Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

Дані таблиці свідчать, що у господарстві забезпеченість енергетичними потужностями зросла і, в основному, за рахунок енергоозброєності праці, яка у 2009 році, порівняно з 2007 – 2008р., зріс відповідно на 11 та 17 % або на 0,31 та 0,46 к.с. Що стосується енергозабезпеченості виробництва, то за проаналізовані роки значних змін не відбулося, лише даний показник у 2009р. порівняно з 2007р. зріс на 0,6 % або на 0,03 к.с.

Ефективність господарської діяльності організації визначається зрештою її фінансовим станом. Саме у показниках фінансового стану відбиваються рівень використання капіталу і робочої сили, положення розрахунків і вплив формування виручки, податків, платежів і зборів на величину чистого прибутку як джерела створення фондів накопичення і соціальної сфери організації, на її платоспроможність. [21]

Всі суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють свою діяльність на принципах комерційних розрахунків, в умовах ринкової економіки повинні володіти методикою оцінки фінансового стану підприємства з метою оперативного управління активами і пасивами підприємства, досягнення високих кінцевих результатів, забезпечення стабільності і належного іміджу підприємства. Фінансовий стан підприємства на конкретну дату характеризує ступінь його забезпеченості необхідними фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності, раціональності їх розміщення і ефективність використання. Задовільне фінансове полягання підприємства в перебігу тривалого періоду (3-5 років) свідчить про фінансову стабільність суб'єкта господарювання на ринку товарів і послуг.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його хороший фінансовий стан і навпаки. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виручки і суми прибули і, як наслідок, — погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Стійке фінансове положення у свою чергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимуму прибули. Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, як управляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джерелам освіти, яку частку повинні займати власні засоби, а яку — позикові. Слід знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність і кредитоспроможність підприємства, поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь ризику, ефект фінансового важеля і ін., а також методику їх аналізу. [22,25]

Умовою життєдіяльності і основою стабільності стану підприємства в ринковій економіці виступає його стійкість. На стійкість підприємства впливає дуже багато чинників. Від того, які саме чинники впливають на неї, виділяють декілька видів стійкості.

Стійкість підприємства відображає рух грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення надходження грошей (доходів) над їх використанням (витратами). Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинне мати гнучку структуру фінансових ресурсів.

Головною складовою загальної стійкості підприємства є його фінансова стійкість, яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності. Отже, фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємства, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервні процес виробничий-торгової діяльності. До найбільш важливих проблем в умовах переходу до ринку є визначення меж фінансової стійкості підприємства. Недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього засобів для розвитку виробництва і загалом діяльності господарюючого суб'єкта. Зайва фінансова стійкість також негативно впливає на виробничий-торгову діяльність підприємства, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, фінансова стійкість повинна характеризуватися таким станом фінансових ресурсів, який би відповідав вимогам ринку і одночасно задовольняло потреби розвитку підприємства. [25]

Російські фахівці в області аналізу діяльності підприємства (Ковалев В.В., Волкова О.Н.) стверджують, що фінансовий стан підприємства з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, в найбільш загальному вигляді що характеризують, чи може воно своєчасно і в повному об'ємі провести розрахунки по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами. Короткострокова заборгованість підприємства, відособлена в окремому розділі пасиву балансу, погашається різними способами, зокрема, забезпеченням такої заборгованості можуть, в принципі, виступати будь-які активи підприємства, у тому числі і необоротні. Разом з тим очевидно, що ситуація, коли, наприклад, частина основних коштів продається для того, щоб розплатитися по короткострокових зобов'язаннях, є ненормальною. Саме тому, кажучи про ліквідність і платоспроможність підприємства як про характеристики його поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційні можливості розплатитися з кредиторами по поточних операціях, цілком логічно зіставляти оборотні активи і короткострокові пасиви.

Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розумінні будь-які активи, які можна обернути в гроші, є ліквідними. Проте в обліковий-аналітичній літературі часто поняття ліквідних активів звужується до активів, споживаних протягом одного виробничого циклу (роки).

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і їх еквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, що вимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможності є: а) наявність в достатньому об'ємі засобів на розрахунковому рахунку; б) відсутність простроченої кредиторської заборгованості. [30]

Отже, для повного аналізу фінансового стану досліджуваного господарства проведемо розрахунки в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Динаміка основних показників фінансового стану

ТОВ «Веселинівська автоколона №3»

Для складання остаточного висновку проведемо додаткові розрахунки, використовуючи абсолютні показники фінансової стійкості:

1) Наявність власних оборотних коштів (НСОС). Розрахуємо даний показник для нашого підприємства:

• 2007рік НСОС = (1151,7+0) – 278,3 = 873,4
• 2008рік НСОС = (1464,0 + 0) – 236,0 = 1228,0
• 2009рік НСОС = (2836,0+0) – 625,0 = 2211,0

Це означає, що в 2009р. поточні активи, сформовані за рахунок власних засобів, в порівнянні з 2007р. зросли на 1337,6 тис.грн. Звідси можна зробити висновок, що після повного погашення поточної кредиторської заборгованості у підприємства ще залишиться 873,4 тис.грн. оборотних коштів в 2007р., 1228,0 тис.грн. – в 2008р. і 2211,0 тис.грн. – в 2009р.

2)Наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (СДЗИ). Розрахуємо СДЗИ для нашого підприємства:

• 2009р. СДЗИ = 2211,0+417,0 = 2628,0

Розрахунок проводився лише за останній рік, тому що ТОВ «Веселинівська автоколона №3» у 2009р. взяло довгостроковий кредит у банку.

Показник абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм платоспроможності і ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов'язань воно може погасити у нинішній момент або найближчим часом. Теоретично достатнім вважається, якщо показник абсолютної ліквідності вище 0,2-0,35, це означає, що на 20-35% підприємство може у нинішній момент погасити всі свої короткострокові борги і платоспроможність вважається нормальною.

За даними таблиці 2.8. видно, що в підприємстві існує тенденція до зниження коефіцієнта платоспроможності у 2009р., порівняно з 2007р. на 0,3%. Проте показник не досяг достатнього рівня, що свідчить про недостатність «живих» грошей.

Як видно, на нашому підприємстві показник загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) значно високий і спостерігається його зростання швидкими темпами (з 2007 р. по 2009р. він зріс більше ніж у 2 рази).

Отже, ТОВ «Веселинівська автоколона №3» має високі показники ліквідності, та варто збільшити кількість найбільш ліквідних активів – грошових коштів і їх еквівалентів.

2.2. Місце зерновиробництва  у економіці господарства, динаміка  виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці

Виробництво зерна в Україні, як і в Миколаївській області, традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку продовольчого сектора економіки країни, є важливим джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлюється наявністю сприятливих грунтово - кліматичних умов для вирощування зернових культур, споконвічною високою хліборобською майстерністю працьовитого українського селянства, вигідним економічним та геополітичним положенням України.

Даний регіон особливо сприятливий для вирощування зернових культур, тому у структурі виробництва більшості сільськогосподарських підприємств питому вагу займають саме зернові та зернобобові культури.

На економіку ТОВ «Веселинівська автоколона №3» також значний вплив здійснює зерновиробництво, яке в структурі рослинництва господарства займає більше 95 %. Місце зерновиробництва у сільськогосподарському виробництві наведемо у таблиці 2.9.

За результатами даної таблиці зробимо висновок про те, що в економіці досліджуваного господарства виробництво зерна займає досить вагоме місце, а саме – більше 50% і, крім того, розраховані показники мають тенденцію до зростання. Так, у 2009 році порівняно з 2007р. площа посіву під зернові культури, зросла на 7,2 в.п. або на 49 га.  Валова продукція у порівнянних цінах 2005р. також зросла у 2009р. на 18,2 в.п.(694,1 тис.грн) порівняно з 2007р. і на 5,5 в.п. порівняно з 2008р. В той же час грошова виручка знизилась на 1060,6 тис.грн., у порівнянні з 2008р., який для підприємства був найурожайнішим та найприбутковішим за останні 5 років. Але нажаль разом і з цим зростають і виробничі витрати (майже на 1000 тис.грн) і в тому числі матеріальні витрати на 955,89 тис.грн.

Таблиця 2.9

Місце зерновиробництва в економіці ТОВ «Веселинівська автоколона №3»

Веселинівського району