Влияние препората ЕЛЕУТЕРОКОКА

 

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И  НАУКИ, МОЛОДЕЖИ И СПОРТА УКРАИНЫ

ГЛАВНОЕ УГПРАВЛІННЯ ОБРАЗОВАНИЯ  И НАУКИ

ХАРЬКОВСКОЙ 0БЛАСНОЇ ГОСУДАРСТВЕННОЙ  АДМИНИСТРАЦИИ

ХАРЬКОВСКОЕ ТЕРРИТОРИАЛЬНОЕ ОТДЕЛЕНИЕ

МАЛОЙ АКАДЕМИИ НАУК УКРАИНЫ

 

 

 

 

 

Влияние препората  ЕЛЕУТЕРОКОКА

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                              Сделала Лумпова Анна

                                                             Владимировна

                                                              Учениця 11-Б класу, Харьковская

           общеобразовательная школа i-III ступеней

                                                          № 167 Харьковского городского совета

                            Харьковской области

                                     

 

 

 

 

                          

 

 

 

 

 

 

 

 

г. Харьков 2012

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                  3

РОЗДІЛ 1  ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ                                                                     5 

1.1 СТРЕСПРОТЕКТИВНІ ПРЕПАРАТИ                                                         5

1.2 МОДЕЛЬ СТРЕСУ                                                                                        6

1.3 ЛАБОРАТОРНІ ТВАРИНИ                                                                          7

1.4 ЛЕЙКОЦИТИ КРОВІ                                                                                   8

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ                                 11

2.1 ОБ‘ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ                                                                           11

2.2 ЛАБОРАТОРНІ ТВАРИНИ                                                                        11

2.3 МОДЕЛЬ СТРЕСУ                                                                                       12

2.4 ПІДРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТА СКЛАДУ  ЛЕЙКОЦИТІВ                      13

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ                                                        14

3.1 ЗМІНИ СКЛАДУ КРОВІ ПІД ВПЛИВОМ ЕКСПРИМЕНТАЛЬНОГО СТРЕСУ                                                                                                                14

3.2 СТРЕСПРОТЕКТИВНА ДІЯ ЕЛГАЦИНУ                                                 17

3.3 СТРЕСПРОТЕКТИВНА ДІЯ ЕЛЕУТЕРОКОКА                                       19

ВИСНОВКИ                                                                                                        22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                            23

ДОДАТОК                                                                                                             24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Серед сучасних фармакологічних засобів  важливе місце займає нова група - стреспротективні.  Іх дія спрямована на обмеження негативного впливу на організм надзвичайних факторів різного походження – екологічних і техногенних катастроф, бойових дій, оперативних і стоматологічних втручань. Стреспротективні засоби сприяють нормалізації порушених функцій і забезпечують попередження хвороб адаптації. Але для таких препаратів ще не визначена порівняльна ефективність при різних видах стресу. Зокрема мало що відомо про їх дію під час психоемоціонального стресу нерухомості, характерного для важких хворих. Тому дослідження в цьому напряму є безсумнівно, актуальними.

  Для оцінки дії стреспротекторних препаратів використовують комплекс загально – соматичних, цитологічних, біохімічних і функціональних показників. Одним з швидких доступних методів дослідження є визначення змін у складі  клітин  крові, перш за все лейкоцитів, які швидко реагують на дію стресорних факторів та лікарських засобів. Крім  того, дію нових стреспротекторних засобів доцільно порівнювати з дією добре відомих препаратів, таких, як екстракт елеутеракокка. Як завжди фармакологічні дослідження починаються з до клінічного етапу на лабораторних тваринах.  

Входячи з вищесказаного , метою нашої роботи було обрано до клінічне порівняльне визначення ефективності стресопротекторної дії нового препарата елгацина на склад лейкоцитів крові щурів.

 При цьому виконували такі завдання:

• Визначити зміни у складі лейкоцитів під дією іммобілізаційного стресу;
• Оцінити стресопротекторну дію елгацину  на склад лейкоцитів;
• Порівняти стреспротекторну дію елгацину та елеутеракокка.

Актуальність роботи полягає у необхідності пошуку нових стреспротекторних засобів, ефективних для таких видів стресу, як іммобілізіційний.

Новизна роботи полягає у дослідженні стрес протекторної дії нового препарата елгаціна.

Робота була виконана в центрально науково-дослідній лабораторії Національного фармакологічного університету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1. СТРЕСПРОТЕКТИВНІ ПРЕПАРАТИ

Фармакологічна корекція стресу –  новий напрямок пошуку і використання лікарських засобів, спрямований на обмеження негативного впливу на організм надзвичайних факторів різного походження. Такі препарати  є необхідними для профілактики і лікування наслідків екологічних і техногенних катастроф, бойових дій, оперативних і стоматологічних втручань. Вони можуть використовуватися за будь – який ситуацій, що викликають психоемоційний стрес та напруження механізмів адаптації.

Стреспротективнi засоби — це Ф3, якi послаблюють вплив стресорiв на органiзм, сприяють нормалізації порушених функцiй i, тим самим, забезпечують попередження «хвороб адаптації».

До стреспротективних препаратiв можуть бути вiднесенi рiзноманiтнi ФЗ, неоднорідні за хiмічною структурою i механiзмом дії. Зокрема, захисні властивості при стресi мають нейролептики, транквiлiзатори, седативнi препарати, ноотропи, регуляторнi пептиди, блокатори а- i В адренорецепторiв, природнi i синтетичнi антиоксиданти та iн. 

Загальними вимогами до Ф3 стреспротективнї дії є:

—    поліфункціональність, тобто ефективнiсть при рiзних видах стресу;

—    здатнiсть підсилювати природні стрес-лiмiтуючi системи;

—    мiнiмальний вплив па органiзм у звичайних умовах;

—    можливість термiнового звернення;

—    захисна дiя на людей, якi перебувають у сатнi стресу.

При вивченнi стреспротективних засобів виникають труднощi, пов’язанi з рiзнорiдністю цих препаратiв, відсутністю стандартних моделей стресу, препарату порiвняння за загальноприйнятих критеріїв оцiнки стреспротективної дії. Оскiльки стрес є реакцiєю цiлiсного органiзму, то й захисна дiя Ф3 може оцінюватись лише на системному рiвнi. Це потребує комплексюного дослiдження певного кола процесiв i застосування математичних методiв системного аналiзу.

Пропонується унiфiкувати методичнi пiдходи до вибору експериментальних  моделей, матерiалiв i методiв, якi застосовують при доклiнiчному вивченнi нових Ф3 - потенційних стреспротекторів.

Результати експериментів з  доклінічного вивчення стреспротективної  дії бiологiчно активних речовин i препаратiв повиннi бути статистично обробленими, представленими у виглядi таблиць і графiкiв. Оформлення звітної документації здiйснюється згідно із загальноприйнятими нормами.

 

1.2. МОДЕЛЬ СТРЕСУ

Вiдомо 2 види стресу: соматичний (бiологiчний) стрес — реакцiя на безпосереднiй вплив подразника на покриви тiла та психоемоцiйний стрес - реакцiя органiзму, яка розвивається внаслідок дистантної рецепціі. У тварин, здебільшого, моделюють перший вид стресу. Описано численні моделі стресу, які відрізняються природою подразника (фізичні, хімічні, біоло-

гічні, зоосоціальні), його силою (слабкі, середньої інтенсивності, сублетальні, летальні) та тривалістю (гострий, підгострий, хронічний стрес).

Найбільш придатними для вивчення стреспротективної дії ФЗ є класичні моделі гострого стресу, які легко відтворюються, характеризуються помірною інтенсивністю стресогенного впливу і стандартністю, а також відповідають умовам гуманного ставлення до лабораторних

тварин та їх використання в експерименті. Для цих моделей добре відома тривалість стадій загального адаптаційного синдрому (ЗАС).

Використання хронічного стресу рекомендується на завершальному етапі розширеного дослідження.

Модель нервово-м¢язового напруження за Сельє.

Тварин іммобілізують на операційному столику на спині, атравматично фіксуючи за кінцівки. Тривалість іммобілізапіі - З год. Дослідження проводять через 2 год. після завершення дії

стресорного фактора. Стадія тривоги  прпадає на перші 12 год. від початку  стресу, стадія резистентності - на період з 12 до 48 год.

Дози, шляхи введення і схеми  застосування фармакологічних засобів

Пропонується вивчати Ф3 у середній терапевтичпій дозі.

Оскільки віддаленою перспективою с застосування препарату в клініці, досліджують адекватні шляхи введення: пероральний, підшкірний, внутрішньом¢язовий, внутріштньовенний, інтраназальний. Обирають той шлях введення, який пропонується для клінічного використання. Можна також застосувати шлях введення, який дозволяє одержати найбільш виражений вплив на стресорні зрушення в організмі.

Вивчають профілактичну і лікувальну активність ФЗ при гострому стресі. В першому разі речовину вводять до початку дії стресору. Час обирають з огляду на фармакокінетику Ф3. В

більшості випадків можна практикувати введения ФЗ за 30 хв до початку гострого стресу з‚ наступним дослідженням ефектів через 2 год після завершения стресу. У другому разі засіб вводять безпосередньо після завершения стресорного впливу і досліджують терапевтичний ефект за 3-5 год. Профілактичне застосування при хронічному стресі передбачае  одно—або кількаразове введення ФЗ перед початком стресорного впливу, лікувальне – одно -  або кількаразове введения під час стресу.

 

1.3 ЛАБОРАТОРНІ ТВАРИНИ

Виявлення стрспротективних властивостей Ф3 можливе лише в дослiдах in vivo, оскiльки стрес є системною реакцiєю органiзму. В експериментах рекомендується вкористовувати бiлих щурiв і мишей. Дослiдження зручно проводити на безпородних бiлих щурах або щурах ліній Вiстар. З метою усунення впливу коливань гормонального фону рекомендується використовувати тварин-самцiв. Бажано, щоб розбiжнiсть у масi тварин не перевищувала 15%. Вивчення стреспротєктивних властивостей Ф3 на типованих групах тварин, а також на лінійних тваринцх  тваринах з пеаним рівнем чутливості до стресу доцільно практикувати лише на завершальних етапах розширеного дослiдження. Контрольнi і експериментальні групи мають бути достатньо репрезентативними (не менше 10 тварин у групi).

Тварин утримують у стандартних  умовах вiварiю. Вони повиннi одержувати повноційний збалансований раціон i воду за потребою. Слiд уникати перенаселення  клiток, немотивованих перемiщень тварин з однiєї клiтки до iншої, що провокує зоосоцiальні конфлікти. Перед вiдтворенням гострого стресу застосовують харчову деприваціо, не обмежуючи тварин водою. Експерименти проводять з урахуванням циркадних бiоритмiв. Зокрема, при вiдтвореннi хронічного стресу щоденний вплив подразника повинен припадати на певний час доби.

  Тварин умертвляють пiд неiнгаляцiйтним наркозом (тiопентал-натрiй або гексенал у дозi 50 мг/кг маси тiла, внутрiшньоочеревинно) шляхом забору кровi з серця до його зупинки. Може бути застосований будь-якии iнший загальноприйнятий спосiб евтаназії.

 

1.4 ЛЕЙКОЦИТИ КРОВІ

Визначення загальної кiлькостi лейкоцитiв та лейкоцитарної формули кровi. З метою визначення загальної кiлькостi лейкоцитiв 20 мкл кровi вносять у пробiрку з 0,4 мл 5% розчину оцтової кислоти. Вмiст пробiрки ретельно перемiшують і заповнюють ним камеру Горяєва, чекають 1 хв зсiдання лейкоцитiв. Підрахунок виконують при малому збiльшеннi мiкроскопу в затемненому полi зору в 100 великих квадратах. Знайдену кiлькiсть лейкоцитiв помножують на 50.

Лейкограму досліджують у мазках кровi, фiксованих i пофарбованих за Романовським -Гiмза або Паппенгеймом. Пiдрахунок проводять при великому збiльшеннi мiкроскопу в тонких дiлянках мазкiв, послідовоно перемiщуючи скло. Рекомендується визначати як відносну (%), так i абсолютну кiлькiсть окремих видів лейкоцитiв.  
Рання реакція на стрес (до 12 год вiд початку стресогенного впливу) характеризуется розвитком нейтрофільного лейкоцитозу, лiмфо-та еозинопенiєю, які найбільщ виражені між 3-ю та 9-ю год після стресу, з подальшою нормалiзацiєю до кiнця першої доби.  
Зменшення пiд впливом ФЗ виявiв нейтрофiльозу, лiмфо-та еозинопенії свідчить про його стреспротективну дію, змiни протилежного характеру - про поглиблення зрушень за рахунок подальшої активації симпато-адреналової (САС), гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирково систем(ГГНС).