Підстави набуття та припинення громадянства України

Тема. Підстави набуття  та припинення громадянства України

План

Вступ

1.Поняття громадянства. Категорії осіб, що є громадянами України.

2. Підстави набуття громадянства  України:

3. Припинення громадянства України.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Становище індивіда в суспільстві, закріплене в конституції та законах держави, визначається як конституційно-правовий статус особи. Його зміст виявляється в комплексі конституційних прав і свобод, насамперед, в інституті громадянства. Основний Закон (ст.1) проголосив Україну демократичною, соціальною, правовою державою. Правовий статус особи в такій державі має базуватися насамперед на конституційному принципі рівності, який є визначальним у системі принципів конституційно-правового статусу людини і громадянина та громадянства України. Він є одним з фундаментальних принципів засад конституційного ладу, а його реалізація не припускає дискримінацію особи за якими-небудь ознаками. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Наразі на сучасному етапі державотворення відбуваються кардинальні перетворення, а реалізація конституційного принципу громадянства України є одним з важливих питань держави й суспільства, що знаходяться на трансформаційному етапі розвитку.

     Громадянство є засобом  інституціоналізації принципів  взаємодії держави і особи.  Стан громадянства є підставою  набуття прав та обов'язків.  Держава поширює свою владу  на громадян як на своїй  території, так і поза її  межами.

     Конституційна теорія і практика визначає дві сторони громадянства - державно-правову і міжнародно-правову. У сфері міжнародно-правових відносин прийнято вживати термін «державна належність», який полягає у юридичному зв'язку особливого характеру між особою і державою, але при цьому особа може і не бути громадянином. Поняття державної належності є ширшим за громадянство. Законодавство може визначати різні форми такої належності. Разом з тим для повноправних громадян державна належність не створює додаткових прав і обов'язків. У цьому випадку зміст поняття державна належність збігається з поняттям громадянство. Характеризуючи інститут громадянства слід особливу увагу приділяти сталості відповідного правового зв'язку, що виникає між особою і державою. Така сталість існує у просторі і часі. Стан громадянства зберігається за особою, навіть, якщо вона виїжджає за кордон (сталість у просторі). Хоча слід зазначити, що деякі права і обов'язки особи, яка перебуває за кордоном, не реалізуються. Але це не означає, що такі права втрачаються.

     Сталість стану громадянства виражається в його безперервності. Безперервність громадянства полягає у його наявності у особи з моменту набуття і до моменту припинення. Рисою громадянства інколи вважають те, що воно ґрунтується на фактичному зв'язку особи і держави. Ця риса не має абсолютного значення, адже наявність у особи фактичного зв'язку з державою не завжди свідчить про те, що вона має громадянство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Поняття громадянства. Категорії осіб, що є громадянами України

     Громадянство - це належність особи до даної держави, внаслідок якої на особу поширюються суверенні права держави і забезпечується захист її прав і законних інтересів як всередині країни, так і за її межами.

     Громадянство України - це стійкий, необмежений в просторі правовий зв'язок особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією і законами України.

     Громадянство в Україні  регулюється Конституцією, Законом  України "Про громадянство  України". і прийнятими відповідно  до них законодавчими актами  України[2;11].

     Принципи громадянства України -- це вихідні засади, керівні ідеї, які одержали закріплення в законодавстві у взаємовідносинах між державою і особою.

     Конституція України і Закон «Про громадянство України», інші акти встановлюють принципи громадянства. Йдеться про головні принципи.

Ці принципи знайшли втілення в Конституції України 1996 р., у  Декларації про державний суверенітет  України, в Декларації прав національностей  України, в Законі «Про національні  меншини», в Законі «Про громадянство України». Вони складають цілісну  систему ідей, які є основою  законодавства про громадянство, у взаємовідносинах між Українською  державою і громадянами. У ст. 2 Закону «Про громадянство України» встановлюється, що законодавство України про  громадянство ґрунтується на таких  принципах: а) єдиного громадянства; б) запобігання виникненню випадків безгромадянства; в) неможливості позбавлення  громадянина України громадянства України; г) визнання права громадянина  України на зміну громадянства; ґ) неможливості автоматичного набуття  громадянства іноземцем чи особою без  громадянства та автоматичного його припинення; д) рівності перед законом  громадян незалежно від підстав, порядку і моменту набуття  ними громадянства України; е) збереження громадянства України незалежно  від місця проживання [6;c. 71].

     Громадянство  в Україні базується на таких  принципах: 

     1) єдиного громадянства  України; 

     2) запобігання  виникненню випадків безгромадянства;

     3) неприпустимості позбавлення громадянина України громадянства;

     4) неможливості автоматичного набуття і втрати громадянства;

     5) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і часу набуття ними громадянства України;

     6) збереження громадянства незалежно від місця проживання громадянина України;

     7) визнання права громадянина на зміну громадянства;

     8) захисту і піклування про громадян України, що перебувають за межами України;

     9) невидачі громадян України іноземній державі [7; c. 44].

     До категорії осіб, що є громадянами України відносяться:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення  незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території  України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних  та інших переконань, статі, етнічного  та соціального походження, майнового  стану, місця проживання, мовних  чи інших ознак, які на момент  набрання чинності Законом України  "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну  на постійне проживання після  13 листопада 1991 року і яким  у паспорті громадянина колишнього  СРСР зразка 1974 року органами  внутрішніх справ України внесено  напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули  разом із батьками в Україну  і на момент прибуття в Україну  не досягли повноліття, якщо зазначені  особи подали заяви про оформлення  належності до громадянства України

4) особи, які набули громадянство  України відповідно до законів  України та міжнародних договорів  України.

     Документами, що підтверджують  громадянство України, є:

1) паспорт громадянина України;

2) свідоцтво про належність до  громадянства України;

3) паспорт громадянина України  для виїзду за кордон;

4) тимчасове посвідчення громадянина  України;

5) проїзний документ дитини;

6) дипломатичний паспорт;

7) службовий паспорт;

8) посвідчення особи моряка;

9) посвідчення члена екіпажу;

10) посвідчення особи на повернення в Україну.[3;ст.5]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Підстави набуття громадянства  України

  Набуття громадянства України - одержання громадянства відповідно до визначених Законом «Про громадянство України» (2001) підстав. За ним громадянство України набувається:

     1) за народженням;

     2) за територіальним походженням;

     3) внаслідок прийняття до громадянства;

     4) внаслідок поновлення у громадянстві;

     5) внаслідок усиновлення;

     6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

     7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

     8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

     9) внаслідок встановлення батьківства;

     10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

     Переважна більшість громадян України набуває українське громадянство з моменту народження. Причому, за законодавством України, домінуючим критерієм у набутті дитиною громадянства є принцип права крові. Дитина, яка народилася у подружжя, що є громадянами України, набуває громадянство України незалежно від того, чи народилася вона на території України: за її межами. Отже, дитина, батьки якої є громадянами України, набуває громадянство нашої держави автоматично в силу самого факту її народження і незалежно від прояву волі такої дитини чи її батьків. [5; c. 120].

     Закон «Про громадянство» визначає особливості набуття громадянства України за народженням:

     - особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України;

     - особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України;

     - особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України;

     - особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України;

     - особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України;

     - особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України;

     - новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України;

     - особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

     Закон «Про громадянство України» встановлює також порядок набуття громадянства України за територіальним походженням.  Особа, яка сама або хоча б один з її батьків, дід чи баба, повно рідні брат чи сестра народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території,  яка стала територією  України відповідно до  Закону  України  "Про  правонаступництво   України", або яка  сама чи  хоча б один з її батьків,  дід чи  
баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися  
або  постійно проживали на інших територіях,  що входили на момент  
їх народження або під  час  їх  постійного  проживання  до  складу  
Української   Народної   Республіки,  Західноукраїнської  Народної  
Республіки,  Української   Держави,   Української   Соціалістичної  
Радянської    Республіки,   Закарпатської   України,   Української  
Радянської  Соціалістичної  Республіки  (УРСР),  і  є  особою  без  
громадянства  або  іноземцем,  який  подав  зобов'язання припинити  
іноземне громадянство,  та подала заяву про  набуття  громадянства  
України,  а  також  її  неповнолітні діти реєструються громадянами  
України.

     Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Клопотати про прийняття до громадянства України можуть всі дієздатні особи, які досягли 18 років.

     Умовами прийняття до громадянства України є:

     1) визнання і дотримання Конституції України та законів України.

     У цій вимозі виражається існуюча в усьому світі вимога до інтеграції (а в деяких країнах -- до асиміляції) особи, яка має намір отримати громадянство, у відповідне суспільство. Формулювання даної умови є досить широким, оскільки дрібне правопорушення з боку такої особи не повинно бути перешкодою для прийняття її до громадянства України [10, с.49].

     2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців)[9;15].