Банківський кредит

Банківський кредит – це кредит, що видається банком. Його об'єктом виступає грошовий капітал, що передається позичальникові в тимчасове використання.

Банківський кредит має певні особливості, відмінними від інших видів кредиту. Насамперед кредитні відносини банку  із клієнтом будуються на принципах терміновості, зворотності, платності й забезпеченості кредиту й оформляються договором.

Банківські кредити, які  надає  банк своїм клієнтам, класифікуються за багатьма ознаками.

За укрупненими об'єктами кредитування банківський кредит поділяється на три групи:

 а) кредит в основний капітал  (на технічне переозброєння, реконструкцію й розширення діючих підприємств, будівництво нових підприємств, у тому числі шляхом проведення самим банком лізингових операцій); 
        б) кредит в оборотний капітал (на придбання предметів праці - сировини, матеріалів, палива, тари тощо, на покриття витрат виробництва та обігу, на покриття дефіциту коштів для розрахунків);

в) на споживчі потреби (на індивідуальне  й кооперативне житлове будівництво та придбання житла, будівництво дачних будинків, гаражів для легкових автомобілів, на невідкладні потреби населення тощо). 
Кошти, необхідні для погашення цих кредитів, формуються по-різному.

   У взаємозв'язку з джерелами  погашення за характером повернення  розрізняють кредити: 

а) з одноразовим поверненням, коли заборгованість за позичкою, погашається  у визначений у кредитній угоді  день або достроково на вимогу банку чи за бажанням самого позичальника;

б) з погашенням у розстрочку, тобто  окремими платежами протягом встановленого  кредитним договором терміну (наприклад, кредити на капітальні вкладення) або  в міру надходження виручки від  реалізації продукції на позичковий рахунок після завершення шкірного циклу кругообігу капіталу;

в) з регресією платежів, коли кредити  були видані під гарантію, чи боргове  зобов'язання третьої особи. 

Основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти банків, залишки на розрахункових і поточних рахунках, залучені на депозитні рахунки кошти юридичних і фізичних осіб, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів. Кредитні операції здійснюються банками в межах власних кредитних ресурсів. Величина кредитних ресурсів банків залежить від рівня обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків, що встановлюються НБУ.

Комерційний кредит (тільки для юр. осіб).

Планова економіка радянського  періоду не передбачала можливості кредитування підприємствами один одного. Комерційний кредит у деякій мірі існував лише в зовнішній торгівлі, де доводилося враховувати міжнародну практику, торгівельні порядки й традиції закордонних партнерів. Перехід до ринкової економіки відкрив новий етап для комерційного кредиту.

Комерційний    кредит    можна    охарактеризувати    як    кредит, надаваний у товарній формі  продавцями  покупцям  у  вигляді  відстрочення платежу за продані товари. Він надається під  зобов'язання  боржника (покупця) погасити в певний строк, як суму основного боргу, так  і нараховані відсотки.

Суб'єктами  комерційного  кредиту є підприємства, що виступають як позичальники. Це значить, що спеціалізовані кредитні установи  (банки)  у цьому випадку прямої участі в угоді не  приймають.  Однак на  практиці  у більшості випадків комерційний кредит переплітається  з банківським кредитом: кредитор, маючи зобов'язання позичальника - вексель, може врахувати його в банку й  одержати  під нього  банківський  кредит.  Але цей факт не усуває головної  ознаки комерційного кредиту - надання в борг коштів однією комерційною структурою іншій комерційній структурі.

Застосування комерційного кредиту вимагає наявності  в  продавця достатнього резервного  капіталу  на випадок уповільнення  надходжень від боржників.

Виділяють п'ять основних способів надання  комерційного кредиту:

• вексельний спосіб;
• знижка за умови оплати в певний строк;
• відкритий рахунок;
• сезонний кредит;
• консигнація.

При вексельному способі після поставки товарів продавець  виставляє тратту на покупця, що, одержавши комерційні документи,  акцептує її, тобто дає згоду на оплату в зазначений на ній строк.

  Інший спосіб - знижка за умови оплати в певний  строк. Цей спосіб передбачає умову, що якщо  платіж буде зроблений покупцем протягом застереженого в контракті періоду після виписки  рахунку, то із ціни буде віднята знижка. У противному випадку, вся сума  повинна  бути виплачена у встановлений строк.

  Відповідно  до договору про відкритий  рахунок, один раз  прийнятому обома сторонами, покупець може робити періодичні закупівлі без оформлення кредитних документів у кожному окремому випадку. Звичайний  порядок  здійснення  угоди такий: коли покупець  замовляє  товар,  він  негайно  відвантажується, а платіж за нього проводиться у встановлений термін після одержання рахунку.

Сезонний кредит звичайно застосовується у виробництві іграшок,  сувенірів й інших виробів масового  споживання.  Цей  спосіб  дозволяє  роздрібним торговцям  купувати  товари  протягом  усього  року  з  метою   організації необхідних запасів  перед  піком  сезонних  продажів  і  дозволяє  відстрочити платіж виробникові до кінця розпродажу.  Наприклад,  виробники  іграшок дозволяють торговцям закуповувати іграшки за кілька місяців  до  Різдва,  а платити за товар - у січні, лютому. Головна перевага при цьому  способі -   можливість   випуску   продукції   без   додаткових   видатків   на складування, зберігання й так далі.

 Консигнація - спосіб, при якому роздрібний  торговець може  просто одержати товарно-матеріальні цінності без зобов'язання. Якщо товари будуть продані, то буде  здійснений  і  платіж  виробникові, а  якщо  ні, то роздрібний торговець може повернути товар виробникові без виплати  неустойки. Консигнація звичайно застосовується при  реалізації  нових,  нетипових  товарів, попит на  які  важко  припустити.  Прикладом  може  служити  практика виробництва  й  продажу  нових  підручників  для інститутів. Книговидавці посилають свої книги в інститутські магазини з  умовою  їхнього  повернення,  якщо вони не будуть куплені. Зрозуміло, що кожен із цих способів може бути найбільш ефективним у конкретних ринкових умовах. Вибір найбільш  ефективного способу - головне завдання кредитної політики кожного  суб'єкта  господарської діяльності.

Переваги та недоліки комерційного кредиту наведені в  табл.11.1.

У розвинених країнах  комерційний кредит становить 20 –  30  % всіх кредитних угод. Наприклад: в Італії - 85 % від  суми  всіх  угод  в оптовій торгівлі здійснюється на умовах комерційного  кредиту, причому середній строк по ньому становить близько 60  днів,  що  істотно  перевищує строк фактичної реалізації товарів безпосереднім споживачам.

Порівняльна характеристика банківського та комерційного кредитів наведена в  табл. 1.

 

 

 

Таблиця 1.

Переваги  та недоліки комерційного кредиту

Переваги	Недоліки
оперативність	обмеженість умов, обсягів і строків порівняно  з банківським кредитом
відносна простота оформлення	надмірний ризик  для продавця (постачальника)
активізація процесів мобілізації  вільних товарних ресурсів і їхнього  перерозподілу	насичення грошового  обігу так званими квазігрошима, що ускладнює регулювання грошової маси з боку Національного банку
розширення можливостей  суб’єктів кредитування в маневруванні оборотними коштами	недотримання строків повернення кредиту
позитивний вплив на підтримку  фінансової стійкості підприємств
зменшення обсягу коштів, необхідних для обслуговування товарного  обігу

 

Таблиця 11.2

Порівняльна характеристика банківського та комерційного кредитів

Ознака	Банківський кредит	Комерційний кредит
Мета кредиту	Укладення кредитної угоди	Купівля-продаж товарів, прискорення реалізації товарів
Форма надання	Грошова	Товарна
Форма погашення	Грошова	Грошова
Ресурси, що позичаються	Тимчасово вільні кошти, що акумулюються на банківських рахунках	Ресурси, у процесі кругообігу фондів підприємства
Об’єкт	Вартість, що позичається	Товар
Строк погашення	Коротко-, середньо- та довгострокове кредитування	Короткострокове кредитування
Суб’єкти	Банк, підприємство, держава	Два підприємства
Плата за кредит	Позичковий відсоток	Надбавка до ціни товару
Рівень відсоткової ставки	Відсоткова ставка є вищою, ніж  за комерційним кредитом	Відсоткова ставка є нижчою, ніж  за банківським кредитом
Оформлення	Кредитна угода	Договір купівлі-продажу, вексель
Межі	Більш широкі перевищують межі комерційного кредиту	Більш вузькі

До нетрадиційних механізмів комерційного кредиту в господарській практиці можна віднести кредитування за контрактом типу «франчайзинг». Це зумовлено тим, що у разі, коли мале  підприємство не має власних достатніх коштів, франчайзер (власник товарного знаку) може кредитувати його на пільгових умовах або виступити гарантом його кредитування перед комерційним банком.

Франчайзинг - це ліцензія великого та відомого підприємства (фірми) дрібному підприємцю на продаж продукції чи надання послуг під його маркою (товарним знаком). Плата за ліцензію (франшизу) може бути прямою - у формі певної грошової суми (роялті), або непрямою - у формі зобов’язання купувати ті товари чи послуги, з яких власник ліцензії має комерційний інтерес В Україні успішно діють такі франчайзингові мережі, як «Кока-кола», «Дока-Піцца», «Єврокар», «Кодак-Експрес», «Лукойл», «Білла», Baskin Robbins, Bella, McDonald's, Levi's та інші

Одним із нових видів комерційного кредиту є форфейтинг, який використовується для кредитування зовнішньоторговельних операцій.

Форфейтинг - це специфічна форма кредитування зовнішньоекономічних операцій шляхом купівлі комерційним банком (форфейтором) у експортера боргових зобов’язань, акцептованих  імпортером, тобто експортер переуступає банку  свої вимоги до покупців. Цей термін походить від франц.     a forfaіt (цілком, загальною сумою) і позначає надання визначених прав в обмін на наявний платіж. Це також, як і факторинг - специфічний метод трансформації комерційного кредиту в банківський.

Продавцем при форфейтингу виступає експортер, який поставив товар і прагне інкасувати розрахункові документи імпортера з метою одержання грошей. Покупцем (форфейтером), як правило, є банк або окрема спеціалізована фірма. Форфейтер бере на себе боргові зобов’язання імпортера за мінусом відсотків на весь термін, на який вони виписані.

 

Тести

1. Термін довгострокового  кредиту складає:

А) до одного року;                                        

Б) до п’яти років;

В) понад п’ять років;           

Г) до трьох років.

 

2. Комерційний кредит  можна охарактеризувати як:

А) кредит, надаваний у товарній формі  продавцями  покупцям  у  вигляді  відстрочення платежу за продані товари;

Б) кредит,  що  надається  тільки  в національній  грошовій  одиниці  фізичним особам-резидентам  України,   на придбання споживчих товарів

тривалого користування  й  послуг;

В) кредит, наданий під заставу  нерухомого майна;

Г) це коли позичальником є держава, а кредиторами – юридичні та фізичні особини.

 

3. Межі кредиту визначаються  таким рівнем розвитку кредитних  відносин, в якому процес реалізації  кредиту:

А) врівноважує попит і пропозицію.

Б) робить пропозицію вищім за попит;

В) робить попит та пропозицію рівним нулю;

Г) робить попит вищім за пропозицію;

 

4. Лізинговий кредит - це:

А) кредитні відносини між юридичними особами, які виникають у випадку  оренди майна;

Б) кредит, наданий під заставу  нерухомого майна;

В) кредит, що надається тільки в  національній грошовій одиниці фізичним особам-резидентам України, на придбання споживчих товарів тривалого користування й послуг;

Г) коли позичальником є держава, а кредиторами – юридичні та фізичні особини.

 

5. Об’єктом банківського  кредиту виступає:

А) грошовий капітал;           

Б) споживчі товари тривалого користування та послуги;

В) рухоме та нерухоме майно, що може бути віднесено до основних фондів: машини, устаткування, транспортні засоби;                   

Г) земельні ділянки, підприємства, будинки, дачі.

 

6. Оперативний лізинг - це:

А) лізинг майна з повною виплатою вартості майна;              

Б) лізинг, в якому лізингові  платежі не покривають вартість майна;

В) лізинг, що укладається організаціями  різних країн;   

Г) лізинг з багатоканальним фінансуванням  і використовується для реалізації дорогих пректів.

 

7. Відсоток за кредит - це:

А) плата, що одержує кредитор від  позичальника за користування позичковими  коштами;       

Б) ціна грошової позики, що визначається як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми позики без урахування зміни рівня цін під тиском інфляційного процесу;

В) різниці  між процентною ставкою за наданий  банком кредит і ставкою, яку сплачує  банк за куплені ресурси;

Г) порівняння між собою товарних еквівалентів з урахуванням інфляційного впливу.

 

8. Процентні ставки, які  протягом тривалого періоду не  змінюються - це:

А) плаваючі процентні ставки;

Б) номінальні процентні ставки;

В) реальні процентні ставки;

Г) фіксовані процентні ставки.

 

9. Наслідком державного  кредиту є:

А) зростання державний борг;

Б) стабільне економічне становище;

В) незмінність економічного становища;

Г) зменшення державної скарбниці.

 

10. Дві форми кредиту:

А) простата повна;

Б) відкрита та закрита;

В) товарна та грошова;  

Г) ринкова та неринкова.

 

11. Різниця між процентною ставкою  за наданий банком кредит і  ставкою, яку сплачує банк за  куплені ресурси називається:

А) маржа;

Б) депозитна  відсоткова ставка;

В) норма  відсотку;

Г) облікова відсоткова ставка.