Анализ финансового состояния предприятия

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКІ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНІЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

кафедра стратегії підприємств

 

 

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Аналіз фінансового стану підприємства

                  

 

                    

                                                                                Виконала:

                                                                                студентка 5 курсу

                                                                                група №8 (ЕЕП- 508)

                                                                                спеціальність 8504

                                                                              Перевірила:

       

    

 

         

Київ, 2012 р

 

ПЛАН 

 

1.  Вступ
2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства
3. Поняття фінансової стійкості підприємства та фактори, які її забезпечують
4. Платоспроможність та ліквідність як складові фінансового стану підприємства
5. Характеристика показників рентабельності
6. Висновки 
    
    
   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВСТУП

                 Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизнянихпідприємствах відіграє аналіз фінансового стану підприємств, який відповідає за відбір, оцінкута інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін "фінанси" за останні 10-15 років пройшовчерез певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутоюринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичниманалізом, складанням трендів для прогнозування. 
 
                   Однак економічні реалії в Україні, як і в більшості сусідніх з нею держав, мають певнуспецифіку, що вносить корективи у традиційну методологію аналізу. Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин в Україні є посилення впливу таких чинників, як жорстка конкурентна боротьба, технологічні зміни та постійне вдосконалення методів технічної обробки економічної інформації. Середовище, в якому функціонують вітчизняні підприємства характеризуються також безперервними нововведеннями в податковому законодавстві, змінами процентних ставок та валютних курсів, а також різкими коливаннями цін на ресурсита відносно високим темпом інфляції.

                   Методи аналізу фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірінастання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері впершу чергу доходять до користувачів періодичних економічних видань. Ефективне виробництво та реалізація якісної продукції позитивно впливають нафінансовий стан підприємства. Збої у виробничому процесі, погіршення якості продукції,ускладнення з її реалізацією ведуть до зменшення надходження коштів на рахункипідприємства, внаслідок чого погіршується його платоспроможність. Очевидним також є ізворотній зв'язок, який полягає у тому, що відсутність коштів може призвести до перебоїв узабезпеченості матеріальними ресурсами, а отже, і у виробничому процесі. Однак у виробничій діяльності українських підприємств часто трапляються випадки, коли і добре працюючепідприємство відчуває фінансові ускладнення, пов'язані з недостатньо раціональнимрозміщенням і використанням наявних фінансових ресурсів. В цих умовах перед менеджерами підприємств постає велика кількість питань, головними з яких є наступні: 

• Як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства для його подальшого розвитку?
• Яким чином можна покращити управління фінансовими ресурсами?
• Яким чином визначити показники фінансово-господарської діяльності, щозабезпечують стійкий фінансовий стан підприємства?[1, ст. 45-47]

 
                   На ці та інші важливі питання дає відповідь об'єктивний аналіз фінансового стану підприємства, який дозволяє найбільш раціонально розподілити матеріальні, трудові і фінансові ресурси. Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплексдоступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ напідприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованоїпродукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат,дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб задотриманням розділів бізнес-плану.

 
2. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

                    Інформаційною базою аналізу фінансового стану підприємства є, в основному, фінансова звітність. Фінансова звітність являє собою систему показників, що відображають інформацію профінансовий стан організації на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. 
Склад, зміст, вимоги та інші методичні основи фінансової звітності на підприємствах України регламентовані новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р №87. Згідно з цим 
П(С)БО фінансова звітність складається з утворюючих єдине ціле взаємозалежних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до них. Головними вимогами до фінансової звітністі є достовірність, повнотата відкритість для ознайомлення користувачів. [6, ст.118]

                  Баланс підприємства (форма №1) (додаток 1) служить індикатором для оцінкифінансового стану підприємства. Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходятьсяв розпорядженні підприємства. Для загальної оцінки фінансового стану підприємства складають ущільнений баланс, уякому об'єднують у групи однорідні статті. При цьому скорочується число статей балансу, щопідвищує його наочність і дозволяє порівнювати з балансами інших підприємств.

                  Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового стану можна зіставити зміни результату балансу зі змінами фінансових результатів господарської діяльності (виручкою відреалізації продукції, прибутком від реалізації, прибутком від фінансово-господарськоїдіяльно сті), використовуючи форму №2 "Звіт про фінансові результати" (додаток 2). Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації,облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, якінедоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі єнеобхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансовогостану організації і фінансових результатів її діяльності. На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального (структурного) аналізу.  

                   Примітки до фінансової звітності повинні розкривати суть поданої звітної інформації, облікову політику організації і забезпечувати користувачів звітності додатковими даними, якінедоцільно включати в баланс, звіт про фінансові результати та ін. звітні документи, але котрі єнеобхідними користувачам фінансової звітності для реальної оцінки майнового, фінансовогостану організації і фінансових результатів її діяльності. 
 
                   Горизонтальний аналіз полягає в побудові однієї або декількох аналітичних таблиць, уяких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами зростання (спаду). Мета горизонтального аналізу полягає в тому, щоб виявити абсолютні і відносні зміни розмірів різноманітних статей балансу за визначений період, дати оцінку цим змінам. Для аналізу берутьбазисні темпи росту за декілька періодів. Найчастіше розбивка на періоди відбувається поквартально. Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції,коливань цін на ресурси та частих нововведень у податковому законодавстві, які впливають нарозподіл доходу. В цій ситуації на деяких підприємствах з високими темпами обіговості коштів(задіяних переважно у секторі роздрібної торгівлі та наданні послуг) доцільним було бздійснення горизонтального аналізу з врахуванням не щоквартальних, а щомісячних змінпоказників у статтях балансу підприємства.

                  Велике значення для оцінки фінансового стану має також вертикальний (структурний) аналіз активу і пасиву балансу, що дає представлення фінансового звіту у вигляді відноснихпоказників. Мета вертикального аналізу полягає в розрахунку питомої ваги окремих статей упідсумку балансу й оцінці його змін. За допомогою вертикального аналізу можна проводитиміжгосподарські порівняння підприємств, а відносні показники згладжують негативний впливінфляційних процесів. 
 
                   Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основібудується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лишеосновні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників. Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновкипро те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці новікошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює станактивів і наявність можливостей для погашення боргів.

 

3. ПОНЯТТЯ ФІНАНСОВОЇ СТЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА ФАКТОРИ, ЯКІ ІЇ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ.  

                   Запорукою діяльності підприємства й основою його розвитку в конкурентномусередовищі є стабільність (стійкість). На неї впливають різні чинники - як внутрішні, так ізовнішні: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становищепідприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічного забезпечення виробництва ізастосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів; ефективність господарських і фінансових операцій; незначнийступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо. Таке розмаїттячинників зумовлює різні аспекти стійкості підприємства, зокрема, внутрішній і зовнішній.

                   Внутрішня стійкість підприємства відображає такий стан його трудового потенціалу,матеріально-речової і вартісної (грошової) структур виробництва і таку його динаміку, при якійзабезпечуються стабільно високі натурально-речові й фінансові результати функціонуванняпідприємства. В основі досягнення внутрішньої стійкості підприємства лежить своєчасне йгнучке управління внутрішніми і зовнішніми факторами його діяльності. 
                     Зовнішню щодо суб'єкта господарювання стійкість слід визначати на основі стабільностіекономічного середовища, в рамках якого здійснюються його діяльність. Вона досягається відповідним макроекономічним регулюванням ринкової економіки [6].

                       Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільноїреалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати своїзобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівникамитощо. Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків івсіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би дав змогу розвивативиробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньоївисокоефективної праці. 
                      Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентомзагальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищенняприбутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхомефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізаціїпродукції. Зовнішнім проявом фінансової стійкості виступає платоспроможність підприємства,тобто здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі виконати свої платіжнізобов'язання, що випливають з торгових, кредитних і інших операцій платіжного характеру. 
Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовахвнутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучкуструктуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти,тобто бути кредитоспроможним. Кредитоспроможним є підприємство при наявності в ньогопередумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зісплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів. 
                    За рахунок прибутку підприємство не тільки погашає свої зобов'язання перед банками,бюджетом, страховими компаніями та іншими підприємствами, але й інвестує кошти вкапітальні витрати. Для підтримки фінансової стійкості важливий не тільки ріст абсолютноївеличини прибутку, але і його рівня щодо вкладеного капіталу або витрат підприємства, тобторентабельності. [5, ст. 23-27]

                     Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансовастійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами тавідповідними джерелами їх формування. 
 
                   Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом ірезервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотнийкапітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальшийрозвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштівможна записати: