Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Співробітництво у глобальному сенсі відкриває великі можливості для реалізації потенціалу країни, але при цьому треба враховувати, що, крім позитивних факторів, існують і кризові явища, які можуть мати негативний вплив на внутрішню ситуацію. Тому природно, що цінове зростання на світових ринках продовольства відобразилося і на внутрішній ситуації в Україні. Так, починаючи з 2007 року, в Україні спостерігалася так звана “продуктова інфляція” — ціни на продуктові товари росли значно більшими темпами, ніж на не продуктову групу та послуги.[12]

В умовах ринкової економіки регулювання виробництва продукції має керуватись насамперед балансом попиту та пропозиції. Це є чи не найголовнішим чинником для існування ринків збуту певної ємкості, незалежно від того за рахунок чого формується попит чи то з боку внутрішнього, чи зовнішнього ринків.

Визначальним для формування внутрішнього попиту є кількість населення та його купівельна спроможність, що, в свою чергу, має стимулювати розвиток переробної галузі й збільшення виробництва готової продукції. Крім того, стимулом для розвитку переробної галузі та збільшення внутрішнього попиту може бути фактор нарощування внутрішніх переробних потужностей для забезпечення значного зовнішнього попиту на певну продукцію.

Пшениця є однією з головних зернових культур в світі. В структурі виробництва її частка в останні роки була на рівні 38-39 відсотків, зменшення до 36% в 2007/08МР є скоріше винятком, викликаним несприятливими кліматичними умовами в основних країнах-виробниках, наприклад, посуха в Австралії, що привело до повного знищення врожаю в деяких регіонах країни.

Тенденції, які спостерігались на зерновому ринку, загалом характерні і для ринку пшениці, але з деякими відмінностями. Пшениця є однією з тих культур, що лежать в основі харчового раціону людства та має такий споживчий характер, що в разі її нестачі на ринку дуже важко знайти адекватні замінники. У 2007році це було відчутно особливо гостро. Високий попит на фоні перебоїв у поставках через непогоду, торговельні обмеження, запроваджені в деяких країнах-експортерах, наприклад в Аргентині, Україні, Російській Федерації, та небувало мізерні запаси (найменші за останні 25 років) спровокували ріст світових цін майже вдвічі. [32,13]

В сучасних умовах, коли АПК України переповнений економічними проблемами, підприємства поставлені в умови пошуку можливих резервів поліпшення результатів господарської діяльності та оптимальних каналів збуту продукції. Що стосується Миколаївської області, то аналіз каналів продажу аграрної продукції показав, що починаючи з 2001р. основну частку у виручці від реалізації займає продаж іншими каналами (безпосередньо підприємствам, установам та організаціям всіх організаційно – правових форм господарювання, у тому числі зарубіжним країнам, через біржі і аукціони та ін.), незважаючи на те, що цей канал збуту є найменш організованим, упорядкованим і прозорим. Слід відмітити, що з кожним роком цей напрямок реалізації стає дедалі ширшим. У минулому році ним забезпечено 79,1 % (1620,5 млн грн) загальнообласної виручки від продажу сільськогосподарської продукції, що на 57,3 в.п. більше в порівнянні з 2000р. та на 8,5 в.п. – з 2007р.[44]

Наступним, найбільш привабливим для аграріїв каналом реалізації, є продаж безпосередньо на ринку, через власні магазини, ларки, палатки. За цим каналом сільгосптоваровиробники Миколаївщини у 2008р. отримано 10,5 % (215,1 млн грн) загальної суми виручки , що на 33,1 в. п. менше ніж у 2000р. та на 5,3 в. п. менше ніж у попередньому році.

Частка продажу пайовикам в рахунок оплати праці за землю та майнові паї становить 3,2 % (62,6 млн грн), переробним підприємствам – 6,5 % (131,5 млн грн), населенню в рахунок оплати праці ( включаючи продаж через систему громадського харчування) – 0,7% (12,2 млн грн).

 У ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району  реалізація сільськогосподарської продукції в порівнянні з обласними показниками є дещо схожою. Проаналізуємо канали збуту зернової продукції досліджуваного господарства за 2009р. в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Реалізація зерна за каналами збуту у 2009р. в ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

За даними таблиці 3.3 зробимо висновок, що господарство віддає перевагу таким каналам реалізації, як оплата пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї та за іншими каналами. В рахунок орендної плати в 2009р. було реалізовано 1976 ц зерна і в тому числі пшениці 988 ц за вартістю відповідно 148125 грн та 82292 грн. За іншими каналами реалізація була здійснена у обсязі 22956 ц і у тому числі 10412 ц пшениці, вартість якої склала 1960185 грн та в тому числі 969616 грн  пшениці. Крім того, керівництво господарства прийняло рішення залишити 2646 ц зерна на власні потреби господарства, а саме в рахунок корму для тваринництва.

Реалізація зерна пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнові паї для досліджуваного господарства є необхідним, тому запропонуємо замінити реалізацію за іншими каналами (табл.3.4).

Таблиця 3.4

Запропоновані канали реалізації зерна

Результати таблиці 3.4 свідчать про те, що реалізація зерна ВАТ «Колосівський елеватор» (філія ТОВ «Нібулон») буде носити більш вигідний характер, так як виручка від реалізації складе на 390252 грн більше у порівнянні з виручкою від реалізації зерна Веселинівському хлібозаготівельному підприємству і на 2217807 грн перевищить виручку від реалізації зерна за іншими каналами збуту, яким віддає перевагу підприємство.

Від стану й розвитку виробництва та переробки зерна значною мірою залежить задоволення потреб людей у різноманітних продуктах харчування і товарах народного споживання, оскільки зерно - основний продукт харчування для населення у вигляді хліба, круп, макаронних і кондитерських виробів, інших продуктів, які відзначаються високими поживними і смаковими якостями; крім того, зерно та його відходи становлять понад 25% в кормовому балансі тваринництва, 70 - 90% - у свинарстві і птахівництві.

Недостатній попит на готову продукцію зернопродуктового підкомплексу, який, поєднуючись з несприятливою ціновою кон'юнктурою на внутрішньому ринку зерна, що не відповідає умовам насиченості сировинного ринку, не сприяли пожвавленню діяльності переробників. Тому ТОВ «Веселинівська автоколона №3» не займається переробкою сільськогосподарської продукції.

Підвищення ефективності функціонування інфраструктури зернового ринку можна передбачити за рахунок створення і поліпшення діяльності роботи інформаційно-консультативних структур. Цей сегмент інфраструктури забезпечить високоякісний моніторинг ринку зерна в Україні і світі, розробку об'єктивних прогнозів його розвитку і на цій основі буде надавати достовірну інформацію державним органам та учасникам ринку. Таким чином забезпечаться умови для вільного доступу до інформації, аналізів та прогнозів для всіх учасників ринку.

Забезпечення учасників ринку зерна об'єктивною інформацією про стан, тенденції і перспективи його розвитку, новітні технології виробництва і маркетингу, нові методи організації господарської діяльності здійснюється консультативно-рекламними структурами. Держава і в подальшому буде протекціонувати заходи з організації навчання та перепідготовки кадрів, виставок, семінарів, днів поля, рекламно-видавничу діяльність. Особливе значення буде приділятись розвитку дорадництва, як основної ринкової структури по впровадженню новітніх технологій та інновацій;

Підвищити ефективність ринку зерна можна також за допомогою організації ефективної системи сервісних структур. Важливу роль в цьому сегменті інфраструктури ринку зерна відіграє проблема розвитку сучасного складського господарства, при вирішенні якої особливою підтримкою держави будуть користуватись проекти створення сільськогосподарськими виробниками мережі кооперативних елеваторів, включаючи припортові.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дипломної роботи дає підстави зробити наступ-ні висновки та обґрунтувати основні пропозиції щодо підвищення економічної ефективності виробництва зерна.

Зернове виробництво займає провідне місце в структурі аграрного сектора економіки України. Від рівня та ефективності його розвитку залежить добробут населення, гарантування національної продовольчої безпеки, експортні можливості країни. Значне скорочення обсягів виробництва зерна протягом останніх років пояснюється негативним впливом комплексу організаційно-економічних та техніко-технологічних чинників. Низький рівень ефективності і конкурентоспроможності зерновиробництва як базової галузі сільського господарства створює перешкоди на шляху формування повнокровного внутрішнього ринку зерна та продуктів його переробки, унеможливлює розширення зовнішніх ринків.

Незважаючи на сприятливий природно-економічний потенціал Миколаївщини та зростаюче значення зернового господарства для економіки сільськогосподарських товаровиробників, галузь продовжує залишатися у стані стагнації як за кількісними, так і за якісними показниками розвитку.

Місцерозташування ТОВ «Веселинівська автоколона №3» в цілому зручне (неподалік від баз постачання і ринків збуту сільськогосподарської продукції). Природні умови, в яких знаходиться підприємство, характеризуються помірно континентальним кліматом, сприятливим для вирощування всіх культур.

ТОВ «Веселинівська автоколона №3» є невеликим за розміром аграрним підприємством Веселинівського району. Так, розмір площі сільськогосподарських угідь та вартість валової  продукції сільського господарства в порівнянних цінах 2005р. у порівняні з середньорайоними показниками менша відповідно на 18,8 % та 57 % .

В структурі сільськогосподарських угідь господарства переважну частку займає рілля (95,5 %), площа якої не змінилася протягом досліджуваного періоду. Це свідчить про інтенсивне використання земельних ресурсів.

Організаційно-виробнича структура господарства діє по принципу організації за лінійно-штабною формою. Тобто передбачено створення консультативних підрозділів на різних рівнях керівництва. За цією формою розпорядження керівника підприємства передається не самому виконавцю, а через відповідального керівника, який очолює той чи інший підрозділ. Управлінська структура дещо не досконала, так як відсутній планово – економічний відділ, що дозволило б спланувати оптимальні обсяги виробництва продукції із мінімальними затратами та реалізації її за маркетинговими каналами.

В середньому за 2007 – 2009 роки частка грошових надходжень від реалізації соняшника у структурі товарної продукції склала 48 %, а частка від реалізації зерна – 44 %. Таким чином, господарство має соняшниково – зерновий виробничий напрям.

Забезпеченість сільськогосподарського підприємства виробничими ресурсами дає йому можливість належно функціонувати. Досліджуване господарство в повній мірі забезпечене земельними ресурсами, основними фондами та енергетичними потужностями, ефективність їх використання щорічно зростає. Лише забезпеченість трудовими ресурсами з 2007р. погіршується, що спричинює перевантаження та зниження працездатності робітників.

Фінансовий стан господарства за досліджувані роки дещо покращився. ТОВ «Веселинівська автоколона №3» є фінансово стійким, автономно - незалежним, але недостатньо платоспроможним.

На економіку ТОВ «Веселинівська автоколона №3» значний вплив здійснює зерновиробництво. Так, площа посіву зернових у загальній структурі посівної площі за останні три  роки склала 58 %, валова продукція у порівнянних цінах 2005р. в структурі валової продукції господарства – 52 % та грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції в структурі грошової виручки господарства – 46 % .