Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2014 в 17:37, курсовая работа
Керівники господарств повинні виділяти для ветеринарної служби необхідні кошти, фінансувати за рахунок господарства профілактичні заходи, забезпечити всім необхідним для проведення лікувальної роботи, створити нормальні виробничі умови для лікаря і фельдшера. Приймаючи участь в розробці і обговоренні організаційно-господарського плану розвитку господарства, лікар може передбачити необхідні господарські заходи санітарно-зоогігієнічного значення, виділення капіталовкладень на будівництво ветеринарно-санітарних та ветеринарних об’єктів.
Вступ………………………………………………………………………………..3
Характеристика господарства……………………………………………….4
Географічні, топографічні, кліматичні та грунтові дані……………………4
Епізоотична ситуація. Облік захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин…………………………………………………………………………………5
Спеціалізація комплексу, тваринництво, продуктивність………………….6
Економічні збитки від захворюваності, загибелі, вимушеного забою тварин…………………………………………………………………………..........7
Виявлення недоліків та причин захворюваності тварин…………………..9
Умови комплектації комплексу………………………………………….….9
Умови утримання тварин……………………………………………………9
Рівень годівлі тварин………………………………………………………10
Забезпеченість кадрами, ветперсоналом, профілактичними та лікувальними засобами…………………………………………………………….13
Рівень функціонування об’єктів ветсанрежиму…………………………..15
Критична оцінка планування ветеринарно-профілактичних заходів і роботи служби ветмедицини………………………………………………………17
План ветеринарно-профілактичних, протиепізоотичних, ветеринарно-санітарних та профілактичних заходів……………………………………………17
План заходів щодо оздоровлення комплексу від бронхопневмонії……..19
Технологічна карта ветеринарних обробок тварин……………………….20
Календарний план роботи служби ветмедицини на 2012 рік…………….21
Критична оцінка організації та виконання планів ветеринарно-профілактичних заходів……………………………………………………………22
Висновки……………………………………………………………………….…..23
Список літератури……………………………………………………………….....24
Таблиця 2.3.4.
Структура раціону за поживністю, %
Корми |
% |
Трава люцерни, лугова |
88,8 |
Концкорми |
10 |
Макуха соняшникова |
1,2 |
Проаналізувавши дані раціони годівлі за таблицями 2.3.1, 3 можна зробити висновки, що всі раціони для дійних корів збалансований за всіма показниками, а також макроелементами.
В господарстві СТОВ « Дружба » працюють: лікар ветеринарної медицини Осіпчук І. А. (повна вища освіта) та зоотехнік Грищенко М.А.
Для визначення кількості ветеринарних працівників користувались даними таблиць 1.2.1, 2.4.1. і визначали за формулою:
Х = ( АК1 + БК2 + ВК3 + ГК4 + ДК5 ) : 850, де
Х – число штатних одиниць;
А, Б, В, Г, Д – кількість голів тварин різних видів тварин;
К1, К2, К3, К4, К5 – коефіцієнт переведення тварин в умовні голови;
850 – нормативне навантаження на одного спеціаліста.
Х = ( 75 • 1 + 15 • 0,75 + 30 • 1,9 + 15 • 0,6 + 2 • 0,8 ) : 850 = (75 + 11,25 + 57 + 9 + 1,6) : 850 = 153,85 : 850 = 0,18
Таблиця 2.4.1.
Коефіцієнт переведення фізичного поголів’я тварин в умовні голови ВРХ
Статево-вікові групи тварин |
Коефіцієнти |
Корови дійні |
1,0 |
Молодняк до 6 міс. |
1,9 |
Молодняк від 6 до 18 міс. |
0,6 |
Нетелі |
0,75 |
Коні |
0,8 |
З цього слідує ,що кількість ветеринарних лікарів необхідних для роботи в цьому господарстві дорівнює 1, що відповідає кількості лікарів в господарстві. Я вважаю, що штат робітників повністю укомплектований, що забезпечує своєчасне виконання усіх профілактичних та лікувально-діагностичних робіт. Клінічний огляд та лікування тварин проводиться щоденно, лікувально-профілактичні заходи проходять суворо за планом та з дотриманням усіх ветеринарних умов.
Забезпеченість профілактичними та лікувальними засобами.
До об’єктів ветеринарного постачання відносять:
– біологічні препарати
(вакцини, сироватки,
– медикаменти (лікувальні фармакологічні засоби, і тому числі гормони, ферменти, вітаміни, кислоти, луги, протимікробні та протипаразитарні засоби);
– дезінфікуючі засоби;
– перев’язочні засоби та реактиви;
– фізіотерапевтична апаратура;
– дезінфекційні прибори, апарати та установки;
– спеціальний і санітарний одяг та взуття;
– предмети і засоби ветеринарної пропаганди.
Забезпечення предметами
і засобами ветеринарного призначення
відбувається в відповідності з
нормами і правилами
Планування, порядок і умови ветеринарного постачання знаходяться в прямій залежності від планових ветеринарних заходів. Об’єм, своєчасність і якість виконаних ветеринарно-санітарних робіт, в свою чергу, залежать від своєчасного та в повному обсязі постачання необхідних ветеринарних товарів.
Визначення об’єму, часу завезення і номенклатури апаратів, інструментів, препаратів та інших ветеринарних товарів – обов’язок лікаря ветеринарної медицини господарства Осіпчук І. А. Він складає в строки, указані об’єднанням «Укрзооветпромпостач», річні заявки з поквартальним розподілом на всі види ветеринарного майна і пред’являє їх до місцевої організації «Укрзооветпромпостач».
В господарстві подають наступні види заявок:
Заявка на медикаменти, біопрепарати і деззасоби. В ній всі товари розподілені на 3 групи:
І. Хіміко-фармакологічні препарати (лікувальні засоби, антибіотики, антигельмінтні засоби, органотерапевтичні, гормональні і стимулюючі препарати, лікарські рослини, вітаміни, амінокислоти, ферменти);
ІІ. Деззасоби, акарицидні, інсектицидні і дератизаційні засоби;
ІІІ. Біопрепарати (вакцини, фаги, сироватки, діагностичні засоби).
Заявка на ветеринарні інструменти і обладнання включає:
– діагностичне обладнання (плесиметр, стетофонендоскоп);
– обладнання і прибори для фіксації тварин (зівники, повали, станки, щипці);
– інструменти і
прибори для дачі ліків
– для взяття крові,
внутрішньовенного та
– інструменти, прибори,
обладнання хірургічного, акушерського
та гінекологічного
– гумотехнічні вироби;
– перев’язувальні матеріали;
– санітарний одяг.
При надходженні препаратів у господарство їх записують у журнал, де вказують причини їх застосування і термін придатності. Препарати зберігають згідно вимог: речовини списку А – зберігають в сейфах, В – у шафах, біопрепарати зберігають у холодильниках. Препарати термін придатності яких закінчився підлягають списанню.
Для полегшення роботи ветперсоналу та недопущення потрапляння і поширення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в господарстві є наступні ветеринарні об’єкти:
1. Ветеринарно-санітарний пропускник – розміщується на лінії огородження господарства при в’їзді на його територію і являє собою приміщення через яке відбувається вхід на територію господарства. Забезпечує дезінфекцію взуття осіб, які входять на територію господарства чи виходять з нього. Він попереджає виникнення заразних захворювань в господарстві, а в разі їх виникнення – поширення по прилеглій території.
В склад пропускника входять прохідна, гардеробна, камери для дезінфекції тари та спецодягу. Вхід обслуговуючого персоналу та відвідувачів на територію господарства дозволяється через ветеринарно-санітарний пункт зміни домашнього одягу та взуття на виробничий одяг та взуття.
2. В’їзний дезбар’єр господарства – являє собою бетоновану ванну довжиною по дзеркалу дезрозчину не менше 9 м, по дну – не менше 6, шириною – по ширині воріт, глибиною – не менше 0,2 м. Він знаходиться на головному в’їзді на територію господарства. Він призначений для дезінфекції коліс транспортних засобів. Пандуси мають нахил не більше 14˚. З метою запобігання замерзання дезінфекційного розчину взимку в розчин додають певну кількість кухонної солі.
3. Карантинне приміщення використовується для прийому, ветеринарно-санітарної обробки, проведення діагностичних досліджень і профілактичних обробок тварин, яких завозять в господарство. В його склад входять приміщення для санітарної обробки тварин, їх зважування і для зберігання дезінфікуючих і миючих засобів, приміщення для утримання тварин, фуражна та інвентарна кімнати. Строк профілактичного карантину становить 30 днів. Корів і нетелей при карантинуванні утримують на прив’язі, дрібних тварин групами.
4. Ізолятор призначений для лікування тварин, та утримання підозрілих у захворюванні чи зараженні хворих заразними хворобами, і розміщується на відстані 200 м до основних виробничих об’єктів господарства. Він огороджений і має самостійний вхід, вихід і дезбар’єр.
5. Ветеринарно-профілактичний пункт призначений для ветеринарних обробок тварин (вакцинації, масових діагностичних досліджень, обезрожування, розчистки ратиць і проведення лікувальних процедур). В його склад входять амбулаторія і стаціонар. В амбулаторії розміщена кімната для спеціалістів, аптека, кімната для зберігання біопрепаратів (з холодильником) і деззасобів, приміщення для обробки тварин, загони-накопичувачі для тварин перед обробкою і після неї та секційна зала. В стаціонарі є приміщення для хворих тварин, інвентарю і фуражна кімнати. Він призначений для надання кваліфікованої лікувальної допомоги хворим незаразними хворобами тваринам і розрахований на 5 % поголів’я. При стаціонарі міститься манеж з фіксаційними станками для огляду кінцівок і розчистки копитець.
6. Забійний майданчик має приміщення для забою тварин і для холодильної шафи. Призначений для забою здорових тварин.
7. Дезковрики - знаходяться на виході з тваринницьких приміщень і призначені для дезінфекції взуття осіб, які входять чи виходять з даного приміщення. Мають певне значення у запобіганні внутрішньогосподарської циркуляції збудників заразних захворювань.
8. Забійно-санітарний пункт (санітарна бойня) призначений для проведення вимушеного забою, розтину та утилізації трупів загиблих тварин. Санітарна бойня розміщена на території поряд із ветеринарно-профілактичним пунктом відповідно до діючого типового проекту. Забійне відділення має приміщення для забою – 15 м2.
Всі приміщення та споруди
ветеринарно-санітарного
Погоджено: Начальник Затверджено:
управління ветеринарної
медицини правління СТОВ
в Коростенському району « Дружба »
__________ В.В.Тараненко
План ветеринарно – профілактичних та протиепізоотичних заходів в СТОВ « Дружба » Коростенського району Житомирської області на 2012 рік.
Види заходів |
К-сть голооб. |
В тому числі по кварталах |
Варт. оброб. 1 гол. |
Варт. оброб. |
Вик. за рік |
% | |||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV | ||||||||||||
Діагностичні дослідження | |||||||||||||||
ВРХ: | |||||||||||||||
Лейкоз |
100 |
100 |
- |
- |
100 |
3 |
600 |
200 |
100 | ||||||
Бруцельоз |
100 |
100 |
- |
- |
- |
3 |
300 |
100 |
100 | ||||||
Лептоспіроз |
15 |
- |
- |
15 |
- |
4 |
60 |
15 |
100 | ||||||
Туберкульоз |
120 |
120 |
- |
- |
120 |
2 |
480 |
240 |
100 | ||||||
Діктіокаульоз |
130 |
- |
130 |
- |
130 |
2 |
520 |
260 |
100 | ||||||
Фасціольоз |
130 |
- |
130 |
- |
130 |
2 |
520 |
260 |
100 | ||||||
Гіподермоз |
127 |
- |
127 |
127 |
- |
1 |
254 |
254 |
100 | ||||||
Коні: | |||||||||||||||
Сап |
2 |
- |
- |
2 |
- |
4 |
8 |
2 |
100 | ||||||
Вакцинація та лікувально – профілактична обробка | |||||||||||||||
ВРХ: | |||||||||||||||
Лептоспіроз |
90 |
- |
- |
90 |
- |
4 |
360 |
90 |
100 | ||||||
Сибірка |
120 |
120 |
- |
- |
- |
4 |
480 |
120 |
100 | ||||||
Коні: | |||||||||||||||
Сибірка |
2 |
2 |
- |
- |
- |
4 |
8 |
2 |
100 | ||||||
Обробка проти піроплазмідозів | |||||||||||||||
ВРХ |
120 |
- |
120 |
- |
- |
3 |
360 |
120 |
100 | ||||||
Коні |
2 |
- |
120 |
- |
- |
3 |
360 |
120 |
100 | ||||||
Всього: |
1058 |
442 |
627 |
234 |
480 |
39 |
4310 |
1783 |
100 | ||||||
Ветеринарно – санітарні роботи | |||||||||||||||
Види заходів |
S прим. м2 |
В тому числі по кварталах |
Варт. обр.м2 |
Варт. оброб. |
Вик. за рік |
% | |||||||||
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV | ||||||||||||
Дезинфекція профілакт. |
375 |
375 |
- |
375 |
- |
2 |
1500 |
750 |
100 | ||||||
Дезінфекція вимушена |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- | ||||||
Дезінсекція |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- | ||||||
Дератизація |
40 |
- |
- |
40 |
- |
4 |
160 |
40 |
100 | ||||||
Всього: |
415 |
375 |
415 |
6 |
1660 |
790 |
100 |