Визначні пам’ятки Індії

Міністерство освіти ,науки та спорту України

 

Луганський національний університет ім.Т.Шевченко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КСР з української  мови за професійним спрямуванням

на тему «Визначні пам’ятки Індії»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Луганськ 2012

 

 

 

Індія

 

 

Індія (площа - 3287 тис. кв. Км) займає півострів  Індостан, розташована між Гімалаями  і Індійським океаном, в якому  їй належать Андаманські, Нікобарські  і Лаккадівськіє острова. Її територія  простягнулася на 3214 км від найвищого  гірського хребта Гімалаїв на півночі до мису Коморін на півдні, де зливаються води Аравійського моря, Бенгальської затоки і Індійського океану. Індія. Довжина берегової лінії складає 7,517 км, з яких 5,423 км належать континентальної Індії, і 2,094 км - островам. Територію Індії перетинають 3 найбільші річки - Ганг (2510 км), Інд (2879 км) і Брахмапутра (2900 км). Північний тропік перетинає територію Індії приблизно посередині. Її площа розкинулася на 2933 км від пустелі Тар на північно-заході до самого вологого місця в світі - плато Шиллонг (в середньому в рік випадає 12000 мм опадів) і оздоблюють Ассамо-бірманських гір на північному сході. На півночі Індія межує в Афганістаном, Китаєм, Непалом, Бутаном, на сході - з М'янмою, Бангладеш, на заході - з Пакистаном

                                                             Культура

 

Традиційна індійська  культура, що складалася протягом багатьох століть, синтетична і універсальна. Вона нічого не відкидає, не втрачає, не забуває.Вона ніби впевнена в своїй повній захищеності і силі і тому не відгороджується завісою від культур інших країн.                 Індійська культура посідає одне з чільних місць в історії світової

культури.

До повсякденного одягу  індійців відносять насамперед сарі, потім — наплічні шалі і шарфи, а також відрізи на чоловічі стегнові пов'язки і на тюрбани. Барвистістю відрізняються тільки жіночі костюми, чоловічий одяг, як правило, однотонний: літом всі ходять в білому, взимку, у міру своїх достатків, носять куртки, європейські костюми і каптани різного крою. Кольоровими бувають лише широкі покривала, які замінюють пальто, і тюрбани, а також відрізи на «дхоті» — стегнові пов'язки.

  Індійська кіноіндустрія  є найбільшою у світі, а її  головний кінематографічний майданчик  знаходиться в Болівуді в мегаполісі Мумбаї, тут пhодукуються комерційні фільми на гінді і вона є найбільш плідною кіностудією в світі. Але Кіно, поза сумнівом, один з найважливіших елементів сучасної популярної культури в Індії. Більше ніж 1000 кінострічок в році ,така продуктивність індійської кіноіндустрії, безперечно, найбільшої у світі. В кінострічках відображаються культурні, мовні особливості країни, національна різноманітність й сучасний стан все це відображено в цьому жанрі мистецтва.

      Весільні  обряди Індії відрізняються чіткою  традиційністю - це означає, що  вони залишилися майже такими  ж, як і тисячоліття тому. В  Індії ж весілля повністю залежить від рішення батьків нареченого. Вони підшукують відповідну наречену для свого сина і домовляються з її батьками про майбутній шлюбний союз. В день весілля наречений і наречена не вживають жодної їжі аж до початку церемонії одруження. У будинку нареченого дівчини з числа родичок виконують весільні танці та пісні. Потім відбувається невеликий, але важливий ритуал під назвою "Гайе холуд" - обряд вихваляння жовтого кольору, який в індійців асоціюється з кольором сонця і служить символом вірності.

                                                           Туризм

Зростання в'їздів туристів на територію Індії зростає з  кожним роком, але, незважаючи на це, в  Індії існує один великий недолік, який не дозволяє радіти напливу туристів. катастрофічна нестача готелів і готелів для туристів. Звичайно, в Індії є готелі, але ціни на проживання в них настільки високі, що багато мандрівники не можуть дозволити собі зупинитися в них.  Дані за минулий рік показують, що Індії вдалося прийняти понад 4 мільйона туристів. Що цікаво, 75 відсотків туристів, які відвідують Індію - це самі індуси. Але навіть, незважаючи на те, що вони відпочивають в рідній країні, це не завжди їм по кишені. За повноцінний відпочинок в своїй країні жителю Індії приходиться викладати майже річний прибуток. Оскільки ціни за проживання в готелях непомірно високі. Щоб зрозуміти цей факт, можна порівняти Індію з Китаєм. В останньому річна заробітна плата в декілька разів більше, а ціни на проживання-менше

       Найбільш  поширеним видом туризму являється культурно-пізнавальний вид туризму.

Індія приковує увагу  мільйонів туристів. У цієї якнайдавнішої  цивілізації багата культурна спадщина. Тут кожне місто славиться  величезною кількістю визначних  пам'яток.

 

Кутб-мінар

До найчудовіших споруд стародавнього періоду історії Делі відноситься п'ятиярусна Кутб-мінар (Башта Перемоги), будівництво якої датується XII століттям н.е. У 1199 р. Кутб-ад-дін спорудив мінарет Кутб-мінар, що служив пам'ятником перемоги і що доповнив сусідню раніше побудовану мечеть. Конусоподібна п'ятиярусна башта заввишки 72,5 метра побудована з червоно-жовтого пісковика і прикрашена прекрасним орнаментом і вигравійованими висловами з Корану.

На території комплекс Кутб-мінар  коштує одна з найзагадковіших в  світі споруд: знаменита Залізна колона, відлита в IV столітті н.е. Існує старовинне повір'я: у того, хто стане спиною до колони і зведе за нею руки, виконається найзаповітніше бажання. Індійці не випадково наділяють цю колону чудодійною силою: вона дійсно володіє унікальною властивістю - залізо, відлите 15 століть назад, не іржавіє. Як зуміли стародавні майстри створити хімічно чисте залізо, яке важко отримати навіть в сучасних електролітичних печах? Як вдалося в IV столітті відлити металеву колону заввишки в 7 метрів і товщиною в обхват? Пояснення цьому диву наука не знає. Деякі учені вважають Залізну колону рідкісним свідоцтвом матеріальної культури давно зниклій стародавній цивілізації, інші схильні бачити в ній "заповіт зоряних прибульців”, зашифроване послання невідомих істот, що колись відвідали землю і що залишили цю колону як "спогад про майбутньому”

 

Храм Лакшмі-Нарайан

Однією з визначних  пам'яток Нового Делі є Лакшмі-нарайан - храм з біло-рожевого мармуру, присвячений богам Крішне (Нарайане) і його солнцелікой дружині Лакшмі побудований сім'єю відомих промисловців Бірла. Крішна і Лакшмі - покровителі любові і сімейного щастя - найпопулярніші божества релігії індуїста. І хоча знавці традиційної індійської архітектури схильні бачити в нарядних баштах, арках, галереях і мармурових скульптурних статуях змішення стилів різних епох, пронизаний сонячними променями, такий, що виблискує яскравими фарбами і позолотою храм створює у відвідувачів відчуття справжнього свята. Храм був побудований на початку XX століття на пожертвування багатющих людей країни і освячений у присутності самого Махатми Ганді.

 

АГРА

Пам'ятник любові. (Тадж-махал)

Тадж-махал стоїть серед  кипарисових парків на березі Ямуни, і його величавий і досконалий зовнішність відбивається у водній гладіні ставків. Мармурові фасади виблискують сріблом під місяцем, сяють рожевим світлом на зорі і переливаються вогненними відблисками сонця, що заходить. Цей казковий по красі мавзолей був споруджений при шаху Джахане в пам'ять його гаряче улюбленій дружині. У 1629 році, народивши на світло 14-у дитину, чоловіка індійського Могола померла. Нею було 36 років, з яких 17 вона була заміжній. Султан Шах-джахан втратив не тільки улюблену дружину, але і мудру політичного радника. Є відомості, що він два роки носив по ній траур і дав клятву побудувати надгробний пам'ятник, гідний пам'яті дружини, абсолютно надзвичайний, з яким ніщо в світі не зможе порівнятися. Арджуманд Бану, відома також, як Мумтаз-махал ("Вибрана палацом"), покоїться саме в такій надзвичайній гробниці, названій її ім'ям в скороченні: Тадж-махал. Будівництво велося у декілька етапів, з 1631 по1653 рік. Над спорудою будівлі працювало більше 20 000 чоловік, набраних не тільки по всій Індії, але навіть і в Центральній Азії. Головним архітектором був Іса Кхан, прибулий з іранського міста Шираза, а чудові європейські майстри багато прикрасили фасад будівлі. Усипальня збудована з мармуру (його треба було доставляти на місце з каменоломні за 300 кілометрів), але будівля зовсім не витримана повністю в білому кольорі, як це намагаються представити багато фотографій. Поверхня його інкрустована тисячами коштовних і напівкоштовних каменів, а для каліграфічно виконаних орнаментів використовувався чорний мармур. Майстерної ручної роботи, філігранно оброблене, мармурове облицювання відкидає - залежно від падіння світла - тіні, що зачаровують. Колись двері в Тадж-махал були з срібла. Усередині знаходився парапет із золота, а усипана перлами тканина лежала на гробниці принцеси, встановленої на самому місці її спалювання. Злодії викрали ці дорогоцінні предмети і неодноразово намагалися вибити коштовні камені інкрустації. Але, не дивлячись на все це, мавзолей і сьогодні у кожного відвідувача викликає потрясіння. Будівля розташована в садовому ландшафті, входити в нього потрібно через великі, рідкісно красиві ворота, які символізують вхід в рай. Його величезна біломармурова тераса і подвійний пол досконалої форми, оточені чотирма мінаретами, покояться на підставі з червоного пісковика. Усередині - інкрустована коштовними каменями усипальня королеви, а поряд з нею, трохи з боку - багато прикрашена труна імператора, що єдиний порушує абсолютну симетрію споруди. Від відвідувачів їх захищає восьмикутна ажурна мармурова стіна. Шах планував продовжити будівництво, мріючи звести по іншу сторону річки двійник білосніжного Тадж-махала - Мумтаз Махав з чорного мармуру, який став би його власним надгробним пам'ятником. Але Джахан був повалений своїм сином і залишок життя провів наодинці, ув'язнений у форті Агра, дивлячись в тузі на швидкоплинну річку. Звідти Шах-джахану був видний Тадж-махал.

Безсмертна краса Таджа  до цього дня служить джерелом натхнення для поетів і художників, письменників і фотографів. А в  місячні ночі закохані, як багато століть назад, зустрічаються в тіні цього усесвітньо знаменитого пам'ятника любові.

 

Форт Агра

Споруда форту була почата імператором Акбаром в 1565 році і  закінчилося тільки при правлінні  його внука шаха Джахана. Що використалася спочатку тільки у військових цілях, фортеця поступово ставала палацом: за високими кріпосними стінами завдовжки 2,5 км. і шириною 10 м ховаються дивовижні по своїй красі сади, тераси, зали і колонади. Стрункі колони арок, фортеці, що знаходяться у дворі, підтримують кам'яний навіс. Це свого роду "місто в місті", в центрі якого розташована прекрасна мармурова мечеть, завдяки своїм ідеальним пропорціям і витонченості названа Моті Масжід (Перлова мусульманка). У форт можна потрапити через два головні високі портали на захід і на півдні; на сході є «особисті» імператорські ворота. У нім послідовно влаштувалися три Великі Моголи - Акбар, Джахангир і Шах-джахан, і кожен з них вніс свої значні зміни до архітектурного комплексу. До найбільш чудових будівель форту належать: палац Джахангирі-махал; Кхас-махал з тими, що примикають до нього виноградником, який називається Ангурі-багх, і прикрашеним орнаментом басейном, іменованим Шиш-махал; фортеця Мусамман-бурдж, де як полонений свого сина містився Шах-джахан, який тут і помер милуючись в свої последнії дні Тадж- Махалом (гробницею улюбленої дружини); Дівані-кхас (зал приватних аудієнцій); Дівані-ам (зал публічних аудієнцій); Мачхи-бхаван (палац з акваріумами); Моті-масджід (перлова мечеть). Більшість цих будівель, споруджених в період правління Шах-джахана, побудовані з мармуру і демонструють вишуканість, що контрастує з архітектурою споруд часів Акбара, - чіткою і енергійною. Всі будови форту, виконуючи практичні функції, є дійсними витворами мистецтва, такі гармонійні і досконалі їх пропорції, такий витончений і вишуканий їх зовнішність. Поєднання мусульманської і индо-магометанской культур дає чудовий ефект, а природний індійський смак виявляється в пейзажності споруд: палац оточений пишними садами, а побічні будови завжди гармонують з основними. Казкова пишність споруд Палацу в Агре говорить про витончену фантазію, оригінальність і істинно вільне мистецтво.

 

Усипальня Ітемад-уд-даули

Усипальня Ітемад-уд-даули  стоїть в центрі персидського парку, вражаючи витонченістю ліній і ретельністю обробки. Норджахан, блискуча дружина Джахангира, побудувала її для своїх батьків. Невелика за розміром гробниця на підступах до Тадж-махалу чудово відображає смак і розум обдарованої імператриці. Теплі тони жовтого мармуру контрастують з білими і чорними узорами, а ажурні мармурові панелі і багата мозаїка з самоцвітів по-жіночому ніжні і чудові.

 

Мечеть Джама-масджід

Недалеко від Червоного  форту височіє соборна мечеть Джама Масджід - найграндіозніша  храмова споруда Азії. В дні  релігійних свят на просторому дворі мечеті збираються до 25 тисяч віруючих.

 

МУМБАЙ (Бомбей)

 

Історія виникнення Мумбая, динамічного сучасного міста, фінансової столиці Індії і адміністративного  центру штату Махараштра, досить незвичайна. У 1534 році султан Гуджарата поступився групою з семи нікому не потрібних островів португальцям, а ті у свою чергу подарували їх Катерині Браганза в день її весілля з королем Англії Карлом II в 1661 році. У 1668 році британський уряд здав острови в оренду Ост-індійськой компанії за 10 фунтів золотом в рік. У 1862 році колосальний землевпоряджувальний проект перетворив сім окремих островів на єдине ціле. Сьогодні пам'ять про сім бомбейських островів зберегласятільки у назвах районів, таких як, Колаба, Махим, Мазгаон, Парел, Ворлі, Гиргаум і Донгрі. Вважається, що назва Бомбей (Мумбай на мові маратхі) відбулася від імені місцевої богині Мумбай Деві.

Ворота Індії

Граціозно підносяться  у краю води в районі Аполло-бандер знамениті Ворота Індії - тріумфальна  арка, спроектована Джорджем Уїттетом і побудована в 1924 році на честь візиту короля Георга V і королеви Марії, прибулих в 1911 році на імператорський прийом Поділи. Перше, що бачив кожен, хто сходив на берег в бомбейському порту в колишні роки, було саме це архітектурна споруда. Арка, виконана з базальту кольору міді, звернена до моря, і, відображаючи відблиски висхідного сонця, що заходить, міняє відтінки від золотистого до оранжевого і рожевого. Саме через цю арку пройшли британські війська, що покидали Індію морем.

 

 

Будинок Верховного суду і Старий секретаріат

Будівлі були спроектовані і побудовані полковником Орелом генрі Сент-клер Уїлкинсом в період 1867 - 1874 роках. Їх архітектура витримана  в строгому вікторіанському неоготічеськом стилі.

 

Будівля університету

Будівництво будівлі університету і коледжу Елфінстоун з центральною баштою заввишки 85 метрів і критими балконами фінансував сер Ковасджі Джехангир Редімані. Цей комплекс разом з бібліотекою і годинною баштою (зараз вона називається Раджабай) був завершений в 1878 році.

 

Фонтан Флора

Фонтан Флора розташований в дуже жвавому місці міста, на площі Хутатма Чоук (площа мучеників), в самому центрі району Форт. Фонтан був побудований на честь губернатора  сера Генрі Бартла Едварда Фріра, що будував новий Бомбей в 60 роках XIX століття. Площа ж отримала свою нинішню назву - Хутутма - в пам'ять тих, хто віддав життя справі установи самостійного штату Махараштра у складі Індійського Союзу.