Сучасна політика України в галузі міжнародних фінансів

Відповідно до неї Банк сприяє підвищенню енергоефективності й безпеки, захисту навколишнього середовища і постійному використанню природних ресурсів у всіх галузях економіки як шляхом безпосереднього кредитування в корпоративний сектор, галузі електроенергетики та інфраструктури, так і шляхом збільшення кредитування в межах кредитних ліній для підвищення енергоефективності в промисловості через місцеві банки.

У фінансовому секторі ЄБРР сприяє розвитку внутрішніх ринків капіталу і наданню безперервної підтримки мікро-, малим і середнім підприємствам шляхом надання довгострокових кредитних ліній через банки-партнери.

Також, одним із пріоритетів реалізації Стратегії буде розвиток транспортної і комунікаційної інфраструктури України, що має вирішальне значення для конкурентноздатності України і її інтеграції в європейську і світову економіку.

У сфері електроенергетики Стратегією передбачається надання допомагати Україні у вирішенні проблеми забезпечення надійної роботи електроенергетичних транзитних систем для основних експортерів і споживачів електроенергії в Європі. Банк також підтримуватиме диверсифікованість джерел постачання і сприятиме використанню альтернативних видів палива.

Найбільш нагальними завданнями Стратегією визначенні наступні:

- покращення підприємницького середовища та боротьба з корупцією шляхом посилення судової системи, верховенства права, реформування державного бюрократичного апарату, спрощення регуляторного режиму для підприємців та завершення реформи оподаткування;

- вдосконалення корпоративного управління разом з введенням в дію нового законодавства про акціонерні товариства, яке має краще захищати інтереси міноритарних інвесторів;

- посилення фінансового сектору та збільшення його конкурентоспроможності разом з подальшим вдосконаленням регуляторної бази з метою стимулювання консолідації, посилення капітальної бази та забезпечення прозорості власності;

- впровадження подальшої широкомасштабної приватизації шляхом прозорих та відкритих процедур та продовження процесу реструктуризації, особливо в галузях енергетики і телекомунікацій;

- сприяння повній інтеграції України у світову економіку [32].

Банк планує зосереджуватись на таких напрямках:

- Допомога у покращанні підприємницького клімату та розвитку конкуренції у приватному секторі шляхом заохочення прямих іноземних інвестицій та поділ ризиків з інвесторами, інвестиції у середні проекти у виробничому та агропромисловому секторах; надання більшого обсягу фінансування акціонерного капіталу та кредитів на більші строки, сприяння синдикації та здійснення невеликих прямих інвестицій; сприяння підвищенню прозорості та якості корпоративного управління у проектах національного приватного сектору; та підтримки проектів, пов'язаних з охороною навколишнього середовища та підвищенням енергоефективності;

- Посилення інституційної спроможності фінансового сектору та підвищення рівня фінансування для мікропідприємств та малих і середніх підприємств шляхом підтримки консолідації в банківському секторі шляхом надання коштів для нового фінансування акціонерного капіталу, зокрема, в контексті злиття українських банків або входження у ринок іноземних стратегічних інвесторів; надання спеціалізованих кредитних ліній (фінансування для мікропідприємств та малих і середніх підприємств, іпотека, лізинг, підвищення енергоефективності, програма складських документів) та передприватизаційне фінансування і фінансування для злиття; співробітництво з більшою кількістю банків та початок роботи зі страховими компаніями та іншими небанківськими фінансовими установами;

- Підтримка реструктуризації та модернізації української інфраструктури автомобільних доріг, залізниць, портів та аеропортів, електроенергетичного та нафтогазового секторів шляхом фінансування проектів з використанням державних гарантій та сприяння досягненню цілей переходу до ринкової економіки, наприклад, більшої комерціалізації та системи формування цін, що у більшій мірі відображає витрати; сприяння розвитку нових структур фінансування без використання державних гарантій та надання передприватизаційного фінансування.

Значний наголос у відносинах з банком зроблено на здійсненні заходів щодо підвищення рівня ядерної безпеки, в тому числі по проектам в рамках діяльності Чорнобильського Фонду “Укриття”.

Майбутній рівень інвестицій ЄБРР залежить від того, наскільки успішно Україна буде покращувати умови для підприємницької діяльності та проводити реформи, зокрема, створювати прозорий податковий режим і дійсно незалежну судову систему.

 

 

2.2. Співпраця України з МВФ

 

Як відомо, Міжнародний валютний фонд - фінансовий кооператив, який нараховує 184 країни-члени і у деяких аспектах схожий на кредитну спілку.

Фінансові ресурси МВФ складаються з внесків його членів. Величина цих квот залежить від економічного стану тієї чи іншої держави. Організація може залучати позикові кошти, а також проводити торгівельні операції із золотом.

Офіційною метою фонду, починаючи з 1944 року, є "укріплення міжнародного економічного співробітництва та сприяння створенню більш стабільної та процвітаючої світової економіки".

Кредити МВФ надаються на вирішення проблем платіжного балансу - у тих випадках, коли держава не може отримати достатнього фінансування на прийнятних умовах для покриття чистих міжнародних платежів.

Протягом 1994-2001 року Україна регулярно отримувала кредити від фонду, проте обсяги їх використання не перевищували 0,8 мільярда SDR за рік [15, с.185].

Після шестирічної паузи, викликаної сприятливою кон'юнктурою на світових ринках, Україна знову звернулася за допомогою. Цього разу уряд висловив готовність освоїти за два роки 11 мільярдів SDR або 16 мільярдів доларів.

Під час підписання боргової угоди на умовах stand-by у листопаді 2008 року українська влада пообіцяла фондові бездефіцитний бюджет-2009, гнучку курсову політику, пенсійну та податкову реформи.

Стабілізаційний кредит надавався під запевнення влади не підвищувати соціальні стандарти більш ніж на 10% та навести порядок в енергетичній сфері. Саме на цих умовах Україні був виданий перший транш у розмірі понад 4 мільярдів доларів.

При видачі другого траншу розміром 2,8 мільярда доларів у травні 2009 року МВФ був змушений піти на поступки, погодившись на 4% дефіциту держбюджету.

Після отримання третього траншу влада не змогла виконати вимогу фонду підняти ціну на газ для населення у вересні 2009 року. А в жовтні парламент всупереч позиції МВФ прийняв закон про підвищення соціальних стандартів [14].

Документ передбачає вливання 10-14 мільярдів гривень до кишень громадян і становить серйозну інфляційну загрозу. Відтак, черговий транш був відкладений з огляду на підвищений рівень популізму та неузгодженість у діях усіх гілок влади.

Втім, більша частина суми угоди stand-by уже перерахована в НБУ та використана на погашення зовнішніх зобов'язань уряду, підтримку фінансової стійкості "Нафтогазу", покриття касових розривів для виплат зарплат і пенсій, рекапіталізацію та рефінансування банківської системи і на підтримку обсягів золотовалютних резервів Нацбанку.

Таким чином, за допомогою зовнішніх коштів уряд зумів майстерно залатати численні фінансові дірки у бюджеті та платіжному балансі, відклавши виплату боргу до 2013 року.

Відмітимо, що кредит від МВФ є досить дешевим і спокусливим для уряду, оскільки передбачає виплату відсотків у розмірі близько 2% річних від загальної суми боргу. Виплата тіла позики почнеться аж у 2012 році і триватиме до 2014 року.

Якщо економіка України у цей період буде зростати, погашення позики не складе особливих труднощів. Коли ж реалізується песимістичний сценарій, тягар боргу, навіть з врахуванням знецінення грошей, виявиться занадто важким для ослабленої держави.

Зараз заборгованість перед МВФ у розрахунку на одного жителя України складає близько 225 доларів [14].

Рис. 2.2. Графік погашення Україною кредиту stand-by від МВФ

 

Найбільшу критику у скептиків фонду викликає не стільки посилення боргового навантаження, скільки вимоги стабілізаційної програми, які фінансова організація поставила перед Україною в обмін на регулярні транші.

Найрадикальніші критики МВФ вбачають в умовах надання кредиту шкідливе втручання в економіку держави. Представники фонду пояснюють свої рішення намаганням стабілізувати макроекономічну ситуацію, не допустити росту інфляції і бюджетного дефіциту, а також погіршення платіжного балансу.

Оглянемо деякі умови та рекомендації фонду з точки зору побічних ефектів.

1. Збільшення газових тарифів для населення на 20% з 1 вересня 2009 року для виходу "Нафтогазу" на самоокупність. Дане зобов'язання, яке так і не було виконане владою, призвело б до росту витрат громадян і зниження купівельної спроможності населення.

2. Утримання дефіциту державного бюджету на рівні не більше 4% від ВВП. На думку експертів Світового банку, така цифра є недосяжною без істотного скорочення державних видатків. Дефіцит, вважають у СБ, складатиме більше 8%.

Президент і опозиція підкинули дров у вогонь, збільшивши видатки більш ніж на 10 мільярдів гривень у рамках підвищення соцстандартів. А урізати інші видатки також ніхто не хоче.

Таким чином, вони не словом, а ділом заперечили логіку МВФ, щоб не допустити зубожіння населення і заручитися підтримкою електорату. При цьому застереження фонду щодо росту цін та девальвації гривні були проігноровані.

3. Адресна допомога найбільш уразливим верствам населення і підвищення зарплат та пенсій не вище рівня інфляції - 10%. Єдиний побічний наслідок - певне соціальне невдоволення і невдоволення деяких учасників передвиборчих перегонів, яким МВФ зв'язував руки у реалізації популістських обіцянок.

4. Створення єдиного офісу для адміністрування податків великих підприємств замість регіональної мережі.

Дану рекомендацію МВФ, яка мала на меті знизити корупцію у регіонах, критикують представники великого бізнесу. На їхню думку, це збільшить витрати часу та коштів підприємств на відрядження спеціалістів до столиці і ускладнить роботу з податківцями.

5. Жорстке встановлення мінімальних лімітів золотовалютних резервів НБУ і обсягів валютних інтервенцій [14].

Ця важлива умова була націлена на те, щоб НБУ не розтринькував резерви для підтримки курсу гривні, оскільки це може призвести до зниження фінансової стабільності держави та валютних спекуляцій банків виділеними коштами.

Крім цього, та частина резервів НБУ, яка складається з отриманих від фонду SDR, не може прямо використовуватися для валютних інтервенцій. Внаслідок таких обмежень, центральний банк позбувся суттєвих важелів впливу на курсоутворення, бо кількість валюти, яку він може викинути на ринок, жорстко обумовлюється.

До опосередкованих негативних наслідків від співпраці з МВФ можна віднести відкладання деяких структурних реформ на невизначений час, які б влада була вимушена робити у разі відсутності фінансової підтримки.

Отримавши чергові порції кредиту, уряд переносить "судний час" української економіки. Більшість адекватних рекомендацій МВФ так і не були виконані, хоча кошти освоєні, а бюджетні дірки потребують додаткових вливань.

Не потрібно також забувати про західних інвесторів, для яких виконання країною умов МВФ - лакмусовий папірець при визначенні інвестиційної привабливості країни.

Протягом 2009 року світова спільнота могла спостерігати нездатність усіх гілок української влади скоординувати свою діяльність. По суті, вони ігнорують узгоджену з МВФ стабілізаційну програму.

Якщо в країні на найвищому рівні порушуються взяті зобов'язання, то якою буде довіра інвесторів до її державних гарантій? Як результат, рейтингове агентство Fitch оцінює Україну як дуже проблемну економіку, прямо вказуючи на те, що невиконання умов МВФ може понизити її рейтинг.

Незважаючи на призупинку надання траншу, фонд планує продовжити співпрацю з Україною. Більше того, керівник місії МВФ Джейла Пазарбашіоглу в останньому інтерв'ю відзначила деякі успіхи від виконання угоди stand-by: зниження інфляції, зменшення ризиків у банківському секторі, стабілізація валютного курсу [14].

Довгострокові і дешеві кредити МВФ сприяють вирішенню проблем платіжного балансу. Завдяки наданій підтримці, став можливим відтік 7,1 мільярда доларів на рефінансування зовнішнього боргу банків та корпорацій за вісім місяців 2009 року, а також внутрішній відтік 5,7 мільярда доларів з банків, які осіли у кишенях населення.

На думку експертів Світового банку, без заміщення втрачених золотовалютних резервів НБУ коштами від кредиту stand-by та вирівнювання сальдо зовнішньої торгівлі  макроекономічна стабілізація неможлива.

Про те, що грішми, отриманими від МВФ, забороняється проводити валютні інтервенції, експерти не згадують. Та й навіщо, якщо є рецепт - плаваючий валютний курс і відмова від адміністративного регулювання вартості гривні.

Рис. 2.3.  Динаміка заборгованості сектора державного управління та органів грошово-кредитного регулювання України в розрізі фінансових інструментів, млрд. доларів

 

Взявши кредит у МВФ, Нацбанк зумів провести рекапіталізацію проблемних банків. Таким чином, відбулася трансформація приватного боргу комерційних банків перед вкладниками у державний борг перед фондом. Деякі клієнти банків зуміли повернути свої кошти, і депозитна паніка припинилася, що також є позитивною тенденцією.