Бухгалтерський баланс, його зміст і побудова

10. Бухгалтерський баланс, його зміст і побудова

      Бухгалтерський баланс є одночасно і одним із методів бухгалтерського обліку і формою звітності.

      Як метод бухгалтерського обліку, баланс означає подвійне групування засобів підприємства та їх узагальнене відображення в грошовому вимірнику на певну дату. Причому подвійне групування означає, що одні і ті ж засоби відображаються подвійно: в активі за їх складом та функціональною роллю в господарській діяльності і в пасиві за джерелами їх утворення.

      Таке групування та відображення в балансі засобів підприємства дозволяє бачити наявність та зміни у їх складі у звітному періоді за їх видами (основні засоби, виробничі запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість та ін.), за їх функціональною роллю у виробничому процесі: необоротні та оборотні, а також бачити та контролювати джерела їх утворення: власні (власний капітал), позичені та залучені (поточні та довгострокові зобов'язання).

       Бухгалтерський баланс будують у формі двосторонньої таблиці. У лівій частині якої відображають засоби або активи і ця частина називається активом, а в правій частині — джерела утворення або пасиви і ця частина називається пасивом. Така будова дає можливість роздільного відображення господарських засобів та їх джерел. Така таблиця є свого роду звітністю про наявність та зміни засобів і джерел підприємства за звітний період.

Так, бухгалтерський баланс як форму  звітності характеризує П(С)БО 2 «Баланс»:

      Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Наприклад, станом на 1 січня підприємство мало такий баланс: Актив Пасив Назва статті сума Назва статті сума 1. Необоротні  активи 1. Власний капітал     Основні засоби (первісна вартість) 33 400 Статутний капітал 16 090 Знос  основних засобів (12 350) Прибуток нерозподілений 6800 Основні засоби (залишкова вартість) 21 050 Разом 22 890 Разом 21 050 2. Зобов'язання   2. Оборотні  активи   Довгострокові позики банків 20 000 Виробничі запаси 8940 Кредиторська заборгованість постачальникам 3400 Грошові кошти 16 300     Разом 25 240 Разом 23 400 Баланс 46 290 Баланс 46 290

 

 

Як показують дані приведеного  балансу, на підприємстві є в наявності  всього засобів на суму 46 290 тис. грн., які придбані за рахунок таких  коштів:

статутного капіталу                        — 16 090 тис. грн.

довгострокових позик банку  — 20 000 тис. грн. прибутку  — 6800 тис. грн.

кредиторської заборгованості — 3400 тис. грн. Види цих засобів приводяться  в активі: основні засоби, виробничі запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість.

Як бачимо в балансі існує  рівність двох частин: лівої та правої, яка зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісному вираженні одні і ті ж господарські засоби, але за різними ознаками: в активі — за складом та функціональною роллю в господарській діяльності, в пасиві — за джерелами їх утворення.

Таке подвійне групування зумовлює дотримання збалансованості, тобто рівності активу та пасиву на будь яку дату. Тобто завжди дотримується рівність: А = П.

Ця рівність є основним балансовим рівнянням і широко використовується в бухгалтерському обліку для контролю правильності бухгалтерських записів.

Підсумок балансу ще називають «валюта балансу».

     Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає вартість конкретних засобів чи джерел на певну дату.

В активі розміщені статті на яких відображені матеріальні цінності, гроші, дебіторська заборгованість, нематеріальні активи, тобто, активні статті.

В пасиві розміщені статті, на яких відображені джерела утворення засобів: власний капітал, залучений капітал, тобто, пасивні статті.

У зв'язку з тим, що окремі засоби та джерела потребують додаткової інформації про їх вартість, статті балансу розрізняють на основні та регулюючі.

      Основні статті — це такі на яких відображена інформація про наявність певних видів засобів чи джерел.

      Регулюючі — це такі, які уточнюють (регулюють) величину основної статті, зменшують її чи збільшують.

Так, наприклад, основні засоби в  процесі експлуатації зношуються, тобто, втрачають свою первісну вартість. В той же час в бухгалтерському обліку і балансі основні засоби відображаються за їх первісною вартістю і окремо відображається їх знос. Тому в балансі ця інформація відображається за окремими статтями:

      Первісна вартість основних засобів (основна стаття);

      Знос основних засобів (регулююча стаття).

     Дебіторська заборгованість теж відображається в балансі з уточненням її розміру на суму резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості інших організацій нашому підприємству. Тому завжди існує ризик того, що не вся сума заборгованості буде повернута підприємству. У зв'язку з цим на підприємстві створюється спеціальний резерв на випадок того, що дебіторська заборгованість не буде повернута на підприємство. В балансі ця інформація відображається по статті «Резерв сумнівних боргів» і на цю суму уточнюється сума дебіторської заборгованості.

      Отже, другою регулюючою статтею є стаття «Резерв сумнівних боргів», яка уточнює розмір основної статті «Дебіторська заборгованість».

Внески до статутного капіталу вносяться  на протязі тривалого періоду  часу — до 1 року. Відповідно до правил обліку вся заявлена сума статутного капіталу відображається в балансі при реєстрації підприємства, як суб'єкта господарювання. А сума тимчасово не внесених коштів обліковується як «Неоплачений капітал». Тому виникає необхідність в регулюючій статті, яка б уточнювала суму фактично внесеного і функціонуючого статутного капіталу.

Тому третьою регулюючою статтею  є стаття «Неоплачений капітал» та «Вилучений капітал», які уточнюють  вартість статутного капіталу.

Слід завжди мати на увазі, що в  балансі відображені тільки ті активи, що належать підприємству.

      Структура балансу, як форми звітності досить проста. Так, Актив має 3 розділи, в яких відображені наявність активів (засобів) в грошовому вимірнику станом на початок та на кінець звітного періоду, причому активи розміщені за ступенем їх ліквідності, а також відповідно до їх класифікації за їх складом та функціональною роллю в господарській діяльності: 

1.    Необоротні активи.

2.    Оборотні активи.

3.    Витрати майбутніх періодів.

Пасив складається з 5 розділів, в  яких відображені джерела (пасиви) відповідно до класифікації засобів за джерелами  утворення:

1.    Власний капітал.

2.    Забезпечення наступних витрат і платежів.

3.    Довгострокові зобов'язання.

4.    Поточні зобов'язання.

5.    Доходи майбутніх періодів.

До бухгалтерського балансу  пред'являються наступні вимоги:

1.  Правдивість. Ця вимога дотримується завдяки тому, що всі дані бухгалтерського балансу заповнюються на підставі перевірених даних бухгалтерського обліку про здійснені господарські операції, які в свою чергу відображаються в обліку тільки на підставі первинних документів.

2.   Послідовність. Кожний наступний баланс базується на даних попереднього балансу.

3.  Зрозумілість та єдність. Складається баланс у відповідності з принципами, що викладені в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» та методологією, що викладена в стандартах обліку, зокрема П(С)БО 2 «Баланс», тому він є зрозумілим для всіх користувачів, ознайомлених з цими принципами та методикою.

Бухгалтерські баланси можна класифікувати  за такими ознаками:

1. За часом складання:

—  вступний (початковий);

—  поточний;

—  річний;

—   об'єднувальний;

—  розподільчий;

—  ліквідаційний.

Вступний — це баланс на початок звітного періоду. Свою діяльність підприємство починає з початкового балансу, в який записують все майно, гроші, що є внесками до Статутного капіталу. Тому актив будуть складати внесені засоби, а пасив — сума статутного капіталу.

      В результаті господарської діяльності майно і джерела будуть змінюватись.

Поточний баланс — це баланс підприємства на певну дату, що характеризує наявність засобів і джерел.

Річний баланс — це баланс станом на 31 грудня.

Об'єднувальний — складається при злитті двох і більше підприємств. Відображає засоби і джерела підприємств, що об'єднались.

      Розподільчий складається для підприємства, що розділяється на декілька. При цьому розділяється майно і борги для кожного окремо створеного підприємства. Тому такий розподільчий баланс складається для кожного новоствореного підприємства, який одночасно є його початковим балансом.

      Ліквідаційний баланс складається у випадку ліквідації підприємства з різних причин. Він складається ліквідаційною комісією після реалізації певної частини майна для погашення боргів підприємства. Ліквідаційний баланс відрізняється тим, що оцінка його активів здійснюється за реалізаційною вартістю, яка може бути значно нижча ніж початкова вартість.

2.  За обсягом інформації:

—     індивідуальний (баланс конкретного підприємства);

—  зведений (складаються відомствами, міністерствами по групі підприємств);

—  консолідований (складають підприємства, що мають дочірні підприємства або філії).

3.  За змістом:

—   сальдовий;

—   оборотний.

Сальдові баланси відображають тільки залишки засобів і джерел на певну дату.

Оборотний баланс складається для  перевірки облікових записів, по суті це робочий баланс складений по даний бухгалтерських рахунків і включає дані про залишки на початок періоду, обороти за період та залишки на кінець періоду.

4. За способом включення регулюючих  статей до підсумку балансу:

—   баланс — брутто

—   баланс — нетто.

Брутто-баланс — це такий, до валюти якого включені регулюючі статті.

Нетто-баланс — це такий до підсумку якого регулюючі статті не включені.

На сьогодні в Україні складається  баланс-нетто.

Наприклад, первісна вартість основних засобів відображається в балансі, як різниця між первісною вартістю основних засобів та сумою накопиченого зносу. В підсумок балансу включається сума «залишкова вартість основних засобів» і т. д.

 

35.Облік касових операцій

60. Облік витрат на  утримання та експлуатацію тракторів  і комбайнів.

      В бухгалтерії підприємства для обліку витрат, пов’язаних з утриманням і експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, причіпних, начіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку ґрунту, вирощування та збирання врожаю, використовують субрахунки 2351 «Утримання і експлуатація комбайнів та інших самохідних машин». На субрахунку 2351 обліковують витрати на утримання і експлуатацію тракторів на всіх видах робіт, тракторних причепів, сільськогосподарських машин і знарядь, використовуваних на обробітку ґрунту, сівбі, догляді за посівами і збиранні врожаю, а також машинних дворів, гаражів, навісів, майданчиків для зберігання техніки та інших основних засобів машино-тракторного парку. В межах цього субрахунку ведуть один аналітичний рахунок, якому обліковують витрати на експлуатацію тракторів на сільськогосподарських і транспортних роботах.

      Облік ведуть за  такими статтями: різні матеріальні  витрати (паливо, будівельні матеріали,  запасні частини, малоцінні та  швидкозношувані предмети); витрати  на оплату праці; відрахування  на соціальні заходи; амортизація;  інші витрати.

     На статті «Паливо»  обліковують вартість нафтопродуктів (за винятком цих робіт у  рослинництві). Вартість використаних  нафтопродуктів на сільськогосподарських  роботах на цю статтю не  відносять, а списують безпосередньо  на відповідальні об’єкти обліку  в рослинництві. На вартість нафтопродуктів, витрачених на транспортних роботах тракторів (винятком цих робіт у рослинництві), дебетують субрахунок 2351 і кредитують субрахунок 203 (80).

      На статтю «Будівельні  матеріали» списують вартість  матеріалів на ремонт гаражів,  майданчиків та інших основних  засобів, які використовуються  на обслуговуванні машинно-тракторного  парку. На вартість списаних  матеріалів дебетують субрахунок 2351 і кредитують субрахунок 205 (80). НА статтю (запасні частини) списують вартість запчастин, витрачених на ремонт машин, знарядь та інших технічних засобів за межами ремонтно-механічної майстерні. Дебетують субрахунки 2351 і кредитують субрахунок 207 (80). На цій же статті обліковують вартість гуми для тракторів й інших сільськогосподарських машин, одержаної зі складу замість спрацьованої.

      На статтю «Малоцінні  та швидкозношувані предмети»   списують вартість таких предметів,  використаних для машино тракторного  парку. Дебетують субрахунок 2351 і  кредитують рахунки 22 (80).

      На статті «Роботи  і послуги» відображають вартість  робіт і послуг, наданих допоміжними  виробництвами, сторонніми організаціями  і підприємствами машинно-тракторному  парку. На вартість списаних  робіт і послуг дебетують субрахунок 2351 і кредитують рахунки 23, 63, (80), 68 (80).

      На статтю «Витрати  на оплату праці» відносять  основну і додаткову оплату  праці, нараховану трактористам-машиністам  за виконанні транспортні роботи  (за винятком рослинництва). До складу основної  і додаткової  оплати праці входять надбавки трактористам-машиністам за класність, винагороди за вислугу років, премії за економію прямих витрат, на виконання державних і громадських обов’язків та інші види додаткової оплати праці на транспортних роботах.  Дебетують субрахунок 2351 і кредитують рахунок 66 (81). Суми нарахованої основної і додаткової оплати трактористам-машиністам на сільськогосподарських роботах на зазначену статтю не відносять. Ці суми списують безпосередньо на відповідні об’єкти обліку в рослинництві. При нарахуванні оплати праці дебетують субрахунок 231 і кредитують рахунок 66 (81).