Угода з імпорту бананів

ЗМІСТ

 

ВСТУП...................................................................................................3

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку бананів.

1.1 Аналіз світового ринку товару........................................................5

1.2 Аналіз українського ринку товару................................................16

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди..............................................................21

3. Зовнішньоекономічний контракт.......................................................24

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту...............................29

ВИСНОВКИ........................................................................................31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................32

ДОДАТКИ...........................................................................................33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

 

Метою написання даного курсового проекту є надбання практичних навичок при роботі з інформаційними джерелами при проведенні досліджень та вивченні зовнішнього ринку, нормативними документами та їх практичним застосуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також отримання необхідних навичок при підготовці та складанні зовнішньоторговельного контракту.

Метою проекту є моделювання зовнішньоекономічної угоди. Дану зовнішньоекономічну операцію було оформлено у вигляді проекту, в якому виділяється декілька етапів: 1) маркетинговий аналіз ринку обраного товару; 2) дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди; 3) складання зовнішньоторговельного контракту; 4) розрахунок ефективності зовнішньоекономічної угоди.

Під час написання роботи були використані матеріали періодичної преси, статистичні матеріали, нормативно-правова і законодавча база України. Побудову  моделі зовнішньоекономічної угоди було доповнено економічним  обґрунтуванням.

Виходячи з мети курсового проекту, основні завдання полягали в:

§ поглибленні і закріпленні теоретичних знань та отриманні практичних навичок з дисципліни “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності в туризмі”;

§ формуванні творчого та системно-дослідного підходу до вирішення проблем вибору та реалізації форм та методів зовнішньоекономічної діяльності;

§ набутті досвіду самостійної праці з різними інформаційними джерелами;

§ здобутті досвіду організації та техніки проведення зовнішньоекономічних операцій.

 

У процесі виконання роботи були використані сучасні інформаційні технології, зокрема “Excel”, текстовий редактор, ресурси INTERNET тощо.

У рамках проекту також були проведені дослідження практичних аспектів організації зовнішньоторговельної угоди з імпорту бананів, аналітичної оцінки економічної ефективності даної угоди, законодавчо-правових умов виконання проекту.

На підставі проведеного аналізу було сформульовано висновки щодо вирішення поставленої проблеми, оцінено можливість здійснення даної угоди та її ефективності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналітична маркетингова  оцінка ринку бананів.

 

1.1. Аналіз світового ринку товару.

 Банани є основними  фруктами в міжнародній торгівлі та одними з найпопулярніших у світі. За обсягом вони перші серед експортованих фруктів, і займають друге місце у світі після цитрусових за грошовим вираженням. Банан є досить делікатним товаром за економічними, соціальними, екологічними і політичними характеристиками.

За статистичними даними Продовольчої і сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), загальний обсяг експорту бананів у світі становив 19,8 млн. тонн у 2009 році. Банани є також дуже важливим основним товар для багатьох країн, що розвиваються, на ряду з пшеницею, рисом або кукурудзою. З цього можна зробити висновок, що банани є досить актуальними для світової продовольчої безпеки [12].

Специфіка ринку товару полягає у тому, що деякі основні країни-виробники бананів, такі як Індія або Бразилія, не беруть участь у міжнародній торгівлі. Тільки одна п'ята частина загального виробництва бананів надходить у міжнародну торгівлю. Тим не менш, частка торгівлі бананами в світовому виробництві дещо збільшилася в останні десятиліття (з 18% у шістдесятих і сімдесятих років до більш ніж 29% у 2008 р.).

Бананова галузь є важливим джерелом прибутків, зайнятості і доходів від експорту в основних країнах-експортерах бананів, головним чином у державах Латинської Америки і Карибського басейну, а також в Азії та Африці. За даними ФАО, вартість бананів у світовому експорті оцінювалася у $ 6,8 млрд. у 2009 році, що робить їх життєво важливим джерелом доходів для великої кількості країн.

Історично склалося, що імпорт бананів досить концентрований. Основними імпортерами є країни Європейського союзу, Сполучених Штатів Америки і Японія, на які в сукупності припадає більше 70% від загальносвітового імпорту станом на 2012 рік, а перші 10 бананових країн-імпортерів складають більше 80% загального обсягу імпорту (з урахуванням ЄС в цілому)

 

Розподіл світового імпорту бананів за країнами [11]

На даний час банани вирощують практично в усіх країнах з вологим тропічним кліматом, головним чином у тих, в що розвиваються. Згідно з даними Продовольчої сільськогосподарської організації ООН, загальний обсяг вирощених бананів у світі в 2009 році приблизно склав близько 129 млн тонн [8 ]. Далеко не всі країни займаються експортом цієї продукції - наприклад, Індія, Бразилія, Китай, Таїланд вирощують її лише для внутрішнього споживання.

За обсягом продукції Індія і Китай, а також Філіппіни займають лідируючі позиції в світі - частка Індії складає близько 25%, а Бразилії і Еквадору - по 9%.  Близько 80% всього експорту припадає на країни Латинської Америки - в основному, це Еквадор (28,5%), Коста-Ріка (13,9%), Колумбія (10,0%) і Гватемала (5,8%). Великий обсяг експорту також припадає на Філіппіни (11,7%). У багатьох острівних державах банани приносять левову частку доходів від експорту - наприклад, в Сент-Люсії вона складає майже половину (49,6%). Основні імпортери продукції - Євросоюз (33,9%), США (28,3%) і Японія (7,1%) [10].

Ринкові ціни на банани на міжнародному рівні визначаються попитом та пропозицією їхньої доступності. Постачання бананів включає фактори погодних умов, диверсифікації джерел постачання, площі для виробництва, врожайності. Попит з боку споживачів залежить від темпів зростання доходів і економічного розвитку в різних країнах, приросту населення, переваг товару для споживачів, режимів імпорту бананів і т.д.

Незважаючи на те, що ринок бананів представляє собою олігополістичну структуру, транснаціональні компанії не мають значної сили встановлювати ціни на банани.

 

Рівень роздрібних цін на банани у провідних країнах-імпортерах за 2004-2006 роки [11]

Роздрібні ціни в Сполучених Штатах, як правило, нижче, ніж в інших країнах, в основному через відсутність тарифів або кількісних обмежень на імпорт бананів у США і низькі транспортні витрати від поставок (через короткі морські відстані). В європейських країнах спостерігається певна ступінь конвергенції роздрібних цін, що спричинено появою єдиного ринку ЄС. Більш високі ціни в Японії пов'язані з вищим рівнем тарифів, підвищенням заробітних плат і низьким рівнем конкуренції у секторі роздрібної торгівлі.

Що ж до цінової політики виробників, то транснаціональні маркетингові компаній мають вищу можливість встановлювати ціни, які вони сплачують виробникам за бананами. Ціни на даному етапі багато в чому залежать від ринкової влади виробників для того, щоб вести переговори про укладення контрактів з компаніями, розповсюджувати або продавати власну продукцію. У Еквадорі та Коста-Ріці, найбільших у світі експортерах бананів, держава встановлює мінімальну ціну з метою захисту вітчизняних виробників.

 

Еволюція експортних цін на банани у країнах-експортерах [11]

Проаналізувавши ці дані, можна дійти висновку про те, що вартість експорту є набагато більшою для країн Карибського басейну, таких як Ямайка і Сент-Люсія. Низька питома вартість експорту притаманна плантаціям Філіппін, Еквадору і Колумбії, де вартість робочої сили набагато нижча. Країни Центральної Америки, де зарплати робітників вищі, показують більш високі ціни експорту, проте нижчі, ніж в африканських країнах.

 

Залежність цін на продукт та рівня зарплат робітників [10]

Порівняння вартості бананів країн-експортерів показує набагато більш високі значення для країн Карибського басейну, таких як Ямайка і Сент-Люсія. Низька питома вартість експорту з'являється в плантації систем у Філіппінах і в країнах Південної Америки, а саме в Еквадорі і Колумбії, де вартість робочої сили набагато нижча.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ціновий розрив між різними районами виробництва бананів []

Близько 98% світового виробництва бананів вирощуються у країнах, що розвиваються, розвинені країни є зазвичай імпортером фрукту. У 2009 році близько 130 країн вирощували банани. Тим не менше, експорт бананів в значній мірі сконцентрований в невеликому числі країн. 10 основних країн-виробників бананів вирощує більше 75% від загального обсягу виробництва.

Така концентрація виробництва бананів збільшилася з плином часу, представляючи собою різні рівні регіонального розподілу. На Америку припадало понад 50% світового виробництва в 1970-х років. Частка Азії почала зростати протягом 1990-х і 2000-і роки досягла 58% в 2009 році проти 31% того ж року для Америки. Частка африканського континенту у світовому виробництві залишалася незмінною з 1970-х (13%) у 2000-ті роки (11%).

 

 

Розподіл світового виробництва бананової продукції на 2008 рік []

 

Розподіл світового виробництва бананової продукції на 2008 рік []

Аналіз доходів від експорту бананів також забезпечує цікаві результати. В основних країнах-експортерах, таких як Еквадор і Коста-Ріки, експорт бананів складає 9,3% і 7,7% від загального вартісного обсягу експорту в 2009 році. Високий рівень залежності від експорту бананів, можна знайти в острівних країнах: Сент-Люсії, Сент-Вінсенті і Гренадінах.

 

Доходи від експорту бананів за країнами, 2009 рік [8]

Що стосується напрямів торгівлі бананами, важливо відзначити, що з огляду на важливість різних режимів імпорту бананів в країнах-споживачах, торгівля має чіткий регіональний характер. Вони призвели до диференціації між преференційною торгівлею та відкритими ринками. Транспортні витрати і час розподілу бананів також відіграє важливу роль у регіональній фрагментації ринку. Північноамериканський імпорт бананів надходить в основному з Центральної і Південної Америки без будь-яких тарифних і кількісних обмежень.

 

Географічний розподіл країн-імпортерів бананів до США [11]

Традиційно, імпорт бананів у ЄС надходить з трьох різних джерел: по-перше, вітчизняне виробництво в Іспанії (Канарські острови), Франції (Гваделупа і Мартініка), Греції та Португалії, по-друге, країни Африки, Карибського басейну і Тихого океану, яким було надано преференційний доступ на європейський ринок, а також банани Центральної і Південної Америки, яаі постачаються на відкриті ринки таких країн, як Німеччина.

 

Географічний розподіл бананів, які імпортуються до Європейського союзу [11]

Для третього в світі за величиною японського ринку банани постачають переважно з Філліпін. Ринок бананів Японії висококонцентрований, з двома країнами, які надають приблизно 95% бананів, що очевидно з графіка, створеного на період 1990-2007 років.

 

Географічний розподіл бананів, які імпортуються до Японії [11]

До найбільших компаній-виробників бананів відносять:

§ Dole Food Co. (США)

§ Chiquita Brands International (США)

§ Fresh Del Monte Produce (Чилі)

§ Exportadora Bananera Noboa (Еквадор)

§ Fyffes (Ірландія)

Останні тенденції ринку бананів в умовах світової економічної кризи демонструють стійкість до фінансовиї труднощів. Про це свідчать дані останнього дослідження Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO). За прогнозами організації, в 2009 р. світовий імпорт бананів знизиться, але ненабагато - до 13,8 млн. тонн, що на 3,3% нижче від показників 2007 року. Імпорт бананів до Євросоюзу, США й інших розвинених країн скоротився на 4,1%, 5,5% і 3,2% відповідно.

З іншого боку, країни, що розвиваються, продовжать збільшувати попит, який в 2009 р., за прогнозами FAO, зросте на 2,5% і складе 2,33 млн. тонн. При цьому найістотніший приріст по імпорту бананів зафіксований з боку Китаю.

У випадку закінчення світової рецесії в кінці 2010 року, у 2011 р. попит на банани зросте на 7-8%, на тропічні фрукти - на 2%. Основною причиною, чому не зменшився попит на банани під час кризи, є переконаність споживачів у їх корисності для здоров'я, а також низька "сприйнятливість" попиту до зниження доходів населення. Разом з тим, витрати на банани займають в загальному бюджеті домогосподарства незначну частку.

Із стійким зростанням числа населення планети і рівня доходів, а також зростанням обізнаності про позитивні властивості фруктів, світове споживання бананів і тропічних фруктів зростатиме впродовж подальших десятиліть.

Таким чином, експорт бананів забезпечує основним джерелом доходів значну кількість країн. Частка доходів від бананів в загальному обсязі експорту товарів складає близько 60 % у Сент-Люсії. Інший приклад – Коста-Ріка, де частка доходів експорту бананів у загальному обсязі торгівлі – 28 відсотків, а доходи експорту бананів склав близько 7 відсотків ВВП країни.

 

 

 

 

 

1.2. Аналіз українського  ринку товару

 

Банани виробляються більш ніж у 120 країнах по всьому світу, але основна частина продукції сконцентрована в невеликому числі країн.

Протягом останніх 100 років банан міцно увійшов в раціон жителів тих країн, де він не росте. За даними ФАО в 2009 році світовий обсяг виробництва бананів відповідав 1/3 світового обсягу виробництва такої розповсюдженої сільськогосподарської культури, як картопля. Частка бананів і тропічних фруктів у світовому обсязі торгівлі всіма фруктами складає 40%.