Добробут та здоров’я тварини

     ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

                         Кафедра анатомії та фізіології  тварин

 

 

                    

                  РЕФЕРАТ

                                       з професійної етики

 

на тему: Добробут та здоров’я тварини

 

 

 

                                                                                                 студента 3 курсу 1 групи

                                                                                                  напрямку підготовки

                                                                                                  6.110101

                                                                                              «Ветеринарна медицина»

                                                                                                 спеціальності                         

                                           «Ветеринарна медицина»

                                                                                                  Кульбачко К.П

 

 

 

Кількість балів:_________

 

 

 

 

                                       м.Полтава – 2014 рік

                            Зміст

1.Вступ

2.Матеріали і методи

3.Власні дослідження

4.Висновок

5.Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Вступ

 

Серед величезної різноманітності живих істот перше місце за кількістю видів посідають тварини. Нема такого куточка на Землі, хоч трохи придатного для життя, в якому не було б тварин. Вони живуть у найбільших глибинах океану – за умов вічної ночі і величезного тиску, зустрічаються на найвищих горах і високо в повітрі, пристосувалися до низьких температур Арктики і Антарктики та спеки й безводдя пустель й напівпустель.

Важко перебільшити значення тварин у житті природи і людини. Вони відіграють важливу роль у кругообігу речовин і трансформації енергії – процесах, які є обов'язковою умовою існування життя. До складу будь-якого біоценозу (ліс, луки, степ, різні водойми тощо) входять численні види тварин, які перебувають у складних взаємовідношеннях між собою, з рослинами, мікроорганізмами, неживою природою. Знати, як взаємодіють різні компоненти біоценозів, як раціонально впливати на них з певною метою і не порушити ту рівновагу, що існує в межах біоценозу, дуже важливо.

Тому, метою написання цієї роботи є ознайомлення і систематизація доступної інформації про братів наших менших, тобто тварин, як і диких так і домашніх.

Реалізація цієї мети передбачає виконання таких завдань:

• Домашні тварини та розвиток дитини
• Захист тварин
• Тварини – брати наші менші

 

 

 

                  Матеріали та методи

 

 

При написанні реферату використовувались такі методи: аналіз, синтез, дедукція, системний метод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        Власні дослідження

              

            Домашні тварини та їх роль у суспільстві

 

Домашні тварини – види тварин, що живуть з людиною та розводяться нею; більшість було приручено доісторичною людиною, деякі ж приручаються тільки в останній час (наприклад: страус). Найважливіші домашні тварини:

• з жуйних парнокопитних: велика рогата худоба, вівця, коза, віл, два види верблюдів, лама, північний олень, як;
• з нежуйних парнокопитних: свиня, слон (майже не розмножується у неволі);
• з непарнокопитних: кінь, віслюк та похідні від них мул та лошак;
• з хижаків: собака й кішка;
• з гризунів: кріль та його гібрид із зайцем – лепорид;
• з птахів: курка, цесарка, фазан, павич, індик, голуб, гусак, качка, лебідь, останнім часом страус, декілька видів співочих птахів, папуга та ін.;
• з риб: золота рибка, короп, форель.

Більшість домашніх тварин приносять людині користь, даючи ій їжу (м'ясо, молоко, яйця, мед), матеріали для одягу та взуття (шкіру, шерсть, пір'я, шовк), робочу силу для перевезення людей і вантажів. Деякі види домашніх тварин під впливом людини дуже змінили свої форми та якості.

Людина – частина природи, що володіє розумом. Люди вийшли з тваринного світу і змушені досягати гармонії зі світом зовсім іншими, ніж тварини, способами. Однак людина з найдавніших часів користувалася «інстинктивною адаптацією» тварин: наслідуючи їх звичкам на полюванні, в танцях, одягаючи на себе їхні шкури і амулети з їх зображенням.

І також незаперечно благотворний вплив домашніх вихованців на людину і, особливо на дітей. Одним з діючих методів дитячої та загальної сімейної психотерапії стали заняття із залученням різних домашніх тварин.

Найуспішніше подібні заняття допомагають дітям із затримками в розвитку, гіперактивним, таким, що страждають різними неврозами і підвищеною агресивністю, і навіть хворим аутизмом. Дитині, що страждає від заїкання, легше спілкуватися з твариною, такою мовчазною, маленькою, і беззахисною, як він сам. Дитина гладить, обіймає домашню тваринку, грає з ним, і це допомагає здолати страх самотності, якщо його батьки тимчасово відсутні.

Спілкування з «братами меншими» сприяє емоційному росту малюка – у нього розвивається почуття прихильності, чуйність, здатність співпереживання, подолання почуття заздрості і ревнощів по відношенню до сестри або брата. Гладячи хом’яка, собаку або кішку, гіперактивний малюк заспокоюється.

 

2. День Захисту Тварин

 

Всесвітній день захисту тварин – 4 жовтня – наголошується в день пам'яті Святого Франциска Ассизського (він помер 4 жовтня 1226 року), релігійного мислителя і філософа, який проповідував любов до всього живого на землі. Трепетне відношення до будь-якого прояву життя, до всіх істот, що живуть, здатність співчувати і відчувати їх більш гостріше своєю власною зробили його святим, шанобливим у всьому світі. Рішення відзначати Усесвітній день тварин було прийняте 4 жовтня на Міжнародному конгресі прибічників руху захисту природи, який відбувався у Флоренції в 1931 році.

Перше суспільство захисту тварин з'явилося в Англії в 1824 році. У 1978 році в Парижі в будівлі ЮНЕСКО урочисто проголосили Декларацію прав тварини. У 1981 році створено Усесвітнє суспільство захисту тварин, у складі якого більше 300 організацій зі всього світу. У 1986 році Рада Європи прийняла Конвенцію про захист експериментальних тварин, а в 1987 – про захист домашніх тварин. У багатьох країнах домашні тварини давно вважаються повноправними членами сім'ї – у них є свої власні свята, своє медичне обслуговування, своє «меню» на кожен день.

Усесвітній День захисту тварин покликаний об'єднувати зусилля людей в збереженні тваринного світу нашої планети і в захисті прав домашніх тварин. На сьогоднішній день у багатьох кранах світу існують організації, які захищають тварин та відновлюють флору і фауну нашого світу. Вони ставлять перед собою такі цілі:

• Підвищувати в суспільстві рівень етичного і гуманного відношення до тварин;
• Запобігати випадкам жорстокого поводження з тваринами;
• Впроваджувати в практику методи гуманного контролю над популяцією бездомних тварин;
• Об'єднати співтовариства людей небайдужих до проблем бездомних тварин.

 

3. Тварини Червоної Книги України

 

«Червона книга України» – основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Для кожного виду тварин і рослин наведено малюнок і карту-схему поширення, а також відомості про чисельність, розмноження, вжиті заходи охорони та ін.

Тваринний світ України відрізняється розмаїтим видовим складом і включає за приблизними підрахунками 44 800 видів тварин. На території України – багато унікальних природних місцевостей, де водяться рідкісні реліктові або ендемічні тварини. У зв'язку з інтенсифікацією господарської діяльності, що проникає у найвіддаленіші куточки, і посиленням негативного впливу антропогенних факторів на природне середовище, збереження тваринного і рослинного світу стало одним з найактуальніших завдань держави.

В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

– зниклі (0) – види, про які після неодноразовий пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про їх перебування в дикій природі;

– зникаючі (І) – види, що знаходяться під загрозою зникнення, збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія факторів, що впливають на їх стан.

– вразливі (ІІ) – види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії «зникаючих», якщо продовжиться дія факторів, що виливають на їх стан.

– рідкісні (III) – види, популяції яких невеликі, які у даний час не відносяться до категорії «зникаючих» чи «вразливих», хоча їм і загрожує небезпека.

– невизначені (IV) – види, про які відомо, що вони відносяться до категорії «зникаючих» чи «рідкісних», однак достовірна інформація, яка б дозволяла визначити до якої із зазначених категорій вони відносяться, – відсутня.

– недостатньо відомі (V) – види, які можна було віднести до однієї з вище перерахованих категорій, однак у зв'язку з відсугністю повної достовірної інформації питання залишається невизначеним.

– відновлені (VI) – види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості, однак не підлягають використанню і вимагають постійного контролю.

 

4. Великa повагa до друзів наших «молодших»…

тварина домашній червоний книга

Споруджуючи пам’ятники, люди увічнюють певні події або заслуги окремих осіб перед суспільством. І що цікаво, відзначають заслуги також тварини і птахи. Скільки неймовірних історій пов’язано зі світом тварин, із їх ставленням до нас. Адже пам’ятники так просто не зводяться, за ними завжди стоїть якась цікава історія чи подія.

Мабуть, кожен з нас погодиться з висловом, що собака – друг людині. Собачій відданості, терплячості, кмітливості можна позаздрити. Протягом багатьох століть, ці четвероногі тварини йшли бік о бік з людиною, слугуючи йому вірою і правдою. У місті Тольятті протягом багатьох років на очах всього міста німецька вівчарка, господарі якої загинули в автокатастрофі, в будь-яку погоду чекала їх на узбіччі дороги. Через два роки після смерті собаки люди вирішили поставити йому пам’ятник за вірність. А у Шотландії в місті Единбурзі, скайтер’єр Бобі, відвідував могилу свого господаря 14 років, доки й сам не знайшов притулок на цьому ж місті.

Непоодинокі випадки, коли собака рятувала життя людині. Прикладом тому є пам’ятник у Москві з написом «За спасение утопающих». У Парижі є пам’ятник сенбернару Барі, який врятував сорок чоловік, що потрапили під снігову лавину.

Немало послужив людині і науці кіт. Цей улюбленець – символ доброго духа житла, незалежності, зла і диявола; охоронця малої дитини та шкідливого ласуна, за віруваннями стародавніх народів, міг бути помічником як богів, так і відьом. Але в нашій уяві він залишається м’якеньким та пухнастим клубочком, який лагідно зустрічає нас після важкого трудового дня і разом з нами відчуває біль і настрій. У Санкт-Петербурзі є пам’ятник коту з сумною історією, який був побудований у 2000 році, а історія була така…. Після блокади Ленінграду, у Велику Вітчизняну війну, під час голоду люди з’їли всіх кішок, і у місті почалося масштабне розповсюдження різних інфекційних захворювань. Причиною стали пацюки та миші, які заполонили всі підвали та горища. Тоді, по розпорядженню Радянського уряду, в місто негайно завезли цілий вагон вусатих мисливців. Епідемія була призупинена.

Оригінальний монументальний шедевр в м. Полтаві споруджено свині з написом «Вічній годувальниці українського народу». А в Ромнах Сумській області поява бронзової тварини мала історичне обґрунтування. Саме свиня врятували українців від голодної смерті при нашесті татаро-монгольської навали, тому свідчать розкопки археологів.

На Капітолійському пагорбі в Італії стоїть, мабуть, найбільш відомий пам’ятник – вовчихи. Як відомо, вона вигодувала засновників Рима – братів Ромула і Рема. І є визначною пам’яткою Рима, а також улюбленкою туристів. Яким тільки тваринам не приділяли увагу люди… Є пам’ятники крокодилам, коням, левам, в Якутії існує пам’ятник мамонту. На Алясці стоїть єдиний у світі пам’ятник китам, які до цього дня годують корінних жителів Аляски – ескімосів. А в місті Бунарга (Австралія), за кошти фермерів поставили пам’ятник на честь гусениць, які спасли місто від заростей кактусів.