Організація та оцінка виконання планів щодо профілактики хвороб на комплексі СТОВ «Дружба» Коростенського району Житомирської області

 

Проаналізувавши таблицю 1.2.2. можна зробити висновок, що показники продуктивності тварин в господарстві є досить високими. В порівняні з 2011 роком надій від однієї корови збільшився на 3,5 %, приріст живої маси телят – 4 %, вихід приплоду -  3,4 %.

 

4. Економічні збитки від захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин.

 

Станом на 20.11 .12 року в  господарстві захворіло 9 телят 10 – 40 денного віку на бронхопневмонію.

Для лікування хворих тварин використовували такі препарати:

        - Кламоксил: по 4 мл на голову 1 раз в день, 4 дні = 4 • 1 • 4 = 16 мл • 9 голів = 144 мл / 100мл (форма випуску) =  2 • 100 грн. (ціна флакона) = 200 грн.

• Енрофлон: по 2 мл на голову 1 раза в день, 5 днів = 2 • 1 • 5 = 10 мл • 9 голів = 90 мл / 100мл (форма випуску) =  1 • 40 грн. (ціна флакона) = 40грн.
• Скипидар: 1000 мл ( форма випуску ) = 40 грн.

Загальна сума = 200 + 40 + 40 = 280 грн.

Розрахунок економічних  збитків по категоріях.

1. Вартість теляти при народженні, одержаного від корів молочних порід:

 В_т1 = 3,61• Ц, де

3,61 – кількість молока ( ц ), яке можна одержати за  рахунок корму, що іде на  утворення однієї голови приплоду;

Ц – закупівельна ціна одного центнера молока базисної жирності.

В_т1 = 3,61• 300 = 1083 грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання:

З₂ = М • ( В_з – В_х ) • Т • Ц, де

М – кількість захворілих тварин, гол.,

В_з і В_х – середньодобова кількість продукції, отримана від однієї здорової та хворої тварини, кг.,

Т – середня тривалість хвороби в днях,

Ц – закупівельна ціна одиниці  продукції, грн.

З₂ = 9 • ( 0,490 – 0,250 ) • 7 • 17 = 9 • 0,240 • 7 • 17 = 257 грн.

3. Загальна сума збитку:

З = З₁ + З₂ = 257 + 280 = 537 грн.

4. Питома величина економічного збитку на одну захворілу  тварину_:

К_зб = З : М_х, де

З – загальна сума збитку, грн.,

М_х – кількість хворих тварин, гол.

К_зб = 537 : 9 = 59,6 грн.

5. Визначення питомої величини затрат на ветеринарні заходи:

К_зт = ЗТ : М_к , де

ЗТ – загальна сума витрат на ветеринарні заходи, грн.,

М_х – кількість захворілих тварин.

К_зт = 280 : 9 = 31 грн.

6. Коефіцієнт захворюваності:

К_з = 0,15

7. Попереджений економічний збиток в результаті ліквідації хвороби в господарстві:

ЗП₁ = М_сп • К_х1 • К_зб – З, де

М_сп – загальне поголів’я сприйнятливих тварин, гол.,

К_х1 – коефіцієнт потенційної захворюваності тварин в неблагополучних стадах, гол.,

К_зб – питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворівши тварину, грн.,

З – загальний збиток.

ЗП = 135 • 0,15 • 59,6 – 537 = 670 грн.

8. Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів:

Е_е = ЗП – ЗТ, де

ЗП – попереджений економічний  збиток, грн.,

ЗТ – витрати на ветеринарні  заходи, грн.

Е_е = 670  – 280 = 390 грн.

9. Економічний ефект лікування на 1 гривню затрат:

Е = Е_е : ЗТ = 390 : 280 = 1,39 грн.

 

 

 

2. Виявлення недоліків та причин захворюваності тварин.

2.1.Умови  комплектації комплексу

 

Поповнення поголів’я  в СТОВ « Дружба » відбувається за рахунок власного молодняка або закупівлі тварин з інших господарств. Якщо тварин закупляють, то їх витримують на 30-денному карантині у спеціально підготовленому приміщенні. У цей період проводять поголовний клінічний огляд із щоденною термометрією, діагностичні дослідження методами, які передбаченні санітарним кодексом  в   державній лабораторії ветеринарної медицини на лептоспіроз, лейкоз, паратуберкульоз, бруцельоз, інфекційний ринотрахеїт, трихоманоз.  Тварин обов’язково піддають діагностичним дослідженням  на  туберкульоз внутрішньошкірною  туберкулінізацією. Також проводять копрологічні дослідження калу, для виявлення паразитарних хвороб.

Не  пізніше  ніж  за  20  днів  до  відправлення  тварин вакцинують проти сибірки (якщо вони не були щеплені за  6  місяців до   відправлення), проводять   профілактичну  дегельмінтизацію,обробляють проти ектопаразитів.

Якщо   в   період   карантинування    за    результатами діагностичних досліджень   в  окремих  тварин  будуть  позитивні (серологічні,  алергічні та ін.) реакції,  тоді відмовляються від усіх або деяких тварин,  не несучи при цьому  матеріальної  відповідальності.

Із господарства відбувається продаж великої рогатої худоби на території Коростенського та сусідніх районів.

 

4. Умови утримання тварин.

Тварини утримуються в  типовому чотирьохрядному корівнику, характерна стійлово-вигульна система, при якій в теплу пору року тварини випасаються на пасовищі, а в зимовий період утримуються в стійлах прив’язно. Молодняк до 6 міс. утримуються в телятнику безприв’язно в групах по 5 – 10 голів.

Площа всього корівника 375 м². Площа стійла на одну корову складає 1,9 м², при довжині 1,9 м і ширині 1,0 м. Температура повітря в приміщенні 16-18 градусів, відносна волога 70 %. Підлога в стійлах дерев’яна з нахилом до каналізаційних трапів. Освітлення природне, вікнам в корівнику з подвійними рамами. Вентиляція природно-витяжним способом.

У господарстві водопостачання централізоване, тобто вода подається  до місця її споживання водопроводом. Водопровід напірний із спеціальною  водонапірною баштою. Напування водою  автоматичне тільки в корівниках: у приміщеннях, де містили молодняк, напування ручне. У літніх загородах  для корів використовують залізне  корито, воду міняють 1 раз на день.

Доїння корів проводять  у спеціальному молочному блоці, за допомогою апарата «Ялинки».

Корми роздаються тричі на добу, за допомогою двох робітників.

Прибирання гною здійснюється за допомогою транспортера.

Територія ферми огороджується достатньо великим залізобетонним парканом. По периметру висаджені дерева. Дорога в центрі ферми і підході до баз бетонована, останні – грунтові. На в’їзді до ферми знаходиться санпропускник. При в'їзді на територію ферми, біля воріт для дезінфекції коліс транспорту обладнаний цементний кювет, який заповнюють розчином хлорного вапна. Біля входу в приміщення є дезковрики і дезбар'єри. Ветеринарно-санітарний стан відповідає вимогам ветеринарно-санітарнім вимогам. Дезінфекція и дератизація проводиться з дотриманням усіх технологічних норм і правил.

На території ферми  розташований кормовий двір: силосна яма, навіс для сіна, місце для зберігання коренеплодів.

Пасовище розміщене на відстані 1 км. від тваринницьких  приміщень, використовують культурні  пасовища, щоб запобігти отруєнь  рослинами. Тварин обробляють інсектицидами, щоб захистити від нападу кліщів та комах.

За 500 метрів від ферми  знаходиться скотомогильник. Біотермічна яма знаходиться за 300 метрів від приміщень, де утримують тварин. Гноєсховище є котлованом завглибшки понад 2, 5 метрів і шириною 25 метрів, дно гноєсховища залите бетоном.

Територія даної ферми  рівномірно освітлюється сонячними  променями і добре провітрюється, захищена від пануючих вітрів лісосмугами.

 

5. Рівень годівлі тварин.

 

Найважливішою умовою прискореного розвитку тваринництва є створення  міцної кормової бази в господарстві. Від цього безпосередньо залежать можливості збільшення поголів'я худоби і підвищення його продуктивності, що, своєю чергою, визначає темпи  зростання і рівень виробництва  продукції тваринництва. Розвитку і  зміцненню кормової бази приділяють велику увагу, як чиннику значного підвищення продуктивності тваринництва.

Господарство володіє  хорошим потенціалом, обширними пасовищами і лугами, які здатні протягом всього пасовищного періоду забезпечити тварин повноцінними кормами. Високі травостої на сінокосах дозволяють повністю задовольнити потребу господарства в сіні на стійловий період. До недавнього часу в господарстві існувала добре налагоджена система зеленого конвеєра. В даний час з причини відсутності технічного оснащення ця система працює значно гірше.

Роздача кормів в господарстві відбувається тричі на добу.

Для тварин різного віку та продуктивності розроблені певні раціони.

Таблиця 2.3.1.

Раціон для дійних корів  на зимово-стійловий період, на 1 голову на добу.

Корми	Кількість корму, кг	К.од.	СР, кг	ПП, г	Сирий жир, г	Сира клітковина, г	Крохмаль,г	Цукор, г	Са, г	Р, г	Каротин, мг
Сіно лугове	2	0,88	1,55	100	46	496	20	48	14,2	4,6	40
Солома вівсяна	1,8	0,56	1,49	30,6	30,6	583	7,92	7,2	5,4	1,4	7,2
Силос кукурудзян.	12	2,4	3	168	120	900	96	72	16,8	4,8	156
Буряк кормовий	18	2,16	2,16	162	18	162	54	720	7,2	9	1,8
Пшениця	1,5	1,92	1,28	159,4	30	25,5	772,5	30	1,2	5,4	15
Ячмінь	0,8	0,92	0,68	68	17,6	39,2	388	17,6	1,6	3,1	0,2
Шрот соняшников.	0,4	0,41	0,36	154	14,8	57,6	11,2	21	1,44	4,9	1,2
Овес	0,8	0,8	0,68	63,2	32	77,6	256	20	1,2	2,7	0,2
Сіль кухонна	0,080	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-

 

Таблиця 2.3.2.

Структура раціону за поживністю, %

 

Корми	%
Сіно лугове	5
Солома вівсяна	5
Силос кукурудзяний	32
Буряк кормовий	48
Концкорми	10

 

У літній час максимально  використовують зелені корма. Корів  випасають на культурних пасовищах. Господарство заготовлює силос та сіно, солому доброї якості самостійно, також вирощує зернові культури для корму тварин.

 

Таблиця 2.3.3.

Раціон для дійних корів  на літній період, на 1 голову на добу.

Корми	Кількість корму, кг	К.од.	СР, кг	ПП, г	Сирий жир, г	Сира клітковина, г	Крохмаль,г	Цукор, г	Са, г	Р, г	Каротин, мг
Трава люцерни	19	4,62	5	483	189	1743	273	294	71,4	15,3	462
Трава лугова	17	4,32	5,94	450	189	1908	198	410	50,4	16,2	288
Овес	1,5	1,3	1,11	103	52	126,1	416	32,5	1,95	4,42	1,69
Ячмінь	1,5	1,31	0,97	96,9	25	55,86	553	25,1	2,28	4,45	0,23
Пшениця	1,0	1,15	0,77	95,4	18	19,8	464	18	0,72	3,24	4,23
Макуха соняшникова	0,5	0,54	0,45	166	38,5	65,5	12,5	31,3	2,95	6,45	1
Сіль кухонна	0,090	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-