Модернізм в архітектурі
Підготували:
Грибач Дмитро
Семенко Ганна
- Украї́нський архітекту́рний моде́рн, УАМ — один з українських оригінальних архітектурних стилів. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової, вплив якої, починаючи з 1910 — го року було помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.
Назва стилю
У 1903 році, коли В. Г. Кричевський
запропонував на конкурс з
розробки архітектури будинку
Полтавського губернського земства
свій проект, стиль його проекту
був віднесений до псевдо-мавританського
стилю, тому що він мав незнайомі
архітектурні форми.
- Першим називати новий стиль «модернізований український стиль» почав, видатний митец у стилі УАМ Є. Н. Сердюк, за ним термін «український модерн» уводить Г. О. Коваленко. За данними В. В. Чепелика, найбільш часто вживаною у літературі назвою стилю є український модерн або її варіанти.
Історія УАМ
- В основі УАМ лежать форми української народної хатньої і церковної архітектури. Вперше елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст.
будинок Галагана у Лебединцях
Будинок Полтавського
губернського земства (1903–1908 роки) В.Г.
Кричевського
Школа ім. Ш.П. Котляревського
у Полтаві
Церква Покрови в Плішивці
Ці три пам'ятки започаткували
три найважливіші, майже різновекторні,
напрями художніх пошуків УАМ:
Покровська церква намітила майбутній
розвитокнеобарокових
тенденцій,
будинок Полтавського земства був скерований
на ствердження декоративно-романичного напряму, який почали
називати народним стилем, школа ім. І. П. Котляревського
націлена у бік раціоналістичних пошуків
В. В. Чепелик
Рєпін Ілля Юхимович
Васильківський Сергій Іванович
Етапи розвитку УАМ
- 1903 — 1917 — період бурхливого розвитку УАМ. Два різновиди — народний стиль (романтизм) і раціоналістичний модернізм (більш стриманий). Декор у архітектурі будівель був інтенсивний, живописний, у ньому були розвинені народні теми, збагачені мотивами, що прийшли від європейської архітектурної традиції.
- Постреволюційний час. Після окупації України більшовиками, багато-хто з діячів УАМ опинилися в еміграції. Багато-хто підпадав під арешти і цькування з політичними обвинуваченнями. Під загрозою розправи де-хто відмовлявся від своїх поглядів на УАМ. Магістральними напрямами розвитку архітектури 1920-1930-х pp. стають раціоналізм та конструктивізм. УАМ має значно менше поширення, але і в ньому на цей час триває велика робота з пошуку нових типів жител й громадських споруд.
- 1934 — 1941 роки. Певне пожвавлення у розвитку УАМ, але утиски продовжилися. Утиски стали одним з факторів, що припинили розвиток УАМ.
Спадщина УАМ
- За роки розвитку УАМ було збудовано понад 500 об'єктів у цьому стилі. Спадщина УАМ зберіглася неповністтю. Багато чого знищено у роки Першої світової війни, війни УНР з більшовистською Росією і Польщею, Другої світової війни. Велику роль у недостатньому збереженні об'єктів УАМ відіграло відношення до них радянської влади, в період якої багато з них або знищувались, або зазнавали неправильної реставрації. Імена багатьох архітекторів, що працювали у стилі УАМ, в радянський час знаходились під забороною. Протягом десятиріч штучного забуття роботи і долі цих архітекторів були невідомі навіть фахівцям. У 1970 — х роках деякі історики архітектури і краєзнавці за власною ініціативою і без найменшого розголосу почали непомічений тоді владою пошук і вивчення пам'яток, доробку значних майстрів, навіть намагалися піднятись до певних узагальнень, публікувати свої роботи, де тільки щастило — від районних газет до збірників тез наукових конференцій в обласних центрах. Продуктивніше вивчення УАМ почалося лише у 1990—му році. Одним з найвідоміших дослідників УАМ є В. Чепелик
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!