4)  навантаження на  комунікаційні мережі і природоохоронні споруди постійно зростають.

Для досягнення високих виробничо-господарських  результатів важливо створити комфортне  соціальне середовище, сприятливий  психологічний клімат у трудовому  колективі й соціальну мотивацію  праці, тобто сформувати активно  функціонуючу соціальну інфраструктуру. Усе це безпосередньо впливає  на рівень продуктивності праці та кінцеві результати діяльності підприємства.

Формування, відтворення  й розвиток виробничих та інфраструктурних об’єктів здійснюються в процесі капітального будівництва, яке об’єктивно вважають специфічним елементом інфраструктури підприємства.

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Національна економіка: Підручник/ За ред. Л. С. Гринів., М.В.Кічурчак. -Львів: "Магнолія 2006", 2008. - 253 с.

2.Економіка підприємства: Навч.посібник/За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного . - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.

3. Національна економіка: Навч. посібник / За заг. ред. В. П. Решетило; Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.: ХНАМГ, 2009 – 386 с.

4.Гончаров В.Н. и др. Эффективность производственной инфраструктуры. Луганск, 1994. – 168 с.

5.Организация производства на предприятии. / Под ред. Туровца Ю.П. и Себирского Б.Ю. Ростов-на-Дону: Издательский центр МарТ, 2002. – 464 с.

6.Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия. М.: Финансы и статистика, 2001. – 240 с.