Облік основних засобів підприємств в Україні

ОБЛІК ОСНОВНИХ

ЗАСОБІВ ПІДПРИЄМСТВ  В УКРАЇНІ

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Закон України «Про оподаткування  прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР є парафією господарського права. Але до прийняття Положення (стандарту бухгалтерського обліку 7“Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, правила податкового обліку основних засобів фактично поширюються і на бухгалтерський облік. Тобто загалом існував єдиний порядок обліку основних засобів. Із введенням в дію зазначеного положення податковий облік основних засобів почав суттєво відрізнятися від бухгалтерського обліку їх. Ці відмінності зумовили зростання обсягів облікової роботи на підприємствах України, що пов`язано насамперед із потребою в окремому накопиченні облікової інформації з основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку.

Актуальність проблеми дослідження  полягає в тому, що досі існують принципові відмінності у бухгалтерському та податковому обліку, які в цілому значно ускладнюють роботу підприємств усіх галузей національної економіки.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПУБЛІКАЦІЙ

Незважаючи на те, що основні засоби як економічна категорія використовуються досить часто, питання методики їх обліку і аналізу залишаються дискусійними, що й обумовило дослідження цього питання. У розробку теоретичних і методичних проблем основних засобів значний внесок зробили українські вчені- економісти А. І. Демічева, В. П. Грузінов, В. А. Раєвський, О. І. Волков, В. К. Скляренко, А. Н. Верещагіна, Є. І. Бородін, І. А. Лисенко, В. І. Стражева. Проблеми обліку і аналізу основних фондів розглядали у своїх роботах Ф. Ф. Бутинець, В. Л. Стоєв, Н. В. Тарасенко, Т. В. Шахрайчук, О. Ф. Покропивний та інші. Проте в підходах вчених існують відмінності стосовно класифікації основних засобів. Отже, проблему розробки методології, конкретних алгоритмів обліку і аналізу вважати завершеною не можна, тим більше, що умови господарювання динамічно змінюються і висувають нові вимоги щодо вдосконалення системи обліку.

МЕТА СТАТТІ

Мета дослідження полягає  у вдосконаленні обліку згідно з  чинним законодавством і бухгалтерським обліком основних засобів, використанні інформації з бухгалтерського обліку основних засобів для формування показників податкового обліку.

РЕЗУЛЬТАТИ

Як видно з таблиці  «Порівняння правил бухгалтерського  та податкового обліку основних засобів (фондів)», порядок податкового та бухгалтерського обліку основних засобів має багато принципових розбіжностей. Це, насамперед, відсутність пооб`єктного обліку основних фондів груп 2, 3 і 4, розбіжності у моменті початку амортизації, відмінності в порядку відображення вибуття та проведення переоцінки основних засобів, різна методика обліку витрат на ремонт і поліпшення основних засобів тощо.Ураховуючи практичний досвід підприємств, можна із впевненістю сказати, що саме ці розбіжності зробили досить невдалою спробу на законодавчому рівні поєднати методику нарахування амортизацій основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку. Йдеться про передбачену п. 26 П(С)БО 7 можливість нарахування амортизації в бухгалтерському обліку за методом, який використовується в податковому обліку.

Використання в бухгалтерському  обліку податкових норм і методу нарахування  амортизації неприводить до очікуваної ідентичності даних бухгалтерського та податкового обліку основних засобів і скорочення облікової роботи. Такий висновок підтверджується змістом основних вимог бухгалтерського та податкового обліку основних засобів,а також досвідом підприємств, які спробували таким чином поєднати ці види обліку.

 

Слід також зазначити, що П(С)БО 7 істотно обмежує можливість застосування податкових норм нарахування амортизації. Це випливає із змісту пунктів 24 та 28 цього Положення. У п. 24 П(С)БО 7 зазначається, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід враховувати:

- очікуване використання  об`єкта підприємством з урахуванням  його потужності або продуктивності;

- фізичний та моральний  знос, що передбачається;

- правові або інші обмеження  щодо строків використання об`єкта  та інші чинники.

У п. 28 П(С)БО 7 зазначається, що метод амортизації обирається підприємством з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Зміст вказаних пунктів П(С)БО 7 фактично дає змогу застосовувати податковий метод нарахування амортизації та норми, які передбачені цим методом, лише до окремих об`єктів чи груп основних засобів. На нашу думку, найбільш раціональним методом поєднання бухгалтерського та податкового обліку основних засобів є використання інформації бухгалтерського обліку як основи для визначення балансової вартості об`єктів основних засобів у податковому обліку. Тобто пропонуємо використовувати певні готові масиви інформації щодо основних засобів з бухгалтерського обліку з подальшим коригуванням їх відповідно до вимог податкового обліку. Зауважимо, що застосування такого способу не суперечить чинному законодавству з питань податкового обліку, оскільки воно не потребує від підприємств ведення будь-яких окремих регістрів податкового обліку амортизації. Підприємствам не забороняється самостійно обирати спосіб формування балансової вартості основних засобів та обліку податкової амортизації.

Як приклад до нашої  пропозиції розглянемо, як можна отримати з бухгалтерського обліку інформацію про суми витрат на придбання основних засобів, що збільшують балансову вартість груп основних фондів у податковому обліку. Для цього пропонуємо на підставі актів приймання передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1) складати накопичувальну відомість обліку надходження основних засобів, яка поєднує у собі інформацію, потрібну одночасно для бухгалтерського та податкового обліку. Як відомо, актом приймання-передачі основних засобів (типова форма № ОЗ-1) оформлюють введення об`єктів в експлуатацію з відображенням їх первісної вартості за дебетом рахунку 10 “Основні засоби”.

Момент введення об`єктів  основних засобів в експлуатацію є підставою для початку їх амортизації:

- у бухгалтерському обліку  – з місяця, що настає за  місяцем, у якому об`єкт основних  засобів було введено в експлуатацію;

- у податковому обліку  – з кварталу, що настає за  кварталом, у якому об`єкт основних  засобів було введено в експлуатацію.

Отже, інформація, яку передбачається накопичувати в запропонованій нами формі відомості, є корисною і необхідною для нарахування амортизації об`єктів основних засобів як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. Відомість умовно складається з двох частин, які містять інформацію про становище об`єкта в бухгалтерському та податковому обліку.

Для бухгалтерського обліку форма відомості є корисною тим, що вирішує проблему невідповідності типових форм № ОЗ-1 (акт приймання-передачі основних засобів) та № ОЗ-6 (інвентарна картка обліку основних засобів) вимогам П(С)БО 7. До відомості нами було внесено окремі показники, які опинилися поза реєстрацією у вказаних типових формах. Такими показниками є: призначення об`єкта (виробниче або невиробниче); джерело надходження; строк корисного використання; метод нарахування амортизації; ліквідаційна вартість; сума непрямих податків, сплачених у зв`язку із придбанням об`єкта.

У податковому обліку запропонована  форма відомості дає можливість визначити, чи підлягає придбаний об`єкт основних засобів амортизації відповідно до вимог Закону про прибуток. Для цього використовується інформація, яка отримана з бухгалтерського обліку, але скоригована згідно з правилами податкового обліку основних засобів.

У цій частині відомості  наведено інформацію про приналежність  об`єкта до однієї з чотирьох груп, на які поділені основні фонди згідно з Законом про прибуток, або до невиробничих чи безоплатно отриманих. Залежно від таких даних можна приймати рішення про нарахування амортизації об`єкта в податковому обліку.

План рахунків треба вдосконалити відповідно до вимог облікового забезпечення податкової звітності,тобто передбачити  в ньому відповідність субрахунків  встановленим групам основних фондів у законі України «Про оподаткування прибутку підприємств». Водночас особливості податкового обліку щодо відображення витрат на ремонти, реконструкцію, модернізацію тощо основних фондів надто надумані, їх треба усунути, забезпечивши ідентичність визначення балансової (залишкової) вартості об’єктів, незалежно від того, у якій підсистемі обліку вони відображаються.

Врахування цих позицій  дасть змогу забезпечити системний  податковий облік основних фондів, сприятиме точності та достовірності податкової звітності, оскільки тільки за умови подвійного відображення всіх операцій у кореспонденції рахунків можна перевірити правильність записів в аналітичних реєстрах та Головній книзі.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Розглянутий нами спосіб використання інформації з бухгалтерського обліку основних засобів для формування показників їх податкового обліку дає можливість частково скоротити облікових робіт на рівні підприємства, а також порівнювати інформацію обох видів обліку з метою виявлення можливих помилок в облікових даних з надходження основних засобів. Більш суттєві розбіжності в обліку вибуття основних засобів, витрат на поліпшення та методах нарахування амортизації основних засобів не дають можливості подібним чином поєднати податковий і бухгалтерський облік за цими напрямами. У податковому обліку може бути запропонована форма відомості, яка дає можливість визначити, чи підлягає придбаний об`єкт основних засобів амортизації відповідно до вимог Закону про прибуток. План рахунків треба вдосконалити відповідно до вимог облікового забезпечення податкової звітності, тобто передбачити в ньому відповідність субрахунків встановленим групам основних фондів у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, реальне спрощення  обліку основних засобів, на нашу думку, можливе лише за умови прийняття  на законодавчому рівні даних бухгалтерського обліку за основу під час формування показників податкового обліку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про  оподаткування прибутку підприємств»  в редакції від 22.05.1997р. №  283[Електронний ресурс] / Офіційний  сайт Верховной Ради України. — 1997. — Режим доступу: www.rada.gov.ua.

2. Задорожній З. Д. Проблеми  обліку основних засобів. / З. Д.  Задорожній // Бухгалтерський облік  і аудит. — 2002. — № 7. — C. 18—20.

3. Бухгалтерський фінансовий  облік: підручник / [під ред.  проф. Ф.Ф. Бутинця]. — [3-тє вид.,перероб. і доп.]. — Житомир: ЖІТІ, 2001. — 620 c.