Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Δз = z1 – (z0 y0  / y1), Δз = 62,2 – (1565,85 / 33,7) = 15,74 грн

2) індекс, який характеризує  зміну собівартості одиниці продукції  за рахунок урожайності:

iу = ( z0 y0  / y1) /( z0 y0  / y0), iу = (1565,85 / 33,7) / (1565,85 / 36,5) = 1,08 %

Абсолютна зміна собівартості за рахунок урожайності:

Δу = ( z0 y0  / y1) - z0, Δу = (1565,85 / 33,7) – 42,9 = 3,56 грн

Покажемо взаємозв'язок індексів і приростів:

i = iз * iу, 1,44 = 1,33 * 1,08 , 1,44 = 1,44

Δ z = Δз + Δу, 19,3 = 15,74 + 3,56, 19,3 = 19,3

Проведені розрахунки свідчать про те, що за рахунок збільшення затрат на гектар посіву собівартості одиниці продукції зросте на 1,33 %, що у вартісному виразі становить 15,74 грн, а за рахунок збільшення урожайності зернових культур собівартість одиниці продукції підвищиться на 1,08 % або на 3,56 грн.

 

2.4. Економічна ефективність  виробництва і реалізації зерна, причини її зміни

 

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Економічна ефективність виробництва зерна - це одержання максимальної його кількості з одного гектару площі посіву при найменших затратах праці і коштів на 1 ц зерна.

Важливе місце серед показників економічної ефективності виробництва належить собівартості зерна, від рівня якої залежить рентабельність виробництва та прибуток господарства. Собівартість зерна залежить від загальної суми витрат на його виробництво і реалізацію та обсягів виробництва зерна. Тому затрати на виробництво 1 ц зерна можуть бути знижені, якщо зменшити суму виробництва при незмінному валовому виході зерна, або коли вихід зерна зростатиме більшою мірою, ніж затрати на його виробництво. У всіх випадках вирішальне значення має підвищення врожайності зернових культур.

Проаналізуємо економічну ефективність виробництва зерна у досліджуваному господарстві, використовуючи систему натуральних та вартісних показників, яка була обґрунтована в першому розділі (табл. 2.20).

Таблиця 2.20

Економічна ефективність виробництва зерна у

ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Показники	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009р. у % до
				2007р.	2008р.
Урожайність, ц/га	11,4	36,5	33,7	> в 2 рази	92,3
Собівартість 1ц, грн: виробнича повна (комерційна)	297,83 70,4	42,95 66,5	62,2 89,09	20,9 101,3	144,8 133,9
Ціна реалізації 1ц, грн.	64,6	93,8	84,56	130,9	90,1
Прибуток (+), збиток(-), грн: на 1ц реалізованого зерна; на 1га посіву на 1грн. виробничих витрат	-1,22 -13,96   -17,07	42,67 1557,73   990,01	-3,6 -122,3   -50,69	> в 2 рази >в 3 рази   >в 3 рази	- -   -
Рівень рентабельності (+), збитковості (-), %	-1,7	64,1	-5,1	> в 3 рази	-

 

За результатами таблиці 2.20 зробимо висновок про те, що виробництво зерна у досліджуваному господарстві є економічно неефективним, так як у 2009р. порівняно з 2007р. були отримані збитки, що збільшилися в 3 рази. Собівартість 1 ц в 2009р. в основному зростала. Так, у 2009р. порівняно з 2008р. виробнича собівартість зросла на 44,8 %, а повна собівартість – на 33,9 %. Лише в 2009р. в порівнянні з 2007р. виробнича собівартість знизилась на 79,1 %. Слід зазначити, що ціна реалізації 1ц зерна зросла у 2009р. порівняно з 2007р. на 30,9 %, а саме на 19,96 грн, а коли порівнювати 2009р. з 2008р., то даний показник має тенденцію до зниження, а саме на 9,9 % або на 9,24 грн.

Відомо, що прибуток є джерелом формування фондів, основного розширеного відтворення в сільськогосподарських підприємствах. Це грошовий вираз частини чистого доходу, виробленого і реалізованого в господарстві.

Рентабельність – узагальнюючий показник економічної ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств і характеризує їх прибутковість.[16,26]

Тому, за даними форм статистичної звітності за 2008 та 2009 роки визначимо розмір прибутку за основними видами продукції (озима пшениця, озимий ячмінь). Встановимо вплив на зміну прибутку таких факторів як кількості реалізованої продукції, собівартості і ціни реалізації одного центнера продукції і оформимо це в таблицях 2.21 та 2.22.

Таблиця 2.21

Вихідні дані для аналізу зміни прибутку від кількості реалізованої продукції, собівартості і ціни реалізації одного центнера зерна у

ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Види продукції	Кількість реалізованої продукції, ц		Собівартість реалізованої продукції, грн		Доход (виручка) від реалізації, тис.грн
	2008 рік	2009 рік	2008 рік	2009 рік	2008 рік	2009 рік
	g0	g1	z0 g0	z1 g1	p0 g0	p1 g1
Озима пшениця	24326	11400	1353,0	1024,6	2190,9	1051,9
Озимий ячмінь	9464	13532	577,5	1196,6	978,0	1056,4

 

Далі проведемо аналіз фінансових результатів від реалізації озимої пшениці та ячменю, тобто як змінюється прибуток за окремими видами продукції  (табл. 2.22).

 

 

Таблиця 2.22

Зміна прибутку за окремими видами продукції в

ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Показники	Умовні позначення і порядок розрахунку	Озима пшениця	Озимий ячмінь
Прибуток (збиток) від реалізації, тис.грн базисний звітний	П0 = p0 g0 - z0 g0 П1 = p1 g1 - z1 g1	837,9 27,3	400,5 -140,2
Собівартість 1 ц реалізованої продукції, грн базисний звітний	z0 = z0 g0 : g0 z1 = z1 g1 : g1	55,6 89,9	61,02 88,4
Ціна реалізації 1 ц, грн. базисний звітний	p0 = p0 g0 : g0 p1 = p1 g1 : g1	90,06 92,27	103,34 78,07
Відхилення прибутку, тис.грн в тому числі за рахунок кількості продукції собівартості ціни реалізації	Δpzg = П1 - П0   Δg = (g1- g0)*( p0- z0) Δz = (z1-z0)* g1 Δp = (p1- p0)* g1	-810,6   -445430 391020 25194	-540,7   172158 370506,16 -341953,6

 

Проведемо перевірку за наступною формулою: Δpzg = Δg + Δz + Δp,

Δpzg1 = -445430 – 391020 + 25194 = -811256 (грн)

Δpzg2 = 172158 – 370506,16 – 341953,6 = -540301,76 (грн)

Виручка від реалізації продукції, робіт, послуг є основним джерелом надходження коштів для сільськогосподарських підприємств і на даний показник здійснює вплив ряд факторів, до числа яких входять:

• кількість реалізованої продукції;
• середня ціна реалізації одиниці продукції.

Середня ціна реалізації віддзеркалює вартість одиниці продукції, дає можливість  покрити всі витрати на виробництво і реалізацію продукції. В грошовій виручці знаходить відображення  виконання плану реалізації продукції. 

Починаючи аналіз грошової виручки від реалізації зерна, з’ясуємо спочатку причини  зміни обсягів реалізованого зерна (табл.2.23).

Таблиця 2.23

Вихідні дані та визначення впливу факторів на грошову виручку від реалізації озимої пшениці в ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Показники	2008 рік	2009 рік
Факторні: Кількість реалізованої  продукції, ц Середня ціна реалізації 1 ц, грн.                                 Результативний: Грошова виручка від реалізації, тис.грн. Загальне відхилення, в т.ч. за рахунок факторів: - кількості реалізованої  продукції; - середня ціна реалізації 1 ц.	24326 90,06   2190,8 -   - -	11400 92,27   1051,9 -1138,9   -1164,1 25,2

 

     Аналіз даних свідчить, що в  2009 році грошова виручка від реалізації зерна зменшилась на 1138,9 тис.грн. На цей результативний показник вплинули  два фактори. За рахунок зменшення кількості реалізованої продукції на 12926 ц, грошова виручка зменшилась на 1164,1 тис.грн, що показує основний вплив на результативний показник. Інший фактор – середня ціна реалізації 1 ц, менш впливовий, що збільшилася на 2,21 грн. підвищила результативний показник всього на 25,2 тис.грн.

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

 

3.1. Резерви збільшення  валових зборів і підвищення  якості зерна за рахунок інтенсифікації зерновиробництва

 

Збільшення виробництва сільськогосподарської продукції можна досягти двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним. Екстенсивний розвиток сільського господарства передбачає збільшення виробництва продукції за рахунок розширення поля діяльності. В рослинництві - за рахунок розширення посівних площ на основі незмінного рівня техніки і технології.

При інтенсивній формі розвитку збільшення виробництва продукції здійснюється на основі додаткових вкладень на ту ж саму площу за рахунок зростання врожайності культур. Інтенсифікація - це об'єктивний і закономірний процес розвитку сільського господарства. Кожна країна рано чи пізно переходить від екстенсивного до інтенсивного розвитку сільського господарства. Передумовами переходу до інтенсивного сільського господарства є необхідність дальшого збільшення виробництва сільськогосподарської продукції;обмеженість орнопридатних земель; нагромадження додаткових матеріальних засобів і коштів у підприємствах для інтенсивного розвитку сільського господарства.

Інтенсифікація сільського господарства - це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на одній і тій же земельній площі (в рослинництві) з метою збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. При цьому затрати уречевленої праці повинні зростати значно більшими темпами, а затрати живої праці - зменшуватись. [36,8]

Інтенсифікація є основою подальшого підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.

Суть інтенсивних технологій полягає в тому, що виробництво продукції здійснюється на основі новітніх технологій, досягнень науково-технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур.

Таким чином, інтенсифікація - це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково - технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.

В умовах ринкових відносин поряд із впливом на кінцеві результати виробництва механізації, хімізації, меліорації, факторів підприємливості, організованості та вміння працювати в умовах, що швидко змінюються.

Послідовна інтенсифікація сільського господарства базується на додаткових вкладеннях, але не можна пов'язувати її суть лише з абсолютним зростанням додаткових витрат. У процесі інтенсифікації додаткові вкладення повинні відображувати якісне вдосконалення всіх матеріальних ресурсів на основі науково технічного процесу.

Інтенсифікація рослинництва передбачає насамперед інтенсивне і ефективне використання продуктивності землі, підвищення її родючості, так як вона є основним засобом сільськогосподарського виробництва.

Додаткові вкладення спрямовуються на поліпшення посівних якостей насіння, виведення і впровадження у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур, впровадження нових прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських рослин, а також підвищення родючості ґрунту ,що значною мірою залежить від раціонального поєднання і внесення у відповідних пропорціях органічних і мінеральних добрив, застосування інтегрованих систем боротьби із хворобами, шкідниками і бур'янами, виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.