Звіт з практики на ПАТ КБ «ПриватБанк»

Загальне ознайомлення з фінансово – кредитною установою,  організацією діяльності та структурою управління.

1. Оформлення та розподіл за місцями проходження практики.
2. Пройти вступний інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.
3. Ознайомлення з типом фінансово-кредитної установи (акціонерний комерційний банк, галузевий, регіональний та інше).
4. Ознайомлення з правовим регламентуванням фінансово-господарської діяльності банку та регулювання банківської діяльності.

Додатки: примірник статуту  та установчого договору, положення про розподілення прибутку (доходу) між засновниками.

5.Ознайомитися зі складом засновників, їх участь у кореспондентських взаємовідносинах,вплив на зростання активів банку.

6.Ознайомитись з переліком документів для реєстрації до територіального управління НБУ.

Правила поведінки на підприємстві при користуванні електроприладами :

1. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення які мають пошкоджену ізоляцію.
2. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження або ненадійно з‘єднані з електрошнуром живлення, розетками, вилками.
3. Не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисного покриття.
4. Не користуватися пошкодженими розетками, та з‘єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою.
5. Уникати доторкання руками до металевих частин   електроспоживачів, увімкнених в електромережу.
6. Не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі.

При ураженні електричним  струмом слід негайно звільнити  потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму.

Якщо потерпілий непритомний, слід забезпечити йому приплив свіжого  повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обрискати водою, розтирати тіло. Подзвонити по телефону 103.

3. ПАТ КБ «ПриватБанк» (публічне акціонерне товариство комерційний банк) – це акціонерний комерційний банк. Він був заснований 19 березня 1992 року, як закрите акціонерне товариство. Від 30 квітня 2009 року тип банку змінено з ЗАТ на ПАТ. Комерційний банк є лідером банківського ринку країни і найбільшим банком з вітчизняним капіталом. Центральний офіс ПриватБанку знаходиться : 49094, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50. На сьогодні ПриватБанк входить до числа найбільших системних банків країни і є одним з визнаних лідерів банківської системи України. ПАТ КБ «ПриватБанк» - є універсальним банком, тобто виконує всі базові та інші операції, які встановлені НБУ. Володіючи генеральною ліцензією НБУ на проведення банківських операцій, ПриватБанк здійснює весь спектр послуг по обслуговуванню клієнтів, відповідно міжнародним стандартам. Головний пріоритет в роботі банку – це довгостроковий інтерес клієнта. Послідовно розширюючи спектр послуг, які надаються і якість банківських продуктів, ПриватБанк активно нарощує свою клієнтську базу. ПриватБанк – Ваша точка опори.

1. Банківська діяльність є сукупністю правових дій, що здійснюються певними суб'єктами у формі, встановленій законом.

Основні правові засади банківської діяльності визначені  у Законі України «Про банки і  банківську діяльність», відповідно до положень якого банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що діють на території України.

Регулювання діяльності Приватбанку  здійснюється на основі законів України по діяльності банківських  установ. Основними з таких законів є:

• Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 вересня 2001 року №2740-ІІІ.
• Закон України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 05.04.2001 р. №2346-ІІІ.
• Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999 р. №679-XIV.
• Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. №185/94-ВР.
• Закон України Про аудиторську діяльність від 22.04.1993.

Іншими нормативно-правовими  актами, які здійснюють регламентацію  діяльності Приватбанку є постанови, а саме:

1. Постанова Національного  банку України “Про затвердження  правил організації статистичної  звітності, що подається до  Національного банку України  (частина І.)” від 19.03.2003 №124

2. Постанова правління  національного банку України “Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій” від 24.12.2003 №584

3. Постанова Національного  банку України “Про затвердження  положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання деяких операцій” від 17.07.2001 № 275.

4. Постанова Національного  банку України “Про затвердження  Інструкції про порядок регулювання  діяльності банків України” від 28.08.2001 №368

5. Постанова Національного  банку України “Про затвердження  правил організації статистичної  звітності, що подається до  Національного банку України(частина ІІ.)” від 19.03.2003 №124

6. Постанова Національного  банку України “Про затвердження правил організації фінансової та статистичної звітності банків України” від 12.12.1997 №436

7. Постанова Національного  банку України “Про затвердження  Плану рахунків бухгалтерського  обліку банків України та Інструкції  про застосування плану рахунків  бухгалтерського обліку банків України” від 17.06.2004 №280 тощо.  
  ПриватБанк існує та здійснює свою діяльність на основі статуту банку. Статут банку обов’язково має містити інформацію про найменування банку, його місцезнаходження, організаційно-правову форму, види діяльності, які має намір здійснювати банк, розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій, кількість акцій, що купуються акціонерами, структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень, порядок реорганізації та ліквідації банку, розмір та порядок утворення резервів банку, порядок розподілу прибутків тощо.

5. Головними засновниками «ПриватБанку» є Боголюбов Геннадій Борисович та Коломойський Ігор Валерійович, які на сьогоднішній день мають контрольний пакет акцій 33,7545% та 33,7545% відповідно. Структура всіх акціонерів банку має такий тип : фізичні особи кількістю 42 чол. їхня доля в статутному капіталі 7,5010%. Також певну частину акцій банку мають члени наглядової ради. Вони проводять активну політику щодо зростання активів банку. Основні стратегічні умови зростання активів банку, які вони використовують такі :

1.Неухильно дотримуватися  балансу залучених коштів і  активів по кожному middle office, віддаючи пріоритет нарощуванню активів.

2.Максимально ефективна  робота з формування додаткових  страхових резервів.

3.Перехід від моделі  добре і швидко продаємо до  моделі якісно та швидко обслуговуємо.

4.Підвищення якості  обслуговування роздрібних клієнтів за рахунок вдосконалення технології обслуговування, скорочення часу проведення операцій. Аналіз і обробка усіх сигналів що поступили в банк, про проблеми в обслуговуванні.

5.Вступ національного  стандарту банківського обслуговування  юридичних осіб, на основі інформаційної підтримки платіжних операцій клієнтів.

6. Уповноважені засновниками банку особи подають до територіального управління Національного банку України для державної реєстрації такі документи:

1) заяву про реєстрацію  банку;

2) установчий договір (крім державного та кооперативного банків);

3) статут банку;

4) рішення про створення  банку (протокол установчих зборів) або постанову Кабінету Міністрів  України про створення державного  банку;

5) бізнес-план, в якому  визначаються напрями діяльності, які банк планує здійснювати на найближчий рік, та стратегію діяльності банку на найближчі три роки;

6) інформацію про фінансовий  стан учасників, які матимуть  суттєву участь у банку;

7) бухгалтерську і  фінансову звітність за останні  чотири звітних періоди (квартали) для учасників - юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку, довідку Державної податкової адміністрації України про доходи за останній звітний період (рік) -- для учасників -- юридичних осіб, які матимуть суттєву участь у банку;

8) відомості про кількісний склад наглядової ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії;

9) копію платіжного  документа про внесення плати  за реєстрацію банку;

10) нотаріально посвідчені  копії установчих документів  учасників, які є юридичними  особами і матимуть суттєву участь у банку;

11) копію свідоцтва  про державну реєстрацію учасників,  посвідчену в нотаріальному порядку;

12) копію рішення органів  Антимонопольного комітету України  про надання згоди на створення  відповідного банку;

13) копію звіту про  проведення відкритої підписки на акції - для банку, який створюється у формі ВАТ;

14) відомості про професійну  придатність і ділову репутацію  голови і членів правління  (ради директорів) та головного  бухгалтера банку.

Після цього у тижневий термін з дати подання документів для державної реєстрації банку уповноважена засновниками особа подає до територіального управління Національного банку заяву про відкриття накопичувального рахунку для формування статутного капіталу. На підставі цих документів та заяви територіальне управління Національного банку відкриває накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти статутного капіталу банку (кожен із засновників вносить визначену установчими документами частку статутного фонду).

Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку має бути повністю сплачений та не може бути менше:

• для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, — 1 млн євро;
• для банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних банків), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних, — 3 млн євро;
• для банків, що здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних банків), у тому числі спеціалізованих Інвестиційних, розрахункових (клірингових), ощадних та іпотечних, центрального кооперативного, — 5 млн євро.

Протягом трьох робочих  днів після прийняття Національним банком відповідного рішення банку  видається свідоцтво про державну реєстрацію, про що робиться відповідний  запис у Державному реєстрі банків.

Національний банк може відмовити в державній реєстрації банку в разі:

• порушення порядку створення банку;
• невідповідності установчих документів, потрібних для реєстрації банку, чинному законодавству України;
• подання неповного пакета документів або невідповідності поданого пакета вимогам чинного законодавства України;
• незадовільного фінансового стану принаймні одного із засновників, які мають суттєву участь у банку;
• відсутності бездоганної ділової репутації принаймні одного із власників суттєвої участі в банку;
• професійної непридатності чи відсутності бездоганної ділової репутації голови та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера банку. У разі відмови в реєстрації байку кошти з накопичувального рахунку повертаються учасникам банку за їх заявою протягом трьох робочих днів. Комерційні банки, зареєстровані НБУ, можуть відкривати філії, представництва та територіально відокремлені безбалансові відділення.

Я ознайомилась із змістом роботи структурних служб ПАТ КБ “Приватбанк”. Про це мені розповіла мій керівник навчальної  практики – Соболевський Юрій Вадимович. За його словами ПАТ КБ “Приватбанк” - це банк, який має свій головний банк, що знаходиться в м. Дніпропетровську. Саме цей банк управляє усіма філіями. В КБ “Приватбанку” існує своя служба безпеки, що відповідає за те, щоб у банках (філіях ) не було махінацій, неправомірних дій працівників банку. Сьогодні персонал ПриватБанку - це команда висококваліфікованих фахівців, здатних оперативно вирішувати найскладніші задачі та задовольнити швидко зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. На сьогоднішній день в банку працює понад 30 тисяч співробітників, з них 3 000 - в головному офісі банку. Середній вік співробітників банку складає 34 роки. Більшість працівників ПриватБанку (75%) мають вищу освіту, що відповідає профілю займаної посади. Структура управління є результатом поділу і кооперації праці між службовцями. Її первинними елементами виступають посади, встановлені відповідними правовими актами з чітко визначеним переліком прав та обов'язків осіб, що їх обіймають. Структура може мати і такі риси, як стійкість, надійність, цілісність та ін.

7.Ознайомитись з балансовим звітом комерційного банку

Основним інформаційним джерелом для здійснення аналізу є баланс комерційного банку.

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан банку, який відображає його активи, пасиви та власний капітал у грошовому виразі на певну дату. Балансовий звіт складається з двох частин. В лівій частині відображаються активи, а в правій - обов'язки і власний капітал банку. Статті активу та пасиву подаються у балансовому звіті у порядку зменшення їх ліквідності.

У загальному вигляді балансовий звіт складається з трьох окремих  частин: активів, зобов 'язань і капіталу. Сукупні активи банку мають дорівнювати  сумі сукупних зобов'язань та власного капіталу. Статті балансового звіту згруповані за економічним змістом і розміщені в міру зниження ліквідності (активні рахунки) і збільшення строків зобов'язань (пасивні рахунки). Власний капітал банку в балансовому звіті представлено статутним капіталом, нерозподіленими прибутками і резервами поточного та минулих років, різними видами збитків, іншими фондами і резервами банку.

Фінансові результати діяльності комерційного банку відображаються у квартальній  звітності про прибутки та збитки. Інформація про доходи та витрати дається у двох колонках: перша деталізує доходи або витрати за звітний квартал поточного року наростаючим підсумком, а друга — за відповідний період минулого року.

Звітність, що характеризує кредитні операції комерційних банків, охоплює:

1. Звіт про кредитний портфель (місячний).

2. Квартальний звіт про класифіковані активи.

3. Дві форми — щоденна і  місячна, що містять інформацію  про суми і процентні ставки за кредитами.

4. Дві місячні форми звітності,  що містять інформацію про нарахування процентів на активи.

5. Дві тижневі форми про заборгованість  за кредитами клієнтів-резидентів  України, які характеризують стан  заборгованості за кредитами,  що надаються суб'єктам господарювання  відповідно за галузями економіки  та формами власності, а також за видами економічної діяльності.

6. Місячний звіт про заборгованість  за пролонгованими кредитами  містить інформацію про такі  кредити в розрізі міжбанківського  та небанківського ринку, державних  та недержавних підприємств, короткострокових та довгострокових кредитів, а також строків пролонгації.

7. Низка форм місячної звітності,  кожна з яких характеризує  заборгованість за кредитами 

Операції банку з  формування ресурсів комерційного банку

1. Ознайомитись зі складом і структурою ресурсів комерційного банку

2. Вивчити структуру капіталу  банку

3. Ознайомитись з джерелами формування  власного капіталу комерційного  банку

4. Скласти схему ресурсів комерційного  банку

1. Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій. Я ознайомилась із їх  складом та структурою. Банківські ресурси з точки зору джерел утворення поділяються на власні і залучені. До власних коштів банку належать статутний капітал, резервний та інші фонди, резерви на покриття різноманітних ризиків і нерозподілений прибуток. До залучених коштів відносяться кошти на депозитних рахунках банківських клієнтів, позики, отримані від інших банків, і кошти, отримані від інших кредиторів. Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких  складає 80% , а решта (20%) припадає на власний капітал. Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних ресурсів та інших факторів. Так, універсальні комерційні банки, які здійснюють переважно операції з короткострокового кредитування, як основний вид залучених ресурсів використовують короткотермінові депозити, а іпотечні банки, які займаються довгостроковим кредитуванням під заклад нерухомості, мобілізують кошти шляхом випуску та реалізації довгострокових зобов'язань (іпотечних облігацій).

2. Так, як і будь-який інший комерційний банк, “Приватбанк” має свій капітал. Банк функціонує за рахунок таких капіталів як:

-власний (станом на 1 січня 2010 року становить 10 млрд.грн.)

-статутний (станом на 1 січня 2010 року становить 7 810 млн. грн.)

-позичений

-залучений

 Статутний капітал необхідний для усіх банків, так як без нього банк не може почати існувати. Власний капітал формується в процесі роботи КБ. Адже це і є те, через що банк виходить на банківський ринок. Тобто КБ працюють лише для того, щоб отримати прибуток. Для КБ “Приватбанк” позичений капітал не є характерним. Так як йому повністю вистачає власних коштів. Залученим капіталом в банку є депозити, які оформляються фізичними та юридичними особами.

2. Власний капітал банку займає незначну частку у загальному обсязі капіталу банку (до 10%), що обумовлено специфікою діяльності комерційного банку як установи, що здійснює мобілізацію тимчасово вільних грошових ресурсів на фінансовому ринку та надає їх у позику. Проте власний капітал має важливе значення для ефективного здійснення банківської діяльності.

Він виконує три важливі функції:

1) захисна - страхування вкладів  і депозитів, що гарантує певний  захист інтересів кредиторів  комерційного банку у випадку  його ліквідації або банкрутства;

2) оперативна - особливо важлива  у період початку функціонування банку, що надає можливість за рахунок власного капіталу профінансувати придбання основних засобів, оренду приміщення та початок фінансової діяльності;

3) регулююча - при встановленні  економічних нормативів регулювання  комерційних банків важливе місце відводиться нормативам капіталу банку.

Розмір власного капіталу є важливим фактором забезпечення надійності функціонування банку і повинен перебувати під  контролем органів, що регулюють  діяльність комерційних банків. Однією з вимог, яку висуває НБУ до комерційних банків, є підвищення рівня капіталізації, що сприяє збільшенню рівня фінансової стабільності і надійності банківської системи України в цілому. Власний капітал банку при обчисленні економічних нормативів поділяють на капітал першого та другого рівня (основний та додатковий):

До основного капіталу відносять:

• зареєстрований статутний капітал банку;
• емісійні різниці;
• результати минулих років (нерозподілений прибуток);
• результати минулого року, що очікують затвердження (розподілу).
• До додаткового капіталу належать:
• загальні резерви банку;
• резервний фонд;
• результати переоцінки основних засобів;
• результат поточного року (нерозподілений прибуток).

4.Ознайомилась з ресурсами ПАТ КБ “ПриватБанк”.Склала схему ресурсів комерційного банку.

Схема ресурсів комерційного банку.

Висновок

Отже, “ПриватБанк” є лідером серед українських комерційних банків за кількістю клієнтів: його послугами користується кожен третій українець – понад 32% населення України, а кожен четвертий (24,9%) вважає “ПриватБанк” основним банком. На сьогодні банк обслуговує 355 тисяч корпоративних клієнтів, 343 тисячi приватних підприємців і понад 8,9 млн рахунків фізичних осіб.

Операції банків із залучення  коштів

1. Ознайомитись з порядком відкриття депозитів, укладання договорів на різні види банківського обслуговування

2. Визначити склад вкладників, позичальників

3. Визначити пільги, фінансові санкції  при порушенні договірних зобов’язань.

Додатки: примірник статуту та установчого  договору, положення про розподілення прибутку (доходу) між засновниками.

4. Ознайомитись з порядком і  формування і отримання доходів  по установчим внескам.

5. Функціональна схема структурних  підрозділів банку.

Додаток: функціональна схема структурних  підрозділів банків.

1. Депозитні рахунки – рахунки, що відкриваються банком клієнту для зберігання грошей, які передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під певний відсоток (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України. Сьогодні я ознайомилась з порядком відкриття депозиту. Рахунок відкривається клієнту тільки після надання заяви та усіх необхідних документів, передбачених чинним законодавством. Особи, які мають право першого і другого підписів, особисто подають до банку документи, передбачені чинним законодавством для відкриття поточних і депозитних рахунків суб'єктам господарювання. Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або депозитний рахунок, і робить копії сторінок паспорта або документа, що його заміняє, які містять: прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта або документа, що його заміняє, дату видачі та найменування органа, який видав документ, інформацію про місце проживання або тимчасове перебування, про громадянство (якщо особа, яка відкриває рахунок, є нерезидентом), а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння фізичній особі-резиденту ідентифікаційного номера платника податків. Копії документів посвідчуються підписами уповноваженого працівника банку і фізичної особи, яка відкриває рахунок, як такі, що відповідають оригіналу, і зберігаються у справі з юридичного оформлення рахунку. Клієнти можуть відкривати лише один поточний рахунок для формування статутного фонду суб'єкта господарювання-юридичної особи та один поточний рахунок по кожній угоді спільної діяльності без створення юридичної особи. З документів, які надає клієнт під час відкриття рахунків, формується справа з юридичного оформлення рахунку.

2. Приват Банк веде свою діяльність по таких операційних сегментах:

1.Робота з приватними клієнтами.  Обслуговування приватних клієнтів  з моменту заснування Приватбанку  є одним з найпріоритетніших  напрямків діяльності. Приватбанк першим з вітчизняних банків надав серйозного значення роздрібним операціям, і сьогодні в цій сфері банк займає провідні позиції завдяки ефективному поєднанню якості розрахункових послуг з можливостями по управлінню накопиченнями. Широка мережа філій і відділень робить банк ближчим до фізичного клієнта, а його послуги - доступнішими.

2.Обслуговування корпоративних  клієнтів. Приватбанк пропонує своїм  корпоративним клієнтам повний  спектр якісних банківських послуг, присутніх на українському фінансовому  ринку. Концепція обслуговування корпоративних клієнтів у Приватбанку передбачає швидше всього представлення комплексу послуг, а не окремої послуги, що дозволяє клієнту повністю використати технологічні, комерційні й фінансові досягнення банку для ефективного розвитку свого бізнесу.

3.Інвестиційна діяльність. Приватбанк  є одним із лідерів на українському  ринку по наданню інвестиційних  послуг своїм клієнтам. Великий  досвід і висококваліфікований  персонал гарантують клієнтам  банку обслуговування найвищого  рівня. Основний напрямок інвестиційної діяльності Приватбанку - надання клієнтам-інвесторам і клієнтам-споживачам інвестицій комплексу послуг оператора фондового і фінансового ринків, включаючи послуги торговця, реєстратора і зберігача цінних паперів, керуючого корпоративними правами і фінансами.

4.Міжбанківський сегмент. Приватбанк  – один з найбільших операторів  міжбанківського ринку України,  який встановлює кореспондентські  відносини з відкриттям і без  відкриття кореспондентських рахунків.

3. Я ознайомилась з основними фінансовими санкціями, серед яких такі :

1. При порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. (В еквіваленті 500 грн. За кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій.

2. У разі порушення Клієнтом встановленого законом зобов'язання з повернення неналежним чином зарахованих коштів Клієнт платить Банку пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день, починаючи з дати завершення помилкового перерахування до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми перерахування.

3. За несвоєчасну оплату послуг, передбачених цих Договором, Умовами і Правилами Клієнт платить Банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не вище подвійної дисконтної ставки НБУ, що діяла у період, за який платиться пеня, за кожний день прострочення.

ПриватБанк надає багато пільг. Однією з них є пільга для пенсіонерів. Наприклад, оплата комунальних послуг та зарахування пенсії і допомоги з Пенсійного Фонду є без комісій, надання виписки у відділенні ПриватБанку, зняття готівк в банкоматах та у відділеннях, випуск та обслуговування картки є безкоштовним. За допомогою програми “Бонус +” розраховуючись в магазинах і аптеках пенсіонерам повертається 20% від вартості покупки.

4. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу Приватбанку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. Збільшення статутного капіталу здійснюється в порядку, встановленому діючим законодавством шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості, підвищення номінальної вартості акцій. Зменшення статутного капіталу здійснюється зменшенням кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.

Зменшення статутного капіталу при наявності заперечень кредиторів не допускається. Статутний капітал Приватбанку становить станом на 1 січня 2010 року становить 7 810 млн. грн.. Головною структурною ланкою є Головний офіс, який знаходиться у місті Дніпропетровськ і якому підлеглі та підзвітні усі інші ланки Приватбанку. Усі найважливіші операції здійснюються тут, він представляє Приватбанк на міжнародному рівні, обробляє інформацію, яка надійшла з нижчих ланок та приймає важливі рішення).

5. Ознайомилась з структурою підрозділів ПриватБанку. Склав функціональну схему структурних підрозділів ПриватБанку.

Висновок

За словами  керівника моєї навчальної практики. поки що банки зосередили  увагу  на власній  емісії,  тоді як із цінними паперами інших  емітентів  не  працюють. Комерційні банки сьогодні й далі випускають цінні папери власного  боргу. Станом на 01.07.1999 року загальна  сума  їх  становила  258,6 млн. грн., що на 36,3 млн. грн. більше, ніж було  на початок  звітного  року.  Найактивніше  використовує  цей   спосіб залучення коштів ПриватБанк. На нього припадає 25,3 % (65,4  млн.грн.) від  загальної суми цінних паперів власного боргу  по  всій системі комерційних банків України.

Також за словами Юрія Вадимовича, залучення фінансових коштів у ПриватБанку здійснюється за допомогою: залучення фінансового інвестора,залучення стратегічного інвестора, випуску облігаційної позики, реалізації АДР - програм, випуску єврооблігацій,  залучення синдикованого кредиту, публічного розміщення акцій.

Управління корпоративних фінансів здійснює послуги фінансового консультанта по залученню інвестицій на вигідних для компанії умовах; поглибленому аналізу підприємства, оцінці його ринкової вартості, вибору оптимального способу залучення капіталу; підготовці інвестиційного меморандуму.

Операції з обслуговування платіжного обороту

1.Визначити форми розрахунків  та платіжні інструменти банківської  установи( прикласти оформлені безготівкові  розрахункові документи ).

2.Охарактеризуйте діючі системи  грошових переказів

3.Скласти схеми документообігу  платіжних інструментів банківської  установи.

1. Безготівкові розрахунки – розрахунки, які проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу.

 Платіжні інструменти класифікуються за:

• за формою – паперові і електронні;
• за напрямом руху платіжних інструментів – дебетовий характер та кредитовий характер.

За видом документу вони класифікуються:

• спеціальний платіжний засіб – платіжний інструмент, що виконує функцію засобу ідентифікації за допомогою якого держатель може ініціювати переказ коштів або зняття готівки. В Україні– це платіжна карта.
• документ на переказ коштів – це електронний або паперовий документ, що використовується банками, їх клієнтами, кліринговими установами та іншими членами платіжної системи для передачі доручень на переказ грошей (платіжні вимоги, доручення, вимоги-доручення; чеки документи на переказ готівки, на міжбанківський переказ; клірингові вимоги).

Платіжне доручення являє собою  доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства.

Платіжна вимога-доручення являє  собою вимогу постачальника до покупця оплатити на підставі направлених йому поза банком розрахункових і відвантажувальних документів вартість поставленої за договором продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Розрахунковий чек - це письмове доручення  банку провести перерахування коштів з рахунку чекодателя (платника) на рахунок чекодержателя (отримувача коштів).

Акредитиви використовуються тільки в іногородніх розрахунках за матеріальні цінності і послуги. Особливість цієї форми розрахунків  полягає в тому, що рух грошових коштів випереджає рух матеріальних цінностей. Акредитивна форма розрахунків застосовується тоді, коли ця форма розрахунків передбачена договором. Відкриття (виставлення) акредитива проводиться за рахунок власних коштів покупця або кредиту банку. Дозволяється також виставлення акредитива частково за рахунок власних коштів і кредиту банку.

2. Елементарні діючі системи,  про які мені розповідав керівник  моєї практики:

Western Union – найпотужніша система грошових переказів світу. Всього декілька хвилин необхідно для того, щоб Ваші гроші опинились в одному з понад 225 000 пунктів Western Union, які працюють у 200 країнах і територіях світу, і були виплачені адресату. Western Union є світовим лідером в області грошових переказів за дорученням фізичних осіб. Перекази здійснюються в національній валюті в межах України і в доларах США – в країни ближнього і далекого зарубіжжя.  
  Отримання грошових переказів по системі Western Union здійснюється безкоштовно.

АНЕЛІК (Аnelik ®) – це Російська система грошових переказів фізичних осіб без відкриття банківського рахунку, і заснована ще у 1996 році. Система «Анелік» успішно функціонує і продовжує розвиватися. На сьогодні вона охоплює вже всі країни близького зарубіжжя, а також низку країн далекого зарубіжжя. Система Аnelik ® об`єднує 63 000 пунктів у більш ніж 93 країнах світу .Система "Anelik" є зручним і вигідним способом переказу, але має декілька принципових відмінностей від аналогічних міжнародних систем переказів: вартість послуги становить при переказі доларів США – 3% (країни СНД і Балтії) 4% (країни далекого зарубіжжя) незалежно від суми переказу. Банк-партнер отримує 1% від суми переказу. Переказ може отримати тільки та особа, на чиє ім`я він був відправлений, по документу, що посвідчує його особу, і за названим нею унікальним номером переказу. Плата за здійснення грошового переказу стягується тільки з клієнта-відправника.

Система переказу грошей РrivatMoney Відправникові не потрібно знати конкретну адресу Одержувача або номер його рахунку. Простота оформлення - паспорт та заповнення бланка. Відправити або одержати переказ можна у будь-якому пункті обслуговування PrivatMoney. Для відправлення переказу достатньо заповнити бланк, пред'явити документ, який посвідчує особу відправника, внести до каси суму переказу, після чого операціоніст повідомить Вам контрольний номер переказу, який Ви передаєте одержувачеві. Для одержання переказу клієнт-одержувач повинен знати прізвище та ім'я відправника, суму, країну відправлення та контрольний номер переказу. При одержанні переказу клієнту необхідно заповнити бланк, пред'явити документ, який посвідчує особу одержувача - тільки для міжнародних переказів.

Переказ доступний до виплати з  моменту присвоєння переказу контрольного номера. 
  До 10 хвилин - це час на повідомлення відправником контрольного номера одержувачеві.Валюти переказу:

• міжнародні перекази: у доларах США, євро, російські рублі
• перекази по Росії: у російських рублях
• перекази по Україні: у гривні, доларах США, Євро.

"MoneyGram" – одна з найпопулярніших  та найбільших за обсягами  операцій система грошових переказів тепер доступна у відділеннях ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень»! Компанія "MoneyGram" є одним із лідерів на світовому ринку міжнародних грошових переказів. Система міжнародних грошових переказів "MoneyGram" являє собою глобальну мережу, що об`єднує більше 100 000 пунктів обслуговування в 170 країнах світу. Мережа пунктів "MoneyGram" в усьому світі включає основні банки країн, поштові відділення, пункти обміну валюти, турагенції, супермаркети тощо.

4.Ознайомилась та склала схему документообігу платіжних інструментів банківської установи.

Рис.1 Схема документообігу за допомогою платіжних доручень.

Розрахунки платіжними дорученнями  здійснюються за такою схемою:

1. постачальник відвантажує продукцію;
2. постачальник виставляє рахунок-фактуру зо продукцію, роботи, послуги;
3. пппокупець подає до банку,що його обслуговує, платіжне доручення;
4. банк покупця списує з його рахунка кошти і повідомляє покупця – власника рахунка про списання коштів;
5. банк покупця передає електронним зв‘язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;
6. банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника і повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка.

Я ознайомилась із формами платіжного обороту, з безперечним стягненням коштів з рахунків клієнтів, з заходами економічного впливу за несвоєчасність оплати платником платіжних доручень за одержані ним товари, а також засвоїла роль банків в організації платіжного обороту. В Україні системи міжбанківських розрахунків, що призначені для переказу коштів у межах України між банками для виконання зобов‘язань їх клієнтів, а також власних зобов‘язань цих банків,можуть створюватися відповідно до Закону України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні.

Операції банку з  готівкою

1.Організація касової роботи в установах банку.

2.Ознайомитись та оформити  документи по касовим операціям.

3.Ознайомитись з опрацюванням, формуванням і пакуванням готівки.

1. Порядок і вимоги щодо здійснення  банками, їх філіями та відділеннями  касових операцій у національній  та іноземній валютах, правові  засади взаємовідносин банків  з територіальними управліннями  Національного банку, іншими банками  та клієнтами з цих питань визначені в Інструкції “Про касові операції в банках України”, затвердженій Постановою Правління Національного банку України № 337 від 14.08.2003 р. (далі Інструкція). Згідно з Інструкцією касове обслуговування — це надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки. Касові операції проводяться банками лише після одержання ліцензії Національного банку. До касових операцій, які регламентуються Інструкцією, належать:

• приймання готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб .
• видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків за видатковими касовими документами через касу банку або із застосуванням платіжних карток з їх рахунків чи відповідного рахунку банку через його касу або банкомат;
• приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі;
• вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) .
• обмін клієнтам непридатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні. 
    Під час здійснення касових операцій банки мають забезпечувати:
• визначення справжності та платіжності банкнот (монет);
• обов'язкове приймання готівки на вимогу клієнта;
• своєчасне повне оприбуткування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до кас банку, та зарахування її на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;
• своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти;
• обмін клієнтам не придатних до обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні до обігу банкноти (монети)
• документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в операційній касі;
• своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;
• належний внутрішній контроль за касовими операціями;
• здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь згідно із встановленими відповідним договором умовами;
• створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;
• задоволення потреб клієнтів у готівці;
• систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній валюті;
• ідентифікацію клієнтів.

2. Я ознайомилась з обов’язковими реквізитами касових документів. До них належать: номер рахунку отримувача та назва банку отримувача. Усі реквізити в касових документах мають бути заповнені згідно з правилами, зазначеними в додатку до Інструкції. Крім обов'язкових, касові документи можуть містити й інші реквізити, потрібні для здійснення окремих операцій з готівкою. Додаткові реквізити можуть бути дописані в касовому документі від руки ручкою.

Про заповнення касових документів мені розповів керівник моєї навчальної практики – Соболевський Юрій Вадимович. Заповнює касові документи  клієнт від руки ручкою чи за допомогою технічних засобів або працівник банку за згодою клієнта із застосуванням технічних засобів або системи автоматизації банку (далі — САБ).

Прибуткові, видаткові та прибутково-видаткові  касові ордери, заяви на видачу готівки  оформляються банком за допомогою технічних  засобів із зазначенням номера примірника в правому верхньому ріжку  або виписуються з використанням  копіювального чи самокопіювального паперу.

  У разі використання САБ  для оформлення касових документів  та відповідно до порядку внутрішнього  контролю банк визначає кількість  підписів працівників банку, які  оформляють, контролюють та виконують касову операцію. Банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи за касовими операціями, та визначає систему контролю за їх здійсненням. Виписується така кількість примірників касових документів, крім грошового чека, яка потрібна для учасників розрахунків. У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких видається клієнтам готівка незалежно від суми, за винятком реалізації ювілейних, пам'ятних та інвестиційних монет, мають зазначатися дані паспорта особи-отримувача або документа, що його замінює, найменування документа, серія, номер і дата його видачі, найменування установи. Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів з дня їх виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек має містити відбиток печатки та підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта згідно з карткою зразків підписів. Використання факсиміле не допускається. Прибутково-видаткові касові ордери застосовуються для оформлення касових операцій з приймання та видачі готівки територіальним управлінням, банкам, їх філіям (відділенням) за описом цінностей у національній валюті, що перевозяться, завантаження і розвантаження банкоматів, видачі та приймання готівки під звіт касовим працівникам під час ведення аналітичного обліку, переміщення готівки з рахунку “Банкноти та монети, інкасовані до перерахування” на рахунок “Банкноти та монети в касі банку”, а також для оформлення загальної суми проведених операцій (приймання платежів за рахунками, операції, виконані із застосуванням платіжних карток через касу банку та банкомат, тощо).

2. Прийнята готівка перераховується і формується в установі банку за встановленим єдиним порядком. Банкноти сортуються за номіналами. Розсортовані банкноти формуються лицьовим боком доверху в одному напрямі. Кожні 100 аркушів банкнот одного номіналу формуються в корінці і обандеролюються хрестоподібно або поперечно стандартною бандероллю. 
     Сформована пачка банкнот пакується одним із таких способів:  обв'язується шпагатом без вузлів і надривів хрестоподібно подвійною в'язкою на чотири глухі вузли, на кінці шпагату накладається пломба; пакується в поліетиленові пакети з вакуумуванням та зварю 
   ванням країв, проставляється особистий код касира; При обробці готівки мають вилучатись банкноти по основним зовнішнім ознакам зношеності - це порвані, надірвані та склеєні банкноти, забруднені, зім'яті, потерті. Такі банкноти відносяться до розряду зношених. Вилучення монет повинно проводитись з урахуванням таких ознак - деформовані, такі, що були під дією різних реагентів, вогню тощо.

У всіх установах банків застосовується єдиний порядок  
формування готівки з метою використання її касами банків для здійснення банківських операцій і зберігання у сховищах. Касири зобов'язані сортувати прийняті ними в касу банкноти і монети за номіналами, а банкноти також за їх розмірами та на придатні до обігу і зношені, монети - на придатні до обігу і дефектні. Розсортовані за номіналом і розмірами, придатні і зношені банкноти касир формує лицьовим боком догори в одному напрямі і  пакує окремо. Кожні 100 аркушів банкнотів одного номіналу формуються в корінці і обандеролюються хрестоподібно або поперечно стандартною бандероллю з відповідними кольоровими смугами. На бандеролі мають бути проставлені сума, дата, підпис та  іменний штамп (код) кассира.

При переміщенні запасів готівки  між грошовими сховищами, що територіально віддалені, залучається служба інкасації. Для перевезення готівки операційним відділом подається відділу інкасації відповідна заявка. Сума готівки, що перевозиться інкасаторами з одного сховища в інше, зараховується на балансовий рахунок "Банкноти та монети у дорозі". Підставою для списання суми перевезеної готівки з цього рахунку є ордер на зарахування готівки  до іншого сховища. Перевезення готівки між сховищами організовується так, щоб на кінець дня на рахунку з обліку готівки в дорозі не було залишку".

Висновок

Отже, готівкові грошові розрахунки полягають в тому, що вони здійснюють прийом від клієнтів готівки, її видачу з кас банків, а також організацію  обігу готівки між клієнтом і банком. Я зрозумів у чому полягає суть операцій з емісійно - касового обслуговування інших банків установами НБУ, а також суть нормативної бази щодо проведення банками операцій готівкою.

Операції банків з  пластиковими картками

1.Ознайомитися з організацією роботи банків з пластиковими картками.

2.Ознайомитися та оформити документи  операції із пластиковими картками.

3. Ознайомитись з новітніми технологіями  банку.

1. Я ознайомилась з організацією роботи ПриватБанку з пластиковими картками. Картковий рахунок може бути відкритий без наявності поточного рахунка в ПриватБанку. Бухгалтерський і податковий облік здійснюється у відповідності з чинним законодавством України. Компетентні співробітники ПриватБанку завжди із задоволенням можуть проконсультувати Вас із усіх питань. Корпоративні пластикові картки можна використовувати: для зняття готівки у будь-якому банку світу або через широку мережу банкоматів ,при оплаті за товари та послуги в 30 тис. торгово-сервісних точок по Україні і більше ніж у 33 млн. підприємствах за кордоном. Корпоративні картки оформляються як у національній валюті України, так і в доларах США і Євро. Використання корпоративних карток , оформлених у валюті євро, особливо привабливо для підприємств, що співробітничають з контрагентами в країнах Євросоюзу. Власникам пластикових карток ПриватБанк пропонує найширший спектр додаткових послуг. Ви зможете оформити страховку, замовити готель і авіаквитки, а також поповнити рахунки мобільних телефонів співробітників свого підприємства. Миттєва зарплатна картка призначена для сезонних і тимчасових робітників сільськогосподарських підприємств, підприємств переробної промисловості та будівництва, сфери рекреації і туризму, стажистів на іспитовому терміні. Ці підприємства, в основному, отримують заробітну плату через чекову книжку, оскільки емісія звичайних карток в рамках реалізації зарплатних проектів з ними найчастіше недоцільна і малоефективна.

  Основні особливості картки:

• передвипущена неперсоніфікована картка, видається Клієнту при першому зверненні;
• після витікання періоду роботи або стажування може бути перевипущена з нанесенням на картку прізвища та імені власника і залишена користувачем в якості особистої за відповідними тарифами;
• може використовуватися як у банкоматах, так і в торгово-сервісних підприємствах для оплати товарів і послуг. Зарплатна картка ПриватБанку дуже проста в користуванні. Завдяки найбільш широкій мережі обслуговування пластикових карток у Вас не виникне проблем при знятті готівки і оплаті товарів та послуг у торгово-сервісній мережі, тому що на сьогоднішній день ПриватБанк нараховує 3 170 банкоматів, 18 710 POS-терміналів, 1 979 філій та відділень. Зарплатні картки ПриватБанку приймаються до оплати в 26 тис. магазинів, ресторанів, барів, кафе, готелів, турбюро, авіакомпаній в Україні, а також 23 млн. точок у всьому світі. Власникам зарплатних карток Приватбанк пропонує широкий спектр додаткових послуг - кредитні ліміти; регулярні платежі; депозитний вклад «Копилка»; кредитні картки «ПриватАванс», «Універсальна» і «Товари в розстрочку»; підключення через банкомат до системи Приват 24 і послуги MobileBanking, тощо.

2. Банківська пластикова картка — це інструмент безготівкових розрахунків, а також засіб отримання кредиту (кредитна картка). При дебетовому трансферті отримувач грошей дає наказ дебетувати рахунок платника на відповідну суму і зарахувати її на свій рахунок. У системі дебетових трансфертів переказ коштів ініціюється їх отримувачем. Отримавши наказ від отримувача коштів, банк платника дебетує його рахунок і кредитує кореспондентський рахунок банку-отримувача, якому відсилається кредит-авізо. Платникові відсилається виписка з рахунку, а бенефіціару — повідомлення про зарахування коштів. При кредитовому трансферті ініціатива належить платникові. За наказом платника  його банк відсилає банку отримувача наказ кредитувати рахунок бенефіціара і дебетувати власний кореспондентський рахунок. Повідомлення про проведення операції надсилається учасникам розрахунків.За допомогою пластикових карток можна проводити обидві форми розрахунків, залежно від того, кредитні чи дебетові картки застосовуються. Система карткових розрахунків має в своїй основі три окремі види угод: між торговцем і власником картки — про продаж товарів або послуг;між банком і торговцем — про прийняття карток у сплату за товари та послуги;між банком і власником картки — про відшкодування банку суми, сплаченої торговцю за операціями з карткою. Банківська кредитна картка призначена для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів у готівковій формі.

3. У новому Головному офісі «Дельта» ПриватБанку в Дніпропетровську немає звичних проводів для комп’ютерної мережі й навіть звичайних телефонів.

Доступ до Інтернету працівники банку отримують через WiFi, а між собою спілкуються у Skype та корпоративному чаті. На робочому столі будь-якого працівника банку ви не помітите звичних куп паперу – вже понад п’ять років у банку працює електронна система документообороту.

А пересічному клієнтові ПриватБанку  зовсім не потрібно знати, де знаходиться банківський офіс: зайти до банку достатньо лише один раз – щоб підписати договір. Усе інше – це справа технологій.

У ПриватБанку впевнені, що майбутнє ринку – за API та можливостями клієнта самому будувати під себе банківський сервіс і брати від банку саме те, що йому потрібно. З початку 2010 року ПриватБанк відкрив своїм клієнтам, партнерам і навіть конкурентам API банку та його провідні сервіси «Приват24» і LiqPay. Один із прикладів такого сервісу – послуга «Електронний нотаріус ПриватБанку», тобто система верифікації особи клієнта. Це API, що дозволяє з відома клієнта надавати його верифіковані ПриватБанком персональні дані (паспортні дані, скани документів тощо) стороннім сервісам на їхній запит. Платіжні сервіси для мерчантів і соціальних мереж, віджети і «платіжні» кнопки на блогах – цим уже користуються тисячі клієнтів ПриватБанку.

У 2009 році банк впровадив інтерактивну SMS-систему контролю якості обслуговування. Кожному відділенню, касі, банкомату банку були присвоєні свої унікальні номери. Цей номер бачить кожен клієнт в офісі банку, і якщо йому доводиться чекати надання послуги або його не влаштовує якість обслуговування, клієнтові достатньо надіслати SMS із кодом відділення на спеціальний номер. Через кілька секунд це SMS-повідомлення читає керівник банківського відділення і може вжити заходів для вирішення проблем клієнта.

Усього за рік роботи такої системи  банк отримав понад 500 000 повідомлень клієнтів, миттєво реагуючи на кожне повідомлення. Тепер клієнти можуть повідомляти не лише про черги або оцінювати послугу, але й давати оцінку чистоті, дизайну банківського відділення.

Одна з розробок ПриватБанку  – система миттєвих платежів LiqPay, яка сьогодні впроваджується в партнерстві з Visa і дозволяє держателям банківських карток здійснювати платежі та грошові перекази за допомогою мобільного телефону. Унікальний платіжний online-сервіс LiqPay – це інновація ПриватБанку, яка об’єднала в собі технологію Visa Money Transfer та переваги Інтернету й мобільних каналів.

Сервіс доступний для абонентів будь-якого оператора мобільного зв’язку і власників будь-яких банківських карток. За допомогою сервісу LiqPay можна здійснювати платежі та грошові перекази як у межах країни, так і за її кордони: з одного рахунку на інший та від клієнта до клієнта. На його базі банк може створювати необмежену кількість нових сервісів – як, наприклад, «віртуальний» POS-термінал, коли продавець виставляє SMS-рахунок на телефон покупця, покупець у відповідь пише № своєї картки, банк авторизує платіж і зараховує продавцеві гроші. LiqPay досить простий у використанні, що забезпечило йому всього за рік приріст понад 900 тисяч користувачів.

Карта-стікер PayPass – це інноваційний продукт ПриватБанку, який використовує технологію MasterCard. PayPass – безконтактна технологія, за допомогою якої можна здійснювати покупки в оде доторкання. Досить піднести карту-стікер до зчитувального пристрою на касі або терміналі і покупка буде вже оплачена. Карта-стікер є додатковою до кредитки ПриватБанку, вона немає свого рахунку або окремих умов обслуговування і є зручним способо до рахунку основної картки.

Висновок

Отже, операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямком  банківського бізнесу, який з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи  тим самим зростаючі потреби клієнтів, з іншого боку – є потужним джерелом ресурсів як в іноземній,так і в національній валютах. Швидке поширення банківських карток є свідченням того, що ця форма розрахунків вигідна основним учасникам системи.

Я ознайомилась з організацією роботи ПриватБанку із пластиковими картками. Управління своїм картковим рахунком Ви можете здійснювати за допомогою пакета послуг дистанційного банківського обслуговування «Точка доступу» , що складається з послуг Клієнт-банк, Інтернет – Клієнт-банк,GSM -банкінг і Інтернет- банкінг. Корпоративні пластикові картки ПриватБанку можна використовувати: для зняття готівки у будь-якому банку світу або через широку мережу банкоматів;при оплаті за товари та послуги в 30 тис. торгово-сервісних точок по Україні і більше ніж у 33 млн. підприємствах за кордоном.

Кредитні операції банків

1.Ознайомитись з кредитними  операціями банківської утанови.  Об‘єкти кредитуваня,види кредитів.

2. Визначити порядок укладання  кредитних договорів. Форми кредитних  договорів.

3.Ознайомитись із страхуванням як засобом забезпечення повернення банківського кредиту. Додатки: договори страхування

1. Я ознайомилась з кредитними операціями банку, об’єктами кредитування та з видами кредитів. Існують банківські послуги кредитного характеру. За терміном використання розрізняють кредити: короткострокові; середньострокові; довгострокові. Згідно з критерієм забезпечення розрізняють кредити забезпечені, або ломбардні, і незабезпечені, або бланкові. За ступенем ризику розрізняють дві групи банківських кредитів — стандартні і з підвищеним ризиком. 
  За методом надання розрізняють банківські позички, які клієнти одержують: одноразово; перманентно; гарантовано. Гарантовані позички бувають двох видів:

• з попередньо обумовленою датою видачі;
• з видачею у міру виникнення в ній потреби.

 Щодо способу повернення розрізняють позички, що повертаються:

• поступово (в розстрочку);
• водночас, тобто одноразовим платежем після закінчення строку;
• відповідно до особливих умов, передбачених у кредитних угодах;
• на вимогу кредитора;
• з регресією платежів.

За строком повернення банківські позички поділяються на: строкові; до запитання; прострочені; відстрочені.

За характером визначення процента банківські позички бувають:

• з фіксованою процентною ставкою;
• з плаваючою процентною ставкою.

За способом сплати процента розрізняються банківські позички:

• з виплатою процентів у міру використання позичкових коштів (звичайний кредит);
• з виплатою процента одночасно з одержанням позичкових коштів (дисконтний кредит).

За кількістю кредиторів позички поділяються на такі, які: 
надаються одним банком; є синдикованими ; є паралельними. Розрізняють також кредити за критеріями суб’єктного й об’єктного призначення. До кредитів суб’єктного призначення належать позички: торговельно-промисловим підприємцям; сільськогосподарським підприємцям; міжбанківські; небанківським фінансово-кредитним установам; органам влади. Серед позичок об’єктного призначення розрізняють кредити: іпотечний; споживчий; контокорентний; під цінні папери; пов’язані з вексельним обігом. До банківських послуг, що мають кредитний характер, належать: акцептний кредит; авальний кредит; обліковий кредит; факторинг; форфейтинг.

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які юридичні і фізичні  особи (якщо їхні права не обмежені законодавством).

Об'єкти короткострокового кредитування:

1) Виробничі запаси.2) Незавершене  виробництво і власні напівфабрикати.

3) Витрати майбутніх періодів.

4) Готова продукція або товарні  запаси.

5) Погашення кредиторської і  пролонгація дебіторської заборгованості. 
  Об'єкти довгострокового кредитування:

1) Придбання ОЗ .

2) Будівництво. 

3) Придбання або викуп цілісних майнових комплексів суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати такі форми кредиту: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний. Фізичні особи - споживчий кредит .

Види банківського кредиту. банками, поділяються:

• за строками користування

а) короткострокові,

б) середньострокові,

в) довгострокові .

Строк кредиту, а також відсотки за його користування   розраховуються з моменту отримання до повного погашення кредиту та відсотків за його користування. 
Короткострокові кредити можуть надаватись банками у разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв'язку із витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити можуть надаватись для формування основних фондів. Об'єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше;

- за забезпеченням:

а) забезпечені заставою;

б) гарантовані;

в) з іншим забезпеченням;

г) незабезпечені (бланкові).

- за ступенем ризику поділяються на такі:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком;

- за методами надання поділяються:

а) у разовому порядку;

б) відповідно до відкритої кредитної лінії;

в) гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання).

- за строками погашення поділяються:

а) водночас;

б) у розстрочку.

2. Кредитний договір - це юридичний  документ, що визначає взаємні  обов'язки і відповідальність  між банком і клієнтом з  нагоди одержання останнім кредиту.  Кредитний договір укладається тільки в письмовому вигляді і не може змінюватися в односторонньому порядку. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально. Зміст і перелік умов кредитного договору визначаються за згодою сторін. На практиці комерційні банки розробляють типові форми кредитних угод, основними положеннями яких є:

1. Опис суб'єктів угоди - визначається, хто позичальник, хто кредитор, юридичні права.

2. Опис умов кредитування - вказуються  сума і строк кредиту, порядок його видачі та погашення.

3. Зобов'язання позичальника повернути  суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом.

4. Опис забезпечення кредиту  з посиланням на угоди, що  є частинами кредитного договору (договір застави, гарантії, поручительства, страхова угода).

5. Обмежувальні умови, до яких  відносяться: захисні та негативні.

Захисні статті - це перелік дій  чи умов, яких повинен дотримуватись  позичальник протягом дії кредитного договору. Негативні статті - це список умов, які не повинен допустити позичальник.

6. Права суб'єктів угоди. Банк  залишає за собою право вимагати  дострокового погашення кредиту  у випадку порушень умов кредитної угоди.

7.Санкції за порушення умов угоди.

8.Можливості зміни умов угоди.

9.Юридичні адреси суб'єктів угоди, підписи уповноважених осіб, скріплені печатками. Договір укладається на один рік і більш тривалий термін, якщо клієнт користується кредитами постійно або об'єктом кредитування є основні засоби, або на більш короткий термін при тимчасовій потребі в коштах або наданні окремого кредиту. Кредитний договір вступає в силу з дати надання кредиту позичальнику (дата надходження коштів на рахунок позичальника або дата сплати платіжних документів з позичкового рахунку позичальника) і діє до повного погашення кредиту та сплати відсотків за його користування.

3. Зменшення або усунення кредитного ризику досягається за допомогою страхування. Страхування як спосіб забезпечення повернення кредиту припускає повну передачу ризику неповернення кредиту спеціалізованій страховій організації. Існує багато різних варіантів страхування відповідальності позичальника, але всі витрати, пов’язані з їх здійсненням, як правило, покладаються саме на позичальника. При страхуванні захист інтересів банку-кредитора полягає в тому, що у випадку неплатоспроможності боржника або несплати боргу з інших причин, погашення заборгованості за наданим кредитом бере на себе страхова організація.

Страхування здійснюється на добровільній основі у двох формах:

1. добровільне страхування відповідальності  позичальників за непогашення кредитів;

2. добровільне страхування ризику  непогашення кредиту.

Страхування від нещасних випадків включає: страхування загальної  громадянської відповідальності; страхування професійної відповідальності.

Страхування охоплює всі ризики, включаючи війну, страйки, пожежу, протиправні дії третіх осіб, тощо. Вибір того чи іншого виду страхування, що може знизити рівень кредитного ризику, визначається залежно від специфіки діяльності позичальника й запропонованого до кредитування проекту.

4. Визначити та охарактеризувати етапи процесу банківського кредитування.

У банківській практиці виділяються такі етапи кредитування:

Перший етап. До банку подається  заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком. На цьому етапі  оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, клієнт має подати такі документи:

1. Анкету позичальника за формою, визначеною банком.

2. Копії установчих документів, а також інші документи, що  підтверджують правоздатність і дієздатність  клієнта.

3. Копію статуту, копію свідоцтва про реєстрацію.

4. Копії ліцензій, передбачених законодавством.

5. Техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту .

6. Копії контрактів, угод та інших документів, що стосуються кредиту.

7. Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) на останню звітну дату.

8. Документи, що стосуються забезпечення кредиту:

• застава майна

• застава нерухомості.

• гарантія .

• страхування.

9. Довідку з обслуговуючого банку про наявність рахунків позичальника, наявність (відсутність) заборгованості за кредитами та картотекою № 2.

10. Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.

На цьому етапі банк приділяє увагу достовірності документів та інформації, на основі яких вирішується питання про надання кредиту.

Другий етап. Передбачає вивчення кредитоспроможності клієнта. При  цьому аналіз кредитної заявки клієнта  та його кредитоспроможності базується на використанні різних джерел інформації, серед яких:

• матеріали, отримані безпосередньо від позичальника;
• матеріали, що знаходяться в архіві і базі даних самого банку;

Третій етап. Полягає в розробці умов процесу кредитування, підготовці й укладанні кредитного договору. Цей етап називають ще структуруванням кредиту, в ході якого визначають основні умови кредитного договору. Банк визначає параметри позички: вид кредиту, суму, строк, спосіб видачі і погашення кредиту, забезпечення, рівень процента, інші моменти. Банк повинен запропонувати клієнту той вид кредиту, який найбільшою мірою відповідає характеру кредитованого заходу. Розробляється також графік погашення кредиту у відповідності зі строками оборотності того виду капіталу, на формування якого видається позичка. Після досягнення згоди по всіх питаннях підписується кредитний договір.

Четвертий етап. Характеризується тим, що відбувається надання кредиту, а  також здійснюється контроль за виконанням умов кредитного договору. 
  Після підписання кредитної угоди працівник кредитного відділу оформляє бухгалтерські документи, які містять вказівки щодо відкриття позичкового рахунку та видачі кредиту. Ці документи повинні містити дозвільні підписи керівника банку або уповноважених ним для виконання зазначених операцій посадових осіб. Оформлені згідно банківських вимог документи передаються в обліково-операційний відділ для виконання. Перелік цих документів такий:

• розпорядження кредитного відділу;
• примірник кредитної угоди;
• договір застави (або інша форма забезпечення);
• строкове зобов'язання;
• картка із взірцями підписів керівника і головного бухгалтера та відбитком печатки підприємства, посвідчена в установленому порядку.

Висновок

Надання банком грошових коштів на строк  під письмове зобов‘язання є краєкутним каменем банківського бізнесу. Надання кредитів є основою економічною функцією банку, яка існує для фінансування споживчих та інвестиційних цілей підприємницьких фірм, фізичних осіб та державних організацій. Від того,наскільки добре банк реалізує власні кредитні функції, залежить економічне становище регіонів, оскільки банківські кредити сприяють виникненню нових підприємств та збільшення кількості робочих місць у цих регіонах і забезпечують їх еономічну життєдіяльність.

Я ознайомилась із класифікацією кредитів, які надаються комерційним банком, з етапами процесу банківського кредитування з їх принципами. Також мені розповідали про об‘єкти  та механізм банківського кредитування.

Операції банків у  іноземній валюті

1. Ознайомитись з видами валютних  операцій банків.

2. Визначити порядок відкриття  та ведення валютних рахунків

3.Ознайомитися з порядком купівлі та продажу банками валюти.

1. Валютні угоди - це операції з обміну цінних паперів в одній валюті на цінні папери в іншій валюті за договірним курсом на певну дату. Операції здійснюються з метою обслуговування експорту й імпорту товарів і послуг. Часто до таких операцій вдаються для отримання прибутків від розміщення коштів за кордоном на короткий час під вищий, ніж на місцевому ринку, процент, а також для вилучення прибутку з різниці курсів валют на різних ринках, тобто із спекулятивною метою. Використовуються вони і при купівлі-продажу іноземних та міжнародних цінних паперів. Однак умовою цього є оборотність валют не тільки по поточних, а й фінансових операціях.

Валютні операції поділяються на такі види:

• касові або готівкові (операції "спот"), при яких покупець отримує від продавця іноземну валюту (платіжні документи в іноземній валюті) одразу ж після платежу у національній валюті;
• строкові (форвардні операції), при яких відбувається купівля - продаж іноземної валюти на заздалегідь узгоджений термін з передачею її до закінчення цього терміну за курсом, що зафіксований у момент укладання угоди;
• операції "своп", які об'єднують дві операції - готівкову і строкову,
• арбітражні, при яких учасники операції використовують відмінності у валютних курсах на різних валютних ринках з метою отримання прибутку. Найбільш поширеною формою валютних операцій є операції з негайною поставкою валюти (реальні, касові, "спот"). Це приблизно 60% усіх операцій з іноземною валютою.

3. Банки можуть відкривати рахунки зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку:

• юридичним особам; фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності;

• філіям; представництвам;відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств;
• представництвам юридичних осіб — нерезидентів; іноземним інвесторам; фізичним особам на умовах, викладених у договорі між установою банку та власником рахунку. 
    Порядок проведення операцій на рахунках в іноземній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними актами НБУ та Інструкцією № 3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 04.02.98 № 36. Кожне підприємство-резидент, його відокремлений підрозділ, іноземний інвестор можуть відкривати по одному поточному рахунку в іноземній валюті не більше ніж у двох установах банків. Представництва юридичних осіб-нерезидентів можуть відкривати відповідно до ліцензії НБУ в іноземній валюті по одному поточному рахунку не більше ніж у двох уповноважених банках.

У разі відкриття (закриття) підприємству-резиденту  або його відокремленому підрозділу та фізичній особі — суб’єкту підприємницької  діяльності, а також представництвам  юридичних осіб-нерезидентів та іноземним  інвесторам усіх видів рахунків та у разі зміни номерів відкритих рахунків установа банку зобов’язана повідомити про це податкові органи за місцем реєстрації власника рахунку та НБУ протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку. Копії повідомлень з документальним під твердженням про його відправлення залишаються у справі про відкриття рахунку. Операції за рахунками здійснюються після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік. Місцезнаходженням власника рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті. Поняття поточної торговельної операції.

Поточними торговельними операціями в іноземній валюті є розрахунки:

• між юридичними особами-резидентами та юридичними особами-нерезидентами при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за торговельними операціями;
• між юридичними особами-резидентами на території України, за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України;
• між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через юридичних осіб-резидентів-посередників відповідно до договорів (контрактів, угод), що укладені відповідно до чинного законодавства України;
• інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України;
• операції на міжбанківському валютному ринку України;  
  Класифікація банківських рахунків є такою :
• поточні;
• розподільчі;
• кредитні;
• депозитні (вкладні).

Торгівлю іноземною валютою  на території України юридичні особи-резиденти і нерезиденти здійснюють через уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, які одержали ліцензію НБУ на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку.

  Уповноважені банки мають  право купувати або продавати  іноземну валюту від свого імені, і за дорученням і за рахунок своїх клієнтів. Для цього необхідно подати заявки, до яких прикріплюються копії документів про статус юридичної особи та обов'язкові копії контрактів, що підтверджують суму й строки платежів. Після завершення біржових торгів укладені на них угоди оформляються біржовими свідоцтвами та офіційними листами, при цьому розрахунки здійснюються через кореспондентські рахунки всіх членів міжбанківського валютного ринку. На валютних ринках переважають такі угоди з купівлі продажу валюти:

• на умовах "спот" - контракти на купівлю чи продаж певної суми валюти в даний час за поточним курсом продавця чи покупця на ринку (термін 2 робочі дні);
• на умовах "форвард" - контракти на купівлю чи продаж певної суми валюти в даний час із розрахунком у майбутньому за фіксованим курсом валюти даного часу (термін - 1, 3, 6, 12 місяців). 
    Фізичні особи-резиденти і нерезиденти здійснюють операції з купівлі/продажу готівкової іноземної валюти за національну валюту в Україні через операційні каси, обмінні пункти уповноважених банків та обмінні пункти, відкриті юридичними особами-резидентами, що уклали з уповноваженими банками агентські угоди. Обмінні пункти встановлюють курси купівлі та продажу іноземної валюти самостійно. Уповноважені банки через свої операційні каси чи пункти обміну мають право: купувати або продавати валюту, обмінювати купюри інвалюти, перевіряти інвалюту на дефект, видавати дозвіл на вивезення валюти за кордон, здійснювати конверсійні операції. При цьому обов'язковою вимогою до банку є наявність угоди з іноземним банком на вивезення готівкової валюти для зарахування її на коррахунок у комерційному банку тієї держави, валюта якої перебуватиме в обміні. Контроль за роботою уповноважених банків та обмінних пунктів здійснюють регіональні управління НБУ.

Висновок

Отже, операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. Декретом Кабінету Міністпів  України « Про систему валютного  регулювання і валютного контролю», визначено таке:

Валютні операції – операції пов‘язані  з переходом права власності  на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами  у валюті України.

Різновидність валютних операцій банку  базується на сутності операцій.

Сьогодні я визначила цілі придбання клієнтами іноземної валюти у ПриватБанку. Ознайомилась із класифікацією валютних операцій та з валютним ринком, і з функціями які він виконує.

під конкретним кутом зору: за галузями економіки; видами економічної діяльності; секторами економіки; цільовим спрямуванням.

Депозитні операції банку характеризують такі форми звітності:

1. Звіт про залишки за депозитами  складається щомісячно, зберігає  ознаки резидентності і мультивалютності.

2. Щоденна та місячна форми  звітності, що містять інформацію про суми і процентні ставки за депозитами.

3. Дві щотижневі форми звітності  про залишки за депозитними  зобов'язаннями клієнтів—резидентів  України, що містять дані про  залишки коштів на рахунках  юридичних та фізичних осіб  по галузях економіки (видах економічної діяльності), формах власності, валютах та строках залучення коштів.

4. Інформацію про залишки за  депозитними зобов'язаннями містить  ряд форм місячної звітності,  кожна з яких характеризує  зобов'язання під конкретним кутом  зору: за галузями економіки;секторами економіки; видами економічної діяльності; за формами власності.

5. Звіт про залучені кошти  та їхні залишки, що складається  і використовується для визначення  розміру обов'язкових резервів.

Стан портфеля цінних паперів комерційного банку характеризує місячна форма звітності з Мультивалютною ознакою. Для контролю і регулювання діяльності комерційних банків використовуються такі форми звітності:

1. Квартальна форма звітності  про списання безнадійної заборгованості  за рахунок резерву, створеного для відшкодування можливих втрат за кредитами комерційних банків, подається за кредитнимі лізинговим портфелями банку.

2. Звітність про резерви, яка  характеризує залишки та зміни  в резервах банку на покриття  можливих збитків за наданими  кредитами та фінансовим лізингом (подається за підсумками роботи банку за звітний квартал).

3. Звіт про достатність капіталу (щомісячна), що дає можливість  визначити капітал банку за  основним та додатковим капіталом,  а також активи банку з урахуванням  ступеня їхніх ризиків. Зазначена форма звіту дає змогу також визначити норматив платоспроможності банку.

4. Щоквартальна звітність про  структуру кредитів банку, інформація  якої необхідна для розрахунку  та обліку резерву на можливі втрати за позичками.

5. Місячна форма звітності, що дає змогу контролювати дотримання комерційними банками економічних нормативів.

6. Три місячні та одна щоденна  форми звітності, які характеризують  надані банком кредити під  визначеним кутом зору: одна —про  кредити інсайдерам (за позичальниками), інші три форми —про надані «великі» кредити.

Інформацію про організацію  роботи з готівкового обігу дають  такі форми звітності:

1. Щоденна та місячна форми  звітності про касові обороти  банку за статтями доходів  і видатків.

2. Форма звітності, яка складається комерційними банками за кожні п'ять днів і характеризує стан заборгованості за заробітною платою залежно від причин її виникнення.

3. Квартальні форми, які характеризують  організацію роботи з готівкового  обігу, у тому числі прогнозні  розрахунки касових оборотів за статтями приходу і видатків.

4. Місячна звітність про результати  перевірок дотримання суб'єктами  господарювання касової дисципліни. Специфічною групою форм звітності є форми, які подаються комерційними банками і використовуються Національним банком України для складання платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України:

1. Дві місячні форми звітності  відповідно комерційного банку  та підприємства про фінансові  операції з нерезидентами України.

2. Три квартальні форми звітності,  що характеризують міждержавний рух капіталів відповідно у формі портфельних, прямих та інших інвестицій.