Світовий ринок вугілля та розміщення вугільної промисловості

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ, ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної та інноваційної діяльності

 

 

 

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни: «Розміщення продуктивних сил та регіоналістика»

на тему: «Світовий ринок вугілля  та розміщення вугільної промисловості»

 

 

 

 

 

Виконала: Журавель Аліна

ст. гр. ОВ-103

Викладач:ст.викл. Костюк В.А.

 

 

 

 

 

Одеса 2011

Зміст

 

           Вступ..........................................................................................................................3

1. Загальна характеристика ринка вугілля та розміщення вугільної промисловості у світі.............................................................................................................................4
2. Аналіз розвитку ринка вугілля та розміщення вугільної промисловості у світі.............................................................................................................................6
3. Розвиток вугільної промисловості на прикладі  конкретних країн....................17 
4. Міжрегіональна політика та зовнішньоекономічні зв'язки.................................21
5. Пропозиції по удосконаленню розвитку ринка вугілля та розміщення вугільної промисловості..........................................................................................................25

         Загальний висновок..................................................................................................28

Додатки.....................................................................................................................29

         Список використаних джерел..................................................................................34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

         Я обрала цю тему тому, що вона є не просто актуальною, а визначальною на сучасному етапі економічного розвитку. Паливно-енергетична проблема є однією з найважливіших не лише в Україні, а й в інших країнах світу. Успішне її розв'язання визначає можливості, темпи, напрями економічного та соціального розвитку. Паливна промисловість практично «годує» всю країну. Вона вражає своєю масштабністю не тільки територіальноїю,а й фінансовою.

Значення паливної промисловості  для економіки величезне: без  нього неможливий веробничий процес, робота промисловості, сільського господарства та транспорту. Науково-технічний прогрес, підвищення якості праці, інтенсифікація всього суспільного виробництва визначаються розвитком енергетики країни, основою якої є паливна база.

Вугілля є найбільш розповсюдженим із усіх видів паливно-енергетичних ресурсів органічного походження. На вироблення електроенергії витрачається близько 65% вугілля, що добувається. Вугілля  також використовують у металургії. Актуальність вивчення теми “Вугільна промисловість світу” пояснюється тим, що серед геологічних паливно-енергетичних ресурсів, сукупний обсяг яких оцінюється в 6,3 трлн. тонн умовного палива (т.у.п.), самі великі запаси у світі належать твердому паливу. Його обсяги складають 3971 млрд. т.у.п. Найменше в природі представлені запаси урану (674,6 млрд. т.у.т.). Для нафти і газу характерний середній ступінь забезпеченості - 788 млрд. і 851 млрд. т.у.т., відповідно.

У роботі я намагалася визначити особливості розміщення та розвитку   вугільної промисловості, проаналізувати ринок та порівняти розвиток вугільної промисловості у різних країнах,і, звичайно ж, розглянути основні проблеми , а також внести деякі пропозиції по удосконаленню. Для наглядності я використовувала діаграми, таблиці та карти.

1.Загальна характерис  ринка вугілля та розміщення  вугільної промисловості

 

 

      Наприкінці 90-х років ХХ ст., як відомо, відбулося   уповільнення темпів економічного розвитку фактично в усіх країнах  світу. У державах ОЕСР (Організації економічного співробітництва і розвитку, в яку входять 29 промислово розвинутих країн), зокрема, у Японії (яка пережила глибокий спад) економічне зростання у середньому склало 2,2%.

        У міру зниження темпів економічного розвитку скорочувалися темпи приросту споживання первинних джерел енергії (табл. 1.1). Визначений вплив на обсяги споживання ПЕР і їхні структури зробило різке зниження цін на нафту, що почалося наприкінці 1997 р. Така тенденція зберігалася до кінця століття, але на початку XXI століття ціни пішли вгору і продовжують зростати. Передбачається, що видобуток нафти підвищиться, частка природного газу у структурі як споживання, так і виробництва також безупинно буде зростати. Так, у середньому в структурі виробництва частка природного газу виросла на 0,1%. Знижується частка вугілля в структурі споживання, що свідчить про заміщення нафтою і газом деякого його обсягу

У сировинному секторі  світового господарства  провідну роль відіграють паливно-енергетичні ресурси – нафта, нафтопродукти, природний газ, кам'яне вугілля,  енергія (ядерна, гідроенергія та ін.). Ця група товарів у 90-і роки  XX ст. зберігає роль лідера серед інших товарних груп у міжнародній торгівлі, поступаючись лише групі машин і устаткування. 
          Паливно-енергетичний комплекс (ПЕК) відіграє найважливішу роль у світовій економіці, тому що без його продукції неможливе функціонування усіх без винятку галузей. До складу ПЕК входять газова, нафтова і вугільна промисловості, енергетика. 
       Світовий попит на первинні енергетичні ресурси (ПЕР) у 1995 –  2015 рр. буде зростати повільніше, ніж у 80-і роки ХХ ст. (без урахування колишнього СРСР), і ця тенденція збережеться в наступні десятиліття XXI ст. Одночасно буде підвищуватися ефективність їхнього використання, особливо в промислово розвинутих країнах. Як вважають фахівці, у цей період загальне споживання усіх видів ПЕР у світі може зрости приблизно в 1,6 – 1,7 рази і складе близько 17 млрд. т умовного палива. При цьому в структурі споживання домінуючий стан збережеться за паливно-енергетичними ресурсами органічного походження (більш 94%). Частка енергії АЕС, ГЕС і інших не перевищить 6%. У загальному обсязі виробництва і споживання ПЕР лідируючу роль збереже нафта, на другому місці залишиться вугілля, і на третьому – газ. Проте в структурі споживання частка нафти упаде з 39,4% до 35% при зростанні частки газу з 23,7% до 28%. Трохи знизиться частка вугілля – з 31,7% до 31,2%. Невелике  збільшення частки неорганічних енергоресурсів буде відбуватися на тлі скорочення питомої ваги атомної енергії – з 2,3% у 1995 р. до 2% до 2015 р. 
Структура ПЕК у світовому господарстві визначається видами використовуваної первинної енергії і балансом між ними. У таблиці 1.1 наведені джерела первинної

енергії і  відповідні їм види вторинної енергії, що виходить у результаті перетворення.

Таблиця 1.1

Види енергії

Первинні  види енергії	Вторинні  види енергії
1.кам'яне і  буре вугілля	кокс,агломерати, електроенергія
2.нафта	бензин, гас, дизильне паливо,    мазут
3.природний  газ	Енергія теплоелектростанцій
4.вода	Гідравлічна енергія
5.уранові  руди	Атомна енергія

       Вугілля є найбільш розповсюдженим із усіх видів паливно-енергетичних ресурсів органічного походження(Додаток 1). Його запаси перевищують сумарні запаси нафти і газу. Світові розвідані запаси складають понад 5 трлн. т, а вірогідні – близько 1,8 трлн. т, при сучасному рівні світового видобутку 4,5 млрд. т у рік забезпеченість запасами складає 440 років. Вугільні ресурси розвідані в 75 країнах світу, більш 96% запасів зосереджено в 10 країнах: США (445 млрд. т), Китаї (272), Росії (200), ПАР (130), Німеччині (100), Австралії (90), Великобританії (50), Канаді (50), Індії (29) і Польщі (25) (Додаток 2). На вироблення електроенергії витрачається близько 65% вугілля, що добувається. Використання  вугілля в цій сфері стримується в зв'язку з утворенням значної кількості вуглекислого газу при його спалюванні, що сприяє утворенню парникового ефекту в атмосфері. Галуззю, у якій активно використовується вугілля, є також і металургія.

 

2.Аналіз розвутку ринка  вугілля та розміщення вугільної промисловості у світі

 

Кон'юнктура світового  ринку енергетичних вугіль прямо  визначається тенденціями розвитку світової енергетики, її динаміки і  структури. Широкомасштабне впровадження енергозберігаючих технологій привело  до зниження енергоємності ВНП (зараз потрібно менше палива для виробництва одиниці ВНП, чим у недалекому минулому). Проте, в абсолютному вираженні споживання енергоресурсів, у т.ч. твердого палива росте. 
У середньостроковій перспективі найважливішим фактором невизначеності є місце ядерної енергетики в структурі споживання. Перспективи висновку з експлуатації діючих АЕС у розвинутих країнах (насамперед, західноєвропейських) і переходу на ТЕС, що працюють на природному чи газі на ТЕС зі змішаним циклом (мазут/вугілля) будуть визначатися в основному політичними рішеннями керівництва цих країн і роллю атомної енергетики в енергобалансі тієї чи іншої країни. У випадку інтенсивного й одночасного висновку з експлуатації більшої частини, потреби в куті в багатьох країн можуть значно зрости, що приведе, насамперед, до росту його імпорту.

В електроенергетиці  все більш відчутною стає конкуренція  вугіллю з боку ТЕС на газі через  загострення проблеми викидів З2 в атмосферу. Разом з тим визнається, що сучасні вугільні електростанції стали не настільки обтяжні з погляду забруднення навколишнього середовища, як раніш. Витрата вугілля при середньому КПД ТЕС у 45% складає близько 300 г/квт-ч, тоді як у 1950 р. він був удвічі вище, а сьогодні працюють станції і з КПД більш 50%. 
Ситуація у світовій чорній металургії наприкінці 90-х років характеризувалася скороченням попиту і виробництва продукції. Однак по оцінках Міжнародного інституту чавуна і стали в 2000 р. може початися поліпшення кон'юнктури світового ринку чорних металів і поступове зростання виробництва. Попит на коксівний вугілля може незначно зрости, а потім стабілізується. У більш віддаленій перспективі значимої стає тенденція до винесення екологічно шкідливих і енергоємних виробництв (наприклад, доменного виробництва) у країни, що розвиваються, і в країни СНД, що також буде стримувати світову торгівлю коксівним вугіллям. З іншого боку, очікується ріст використання коксу у вторинних металургійних процесах (виробництво литих заготівель і виробів), що буде трохи компенсувати звуження попиту з боку доменного виробництва (табл. 2.1).

 
                                                                                                                             Таблиця 2.1

Прогноз обсягів  світового ринку вугілля на період до 2020 р. і місце на ньому основних експортерів, млн. т

	1997 р.	2010 р.	2020 р.
Ємність світового ринку вугілля, усього	480	562	598
у т.ч. за рахунок  експорту з
Австралії	157	215	229
США	76	71	70
ПАР	63	74	73
СНД	16	15	16
Польщі	21	11	8
Канади	37	39	42
Китаю	31	45	45
Південної Америки	30	45	52
Індонезії	50	54	63

 
  Згідно з даним прогнозом у наступні 10 років імпорт вугілля в Європу буде продовжувати рости, хоча загальне його споживання в регіоні зменшиться.   На початку ХХ ст. динаміка і географія імпорту вугілля в країни ЄС змінювалася в такий спосіб в тис.т. (табл. 2.2)

                                                                                                                          Таблиця 2.2

Імпорт вугілля

	2001	2003	2004	2005	2006	2007	2009
Європа 15	134383	129735	135237	140617	141093	148676	157638
взаємна торгівля	9000	2937	4241	2698	2606	2975	2495
імпорт з інших країн	125383	126798	130996	137919	138487	145701	155143
США	34800	32394	27971	38719	33973	31015	24800
Австралія	29500	18542	19901	17665	14507	17981	18000
ПАР	22700	26503	27483	30426	30468	29197	27000
Польща	16100	16780	18453	14769	15719	17454	16000
СНД	9800	7332	5530	4610	3202	3399	3000
Канада	2500	2605	3564	3568	5204	5115	4600
Колумбія	6700	10878	12327	11154	15321	16773	17000
Китай	700	1212	1660	1770	690	1492	1200
Інші	2583	10552	14107	15238	19403	23275	43543
Частка імпорту в  споживанні	37%	45%	46%	51%	51%	56%	57,00%