Динаміка туристичної діяльності в Івано-Франківській області

групи.           Сезонність попиту на туристичні послуги викликає нерівномірність туристичних потоків, оцінка яких кількісно виражається різними коефіцієнтами. На практиці застосовується три способи розрахунків коефіцієнтів нерівномірності туристичних потоків.     При першому способі використовується така формула(3.4):

 

                 Кнр = ТДmax/ ТДmin, де                                                                     (3.4)

 

Кнр — коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку;

ТДmах — кількість туроднів за період (найчастіше за місяць) з максимальним туристичним потоком;

ТДmіn — кількість туроднів за період з мінімальним туристичним потоком.  При другому способі кількість туроднів за період з максимальним потоком туристів зіставляється з річною кількістю туро днів(3.5):

 

                 Кнр =ТДmax/ ТДp, де                                                                          (3.5)

 

Кнр — коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку;

ТДmах — кількість туроднів за період (найчастіше за місяць) з максимальним туристичним потоком;

ТДр —  річна кількість туроднів.        При третьому способі визначається, у скільки разів інтенсивність туристичних потоків протягом місяця з максимальним туристичним потоком перевищила середньомісячну інтенсивність туристичних потоків(3.6):       

                 Кнр = ТД max/ТДсм, де                                                                       (3.6)

 

Кнр — коефіцієнт нерівномірності туристичного потоку;

ТДmах — кількість туроднів за період (найчастіше за місяць) з максимальним

 

туристичним потоком;

ТДсм — середньомісячна кількість туроднів за рік.     Крім показників, що характеризують туристичні потоки, розвиток туристичного бізнесу оцінюється макроекономічною та соціальною ефективністю. Такі показники ефективності туризму характеризують внесок туризму у створення робочих місць, у валовий внутрішній продукт (ВВП) і національний доход країни. Вони виражають частку доходів від туризму в експорті та частку витрат на туризм в імпорті країни, охоплюють мультиплікаційний ефект туризму, який впливає на соціально-культурний рівень населення.            До найважливіших показників оцінки туристичної діяльності суб'єктів підприємництва відносяться такі:

1) кількість обслужених туристів та екскурсантів:

2) дохід від реалізації туристичних послуг;

3) прибуток від туристичної діяльності;

4) рентабельність туристичної діяльності.     Ефективність туристичної діяльності проявляється в мінімізації сукупних витрат і підвищенні прибутковості туристичних підприємств, а також в отриманні додаткових вигод суб'єктами підприємництва поза туристичною сферою діяльності.         Особливого значення набуває нині оцінка якості обслуговування туристів, побудована на основі таких вимог: комфортність перевезень та інших послуг, широта асортименту та рівень якості послуг на всьому шляху подорожування [8].

 

4 Динаміка туристичної діяльності в Івано-Франківській області в 2005-2011 роках

 

         Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Івано-Франківщини. Об’єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.    Роль туризму в господарстві краю зростає з кожним роком. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад та поглиблюючи взаєморозуміння між ними. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги.      Розвиток туризму поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку пов’язаних із туризмом галузей економіки. Він так само відіграє значну роль у збільшенні валютних надходжень і споживчого попиту, поліпшенні структури економіки, зміцненні економічного співробітництва між регіонами, підвищенні якості життя [9].              З огляду на можливості просування національного і регіонального туристичного продукту на європейському ринку, залучення до інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності, посилення євроінтеграційних процесів у нашій державі та регіоні надзвичайно важливим є розвиток співробітництва з Європейським Союзом. Адже за своїм туристично-рекреаційним потенціалом область має всі можливості стати одним з провідних європейських туристичних центрів [10].     Протягом останніх років туристична галузь в області динамічно розвивається. Існуюча база санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності (131 одиниць на 13,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для

іноземних туристів.          Зростає інтерес населення щодо зайняття туристичною діяльністю. Якщо кількість ліцензованих туристичних підприємств області у 2005 році складала 50, з них — 14 туристичних операторів та 36 туристичних агенти, то в  2011 році — туристичні послуги надавали 96 ліцензованих туристичних підприємств, серед яких — 24 туроператори та 72 турагенти, з них 13 суб’єктів господарювання протягом звітного періоду туристичною діяльністю не займалися [11].            Для аналізу туристичної діяльності Івано-Франківської області в 2005-2011 роках наводимо динаміку таких показників:        1) Кількість суб’єктів туристичного господарювання(рис.4.1, таблиця 1.4);

     

Таблиця 4.1 — Кількість суб’єктів туристичного господарювання Івано-Франківської області за 2005-2011 роки

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість суб’єктів  туристичного господарювання, одиниці	50	80	57	103	113	143	96

        

Рис. 4.1 — Динаміка суб’єктів туристичного господарювання Івано-Франківської області за 2005-2011 роки

 

 

2) Кількість внутрішніх туристів(рис  4.2, таблиця 4.2);     

Таблиця 4.2 — Кількість внутрішніх туристів Івано-Франківської області в 2005-2011 роках

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість внутрішніх туристів, тис.осіб	133,7	311,6	732,1	583,6	501	544,5	548,8

 

 

Рис. 4.2 — Динаміка внутрішніх туристів Івано-Франківської області в 2005-2011 роки, тис. осіб.

 

3) Кількість виїзних  туристів(рис 4.3, таблиця 4.3); 

  

Таблиця 4.3 — Кількість виїзних туристів Івно-Франківської області за 2005-2011 роки, тис. осіб.

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість виїзних  туристів, тис.осіб	4,8	5,1	8,6	9,8	8,1	8,3	8,5

  

 

 

Рис. 4.3 — Динаміка виїзних туристів Івно-Франківської області за 2005-2011 роки

 

4) Кількість в’їзних туристів(рис.4.4, таблиця 4.4)

 

Рис. 4.4 — Динаміка в’їзних туристів Івано-Франківської області за 2005-2011 роки

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість в'їзних  уристів, тис.осіб	8,6	8,6	1,1	1,7	2,2	3,3	3,6

  

Рис. 4.4 — Динаміка в’їзних туристів Івано-Франківської області за 2005-2011 роки

5) Загальну кількість туристів(рис  5.1, таблиця 5.1)

         

Таблиця 4.5 — Динаміка загальної кількості туристів Івано-Франківської області за 2005-2011 роки

Роки	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Загальна кількість туристів, тис.осіб	147,6	325,2	741,8	595	511,4	556,1	560,9

 

Рис. 4.5 — Динаміка загальної кількості туристів Івано-Франківської області за 2005-2011 роки 

 

    Визначаємо  коефіцієнт нетто-інтенсивність розвитку туризму в Івано-Франківській області за 2011 рік (див. формулу 3.2).

                           

                 К^нт _ін = ( Чтур ⁄Чнас) × 100 = 560900/1615000 = 34.7%   

                                                     

        Це означає, що 34.7% населення Івано-Франківської області здійснила хоча б одну туристичну поїздку за рік [12].           

 

 

 

                                 Висновок

 

Проаналізувавши значний  масив інформації, робимо наступний висновок.

Завдяки своєму розташуванню Івано-Франківська область має  надзвичайно високий рекреаційно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам’яток історії та культури.

          Об’єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму та екскурсійної діяльності.

До визначних природних  рекреаційних фондів Івано-Франківщини  можна віднести Карпатський гірський  масив, численні заповідники та заказники, Карпатський національний природний парк, ботанічний заказник “ Манявський Скит ”, пам’ятка природи “Скелі Довбуша” та інші.

Дуже важливо врахувати  той факт, що на території Івано-Франківської області розташована велика кількість  історико-культурних пам’яток, серед  яких чисельні замки, культові споруди, історія яких датується  ХІІ ст., численні музеї. До найбільш відомих пам’яток можна віднести – церкву Св. Пантелеймона, Костел кармелітів у Більшівцях, Успенський Собор, церкву Різдва Христового та інші архітектурні пам’ятки.

Розвиток туристичної діяльності Івано-Франківщини за останні роки характеризується позитивною та сталою динамікою, внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області.         У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвиткові місцевої інфраструктури, ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги, охороні довкілля.     Розвиток туристичноїгалузі поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку

 

пов’язаних із туризмом галузей  економіки, благоустрою населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і охороні довкілля.  Розширення міжнародних зв’язків відкриває великі можливості для просування туристичного продукту області на світовому ринку, залучення до світового інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності.

Однак, проблемними на сьогодні питаннями є недостатньо ефективне та раціональне використання наявних ресурсів, відставання у розвитку туристичної індустрії, яка б відповідала сьогоднішнім запитам. Це, насамперед, нестача розвиненої рекреаційно-туристичної інфраструктури, низька якість обслуговування, недостатність якісної реклами та глибинної інформації про туристичні послуги, повноцінної, адаптованої до Європейських інтеграційних процесів регіональної політики розвитку туризму.     Недостатньо використовується рекреаційний потенціал для розвитку туризму в сільській місцевості – як важливий засіб зменшення безробіття та подолання бідності в регіоні.