Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 15:33, дипломная работа
Метою дипломної роботи є вивчення стану виробництва зерна, комплексної його оцінки та обґрунтування напрямків підвищення ефективності зерновиробництва на рівні аграрного підприємства. Для досягнення поставленої мети забезпечувалося вирішення таких задач:
ознайомитися із організаційно – економічною характеристикою підприємства та його фінансовим станом;
дослідити сучасний стан та місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміку виробництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктивність праці
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА – ОСНОВА СТАБІ-
ЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ 6
Основні напрямки підвищення економічної ефективності зерно-
виробництва 6
Показники економічної ефективності зерновиробництва і методика
їх визначення 17
РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА
В ТОВ «ВЕСЕЛИНІВСЬКА АВТОКОЛОНА №3» ВЕСЕЛИНІВСЬ-
КОГО РАЙОНУ 29
2.1. Організаційно – економічна характеристика підприємства та його
фінансовий стан 29
2.2. Місце зерновиробництва у економіці господарства, динаміка вироб-
ництва і продажу, показники врожайності і якості продукції, продуктив-
ність праці 47
2.3. Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни 59
2.4. Економічна ефективність виробництва і реалізації зерна, причини 62
її зміни
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА 70
3.1. Резерви збільшення валових зборів і підвищення якості зерна за
рахунок інтенсифікації зерновиробництва 70
3.2. Розвиток ринку зерна і зернопродуктів 78
ВИСНОВКИ 84
ДОДАТКИ 88
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ 93
219,1 = 8а0 + 865,5а1 + 504,5а2
23665,1 = 865,5а0 + 94469,69а1 + 54916,57а2
13701,6 = 504,5а0 + 54916,57а1 + 32250,71а2
27,39 = ао + 108,18а1 + 63,06а2
27,34 = ао+109,15а1 + 63,45а2
27,16 = ао + 108,85а1 + 63,93а2
-0,05 = 0,97а1 + 0,39а2
0,18 = 0,3а1 - 0,48а2
-0,05= а1 + 0,40а2
0,6 = а1 – 1,6а2
0,65 = -2*а2
а2 = -0,325
а1= -0,05- 0,40*(-0,325) = 0,08
а0 = 27,39 – 108,18 * 0,18 – 63,06 * (-0,325) = -1,758
Таблиця 2.15
Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляційної залежності урожайності озимої пшениці (Y) від внесення мінеральних добрив, кг/га (Х1) і частки посівної площі даної культури в загальній посівній площі, % ( Х2) в ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району
Роки
|
Ланцюгові абсолютні прирости |
Квадрати приростів |
Добуток приростів | ||||||
2001 |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
... |
2002 |
-0,9 |
-6,1 |
-10 |
0,81 |
37,21 |
100 |
5,49 |
9 |
61 |
2003 |
7,2 |
-1,6 |
10,7 |
51,84 |
2,56 |
114,49 |
-11,52 |
77,04 |
-17,12 |
2004 |
-3,1 |
-0,4 |
4,7 |
9,61 |
0,16 |
22,09 |
1,24 |
-14,57 |
-1,88 |
2005 |
7,1 |
-0,9 |
-10,9 |
50,41 |
0,81 |
118,81 |
-6,39 |
-77,39 |
9,81 |
2006 |
-18 |
1,1 |
-3,7 |
324 |
1,21 |
13,69 |
-19,8 |
66,6 |
-4,07 |
2007 |
20,9 |
8,2 |
10,7 |
436,81 |
67,24 |
114,49 |
171,38 |
223,63 |
87,74 |
2008 |
0,7 |
0 |
-24,8 |
0,49 |
0 |
615,04 |
0 |
-17,36 |
0 |
Разом |
13,9 |
0,3 |
-23,3 |
873,97 |
109,19 |
1098,61 |
140,4 |
266,95 |
135,48 |
Коефіцієнти парної кореляції дорівнюватимуть:
(зв’язок середній, прямий)
(зв’язок щільний, прямий)
(зв’язок середній, прямий)
R= =
Коефіцієнт множинної (сукупної) детермінації складає: D = = 0,762, або 76,2 %.
Рівняння кореляційної залежності урожайності озимої пшениці від внесення мінеральних добрив і частки посівної площі даної культури в загальній посівній площі за 2002-2009 рр. має такий вигляд:
Y х1 х2 = -1,758+ 0,08*х1 – 0,325*х2
Це свідчить про те, що при збільшенні норм внесення мінеральних добрив на 1 га посіву при незмінній частці посівної площі під озиму пшеницю в загальній посівній площі призводить до збільшення урожайності даної культури на 0,1 ц з 1 га, а при збільшенні частки посіву під озиму пшеницю при незмінній величині норми внесення мінеральних добрив на 1 га посіву зменшення на 0,33 ц з 1 га. До того ж урожайність озимої пшениці перебуває у щільному зв’язку з часткою посівної площі (0,864) та середньому зв’язку з таким впливовим фактором, як внесення мінеральних добрив на 1 га посіву (0,454). Існує близька до середньої залежність і між факторними ознаками: внесення мінеральних добрив на 1 га посіву та частка посівної площі даної культури в загальній посівній площі (0,391).
Далі розглянемо динаміку валових зборів і обсягів продажу зерна у цілому та по основних зернових культурах, а також рівень товарності зерновиробництва (табл.3.4).
Таблиця 2.16
Динаміка виробництва та продажу зерна у ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району
Показники |
Роки |
В середньому за останні роки |
В середньо-му по господар-ствах району у 2008р. | ||
2007 |
2008 |
2009 | |||
Площа посіву зернових – всього, га |
874,00 |
795,0 |
923,0 |
864,0 |
1539,29 |
Врожайність зернових, ц/га |
11,4 |
36,5 |
33,7 |
27,2 |
29,1 |
Валовий збір зерна - всього, ц в тому числі:
|
9971,4
7946,0 1169,1 856,3 |
29020,7
20384,2 6676,40 1960,1 |
31142,1
15815,1 11770,3 3556,7 |
23378,1
14715,1 6538,6 2124,4 |
16370
6940 4850 4850 |
Продано зерна з урахуванням переробки, всього ц в тому числі:
|
10681
5696 4985 |
33790
24326 9464 |
24932
11400 13532 |
23134,3
13807,3 9327 |
-
- - |
Рівень товарності зернових, % |
107,1 |
116,4 |
80,1 |
99,0 |
- |
Аналіз даної таблиці свідчить про те, що виробництво та реалізація зерна у досліджуваному господарстві на належному рівні, а саме, рівень товарності в середньому за останні роки складає 99 %, тобто, це означає, що господарство продає 99 % виробленої продукції, а в деякі роки і навіть більше. Так, у 2007р. при врожайності зернових 11,4 ц/га було на 7,1 % реалізовано більше зерна ніж вироблено, а в 2008р. - на 16,4 % . Це пояснюється тим, що керівництво господарства приймає рішення про реалізацію додаткового зерна, що зберігалося на складі, для того, щоб покрити збитки, або отримати додаткові прибутки.
Необхідним є також розглянути рівень продуктивності праці у зерновиробництві досліджуваного господарства (табл.2.17)
Таблиця 2.17
Динаміка продуктивності праці у зерновиробництві в
ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району
Показники |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
Витрати праці на 1 ц зерна, люд.-год. В розрахунку на 1 робітника, зайнятого в зерновиробництві, отримано:
|
1,80
415,5
17,40 8,30 -0,51 |
1,78
1160,8
49,50 60,47 49,50 |
1,79
1297,6
58,90 7,50 -4,70 |
За результатами даної таблиці зробимо висновок про те, що продуктивність праці у зерновиробництві ТОВ «Веселинівська автоколона №3» за проаналізований період майже не змінилася і витрати праці на 1 ц становлять 1,8 люд.-год. Але разом з цим, помітно зростає у 2009р., порівняно з 2008р., кількість виробленого зерна в розрахунку на 1 працівника, зайнятого в зерновиробництві на 136,8 ц. Також подібну динаміку має такий показник, як отримання валової продукції в порівнянних цінах 2005р. на 1 працівника, що в 2009р, порівняно з 2008р., зріс на 9,4 тис.грн. Лише розрахунки з вартісними показниками свідчать про те, що продуктивність праці знизилась і в 2009р. навіть, порівняно з 2007р., що вважався збитковим для багатьох сільськогосподарських підприємств, валового доходу було отримано на 0,8 тис.грн менше, а в порівнянні з 2008р. даний показник знизився на 52,97 тис.грн. Що стосується прибутковості, то в останньому році на 1 працівника, зайнятого в зерновиробництві було отримано збиток у розмірі 4,7 тис.грн.
2.3. Динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни
Собівартість продукції (робіт, послуг) - це витрати підприємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг Собівартість продукції, як економічна категорія, є частиною вартості товару.
На собівартість всієї сільськогосподарської продукції в цілому та зерна зокрема впливає комплекс взаємопов'язаних природо-економічних умов виробництва: родючість ґрунтів; рівень спеціалізації, концентрації та агропромислової інтеграції; ступінь забезпеченості господарства виробничими ресурсами та їх використання; ціни на засоби виробництва і тарифи на послуги, продуктивність праці та рівень її оплати; якість виробленої продукції; організаційно - економічний рівень у господарстві.
Калькулювання собівартості одиниці продукції здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.
В плануванні та обліку визначають собівартість реалізованої продукції та виробничу собівартість. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) включаються:
Собівартість одиниці продукції визначається в цілому та в розрізі окремих статей витрат, тобто проводиться калькуляція собівартості. Вона представляє собою розрахунок у грошовому вимірнику результату будь-якого господарського процесу. Під калькулюванням розуміють систему економічних розрахунків собівартості одиниць окремих видів продукції. В процесі калькулювання вимірюються витрати на виробництво та кількість випущеної продукції і собівартість одиниці виробу.[9,17]
Для того, щоб визначити фактори впливу на собівартість зерна, розглянемо склад і структуру собівартості 1 ц зерна, яких характеризують економічні статті витрат, що включаються в загальні витрати (табл. 2.18).
Таблиця 2.18
Розмір і структура витрат на виробництво 1ц зерна у
ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району
Статті витрат |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік | |||
грн |
% |
грн |
% |
грн |
% | |
Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Насіння Добрива Роботи і послуги Нафтопродукти Амортизація основних засобів Інші витрати Решта матеріальних витрат |
6,50
1,20 7,30 8,40 - 32,25 7,88 228,70 5,60 |
2,2
0,4 2,4 2,8 - 10,8 2,6 76,8 1,9 |
2,70
0,60 5,80 9,50 2,10 13,50 2,17 2,70 3,88 |
6,3
1,4 13,5 22,1 4,9 31,4 5,1 6,3 9,0 |
3,80
0,90 9,60 8,40 3,80 16,10 2,3 14,20 3,10 |
6,1
1,4 15,4 13,5 6,1 25,9 3,7 22,8 5,0 |
Витрати всього |
297,83 |
100,0 |
42,95 |
100,0 |
62,2 |
100,0 |
Як видно з таблиці 2.18 собівартість 1 ц зерна у 2009 році порівняно з 2007 роком знизилась на 235,63 грн і становила 62,2 грн на 1 ц. Це сталося за рахунок зменшення витрат на оплату праці з 6,50 грн в 2007 році до 3,8 грн тобто витрати знизились на 2,7 грн, а в структурі витрат частка заробітної плати зросла з 2,2 % у 2007 році до 6,1 % у 2009 році, тобто частка витрат на заробітну плату зросла на 3,9 в.п. Витрати на мінеральні добрива у 2009р. порівняно з 2007р. залишились без змін і складали 8,4 грн на 1 ц зерна. Що ж стосується структури витрат то найбільшу частку в 2009р. в структурі собівартості 1 ц зерна займають інші затрати – 52,4 %; на другому місці – закупівля насіння та посадкового матеріалу – 15,4 %, потім ідуть витрати на мінеральні добрива (13,5 %) та витрати на оплату праці і роботи та послуги(6,1 %). Найменшу частку в структурі собівартості займають відрахування на соціальні заходи – 1,4 % або 0,9 грн на 1 ц зерна.
За даними річного звіту господарства за два останні роки визначимо вплив урожайності зернових культур, а також затрат на гектар посіву зернових на собівартість одного центнера зерна. Необхідні дані для розрахунків занесемо в таблицю 2.19.
Таблиця 2.19
Вихідні дані для визначення впливу урожайності зернових культур і затрат на гектар посіву на собівартість одного центнера зерна у ТОВ «Веселинівська автоколона №3» Веселинівського району
Показники |
2008 рік |
2009 рік |
Урожайність зернових культур, ц з 1 га |
36,5 |
33,7 |
Собівартість 1 ц зерна, грн |
42,9 |
62,2 |
Затрати на 1 га посіву зернових, грн |
1565,85 |
2096,14 |
Загальна зміна собівартості одиниці продукції:
i = z1 / z0 ; i= 62,2 / 42,9 = 1,44;
Δ z = z1 - z0 , Δ z = 62,2 – 42,9 = 19,3;
де z1 , z0 - собівартість одиниці продукції в базисному і звітних роках.
Для визначення впливу факторів на зміну собівартості одиниці продукції необхідно визначити індекси:
1) індекс затрат на гектар посіву:
iз =(( z1 y1)/ y1 ) /(( z0 y0 / y1), iз = ((2096,14 / 33,7) / ((1565,85 / 33,7) =
= 62,2 / 46,5 = 1,33 %
де y0, y1 – урожайність відповідно в базисному і звітних роках,
z0 y0 , z1 y1 – затрати на гектар в базисному і звітних періодах.
Абсолютна зміна собівартості за рахунок затрат на гектар посіву:
Информация о работе Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна