Экономика предприятия

2.2.3 Визначення  середньорічної вартості основних  виробничих фондів; розрахунки показників, які характеризують ефективність  їх використання 

Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаються на дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу (інтервальні показники наявності).  
Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства і бухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.  
Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства, а також у пояснюючих записках до звітності підприємства. Інтервальні показники чи середні за період часу показники розраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічна вартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.  
За балансовою формулою:  
 , де  
Фпр - вартість ОВФ на початок року по первинній вартості;  
Фпі - вартість ОВФ, що надійшли на протязі року,  
Мпі - число місяців перебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючи місяця надходження,  
Фві - вартість ОВФ, що вибули на протязі року,  
Мві - число місяців на протязі яких ОФ не знаходилися на балансі підприємства.  
За формулою середньої хронологічної:  
 ,де  
Фнмі – вартість основніх фондів на початок кожного місяця, окрім першого.  
Ця формула використовується, коли є дані про наявність основних засобів на початок кожного місяця.  
Формула простої середньої арифметичної  
 , де  
Фпр – вартість основніх фондів на початок звітного періода;  
Фкр – вартість основніх фондів на кінець звітного періода.  
Середня вартість розрахована по данній формулі дає наближене значення вартості основних фондів у середньому за період .  
Формула середньої арифметичної зваженої:  
 , де  
Фі - вартість основних фондів, які перебувають на балансі підприємства і є незмінними на протязі періоду часу  
Мкі - час перебування ОФ в незмінній вартості.  
Проведемо розрахунок середньорічної вартості основних засобів за допомогою балансової формули, використавши вихідні дані додатку 3:  
 
Ефективність використання основних фондів характеризує система показників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників. Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об'ємів виробленої продукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів за визначений період часу.  
1.Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів.  
 
Збільшення показника фондовіддачі рівносильно розширенню виробництва без додаткових витрат на придбання основних фондів.  
Фондоємкість є зворотним показнику фіндовіддачі:  
 
Характеризує потребу в основних фондах підприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.  
3. Фондорентабельність:  
 
Показує скільки прибутку отримано в середньому з кожної гривні основних фондів підприємства.  
Часткові показники:  
Коефіцієнт змінності - розраховується на підприємствах по групах однотипних станків, обладнання, машин. Коефіцієнт змінності визначається відношенням загальної кількості машиночасів чи машинозмін фактично відпрацьованих у всіх змінах машинами чи обладнанням даного типу до планового фонду робочого часу за аналізований період.  
Фондоозброєність праці  
 
Ф - середньорічна вартість основних фондів;  
Ч - середньоспискова чисельність робочих  
Відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника.  
Результати розрахунків показників представлені у таблиці 2.  
Таблиця 2  
Показники ефективності використання основних виробничих фондів 

    
    
    
 
Отримавши результати зробимо наступні висновки:  
- порівнюючи показники використанн ОФ в базовому та звітному роках можна зробити висновок, що основні фонди в звітному році використовувалися краще, так, як показник фондовіддачі в звітному році вищий, ніж в базовому;  
- відповідно показник фондоємкості в звітному році менший чим в базовому;  
- зменшився показник фондоозброєності робочих в звітному році порівняно з базовим. 

2.2.4 Визначення  амортизаційних відрахувань, аналіз  діючих методів нарахування амортизації

Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.  
Амортизація основних фондів - це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.  
У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація - це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.  
Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.  
При визначенні корисного строку використання враховують:  
1. Очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;  
2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;  
3. Правові або подібні обмеження, щодо строків використання об'єкта та інші фактори.  
Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми.Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.  
В економічній практиці інших країн використовують чотири основних методи нарахування амортизації.  
Застосуємо деякі з цих методів для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних). Розглянемо ці методи.  
1. Метод рівномірного прямолінійного нарахування амортизації - амортизація нараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) на протязі всього строку служби об'єкта.  
 , де  
Са – амартизуєма вартість;  
Сп – первісна віртість;  
Сл – ліквідационна вартість.  
При застосуванні даного методу припускається, що об'єкт зношується рівномірно на протязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуються лише будинки, споруди, передавальні пристрої.  
Результати проведених розрахунків наведені у таблиці 3. Данні беремо з додатку 4.  
Таблиця 3  
Рівномірний метод нарахування амортизації 

На протязі всіх 7 років річна сума амортизаційних відрахувань однакова, накопичений знос збільшується рівномірно, залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.  
2. Метод прискореної амортизації - його ідея полягає в тому, що в перші роки експлуатації об'єкта основних засобів нараховується амортизація в підвищеному розмірі, а потім цей розмір зменшується по мірі збільшення строку використання об'єкта. Цей метод має багато різновидів. З 1.01.2000 року в економіці України для цілей бухгалтерського обліку дозволяється використовувати метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод.  
Для цілей податкового обліку на Україні з 1.07.97 по теперішній час використовується груповий метод нарахування амортизації (в % від балансової вартості) і цей метод також можна вважати різновидом методу прискореної амортизації.  
Різновиди:  
А) Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об єкта на його первинну вартість.  

АОгод=Со*Нао

 , де  
Т – кількість років корисного використання об’єкту; Со – залишкова вартість; Нао – рачна норма амортизації; Сп – первісна віртість; Сл – ліквідационна вартість. Результати проведених розрахунків у таблиці 4.(додаток 4)  
Таблиця 4  
Метод зменшення залишкової вартості 

Норма амортизації завжди відноситься до залишкової вартості попереднього року. Сума амортизації найбільша у перший рік та зменшується з року в рік. Сума амортизації в останній рік обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.  
Б) Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.  
АОгод = Со*Нао  

Нао = 2 / Т

Таблиця 5  
Метод прискореного зменшення залишкової вартості 

В) Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.  
АОгод_і = Са*Кі, Кі = (Т-t+1)/S ; S = (T*(T+1))/S  
Таблиця 6 Норма амортизації 

Таблиця 7  
Кумулятивний метод 

Метод прискореної амортизації  впливає на економіку підприємства двоякий вплив: збільшуються засоби підприємства на поновлення основних фондів в перші роки експлуатації об'єкта, збільшуються затрати підприємств і знижується прибуток в перші роки експлуатації. Цей метод рекомендують для транспортних засобів, електронно-обчислювальної техніки, яка піддається швидкому моральному зносу, а також для офісної меблі.  
3. Метод зростаючої амортизації - перші декілька років приймається знижена норма амортизації, а потім вона збільшується за прогресивною шкалою. Цей метод може використовуватись при впровадженні дорогого обладнання зі значним періодом його впровадження і виходу на проектну потужність. Цей метод не використовується і ніколи не використовувався на Україні.  
4.Виробничий метод  
Для видів основних фондів нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об'єкту за весь час його експлуатації у відповідних одиницях виміру.  
Сума амортизації за місяць розраховується виходяч з фактичного місячного об'єму виробництва і виробничої ставки амортизації.  
Виробнича ставка амортизації визначається як відношення амортизаційної вартості об'єктів основних фондів і очікуваного об'єму виробництва продукції (робіт, послуг) за весь час корисного використання об'єкта:  
,  
де Сп - початкова вартість, грн;  
Сл - ліквідаційна вартість, грн;  
V_i - виробництво даного вида основних фондів у і-тому році;  
-сумарне виробництво даного виду основних фондів за даний період експлуатації.  
При використання виробничого методу сума амортизаційних відрахувань змінюється порівнюючи з попереднім періодом прямо пропорційно об'єму виробленої продукції (робіт, послуг).  
Метод нарахування амортизаційних відрахувань пропорційно випуску продукції досить простий. Його доцільно використовувати в тому разі, коли відносно об'єкту основних фондів на які нараховується амортизація можна визначити фактичний об'єм виробленої продукції. Разом з тим у практиці цей метод не знайшов широкого розповсюдження, бо досить важко визначити об'єм виробленої продукції з використанням того чи іншого об'єкту основних фондів.