Особливості обліку імпортних операцій за договором комісії на купівлю

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Донецький державний університет  управління

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Індивідуальна робота

на тему: «Особливості обліку імпортних операцій за договором комісії на купівлю»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Договір комісії  широко застосовується у торгівлі, транспортних відносинах, у галузі обігу цінних паперів, у діяльності банків з обслуговування клієнтів, при здійсненні експортно-імпортних  операцій. Новою сферою його застосування є посередницькі послуги при біржовій торгівлі, що надають покупцям члени біржі — брокерські фірми і брокери.Договір комісії є одним із видів договорів надання послуг однією особою іншій. Переважновінвикористовується у разінаданняторговихпослуг шляхом укладання угоди однієюособою для та вінтересахіншої особи, щофактично є торговимпосередництвом. Згідно з ст.395 ЦК за договором комісіїодна сторона (комісіонер) зобов’язуєтьсяздійснити за дорученняміншоїсторони (комітента) за винагороду одну, абокількаопераційвідсвогоімені, але за рахуноккомітента. Згідно з таким договором тількикомісіонер є представникомінтересівкомітентаперед третіми особами, з якимикомісіонер на виконання договору комісіїукладаєугоду за рахуноккомітента, комісіонер є самостійнимучасникомгосподарськихоперацій. Тідьки по договорах комісії в ЗЕД дозволено визначатикомісійнувинагороду у виглядірізниціміжціною, зазначеноюкомітентом, і тією, більшвигідноюціною, за якоюкомісіонерможездійснити угоду.

Об’єктом дослідження  даної роботи є операції за договором  комісії на купівлю, а предметом дослідження - особливості обліку імпортних операцій за договором комісії на купівлю.

Метою дослідження є вивчення особливостей операцій за договором комісії на купівлюта їх впливу на порядок організації та ведення бухгалтерського обліку для забезпечення зацікавлених користувачів оперативною та достовірною інформацією щодо таких операцій.

Виходячи з  мети даного дослідження основними  завданнями є:

• визначення поняття та особливостей операцій за договором комісії на купівлю;
• розгляд основних нормативно-правових документів з регулювання в цій галузі;
• дослідження особливостей бухгалтерського обліку операцій за договором комісії на купівлю;
• наведення прикладу з вирішення практичної задачі щодо обліку імпортних операцій за договором комісії на купівлю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ КОМІСІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Договір комісії — договір, за яким комісіонер (консигнатор) зобов'язується за дорученням комітента (консигнанта) за винагороду здійснити одну або декілька угод від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому:

якщо договором передбачається оплата за рахунок посередника основної суми і суми винагороди за комісію, то складається договір комісії;

якщо розрахунки будуть проводитись безпосередньо з підприємством-імпортером, а посередник має отримати винагороду тільки за комісію, то з ним укладається договір-доручення.

Зовнішньоекономічний  договір комісії може укладатись:

• із зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;
• із зазначенням території його виконання або без її зазначення;
• з умовою або без умов щодо асортименту.
• зовнішньоекономічний контракт комісії є договором консигнації заумов укладання його між нерезидентом та резидентом України.

При цьому немає значення, яка із сторін буде комітентом, а яка — комісіонером. Комітентом може бути суб'єкт господарювання в Україні — резидент, а комісіонером — нерезидент або навпаки.

Зовнішньоекономічний  контракт з іноземним партнером  укладається від імені комісіонера, але право власності на товари, що імпортуються за цим контрактом, до нього не переходить. Власником товарів з моменту їх передачі комісіонеру іноземним контрагентом (або до моменту передачі) комісіонером іноземному контрагенту) є комітент.

Після митного  оформлення товарів комісіонер зобов'язаний згідно з договором комісії надати комітенту звіт і передати придбані за договором товари і супровідні документи:

• копії контракту на поставку товарів;
• копії рахунків-фактур або інвойсів;
• копії пакувальних листів;
• транспортні документи (листи СМИ, перевізні відомості тощо);
• специфікації до рахунків-фактур, четверті примірники оформлених вантажних митних декларацій.

Оприбуткування  товарів комітентом здійснюється на підставі документів, що передаються комісіонером[6].

При ввезенні імпортних  товарів на митну територію України  з їх митної вартості, вказаної у вантажній митній декларації, сплачується мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ, що передбачено законодавством.

 

Таблиця 1.Особливості договору комісії

Предмет договору	Одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити від свого імені, але за рахунок комітента одну або декілька угод з придбання або продажу товару.
Строк дії угоди	Два-три місяці.
Визначення  території, на якій буде реалізовано  товар	Рідко обумовлюється  територія, в межах якої товар має бути придбаний або проданий, тому що комітент зацікавлений в продажу свого товару і отриманні виторгу за можливості в найкоротші строки.

 

Особливістю договорів комісії  у зовнішньоекономічній діяльності є непоширення на них заборони на визначення комісійної винагороди у вигляді різниці або певної частини різниці між призначеною комітентом ціною і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер виконує угоду.

Зовнішньоекономічний контракт може укладатися:

• як на купівлю товару, так і на його продаж;
• з зазначенням певного терміну дії або без його зазначення;
• з зазначенням території його виконання або без зазначення;
• з умовою або без умови щодо асортименту товару.

У контракті  обов'язково обумовлюються: вартість товару, визначена в іноземній валюті; розмір, порядок нарахування і сплати комісійної винагороди; порядок відшкодування витрат комісіонера; спосіб і терміни повідомлення комісіонером про реалізовані або куплені товари; порядок здійснення розрахунків за товари між комісіонером і комітентом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. МІСЦЕ ДОГОВОРУ КОМІСІЇ СЕРЕД ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ

Цейдоговіррегулює гл.69 ЦК. Законом можуть бути встановленіособливості договору комісіїщодоокремихвидів  майна (ст.1028 ЦК).

Особливості договору комісії, предметом якого є окремівидитоварів, передбачені у підзаконних нормативно-правових актах, зокрема Правилах комісійноїторгівлінепродовольчими товарами, затверджених наказом МЗЕЗ Українивід 13 березня 1995р. №37, Правилах роздрібноїторгівлітранспортнимизасобами та номерними агрегатами, затверджених наказом Міністерстваекономіки та з питаньєвропейськоїінтеграціївід 31 липня 2002 р. №228, Правилах здійсненняторговцямиціннимипаперамикомерційної та комісійноїдіяльності по ціннихпаперах, затверджених наказомДержавноїкомісії з ціннихпаперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331.

Договіркомісії широко застосовується у торгівлі, транспортнихвідносинах, у галузіобігуціннихпаперів, у діяльностібанків з обслуговуванняклієнтів, при здійсненніекспортно-імпортнихоперацій. Новою сферою йогозастосування є посередницькіпослуги при біржовійторгівлі, щонадаютьпокупцям члени біржі — брокерськіфірми і брокери[4].

Договіркомісії схожий з договором доручення, оскількиправочинвчиняється в інтересах і за рахунокоднієї  особи за їїдорученняміншою особою. Відмінностіміж ними полягають у наступному:

1) повіренийдієвідіменідовірителя, комісіонервиступаєвідсвогоімені;

2) договірдорученняможе бути як  сплатним, так і безоплатним, а  договіркомісії — завждисплатний;

3) предметом договору доручення  є юридичнідії, а предметом договору комісії — лишеправочини (вужчепоняттяпорівняно з юридичнимидіями).

Характеристики договору — консенсуальний, сплатний, двосторонній.

Форма договору — письмова. Незалежновідучасників, предмета та змістудоговіркомісіїмає  бути укладений у письмовійформі. Недотриманнявказаноїформипозбавляєсторони права у разі спору посилатися в підтвердження договору на показаннясвідків. Вінможеоформлятися за допомогою як одного документа, щопідписується сторонами, так і накладної, квитанції, товарного ярлика, приймальноїквитанціїустановленоїформитощо.

Договіркомісіїможе бути укладений  на визначений строк або без визначення строку, з визначеннямабо без визначеннятериторіїйоговиконання, з умовоючи без умовищодоасортиментутоварів, які є предметом комісії. Комітентможе бути зобов'язанийутримуватисявідукладення договору комісії з іншими особами. Істотнимиумовами договору комісії, за якимикомісіонерзобов'язуєтьсяпродатиабокупитимайно, є умови про останнє та йогоціну (ст. 1012 ЦК)[5].

Новелою ЦК є врегулюваннясубкомісії. За згодоюкомітентакомісіонермає право укластидоговірсубкомісії з третьою особою (субко-місіонером), залишаючисьвідповідальним за діїсубкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісіїкомісіонернабуваєщодосубкомісіонера права та обов'язкикомітента[3]. У винятковихвипадках, якщоцьоговимагаютьінтересикомітента, комісіонермає право укластидоговірсубкомісії без згодикомітента. Останній не має права без згодикомісіонеравступатиувідносиниізсубкомісіонером (ст. 1015 ЦК)

 

 

 

 

 

 

3. ОБЛІК КОМІСІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Договір комісії  має безліч переваг порівняно  з іншими, наприклад з договорами купівлі-продажу. При вмілому використанні норм чинного законодавства працювати через посередників буває вигідніше, оскільки це заощаджує і час, і гроші. Договори комісії на продаж сприяють збільшенню каналів збуту на невідомому, закордонному ринку. А контракти на придбання товарів допомагають у стислі строки знайти потрібний "заморський" товар за прийнятною ціною, не вирушаючи за тридев'ять земель.

Перш за все  дамо визначення договору, що нас цікавить. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду здійснити одну або кілька угод від свого імені та за рахунок комітента (ст.395 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)).

Договір комісії  повинен бути укладений у письмовій  формі (ст.396 ЦКУ). Він може передбачати  і продаж, і купівлю товарів (робіт, послуг). ЦКУ також визначено, що майно, яке надійшло комісіонеру від комітента або придбано комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.

Тепер розглянемо облік комісійних операцій у сфері  зовнішньоекономічної діяльності.

У комітента  при перерахуванні грошей комісіонеру для придбання товарів валові витрати не виникають. Це пояснюється тим, що отримані комісіонером кошти йому не належать і не є оплатою товарів (робіт, послуг) продавцеві (тим більше що комісіонер - не продавець). Отже, цю операцію не можна розцінювати як продаж матеріальних цінностей комісіонером комітенту. Тому у комітента не спрацьовує правило першої події стосовно положень статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі 'Закон про прибуток).

Відповідно до пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток майбутні валові витрати комітента дорівнюють балансовій вартості іноземної валюти, перерахованої комісіонеру-нерезиденту. Цікаво, що валові витрати у комітента виникають не за правилом першої події. Річ у тім, що згідно зі ст.398 ЦКУ майно, придбане комісіонером для комітента, є власністю останнього (навіть знаходячись у комісіонера за кордоном).

Виходячи з  цього, можна зробити висновок: у  комітента право власності на придбане комісіонером майно виникає  з моменту його передачі третьою особою (продавцем) комісіонеру якщо договором не передбачено Інше. Як правило, валові витрати у комітента-резидента за придбаними товарами виникають на дату оформлення ВМД за отримані товари. Тепер - про комісійну винагороду. На її суму валові витрати виникають у загальноприйнятому порядку, тобто за першою подією.