Формування та використання природоресурсного та трудового потенціалу Луганського регіону

 

2. Характеристика  трудового потенціалу Луганського  регіону

 

2.1 Загальна характеристика  складу населення Луганської  області

 

Луганська область належить до густозаселенних районів. Чисельність населення, що проживає на території області на початок 2004 р. склала 2516,7 тис. людина, зокрема міського – 2329,7 тис. людина або 86% населення, сільського – 14%. Середня щільність – 105 людини на 1 кв. км.

Загальна чисельність  населення Луганської області на 5 грудня 2001 року склала 2546,2 тис. чол. За кількістю населення область  посідає шосте місце в Україні  після Донецької, Дніпропетровської, м. Києва, Харківської та Львівської областей. Статевий склад населення  характеризується перевагою жіноцтва: 1170 тис. чоловіків і 1376,2 тис. жінок.

Луганська область – одна з найбільш урбанізованих в Україні. Кількість міського населення тут  становить 2190,8 тис. чол., або 86% від загального числа жителів області, сільського населення – 355,4 тис., або 14%. Щільність  населення складає 95 осіб на кв. км. [6, с. 143]

Найбільш урбанізованими є південні райони області. Характерною  особливістю є наявність великої  кількості малих міст, в яких проживає близько 20% міського населення, і селищ  міського типа, в яких проживає близько 18% міського населення.

Близько 3/4 населення проживає в правобережній, розвиненій в промисловому відношенні частині області. Виділяються  декілька локальних систем розселення – це Краснодон, Краснолучськая, Ровеньковськая, Свердловськая, Північнодонецька і Стахановська. Порівняно менша щільність населення характерна для сільськогосподарського лівобережжя.

За чисельністю область  займає 5-е місце в Україні, поступаючись Донецькою, Дніпропетровською і  Харківською.

Склад населення:

1. Жіночого населення – 53,6%.
2. Чоловічого населення – 46,4%.
3. На кожну 1000 жінок доводиться 860 чоловіків. [4, с. 92]

Віковий склад населення  тісно пов'язаний з демографічною  ситуацією. Чисельність осіб старшого віку складає 35,1% від чисельності  населення (на 1000 жителів доводитися 789 пенсіонерів). У сільській місцевості число осіб пенсійного віку складає 35%.

Сумарний коефіцієнт народжуваності на одну жінку дорівнює 1,0 за необхідного  для простого відтворення населення  коефіцієнта 2,2. Водночас зростає смертність, яка в 2001 році становила понад 17 чоловік  на тисячу жителів. Особливо важливе  значення має зростання майже  на 60% смертності громадян працездатного  віку, найчастішими причинами смерті яких стають травми й отруєння. Додаткове  демографічне навантаження дає й  міграція населення: у 2000 році 11,5 тис. луганчан виїхали в інші регіони України  і майже 5 тис. – за кордон. Протягом двох останніх років в області  окреслилася цікава тенденція: сьогодні вектор внутрішньорегіональної міграції направлений із міст у сільську місцевість. За 2000 рік до села переїхали на 1000 осіб більше, ніж у зворотному напрямку.

Через специфічні особливості  сфери зайнятості області (вуглевидобувна, хімічна та металургійна галузі, де менший ценз пенсійного віку) Луганщина  має більший, ніж у середньому по Україні, відсоток пенсіонерів. Населення  працездатного віку становить 1080,5 тис., зокрема 517,2 тис. чоловіків, 563,3 тис. жінок, з яких 956,5 тис. проживають у місті, 124 тис. – у селі. Зайняте населення  становить 992,8 тис. чол. [5, с. 82]

Національний склад населення  суттєво відрізняється від середньоукраїнських показників: на Луганщині проживають особи 120 національностей, серед них переважають українці (57,8%) та росіяни (39%).

На території області  проживають люди близько 104 національностей  і народностей. Найбільш численні українці, їх частка складає 54,8% від загальної  чисельності, численні в північних  сільських районах області.

Друга за чисельністю група  – росіяни 41,7%. Максимальна їх частка спостерігається в містах і районах, прилеглих до Луганська. Серед представників  інших національностей найбільш численними є білоруси (трохи більше 1%), татари, євреї, Молдавія, вірмени, поляки, болгари і представники інших  національностей. [5, с. 81]

Рівень народжуваності в  Луганській області поступово збільшується, що сприяє деякому, хоча й тимчасовому, покращенню демографічної ситуації. Зростання чисельності народжених малюків відбувається значною мірою  за рахунок позашлюбної народжуваності. Вона є результатом поширення  незареєстрованих шлюбів та позашлюбної  дітородної активності. Остання сприяє поширенню в регіоні неповних, а відтак – і бідних сімей, очолюваних молодими жінками. Результуючий позитивний ефект від активізації репродуктивної поведінки населення був би значно більшим, якби не міграційний відтік його найбільш продуктивних вікових  груп та збільшення середнього віку вступу до шлюбу й народження першої дитини. Якщо «постаріння» народжуваності є  здебільшого закономірним процесом, на який важко впливати, то міграційний  рух населення підлягає регулюванню.

Основною передумовою  зміни від’ємного сальдо міграції на позитивне стане покращення соціально-економічної  ситуації в регіоні. Свідома відмова  від народження дитини засобом переривання  вагітності через аборт значною  кількістю жінок на Луганщини  є свідченням низького рівня сексуальної  культури і, водночас, наслідком соціально-економічних негараздів, з якими стикаються молоді сім’ї. [3, с. 90]

У розрізі адміністративно-територіальних утворень Луганської області народжуваність сильно диференційована, що потребує додаткового  вивчення факторів, що впливають на неї на локальному рівні, а також  розроблення та обґрунтування відповідно структурованої соціально-демографічної  та соціально-економічної політики. У цілому регіон має значні резерви  підвищення народжуваності, які мають  бути задіяні з метою покращення демографічної ситуації. [11, с. 85]

 

2.2 Загальна характеристика  трудового потенціалу Луганського  регіону

 

В основу кількісної і якісної  характеристики трудових ресурсів області  покладені визначення категорій, прийняті Міжнародною організацією праці (МОП).

Відповідно до даних державної  статистики трудові ресурси Луганської області в 2000 р. складали 58,6% від загальної чисельності населення області. Склад трудових ресурсів проаналізований з 1997 по 2000 рр. у двох розрізах: по джерелах формування і за рівнем зайнятості. Рівень зайнятості населення до загальної їх чисельності за цей період знизився з 41,18% до 38,16%, чи на 3,02%. Така ж тенденція зберігається й у відношенні зайнятого населення до трудових ресурсів.

В області спостерігається  стійка тенденція до зниження залучення  в господарський обіг частини  трудових ресурсів. Як негативну тенденцію  у формуванні трудового потенціалу області необхідно відзначити збільшення кількості людей, не зайнятих в економіці, з 301,1 тис. чол. у 1997 р. до 382,3 тис. чол. у 2000 р. чи на 21,2%. [7, с. 93]

За відзначений період відбулися структурні зміни в  розподілі зайнятого населення  по галузях і секторах економіки  області. Відбувається процес зниження ефективності використання трудового  потенціалу промисловості, падіння  продуктивності праці, штучної підтримки  зайнятості, перерозподілу трудових ресурсів, зайнятих у державному і  недержавному секторах економіки.

Економічна оцінка трудового  потенціалу області включала кілька етапів: на першому – проводилася  економічна оцінка трудового потенціалу одиниці трудових ресурсів диференційовано  по видах освіти; на другому –  економічна оцінка трудового потенціалу усього економічно активного населення  області; на третьому – оцінка трудового  потенціалу в розрізі адміністративних утворень області. Ситуація на ринку  праці області стабілізується. З  метою отримання соціальних послуг та матеріального забезпечення до центрів  зайнятості звернулось 122 тис. осіб, що на 7 тис. менше у порівнянні з 2003 роком. [7, с. 91]

Потреба у робітниках підприємств  і організацій по області становила 9 тис. одиниць. Як і раніше, навантаження відрізняється по містах і районах. Якщо по м. Луганську на 1 вакансію претендує 1 незайнята особа, то у м. Рубіжне  – 23, у Слов’яносербському районі –1, Біловодському – 58.

Кількість вільних робочих  місць для працівників сільського господарства становила 363 одиниці, або 4,0% від їх загальної кількості.

Соціальні послуги отримали 77 тис. незайнятих громадян, зареєстрованих у міських та районних центрах  зайнятості.

На вільні та новостворені робочі місця, за направленням центрів  зайнятості, працевлаштовані 43,1 тис. осіб. Проблемою залишається працевлаштування громадян, які проживають у сільській  місцевості. З початку року працевлаштовані 5,5 тис. громадян даної категорії, або 20% від чисельності, які знаходились на обліку у службі зайнятості.

Поширенню можливостей забезпечення роботою незайнятих громадян сприяло  працевлаштування їх за рахунок надання  обласною службою зайнятості дотацій  роботодавцям за рахунок Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  на випадок безробіття. Протягом січня  – грудня на такі робочі місця працевлаштовані 1,7 тис. безробітних, що на 10% більше відповідного періоду попереднього року. [7, с. 127]

Для розвитку та підтримки  підприємницької ініціативи безробітних  обласної служби зайнятості реалізовані  заходи з навчання основам підприємництва, бізнес – плануванню, консалтинговому  впровадженню, а також представленню  фінансової підтримки у вигляді  одноразової виплати допомоги по безробіттю. У попередньому році одноразову виплату допомоги по безробіттю для  реалізації підприємницької діяльності отримали 2,7 тис. безробітних.

Професійне навчання здійснювалось  обласною службою зайнятості по 128 професіям  та спеціальностям. Обсяг становив 8,9 тис. безробітних, що на 4% більше, ніж  торік.

У громадських роботах  прийняли участь 24,8 тис. громадян, що на 3% більше, ніж торік.

На 1 січня 2005 року із загальної  кількості незайнятих осіб, згідно із законодавством, статус безробітного мали 37 тис. громадян, з них одержували допомогу 23,6 тис. Середній розмір допомоги по безробіттю у грудні становив 146,7 грн.

У 2007 році в Луганській області  спостерігалося поліпшення ситуації на ринку праці: виросла зайнятість, скоротилося безробіття, знизився дисбаланс  між прийнятими і звільненими  робочими на крупних і середніх підприємствах. Районні центри зайнятості Луганщини активно працюють для підтримання цієї тенденції. [14, с. 84]

Рівень працевлаштування незайнятих громадян у січні-травні 2008 року порівняно з відповідним  періодом минулого року зріс на 7,0 відсоткового пункту і становив 37,0%. Зростання  спостерігалося в усіх регіонах області, крім Слов’яносербського району. Зазначений показник знаходився в межах від 26,3% у Міловському районі до 47,5% у Луганську.

За даними державної служби зайнятості, рівень зареєстрованого  безробіття в цілому по області на 1 червня 2008 року становив 1,6% від кількості  населення працездатного віку, що дорівнює показнику попереднього місяця та на 0,5 відсоткового пункту менше, ніж  на 1 червня минулого року.

За сприяння державної  служби зайнятості у перші п’ять  місяців цього року на Луганщині  було працевлаштовано 20,8 тис. осіб, що на 5,4% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Із зазначеної кількості 754 особи отримали роботу шляхом надання дотацій роботодавцям, а 679 осіб організували власну справу за рахунок виплат одноразової допомоги по безробіттю. Серед працевлаштованих незайнятих осіб жінки становили 39,7%, а молодь у віці до 35 років – 51,4%.

З початку року роботодавцями району створено 223 нових робочих місця. В тому числі укладений 191 договір між працівником та фізичною особою. Підприємствами району створено 32 нових робочих місця. Всього в районі у поточному році планується створити 850 нових робочих місць.  
Станом на 4 червня в районному центрі зайнятості зареєстровано в пошуках роботи 1,5 тис. осіб, безробітних – 1,3 тис. осіб, надано консультацій 3,3 тис. особам. Кількість безробітних, які отримали допомогу з безробіття, становить 479 осіб. [15, с. 94]

Зменшується кількість безробітних  у Біловодському районі: у районному  центрі зайнятості на обліку перебуває 980 безробітних, що на 292 особи менше, ніж у січні-травні 2007 року. Працевлаштована 731 особа (при завданні 1260 осіб). Рівень безробіття склав 6,6%, що на 2,8% менше  показника початку року.

Працівниками Станично-Луганського  районного центру зайнятості зареєстровано  в пошуках роботи 1477 осіб, безробітних  – 1287, консультацій отримали 3523 особи. 449 осіб отримали допомогу з безробіття. [16, с. 18]

У Новопсковському районному центрі зайнятості перебуває на обліку 938 безробітних, з них 596 осіб отримують допомогу з безробіття. Протягом минулого тижня працевлаштовані 14 осіб, направлено на громадські роботи 14 осіб. У Новопсковському районному центрі зайнятості за тиждень кількість безробітних скоротилася на 17 чоловік і становить 881 безробітних, з них 535 осіб отримують допомогу з безробіття. Станом на 3 липня у районному центрі зайнятості перебуває на обліку, з них Фахівцями районного центру зайнятості протягом тижня працевлаштовані 15 осіб, направлені на профнавчання – 15 осіб.

У Станично-Луганському районному  центрі зайнятості зареєстровано в  пошуках роботи 1490 осіб, безробітних  – 1292 осіб, надано 3663 консультації. Кількість  безробітних, які отримали допомогу з безробіття – 451. Роботодавцями  району створено 247 нових робочих  місця, у тому числі укладено 215 договорів  між працівником та фізичною особою.

Зменшується кількість безробітних  у містах та районах області. Зокрема, на обліку в міському центрі зайнятості Алчевська в якості шукаючих роботу знаходяться 834 особи, серед них 575 жінок. Отримують допомогу з безробіття 574 особи. Протягом тижня зареєстровано 61 особу, що шукає роботу, 48 осіб працевлаштовані, 18 осіб проходять профпідготовку, 24 особи працюють на громадських роботах.