Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

 

 

Місце зерновиробництва у економіці господарства зобразимо на рис. 2.10.

 

Рис. 2.10. Динаміка посівних площ сільськогосподарських культур у  ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

 

Далі доцільно розглянути динаміку і структуру посівних площ зернових культур у  ТОВ «Веселинівська автоколона №3» (табл.2.11).

Таблиця 2.11

Динаміка і структура посівних площ зернових культур

Культури	2007 рік		2008 рік		2009 рік		Разом за останні три роки
	площа, га	%	пло-ща, га	%	пло-ща, га	%	пло-ща, га	%
Зернові – усього	874	100,0	795	100,0	923	100,0	2592	100,0
в тому числі: озима пшениця	533	61,0	570	71,7	433	46,9	1536	59,3
озимий ячмінь	97	11,1	149	18,7	360	39,0	606	23,4
ярий ячмінь	197	22,5	76	9,6	130	14,1	403	15,5
гречка	47	5,4	-	-	-	-	47	1,8

 

З даними таблиці 2.11 можна зазначити, що в структурі посівних площ зернових культур основну частку займають озима пшениця та ярий ячмінь, площі для посіву яких щороку скорочуються. Стрімку тенденцію до зростання має озимий ячмінь, площа якого у 2009р., порівняно з 2007р., зросла на 263 га. Вирощування гречки стало недоцільним в 2007р., так як дана культура дуже чутлива до погодних умов.

Структуру посівних площ зернових культур за 2009 рік у досліджуваному господарстві зобразимо на рис.2.2.

Рис. 2.2. Структура посівних площ зернових культур в 2009 році у

ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

 

Отже, провідне місце серед зернових культур належить високопродуктивній продовольчій культурі – озимій пшениці. Вона найповніше використовує біокліматичний потенціал у регіоні її вирощування. Відомо, що пшениця – один з найважливіших продуктів харчування населення. Це дозволяє ТОВ «Веселинівська автоколона №3» реалізовувати зерно по вигідній ціні близько розташованим хлібопекарням та іншим організаціям подібного профілю.

Ефективність зерновиробництва в значній мірі залежить від фактично досягнутої врожайності зернових культур (табл. 2.12).

 

 

Таблиця 2.12

Динаміка врожайності зернових культур в ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району, ц/га

Культура	2007 рік	2008 рік	2009 рік	В середньому по господарству за останні три роки	2009 рік у % до
					2007 року	2008 року
Озима пшениця	14,9	35,8	36,5	28,5	>в 2 рази	102,0
Озимий ячмінь	12,1	44,8	32,7	32,4	>в 2 рази	73,0
Ярий ячмінь	4,3	25,8	27,4	15,8	>в 6 разів	106,2

 

Врожайність зернових культур, що представлена у таблиці 2.12, за аналізований період має тенденцію до зростання. Так урожайність озимої пшениці у 2009р. порівняно з 2008р.зросла на 2 %, а урожайність ярого ячменю – на 6,2 % Лише врожайність озимого ячменю у 2009 році, порівняно з попереднім роком, знизилась на 27 %, що спричинило нераціональне удобрення ґрунту та понесення значних втрат при збиранні врожаю. Врожайність зернових культур недоцільно порівнювати з 2007р., так як в даному році були несприятливі погодні умови (засуха) для сільськогосподарських виробників.

За результатами попередньої таблиці проаналізуємо динаміку врожайності окремої культури – озимої пшениці, де визначимо такі показники як абсолютний приріст, який показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу, темп зростання – це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового, рівня та темп приросту, що показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним (табл.2.13).

 

 

Таблиця 2.13

Динаміки урожайності озимої пшениці у ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району

Роки	Урожайність, ц з 1 га	Абсолютний приріст, ц з 1га		Темп зростання,%		Темп приросту, %		Абсолютне значення 1% прирост тис.грн
		Базис-ний	Ланцю-говий	Базис-ний	Ланцюговий	Базис-ний	Ланцю-говий
2002	22,6	-	-	100,0	…	…	…	-
2003	21,7	-0,9	-0,9	96	96	-4	-4	-
2004	28,9	6,3	7,2	128	133	28	33	0,217
2005	25,8	3,2	-3,1	114	89	14	-11	-
2006	32,9	10,3	7,1	146	128	46	27,52	0,258
2007	14,9	-7,7	-18	66	45	-34	-55	-
2008	35,8	13,2	20,9	158	240	58	140	0,149
2009	36,5	13,9	0,7	162	102	62	2	0,358
Всього	219,1	х	13,9	х	х	х	х	х

 

Визначимо середню урожайність зернових за вісім останніх років:

  = 219,1/8 = 27,4 (ц з 1 га)

Середньорічні показники динаміки:

1.Середній абсолютний  приріст:

(36,5-22,6) / (8-1) = 1,98 (ц з 1 га)

2. Середній темп росту, %:

б = 100% = 161,5 %

3. Середній темп приросту, %: = 161,5 – 100 = 61,5 %

За період 2002-2009 рр. врожайність озимої пшениці має тенденцію до зростання. Так, в середньому за 8 років врожайність даної культури щорічно зростала на 1,98 ц з 1 га, що у відносному виразі становить 61,5 % . За даний період середня врожайність озимої пшениці склала 27,4 ц з 1 га.

Виробництво зерна озимої пшениці завжди було і залишається головним джерелом грошових надходжень у господарствах, але останніми роками через високі ціни товаровиробника не в змозі придбати необхідну кількість добрив, палива , засобів захисту рослин, техніка, а відтак і виконати всі вимоги технології вирощування озимої пшениці. А це, в свою чергу, призводить до значних недоборів її врожаю, до зниження якості зерна та прибутків від реалізації. Крім того, ціни на зерно не заохочують господарства збільшувати його виробництво. Через це вирощування пшениці в останні роки стало малоефективним і дедалі скорочується.

І все ж для отримання оптимального врожаю керівництво господарства приймає рішення про внесення мінеральних добрив. Відомо, що озима пшениця сильно реагує на азот, який у значній мірі визначає розвиток рослин, густоту стебел та інші ознаки продуктивності. Після малоцінних попередників і на недостатньо родючих ґрунтах дози внесення азоту знаходяться в межах 90-150 кг/га, причому N25-30 вноситься під оранку або передпосівну культивацію. Після парозаймаючих культур оптимальна кількість внесення азоту становить 60-90 кг діючої речовини на га, а на окультурених родючих ґрунтах дозу азоту доцільно зменшити до 30-45 кг/га. Велике значення надається підживленню озимої пшениці, яке проводять на хорошому агрофоні два рази, а на низькому - триразово.

Фосфорно-калійні добрива під озиму пшеницю вносять до посіву під основний обробіток ґрунту. Фосфор і калій підвищують холодостійкість і стійкість рослин до грибкових захворювань, ведуть до зростання майбутнього урожаю тощо. За інтенсивною технологією доза внесення фосфорних добрив складає 60-90 кг діючої речовини на га, а калійних - 90-120.

Для того, щоб прослідкувати залежність урожайності озимої пшениці від факторів впливу, проведемо кореляційний аналіз. Враховуючи те, що урожайність зерна залежить від оптимального удобрення та площ посіву, тому в якості факторної ознаки використаємо норму внесення мінеральних добрив на 1 га посіву озимої пшениці та частку її посівної площі.

Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний (повний) і кореляційний (неповний або статистичний).

Функціональним називається зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, що характеризує певне явище, відповідає одна або кілька значень результативної ознаки (функції).

При дослідженні взаємозалежності масових соціально-економічних явищ, які формуються під впливом різноманітних факторів, використовують кореляційні зв’язки, які носять імовірнісний характер. При кореляційному зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки.

За напрямом зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим і зворотним. При прямому зв’язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака збільшується, то такий зв’язок називають зворотним.

За формою розрізняють прямолінійний і криволінійний кореляційний зв’язок. Прямолінійні кореляційні зв’язок характеризується рівномірним збільшенням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. При криволінійному кореляційному зв’язку рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.

Статистично кореляційний аналіз складається з таких послідовних стадій: 1) встановлення і відбір найбільш істотних ознак для аналізу, 2) визначення напряму і форми зв’язку результативного і факторних показників та вибір типу математичного рівняння для аналізу зв’язків, 3) розрахунку характеристик кореляційної залежності, 4) статистичної оцінки вибіркових показників зв’язку.[43]

Таблиця 2.14

Дані для розрахунку параметрів рівняння кореляційної залежності урожайності озимої пшениці, ц/га (Y) від внесення мінеральних добрив, кг/га (Х1) і частки посівної площі даної культури в загальній посівній площі, % (Х2)

 в ТОВ «Веселинівська  автоколона №3» Веселинівського  району

Роки	Х1	Х2	Y	Х1 Y	Х2 Y	Х1 Х2	Х12	Х2 2
2002	98,2	70,2	22,6	2714,26	1441,88	7662,38	14424,01	4070,44
2003	92,1	60,2	21,7	2612,68	1566,74	8692,88	14496,16	5212,84
2004	90,5	70,9	28,9	3372,63	1760,01	7107,03	13618,89	3708,81
2005	90,1	75,6	25,8	2595,48	1692,48	6599,36	10120,36	4303,36
2006	89,2	64,7	32,9	3197,88	2052,96	6065,28	9447,84	3893,76
2007	90,3	61	14,9	1434,87	908,9	5874,3	9273,69	3721
2008	98,5	71,7	35,8	4142,06	2566,86	8295,69	13386,49	5140,89
2009	98,5	46,9	36,5	3595,25	1711,85	4619,65	9702,25	2199,61
Разом	865,5	504,5	219,1	23665,11	13701,68	54916,57	94469,69	32 250,71