РЕФЕРАТ
на тему: «Протипожежний захист процесу
буріння»
Львів – 2014
План
Вступ
1. Пожежна небезпека при
бурінні свердловин.
2. Пожежно-профілактичні
заходи при буріння свердловин.
Висновок
Список використаної
літератури
Вступ
Нафта, газ і продукти їх переробки мають
величезне значення сьогодні для функціонування
економіки і життя.
У процесі переробки нафти отримують
автомобільний бензин різних марок, дизельне
пальне, мазут, пічне паливо, нафтобітум,
моторні й індустріальні мастила, пластичні
мастила і змащувально-охолоджуючі рідини,
парафіни, розчинники (бензол, толуол),
етилен і т.п.
Територія України
відноситься до одного з найстаріших у
світі районів видобутку нафти. Про її
наявність у надрах України відомо давно.
Ще в ІІІ ст. до н.е. на Керченському півострові
відзначали прояви нафти.
Видобуток нафти, відповідно
до офіційних джерел, почали в 1771 р. у Коломиї.
Відомості про видобуток нафти в Бориславському
районі відносяться до 1792 р., коли в районі
Нагуєвичів з колодязів добули 7 т нафти.
У 1886 р. у Бориславі
почали буріння перших свердловин ударним
способом. У 1895 р. в Бориславі був відкритий
високопродуктивний горизонт – бориславський
пісковик.
За останніми оцінками
фахівців, потенційні нерозвідані ресурси
нафти на суші складають більш ніж 780 млн.
т. Це надійна основа вирішувати питання
швидкої стабілізації рівнів видобутку
нафти в Україні.
Як бачимо, забезпечення
пожежної безпеки при буріння нафтових
і газових свердловин повинно займати
одне з перших місць при видобуванні нафти
і газу.
Пожежна безпека підприємств
досягається передбачуваними у процесі
проектування інженерно-технічними протипожежними
заходами, строгим дотриманням правил
пожежної безпеки при будівництві та експлуатації
об'єктів.
Протипожежні профілактичні
заходи перш за все повинні бути спрямовані
на попередження виникнення пожеж, створення
умов, що перешкоджають поширенню вогню
і сприяють успішній локалізації та гасінню
пожежі, повну евакуацію людей і матеріальних
цінностей.
1. Пожежна небезпека
при бурінні свердловин
Пожежна небезпека при бурінні
свердловин визначається двома основними
факторами: наявністю на бурового майданчику
горючих матеріалів як в умовах нормальної
роботи, так і при виникненні аварійних
ситуацій, а також можливістю утворення
джерел запалювання в займистому середовищі.
Горючими матеріалами, присутність
яких викликається виробничою необхідністю,
є запаси палива для двигунів, промивні
розчини на вуглеводневій основі, нафтопродукти,
застосовувані для нафтових ванн, матеріали,
використані для спорудження бурової
установки, хімреагент і нафту для промивального
розчину, обтиральні матеріали і т. д. Крім
цього, при різних ускладненнях в ході
буріння можлива поява значних кількостей
нафти і газу в результаті викидів і відкритого
фонтанування свердловини.
Причинами, що сприяють появі
в займистому середовищі джерел запалювання,
можуть бути падіння і співудар погано
закріплених частин обладнання, нагрів
тертьових деталей в механізмах, несправне
або неправильно використовується електрообладнання,
порушення правил пожежної безпеки, прояви
атмосферної і статичної електрики.
2. Пожежно-профілактичні
заходи при буріння свердловин
Пожежно-профілактична робота
починається з правильного вибору і планування
майданчика для спорудження бурової установки.
При цьому важливою умовою правильного
вибору є дотримання протипожежних розривів
між установкою для буріння свердловини
і найближчими житловими і промисловими
об'єктами. Вимоги до протипожежних розривів
визначені НПАОП 11.1-1.01-08 Правила безпеки
в нафтогазодобувній промисловості України
та СНиП ІІ 89-80 Генеральные планы
промышленных предприятий, які передбачають
такі мінімальні відстані від гирла однієї
або куща нафтових і газових свердловин
до деяких об'єктів: житлових будівель
− 300 м; громадських будівель − 500 м; будівель
і споруд промислових і сільськогосподарських
підприємств − 100 м; будівель і споруд
підземних сховищ газу − 60 м.
Відстані від експлуатаційних
нафтових свердловин, обладнаних верстатами-гойдалками
або зануреними насосами, до житлових
будівель та окремо розташованих будівель
і споруд сільськогосподарських і промислових
підприємств, допускається скорочувати
на 50%.
Майданчик для буріння не повинен
містити трубопроводів і кабельних ліній.
В радіусі 50 м від центру свердловини,
вона повинна бути очищена від чагарнику,
пнів та інших горючих матеріалів. У зазначеній
зоні допускається залишати поодинокі
дерева листяних порід за умови, що відстані
між ними та від свердловини становлять
щонайменше 15 м.
Планування майданчика повинна
передбачати:
− можливість вільного переміщення
людей і пожежної техніки при виникненні
пожежі на буровій установці;
− відвід рідини, що викидається
зі свердловини при аварійних ситуаціях;
− запобігання можливості затоплення
рідиною, що розлилась електрообладнання,
що знаходиться під напругою.
На випадок виникнення пожеж
газонафтових фонтанів слід передбачати
можливість влаштування майданчиків шириною
не менше 12 м, які знаходяться від гирла
свердловини на відстані не більше 15 м,
призначених для розміщення спеціальної
пожежної техніки. Майданчики необхідно
розташовувати з навітряного боку.
При спорудженні вишки необхідно
приділяти особливу увагу якісному виконанню
монтажних робіт. Для зведення споруд
рекомендується використовувати негорючі,
важко горючі, а також горючі матеріали
(за винятком комишиту), обробивши їх вогнезахисними
засобами.
Важливою умовою забезпечення
пожежної безпеки є правильне улаштування
та розміщення двигунів внутрішнього
згоряння (ДВЗ). Двигуни, а також бурові
насоси можна встановлювати в приміщенні
будь-якого ступеня вогнестійкості з негорючою
підлогою. Якщо ДВЗ розміщуються в окремому
приміщенні, то всередині приміщення дозволяється
встановлювати витратний паливний бачок
місткістю не більше 200 л. Решта паливний
запас повинен зберігатися не ближче 20
м від приміщення та інших споруд бурової
установки.
Вихлопні гази повинні відводитися
від гирла свердловини на відстані не
менше 15 м. При горизонтальній прокладці
вихлопних труб кінець трубопроводу повинен
бути видалений на відстані не менше 5
м від стін машинного приміщення, а при
вертикальній прокладці - на висоту не
менше 1,5 м над коником даху.
Кількість палива для ДВС не
повинно перевищувати 15-добового запасу,
проте в деяких випадках при роботі в віддалених
районах допускається встановлювати додаткові
паливні ємності, які заглиблюються в
грунт і розміщуються на відстані не менше
40 м від бурової установки. На такій же
відстані зберігаються нафтопродукти,
які використовувались для приготування
промивального розчину і пристрої нафтових
ванн, і на цю ж відстань видаляються шлам
і вибурена порода. Територію бурової
очищають від слідів нафтопродукту при
кожній зміні вахти.
Особливої обережності і ретельного
дотримання правил безпеки вимагають
роботи, пов'язані з появою на буровій
площадці високотемпературних джерел
запалювання. До них в першу чергу відносяться
вогневі роботи і особливо зварювання
обсадних колон над гирлом свердловини.
Зварювальне обладнання слід розміщувати
поза дільницями, забруднених нафтою і
нафтопродуктами. Необхідно виключити
можливість потрапляння нафти і нафтопродуктів
на зварювальні апарати, генератори, балони,
шланги, проводи.
Під час електрозварювання
забороняється переміщення зварювальних
апаратів та проводів під напругою. Для
підведення струму до електрода необхідно
використовувати тільки провід, передбачений
заводом-виробником.
При поводженні з буровим обладнанням
необхідно дотримуватися заходів, що попереджають
можливість перегріву і механічного руйнування
частин обладнання, виникнення аварійного
режиму в електричних схемах використовуваних
механізмів. З цією метою проводяться
регулярні огляди та випробування наземного
обладнання, механізмів і установок.
Устаткування бурової установки
крім регулярних перевірок додатково
оглядають і випробовують після проведення
ремонтних робіт, сильних вітрів, ліквідації
аварій та тривалих перерв у роботі.
При виявленні в повітряному
середовищі природного газу в кількості
20% і більше від нижньої концентраційної
межі займання (НКМЗ) бурові роботи призупиняють
і вживають заходів по виявленню витоку
газу і його усунення. Місця витоку визначають
на слух, по запаху або нанесенням мильного
розчину на поверхню обладнання. Використання
для цієї мети факела категорично забороняється.
Комплекс пожежно-профілактичних
заходів під час буріння свердловин включає
в себе організацію поста або стенду з
комплектом протипожежного інвентарю.
Набір первинних засобів пожежогасіння,
який припадає на одну свердлову, повинен
включати: шість пінних вогнегасників,
2 м3 піску в ящиках,
чотири лопати, два ломи, дві сокири, два
багра, чотири пожежних відра.
Висновок
Аналіз пожеж, що відбуваються
на різних об'єктах нафтової та газової
промисловості, показує, що більшість
їх відбувається в результаті несправності
виробничого обладнання та порушення
технологічного регламенту, необережного
поводження з вогнем, порушення правил
при експлуатації електрообладнання і
від іскор електро- газозварювальних робіт.
Успішне виконання профілактичних
заходів, розроблених на основі глибокого
аналізу причин виникнення пожеж, вивчення
пожежної небезпеки технологічних процесів
та дослідження властивостей речовин
і матеріалів, значною мірою знижує ймовірність
пожеж і виключає небезпечні їх наслідки.
Список використаної
літератури
1. НПАОП 11.1-1.01-08 Правила безпеки
в нафтогазодобувній промисловості
України ( Затверджених Наказом Державного
комітету України з промислової
безпеки, охорони праці та гірничого
нагляду
від 6 травня 2008 року № 95 ).
2. НАПБ В.01.027-85/112 Правила
пожарной безопасности в нефтяной промышленности.
3. Пожежна та техногенна
безпека основних небезпечних
виробництв. Частина 2: Навчальний посібник
/ Павлюк Ю.Е., Бабаджанова О.Ф., Сукач
Ю.Г.- Львів: вид-во ЛДУ БЖД, 2010.- 384
с.
4. Клепоносов Н. Н., Сорокин А.
И. Пожарная защита объектов нефтяной
и газовой промышленности. М., Недра, 1983,
192 с.