Вигоди України від вступу в Митний союз

Не один рік в Україні тривають дискусії щодо її цивілізаційного та інтеграційного вибору. Цю проблему наша країна, на відміну від інших постсоціалістичних держав, розв'язує по-особливому. Після створення СНД (1991 р.) та набуття в ній асоційованого членства Україна у 1994 р. підписала угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом. Такий полярний рух України — "з поглядом на Захід і з оглядкою на Схід" — триває вже близько 20 років. Наразі ситуація так і не прояснилася. Нині Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС і водночас веде переговори про співпрацю з Митним союзом.

Інтеграційний вибір будь-якої країни має щонайменше три аспекти: правовий, економічний, політичний. Для України, яка порівняно недавно здобула вистраждану століттями незалежність, ці три аспекти мають особливе значення. Правовий аспект — це збереження суверенітету і державності. Економічний — розвиток країни і добробут народу. Політичний аспект — це забезпечення цивілізаційного майбутнього українського суспільства.

1 Вигоди України від вступу в Митний союз 
Якщо вибір країні (точніше її керівництва) належить зробити найближчим часом, незайвим буде знову задуматися над головним питанням: а якими будуть вигоди або втрати України у випадку її приєднання до Митного союзу. Почнемо, як водиться, з позитиву. 
• Енергоносії. Вступ України до Митного союзу дозволить країні економити на оплаті російської нафти і газу від $3 до $6 млрд. на рік. 
• Розширення ринку. На території МС проживає 170 млн. чоловік. Україна зможе збільшити експорт власних товарів приблизно на $5-9 млрд. в рік. Їх конкурентоспроможність на ринку ТЗ, на відміну від європейського, сумнівів не викликає. Згідно з підрахунками, проведеними в Інституті народно-господарського прогнозування РАН та інституту економіки та прогнозування НАН України, за три роки вдасться наростити обсяг експорту українських товарів до Російської Федерації на загальну суму $4,6-8,8 млрд. 
• Зростання торгівлі. Відміна Росією мита на експорт вуглеводнів поліпшить сальдо торгового балансу України на $2,9 млрд., довівши його (при цінах на енергоносії як у Білорусі - $180 за тисячу кубометрів газу) до $5,1 млрд. Це ідентично сумі дефіциту торгівлі України з Росією в 2010 році (товарний дефіцит - $9,3 млрд., профіцит торгівлі послугами - $6,2 млрд). Ефект від скасування захисних заходів у взаємній торгівлі оцінений ще в $0,5 млрд., від зняття технічних бар'єрів - в $1 млрд. 
• Загальне зростання бюджетних доходів. Виходячи з названих вище показників, можна зробити висновок, що загальна вигода України від приєднання до Митного союзу і участі в Єдиному економічному просторі в рамках Євразійського економічного співтовариства (Євразес) може скласти $6-10 млрд. Вступ до МС прискорить щорічні темпи зростання ВВП України на 0,95-1,01 відсоткового пункту, а також дозволить країні протягом десятирічного періоду підняти рівень власної економічної активності на 17% ВВП. 
• Розвиток промисловості. Найбільш залежні від цін на енергоносії галузі української промисловості - металургійна, машинобудівна, хімічна - при пільгових цінах отримають новий імпульс розвитку. Крім того, розширення контактів з партнерами на пострадянському просторі (де, як відомо, при СРСР свідомо створювався замкнутий виробничий цикл) відкриє перед українськими підприємствами нові можливості. Як наслідок - зростання робочих місць. 
• Підтримка гривні. Вступ до Митного союзу дозволить Україні стабілізувати своє фінансове становище і забезпечити стабільний попит на національну валюту. 
• Перспективи подальшого реформування економіки. Уніфікація економічної політики в рамках ЄЕП буде стимулювати ринкові реформи в майбутньому. 
• Незалежність від МВФ. У разі приєднання до МС Києву не доведеться погоджуватися на нові вимоги МВФ, не піднімаючи ціни на газ для населення та ЖКГ при заморожених пенсіях і соціальних виплатах. Кожен українець зможе відчути вигоду на собі. 
• Дотримання світової тенденції. Створення мегасоюзов - на сьогоднішній день обыная світова практика. Досить згадати той же Центральноамериканський спільний ринок, Південноафриканський митний союз, Організації східно-карибських держав і той же Євросоюз, в кінці кінців. Тому говорити про загрозу втрати суверенітету на тлі загальносвітового тренда, щонайменше передчасно. 
• Гуманітарний аспект. Зміцнення зв'язків з колишніми республіками СРСР, з якими Україна перебуває у єдиному культурному просторі, прихильно сприйнято більшістю українських громадян, які зараховують себе до східноєвропейської православної цивілізації. 
• у соціальних мережах Однокласники і ВКонтакте підтримку вступу України в МС підтримує більшість користувачів східної України. Їх аргументи: знизяться ціни на газ, електрика, бензин і це реальна вигода, яка може бути вже в 2013р., в той час, як з Євросоюзом, крім переговорів з 2005р (вже 8 років з часу приходу до влади Віктора Ющенка иЮлии Тимошенко немає ніяких зрушень, перед Україною, як і Туреччиною, як перед осликом махають морквиною і кажуть : "ідіть за нами" п - пише користувач в Одноклассники.ру)

Втрати  України від Митного союзу 
Про можливі негативні наслідки, зрозуміло, аналітики теж говорять. Причому. Досить багато. Ми ж наведемо ті приклади, які в першу чергу кидаються в очі. 
• Можлива втрата частини суверенітету. У разі вступу України в Митний союз вплив Росії на її території різко зросте. Це ж стосується і політики (як зовнішньої, так і внутрішньої). Частина владних повноважень українському керівництву доведеться делегувати деяким наддержавним органам (це більш актуально у випадку вступу в Євразійський союз, але ТС - перший крок до нього), що для Києва небажано. 
• Відмова від демократичних перетворень. Союз з Росією, Білоруссю і Казахстаном, де властьстановиться все більш авторитарною, може призвести до поглиблення подібних тенденцій і в Україні. Тим більше, що і зараз її керівництво критикують саме за таку схильність. Спираючись на підтримку Кремля, офіційний Київ цілком може ігнорувати критичні сигнали від світової спільноти, що викривають його в обмеженні демократичних свобод. Це, в свою чергу, призведе до більшої ізоляції країни. 
• Проблеми з СОТ. Цінові пільги на енергоносії можуть призвести до появи в України проблем у торгівлі з країнами-членами СОТ. Ця знижка може бути розцінена як прихована підтримка, що може призвести до антисубсідіарних розслідувань щодо української продукції. 
• Хрест на евромечте. У разі вступу в Митний союз про Європейському союзі доведеться забути. А, між тим, європейський ринок об'єднує 500 млн. споживачів проти 170 млн. у Митному союзі. Крім того, ЄС є найбільшим торговим партнером України. Товарообіг з Росією становить близько 40%, але якщо забрати енергоносії, то залишиться близько 25%. Товарообіг з ЄС - 32,1%, тобто значно вище. Країни ЄС є найбільшими інвесторами в українську економіку. Їх сукупна частка вкладень в кілька разів перевищує російську. 
• Удар по вітчизняному виробнику. Україні, як члена Митного союзу, довелося б підняти мита на ті товари, які їй було б вигідно ввозити з низькими цінами, тому що в країні ця продукція не виробляється, і навпаки, знизити мита на ті товари, які можливо було б замінити товарами вітчизняного виробництва. 
• Відмова від модернізації. Пільгові ціни на енергоносії призвели б до зникнення останніх стимулів для модернізації української економіки. 
• Наростання внутрішньополітичних конфліктів, які можливі між олігархічними угрупованнями (одним вигідна висока ціна на газ, іншим, навпаки, низька), так і між політичними силами (блокування роботи парламенту, призи до перевиборів, вуличні акції тощо). У суспільстві також може помітно поглибиться розкол. Противників вступу України в ЄС на сході і півдні країни менше (40,5% і 40,9% відповідно), ніж противників приєднання до Митного союзу на заході і в центрі (62,8 і 37,8%). Це, як мінімум, означає, що реакція буде далеко не однозначною. 
• в соцмережах Однокласники і ВКонтакте категорично проти вступу в Митний союз жителі західної України. Незалежність і свобода України не продається ні за газ, ні за дешевий бензин Митного союзу

2 Плюси МС: 
1. Відновлення кооперації. Виробничі ланцюжки часів СРСР в промисловості будуть частково відновлені, що дасть зростання в ряді галузей, особливо в машино-, авіа - і суднобудуванні, а значить - робочі місця і стабільні заробітки українців, зайнятих у цих сферах. Правда, є думка, що ці ланцюжки залишаться і після нашої асоціації з ЄС, а зараз такі «страшилки» просто використовуються політтехнологами для залякування населення. 
2. Нафта і газ дешевше. Цей плюс називається прихильниками нашого вступу в МС. Насправді входження в Митний союз прямо такої преференції не дає, але оскільки Москва дуже хоче бачити Україну в своєму союзі, вона теоретично могла б піти на поступки у вигляді нового газового контракту і зняття експортних мит на нафту для нас. Гарантій тут немає. 
3. Відкриття ринку ТЗ. Формально він і зараз відкрито, але діє цілий ряд обмежень на наш експорт (зокрема по трубах або цукру). В рамках МС такі обмеження будуть неможливі. 
4. Соціальні плюси. Якщо «плюси» №№1-3 будуть реалізовані, то це дасть зростання певних сфер виробництва, що зменшить безробіття, збільшить доходи населення і бюджету. 
5. Російські кредити. У разі вступу України до МС Москва готова надати кредити, які замінять допомогу від МВФ. Точні відсотки по кредиту не називалися, залишається лише сподіватися, що вони будуть такими ж прибутковими, як емвеефівські - 3,5-4% річних, у що віриться насилу. 
Мінуси МС: 
1. Імпорт дорожче. Основний зміст ТЗ - змусити своїх громадян купувати товари країн союзу замість решти імпорту. Високі мита на імпорт з інших країн зроблять його дорожче, а тому простому українцю стануть менш доступні європейські товари і будуть активно просуватися білоруські та російські. 
2. Падіння якості товарів. Через закриття кордонів і створення привілеїв для своїх виробників у останніх зникає стимул для поліпшення своєї продукції. В результаті українці будуть купувати менш якісні товари. 
3. Непрозорі правила. На відміну від асоціації з ЄС, де «правила гри» (хоча і дуже жорсткі) прописані спочатку, в МС можна нарватися на обмеження, не прописані ніякими правилами. Заборони від головного санітарного лікаря Геннадія Онищенка стосуються не тільки українських товарів, але і білоруських (незважаючи на їх входження до МС), причому обумовлені вони, як правило, політичними, а не економічними причинами. 
4. Атака російського бізнесу. Незважаючи на формальну рівність членів МС, російський бізнес знаходиться в привілейованому положенні: Кремль відстоює його інтереси, просуваючи на «союзні» ринки, одночасно вживаючи заходів щодо недопущення на російський ринок бізнесу з країн-союзниць. Свідчення тому - неодноразові заяви Лукашенка і Назарбаєва. 
5. Обмеження суверенітету. Митна політика в разі вступу в ТЗ передається в руки наднаціонального органу, і далеко не завжди в рамках цього органу Україна зможе відстояти свої інтереси. 
Плюси ЄС 
1. Товари з ЄС дешевше. З більшості товарів європейського виробництва мита будуть зняті, що удешивит їх на 10-15%. Це стосується в основному тих товарів, які сьогодні є у нас на прилавках. Варто також очікувати збільшення молочки і м'ясної продукції з країн Східної Європи. 
2. Европроизводство в Україні. Мабуть, для економіки це головний плюс ЗВТ з ЄС, але проявиться він лише років через п'ять, коли західні компанії пристосовуються до умов роботи в Україні (або наші правила пристосують до них) і почнуть переносити своє виробництво в нашу країну з-за більш дешевою, але при цьому кваліфікованої робочої сили. Люди отримають робочі місця, організацію роботи європейського рівня, білі зарплати. 
3. Відкриття для нас ринку ЄС. У найбільшому виграші виявляться українські компанії, що поставляють до Європи сировина і напівфабрикати: вони і так затребувані на цьому ринку, а при скасуванні мит збільшать виробництво і прибутку. Виробникам готової продукції складніше буде знайти своє місце на євроринку з-за сильної конкуренції. Також в угоді про ЗВТ існує багато винятків, які обмежують можливість потрапляння української продукції на ринки ЄС. 
4. Вигідні кредити. Міжнародні фінансові структури, як правило, більш лояльні до країн, чия економіка взаємопов'язана з економікою США або ЄС. Тому ймовірність отримання кредитів від МВФ, Світового банку і ЄБРР значно зростає, а це найвигідніші на сьогодні умови кредитування у світі. 
5. Європерспектива. Мова поки йде не про вступ в ЄС - воно залишиться віддаленою перспективою. Але маючи вже підписану угоду, нам буде легше домогтися ще більших преференцій в отриманні віз в ЄС, розширення зони вільної торгівлі, зокрема свободу для ринку послуг і переміщення робочої сили (українці можуть отримати офіційне право законно працювати в Європі). Якщо наші компанії зможуть надавати послуги на євроринку (зокрема транспортні або IT), а наші громадяни - вільно працювати в ЄС, це сприятливо позначиться на українській економіці. 
Мінуси ЄС: 
1. Зниження виробництва. Посилення конкуренції та санітарні або екологічні стандарти ЄС можуть призвести до того, що в перші два роки закриється чимало українських виробників (особливо в легкій і харчовій промисловості). Це загрожує погіршенням соціальної ситуації і недоотриманням доходів бюджету. Однак ситуація вирівняється, коли наші заводи і фабрики впровадять у себе євростандарти. 
2. Загроза гривні. Зменшення експорту в країни ТЗ (який може, принаймні, тимчасово закрити свої кордони) і збільшення імпорту з ЄС погіршить зовнішньоторговельний баланс. Це загрожує привести до падіння курсу гривні. Врятувати ситуацію можуть інвестиції з Європи або значне розширення експорту нашого металу, іншої сировини та промтоварів в Європу. 
3. Зростання цін. Відкриття ринку ЄС може призвести до подорожчання того, що всередині України дешевше, ніж за кордоном, оскільки експортувати буде набагато вигідніше, ніж продавати на місці. Зокрема це стосується цін на електроенергію і газ українського видобутку. Проте держава може регулювати цей процес. 
4. Безробіття. Падіння виробництва (див. «мінуси» №1-2) загрожує зростанням безробіття. Однак в українців з'явиться можливість працювати в Європі. 
5. Погодження питань. Угода про асоціацію і ЗВТ передбачає, що ЄС сам вирішує, які статті угоди набувають чинності відразу, а які - після ратифікації. Буде створена спільна комісія, яка регулюватиме питання торгівлі України з ЄС.