Житлове право

Держаний житловий фонд

Житловий фонд соціального  призначення

Приватний житловий фонд

НПА

ЖКУ, ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду»

ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення»

Цивільний кодекс України

Об’єкт

1) жилі будинки —  будинки, які призначені для проживання людей, мають одну чи кілька квартир, а також необхідні допоміжні приміщення. 
2) квартири — частини жилих будинків, що призначені для проживання самітніх осіб, однієї або кількох сімей з упорядженими жилими кімнатами, підсобними приміщеннями, окремим виходом на сходову клітку, галерею, в коридор або на вулицю; 
3) частина квартири (одноквартирного будинку) — жила кімната (кімнати) у квартирі (одноквартирному будинку), придатна для постійного проживання самітньої особи чи сім'ї, а також підсобні приміщення квартири (однокімнатного будинку). 

1) квартири  в  багатоквартирних  жилих   будинках,   садибні  
(одноквартирні)  жилі будинки,  які надаються громадянам у порядку  
черги на одержання соціального житла;  

     2) жилі приміщення у соціальних  гуртожитках,  які  надаються  
громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку  
за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.

3) соціальні гуртожитки

жилі будинки, приватизовані  квартири (будинки), що знаходяться  на праві приватноївласності та призначені для задоволення житлових потреб власників і членів їхніх сімей

Суб’єкт

1) громадяни Украйни 
2) органи державної влади

3) органи місцевого  самоврядування

4) юридичні та фізичні  особи

5) іноземці та особи  без громадянства

1) громадяни України,  які відповідно до законодавства  визнані  
такими,  що  потребують  соціального  захисту  та  мають  право на  
отримання соціального житла;  

     2) органи  виконавчої влади;  

     3) органи  місцевого самоврядування;  

     4) юридичні та фізичні особи.  

Суб’єктами права приватної власності на житло є громадяни України, іноземці та

особи без громадянства, які набули на нього право власності  на законних підставах

Договір найму (оренди)

перебуває у віданні  місцевих Рад  народних  
депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у  віданні  міністерств,  
державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд)

Користування жилим   приміщенням   у  будинках  державного  і  
громадського житлового фонду здійснюється відповідно  до  договору  
найму жилого приміщення.

     Договір  найму  жилого  приміщення  в  будинках  державного  і  
громадського  житлового  фонду  укладається  в  письмовій формі на  
підставі   ордера   на   жиле   приміщення   між   наймодавцем   -  
житлово-експлуатаційною  організацією  (а  в разі її відсутності -  
відповідним підприємством,  установою,  організацією) і наймачем -  
громадянином, на ім'я якого видано ордер.

     Типовий  договір найму жилого приміщення, правила користування  
жилими   приміщеннями,   утримання  жилого  будинку  і  придомової  
території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.

     Умови договору  найму жилого приміщення,  що  обмежують  права  
наймача та членів його сім'ї порівняно  з  умовами,  передбаченими  
законодавством Союзу РСР, цим Кодексом,  Типовим  договором  найму  
жилого приміщення та іншими  актами  законодавства  Української

РСР, є недійсними.

Наймач вправі  в  установленому  порядку  за письмовою згодою  
всіх членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  вселити в займане  
ним жиле приміщення  свою дружину,  дітей, батьків, а також інших  
осіб.  На вселення до батьків їх  неповнолітніх  дітей  зазначеної  
згоди не потрібно.

     Особи, що вселилися  в жиле приміщення як члени  сім'ї наймача,  
набувають  рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим  
приміщенням,  якщо при вселенні  між  цими  особами,  наймачем  та  
членами його сім'ї,  які проживають з ним, не було іншої угоди про  
порядок користування жилим приміщенням.

Наймачі жилих приміщень у будинках державного чи громадського  
житлового фонду можуть за згодою всіх  повнолітніх  членів  сім'ї,  
які проживають  разом  з ними,  придбати займані ними приміщення у  
власність на підставах, передбачених чинним законодавством.

Підставою   для   заселення   житла   із  житлового  фонду  
соціального призначення є договір найму соціального житла.  

     2. Договір  найму  соціального  житла  -  угода,  оформлена  в  
письмовій   формі,   за   якою   одна   сторона  -  власник  житла  
(наймодавець) передає або зобов'язується передати  другій  стороні  
(наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.  

     3. Договір   найму  соціального  житла  укладається між органом  
місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і  наймачем  
або уповноваженою ним особою.  

     4. У  договорі  найму  соціального  житла   мають бути вказані  
особи, які  проживатимуть  разом  із наймачем.  Ці особи набувають  
рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування  соціальним  
житлом.  

     Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за  
письмовою  згодою  всіх членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  
вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину,  своїх  дітей,  
батьків.  На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної  
згоди не потрібно.  

     5. Орган   місцевого  самоврядування,  який  надав   соціальне  
житло,  проводить  щорічний  моніторинг  доходів наймача та членів  
його сім'ї, які проживають разом з ним, за попередній рік.  

     Порядок  проведення  щорічного моніторингу доходів   наймача  
соціального житла та членів його сім'ї,  які  проживають  разом  з  
ним ( 682-2008-п ), затверджується Кабінетом Міністрів України.

Соціальне   житло   не   підлягає   піднайму,  бронюванню,  
приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі.

Укладатися договір  найму житла відповідно до ст. 811 ЦК повинен у письмовій формі (вона може бути надана договору як шляхом складання єдиного документу, підписаного сторонами, так і іншими способами, що передбачені у ст. 207 ЦК).

Згідно з ч. 1 ст. 812 ЦК предметом договору найму житла  можуть бути помешкання, зокрема квартира, житловий будинок чи їх частина. Цей  перелік помешкань не є вичерпним — його може бути доповнено будь-яким приміщенням, що є об'єктом приватної власності та яке придатне для постійного проживання у ньому (наприклад, дачний чи садовий будинок).

У разі зміни власника житла,  переданого у найм, до нового  
власника переходять права та обов'язки наймодавця.

оговір піднайму житла  

     1. За договором  піднайму житла наймач  за  згодою  наймодавця  
передає  на  певний строк частину або все найняте ним помешкання у  
користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права  
користування житлом.  

     2. Договір   піднайму  житла  є  оплатним.  Розмір  плати  за  
користування житлом встановлюється договором піднайму.  

     3. Строк   договору  піднайму  не  може  перевищувати   строку  
договору найму житла.  

     4. У   разі  дострокового  припинення  договору  найму  житла  
одночасно з ним припиняється договір піднайму.  

     5. До  договору  піднайму  не  застосовується  положення  про  
переважне право на укладення договору на новий строк.

Істотними умовами договору оренди житла з викупом є:  

     1) найменування  сторін;  

     2) характеристики  житла,  щодо якого встановлюються  відносини  
оренди з викупом;  

     3) строк,  на який укладається договір;  

     4) розміри,   порядок  формування,  спосіб,  форма  і  строки  
внесення орендних платежів та умови їх перегляду;  

     5) умови  дострокового розірвання договору;  

     6) порядок  повернення коштів у разі  дострокового  розірвання  
або припинення договору;  

     7) права  та зобов'язання сторін;  

     8) відповідальність сторін;  

     9) інші умови,  визначені законом.