Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Основний приріст виробництва зерна буде досягнуто за рахунок освоєння інтенсивних технологій вирощування зернових культур та їх ресурсного забезпечення.

Раціональне розміщення зернових культур по кращих попередниках (бобові, соя) забезпечує збільшення виробництва зерна до 10 відсотків.

Традиційними попередниками, особливо для озимих зернових, залишаються чисті, зайняті пари, багаторічні та однорічні трави, зернобобові культури, соя.

Оптимізація посівів соняшнику, ріпаку, сої, гороху, багаторічних трав покращить склад попередників зернових культур.

В технології вирощування зернових культур важливе значення має застосування диференційованого вологозберігаючого обробітку ґрунту з урахуванням біологічних особливостей культур, попередників, їх забур'яненості, розповсюдженні хвороб і шкідників тощо.

Під озимі зернові культури після більшості непарових попередників необхідно запроваджувати поверхневий обробіток ґрунту, а також пряма сівба шляхом застосування комбінованих агрегатів. На не засмічених багаторічними бур'янами площах неглибокий обробіток доцільно застосовувати і під ярі колосові культури.

Одержання запланованого урожаю зернових культур буде досягнуто за умови запровадження чіткої системи удобрення. Добрива – найбільш дієвий чинник інтенсифікації землеробства, засіб впливу на формування врожаю і якості одержаної сільськогосподарської продукції та кругообігу речовин. На відміну від природних ценозів, в агроекосистемах зменшується здатність до саморегуляції, тобто підтримання екологічної рівноваги. Ця проблема вирішується застосуванням як органічних, так мінеральних добрив.

При вирощуванні зернових потрібно дотримуватись таких правил:

- вносити мінеральні добрива  на 1 гектар посівної площі з  урахуванням результатів агрохімічного  обстеження ґрунтів та рослинної  діагностики, забезпечувати позитивний баланс їх внесення та використання рослинами;

- здійснювати дробне внесення  азотних добрив для забезпечення  рівномірного живлення рослин  протягом усього вегетаційного  періоду;

- вносити 10-15 кг фосфору  в рядки під час сівби;

- забезпечити сучасною  спеціалізованою технікою для  внесення добрив, перш за все, комбінованих сівалок для рядкового  внесення добрив при сівбі, підживлювачів  для прикореневого та позакореневого  підживлення, в кількості необхідної  для своєчасного проведення робіт;

- вносити мінеральні добрива  в ґрунт найбільш ефективними  способами (у рядки, локально та  в підживлення), що забезпечує  їх окупність та найвищий приріст  урожаю зернових культур;

- вносити добрива на  меліорованих землях, для забезпечення  найвищої окупності ресурсів;

- більш широко використовувати  на добриво побічну продукцію  рослинництва (солому, стебла кукурудзи, соняшнику, гичку буряків), що забезпечують ґрунт органічною речовиною, макро- та мікроелементами;

- широко впроваджувати  мікробіологічні препарати та  регулятори росту рослин.

Втрати врожаю зерна від хвороб, шкідників і бур'янів можуть досягати більше 30 відсотків. [9]

Впровадження інтегрованої системи захисту зернових культур, яка базується на раціональному використанні організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних, біологічних та інших заходів дасть змогу попередити масове розмноження шкідливих організмів, зменшити використання хімічних засобів та забезпечити більш ефективне їх використання.

За підрахунками зарубіжних вчених, сьогодні приріст врожайності зернових на 50% досягається впровадженням нових сортів.

Відповідно до висновків експертів, протягом найближчих 30 років весь світовий приріст виробництва продукції рослинництва буде досягнуто за рахунок селекції. Тобто нових сортів, їхніх нових властивостей та якісних показників. Останніми роками вітчизняною селекцією створено низку нових сортів озимої пшениці. Вони різняться між собою морфологічними ознаками, біологічними властивостями, ступенем інтенсивності, якісними показниками; мають певну функціональну зорієнтованість щодо агроекологічних умов вирощування, різний адаптивний рівень стійкості до несприятливих факторів зовнішнього середовища тощо.

Одним із визначальних чинників ефективного господарювання є вміння виробників ефективно та цілеспрямовано використовувати господарсько - біологічні властивості сортів рослин, які пройшли державне випробування та внесенні до Реєстру сортів рослин. За однакових умов енергоозброєності й ресурсозабезпеченості нові сорти дають на третину більше продукції ніж старі.

За минулі десять років у середньому недобір зерна в Україні через використання старих сортів становив понад 2,5 млн.т, а їхня питома вага в структурі зернових збільшилась до 40 %. Якщо взяти озиму пшеницю, то потенціал сортових ресурсів України щодо цієї культури використовують украй незадовільно. Складається враження, що агрономічні служби областей та районів недостатньо впливають на формування сортового складу. Заздалегідь планується недотримання врожаю від використання старих, малопродуктивних, незимостійких сортів, нестійких до екстремальних умов та хвороб.

У цілому, сорту як носію багатьох корисних біологічних та господарських властивостей належить важлива роль у підвищенні ефективності землеробства та розвитку ринкових відносин. Тому, запропонуємо досліджуваному господарству такий метод інтенсифікації землеробства як сортооновлення або впровадження перспективного сорту – Литанівка.[45,48]

Литанівка – новий сорт озимої пшениці, заявником якого є Селекційно – генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, ЗАТ «Селена».

Даний сорт озимої пшениці є середньо рослим, має підвищену зимостійкість, високу стійкість до вилягання та осипання, а стійкість до посухи складає 8 балів. За роки випробування сорт середньо та слабо уражувався борошнистою росою, бурою іржею та фузаріозом колоса, тобто потребуватиме менших затрат на внесення гербіцидів та інших засобів захисту рослин.

Розрахуємо приріст врожайності озимої пшениці за рахунок сортооновлення, знаючи при цьому, що максимальний урожай запропонованого сорту 55 - 75 ц з 1 га в залежності від умов вирощування. Тоді, різниця між сортом «Литанівка» і, раніше використовуваним господарством, «Куяльник», урожайність якого 36 ц з 1 га, становитиме 19 ц з 1 га.[43]

Отже, Пу = (19*40) / 100 = 7,6 ц з 1 га.

Більш обґрунтованим є метод планування врожайності з урахуванням її приросту під впливом дії окремих факторів. Обчислюють приріст врожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена у плановому періоді. До числа впливових факторів відносяться агротехнічні заходи: дотримання оптимальних строків сівби та збирання, вибір попередника, обробіток ґрунту, удобрення, зрошення, вибір сорту, захист рослин від шкідників і хвороб.

Розрахуємо планову врожайність озимої пшениці у залежності від дії її окремих факторів (табл.3.1).

Таблиця 3.1

Заплановані агротехнічні заходи, спрямовані на підвищення урожайності озимої пшениці ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Планований захід	Озима пшениця
Дотримання оптимальних строків сівби (% до загальної площі посіву культури)	75
Збільшення внесення добрив у розрахунку на 1 га: гною, т аміачної селітри, ц карбаміду, ц каїніту, ц суперфосфату, ц фосфатшлаку, ц	15 0,9 0,5 - 0,8 0,3

 

Для розрахунку також використовується середньозважена врожайність пшениці за 5 років, яка визначається за формулою:

Усз = (SУ*П) / SП (3.1)

де У – врожайність за кожний попередній рік, ц з 1 га,

    П – розмір  площі посіву за кожний попередній  рік, га.

Усз = (34,7*540+32,1*539+14,9*533+35,8*570+36,5*433)/540+539+533+570+433

Усз = 80192,1 / 2615 = 30,7 ц з 1 га.

Далі розрахуємо приріст врожаю від забезпечення оптимальних строків сівби, використовуючи при цьому формулу 3.1: (8,3 * 75) / 100 = 6,22 ц/га.

Приріст врожаю за рахунок додатково внесених мінеральних добрив і гною обчислюється у такій послідовності:

а) добрива, що будуть внесені, переводимо у діючу речовину (дод. Б):

• аміачної селітра 0,9*34 = 30,6 кг д.р.
• карбамід 0,5*46 = 23 кг д.р.
• суперфосфат гранульований 0,8*19,5 = 15,6 кг д.р.
• фосфатшлак 0,3*12 = 3,6 кг д.р.

б) визначимо кількість поживних речовин у кожному виді мінеральних добрив, яка буде використана рослинами у першому році (див. дод.Д):

• азотні (30,6+23)*0,6 = 32,16 кг д.р.
• фосфорні (15,6+3,6)*0,25 = 4,8 кг д.р.

в) визначимо кількість поживних речовин, яка буде використана рослинами у першому році з додатково внесеного гною (див. дод. Д):

• азотні 15*1 = 15 кг д.р.
• фосфорні 15*1 = 15 кг д.р.
• калійні 15*1,5 = 22,5 кг д.р.

г) на підставі даних, отриманих у попередніх пунктах та за даними додатка В розрахуємо приріст врожайності пшениці за рахунок внесення добрив:

• азотних (15+32,16) / 35 = 1,35 ц з 1 га;
• фосфорних (15+4,8)/12 = 1,65 ц з 1 га;
• калійних 22,5/25 = 0,9 ц з 1 га.

Шляхом додавання одержаних значень приростів по кожному заходу до середнього значення врожайності за 5 років визначимо планову врожайність озимої пшениці:

30,7+7,6+6,22+1,35+1,65+0,9 = 48,42 ц з 1 га.

Отже, провівши необхідні розрахунки, можемо проаналізувати результати, які свідчать про те, що при впровадженні запропонованого сорту Литанівка, досліджуване господарство отримає приріст врожаю озимої пшениці 7,6 ц з 1 га, а ще й при внесенні додаткової кількості добрив та дотриманні оптимальних строків сівби на 75 % підприємство отримає 48,42 ц з 1 га, що в порівнянні з існуючими показниками значно покращить ефективність виробництва.

Економічна ефективність використання запропонованих заходів представимо у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Економічна ефективність від впровадження агротехнічних заходів у ТОВ «Веселинівська автоколона №3»

Показники	В середньому за 2007 – 2009 роки	План на 2011 рік
Врожайність, ц з 1 га	36,4	48,4
Збільшення врожайності порівняно з запланованим заходом, ц з 1 га	х	19
Виробничі витрати на 1 га, всього грн. в тому числі: додаткові витрати	1685,79   х	2622,33   936,54
Собівартість 1 ц продукції виробнича, грн	58,65	54,18
Собівартість 1 ц продукції повна, грн	68,20	63,00
Ціна реалізації 1 ц продукції, грн	88,01	97,00
Прибуток, грн. в розрахунку на : 1 ц продукції 1 га посівної площі	19,81 721,08	34,00 1645,60
Додатковий прибуток від реалізації продукції в розрахунку на 1 га посівної площі, грн	х	924,52
Рівень рентабельності, %	29,0	53,9
Норма рентабельності додаткових витрат, %	х	98,7

 

Результати таблиці 3.2 свідчать про те, що за рахунок впровадження декількох агротехнічних заходів у досліджуваному господарстві економічна ефективність зерновиробництва дещо покращиться. Так, прибуток в розрахунку на 1 ц зросте на 14,19 грн, а в розрахунку на 1 га – на 924,52 грн. При цьому зменшиться виробнича та повна собівартість 1 ц продукції відповідно на 4,47 грн та 5,2 грн. Рівень рентабельності за рахунок впроваджених агротехнічних заходів зросте у порівнянні з середньорічними показниками майже на 25%, що забезпечить покриття збитків при виробництві зерна та підвищить його ефективність.

 

3.2. Розвиток ринку зерна  і зернопродуктів

 

Нині в світі відбуваються бурхливі процеси глобалізації, що виражаються у поглибленій взаємодії національних економік різних країн: зниженні торговельних бар’єрів, полегшенні процедур щодо пересування капіталів, товарів та послуг, обміну інформацією, технологіями та ідеями. Безумовно, ці процеси стосуються і України, зважаючи на її інтеграційні наміри та інтенції до співробітництва, що підтверджує вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) у травні 2008 року. Це сприяло ще більшій відкритості та інтегрованості її економіки.