Розробка стратегічних напрямків інвестиційної діяльності фірми

1.Оцінка ліквідності інвестицій. 

    В інвестиційному менеджменті істотну  роль грає оцінка ліквідності різних форм і видів інвестицій. Така оцінка проводиться в процесі зміни  стратегії і тактики інвестиційної  діяльності, реінвестування коштів у  більш вигідні активи, "виходу" з неефективних інвестиційних програм  і проектів.

      Ліквідність інвестицій являє  собою їх потенційну здатність  у короткий час і без істотних  фінансових втрат трансформуватися  у грошові кошти. Як видно  з даного визначення при оцінці  ступеня ліквідності тих чи  інших форм інвестицій використовується  два основних Критерію: час трансформації  інвестицій у грошові кошти  і розмір фінансових втрат  інвестора, пов'язаних з цією  трансформацією.

      Оцінка ліквідності інвестицій  за часом вимірюється зазвичай  в кількості днів, необхідних  для реалізації на ринку того  чи іншого об'єкта інвестування  За цим показником спектр ліквідності  різних об'єктів інвестування досить великий. На одному кінці цього спектра перебувають інвестиції в депозитні вклади до запитання, які можуть бути перетворені на грошові кошти, готові до реінвестування, протягом одного дня. На іншому кінці цього спектру знаходяться інвестиції в нерухомість, на реалізацію якої йдуть, як правило, кілька місяців.

    Ліквідність інвестицій являє собою їх потенційну здатність за короткий час і без  суттєвих фінансових втрат трансформуватися у грошові засоби.

    У інвестиційні практиці за критерієм  витрат часу на реалізацію ліквідність  активів прийнято класифікувати  наступним чином:

• терміново ліквідні об’єкти інвестування – трансформуються у гроші протягом 7 днів;
• високоліквідні об’єкти інвестування – можливий термін реалізації від 8 до 30 днів;
• середньоліквідні об’єкти інвестування – реалізуються у термін від 1 до 3 місяців;
• низьколіквідні об’єкти – термін реалізації перевищує 3 місяці.

 
 
 

    Оцінка  ліквідності інвестицій у часі вимірюється звичайно у кількості днів, необхідних для реалізації на ринку того чи іншого об’єкту інвестування. За цим показником спектр ліквідності різних об’єктів інвестування достатньо широкий:

     

Високий рівень ліквідності	Депозитні внески до запитання
	Цінні папери з коротким періодом обігу (короткострокові  ощадні сертифікати, короткотермінові облігації, короткотермінові векселі)
	Термінові депозитні внески у банк
	Цінні папери із тривалим періодом обігу (довгострокові  облігації, довгострокові ощадні сертифікати, акції підприємств)
	Обладнання, машини, механізми
	Нерухомість споживчого призначення (дачі, квартири, котеджі)
Низький рівень ліквідності	Приміщення  і споруди виробничого призначення, виробничі об’єкти незавершеного  будівництва

 

    Оцінка  ліквідності інвестицій у часі може здійснюватися не лише по окремих  об’єктах інвестування, але й по всьому інвестиційному портфелю:

    А) частка терміново ліквідних інвестицій у їх загальному обсязі:

    Dт  = Іт х 100 / І, 

    де   Іс – сумарна оцінка вартості терміново ліквідних інвестицій;

          І – загальний обсяг інвестицій.

      Б) частка низьколіквідних інвестицій у загальному їх обсязі:

          Dн  = Ін х 100 / І, 

    В) коефіцієнт співвідношення терміново  ліквідних та низько ліквідних інвестицій:

    Кс = Іт + Ів / Ін + Іс

    де Ів – сумарна оцінка високоліквідних активів;

          Іс – сумарна  оцінка середньоліквідних активів

    Чим вищим є значення цього коефіцієнту, тим більш ліквідним вважається інвестиційний портфель.

    Оцінка  ліквідності за рівнем фінансових втрат проводиться на базі аналізу окремих видів фінансових втрат і витрат. До фінансових втрат, викликаних трансформацією об’єкту інвестування у грошові засоби, відносять часткову втрату первинних вкладень капіталу у зв’язку із реалізацією об’єкту незавершеного будівництва, продажем цінних паперів в період їх низького котирування. До фінансових витрат, пов’язаних із ліквідністю інвестицій належать суми податків, сплачених при реалізації об’єкту, комісійна винагорода посередників тощо.

    Оцінка  ліквідності інвестицій за рівнем фінансових втрат здійснюється шляхом співвіднесення цієї суми до суми інвестицій. Низький  рівень виражається у показнику 5%, середній – 6-10%, високий – 11-20% і  дуже високий – більше 20%.

 

    

    2.Розробка  стратегічних напрямків  інвестиційної діяльності  фірми.  

      Розробка  стратегічних напрямків інвестиційної  діяльності базується на системі  цілей цієї діяльності. В процесі  розробки послідовно вирішуються наступні завдання:

• визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду;
• визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності;
• визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності.

     Визначення  співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду пов’язане з функціональною спрямованістю діяльності компанії. Так, інституціональні інвестори працюють переважно на фондовому ринку. Отже, основною формою їх довгострокової інвестиційної діяльності будуть акції, облігації та інші фондові інструменти. Питома вага реального інвестування у таких компаній може коливатися лише в межах, встановлених законодавством для цих груп інвесторів.

     Компанії-виробничники переважно інвестують у реальні  проекти (тобто у формі капіталовкладень, купівлі об’єктів приватизації тощо). Саме ця форма інвестування дозволяє компаніям розвиватися найбільшими  темпами, освоювати нові види продукції, виходити на нові товарні і регіональні  ринки. Фінансові інвестиції таких  компаній пов’язані, як правило. Із короткостроковими  вкладеннями тимчасово вільних  грошових коштів або здійснюються з  метою встановлення контролю за діяльністю окремих компаній.

     Співвідношення  інвестування у тривалій перспективі  коливається в залежності від  стадії життєвого циклу компанії. Так на стадіях виникнення і “дитинства” переважна частка інвестицій носить реальний характер, на стадії “юності” ці інвестиції також переважають, і лише на пізніших стадіях життєвого циклу компанії можуть дозволити собі суттєве збільшення питомої ваги фінансових інвестицій.

     Певний  вплив на співвідношення різних форм інвестування мають також розміри компанії. Невеликі і середні фірми інвестують гроші у реальні інвестиції, більші – у фінансові.

     І нарешті, вплив на співвідношення реальних і фінансових інвестицій має загальний стан економіки, який визначає кон’юнктуру окремих сегментів інвестиційного ринку. В умовах нестабільного розвитку економіки, високих темпів інфляції, постійної зміни податкової політики ефективність реального інвестування суттєво знижується при одночасному зростанні інвестиційних ризиків. В такі періоди більш ефективними виявляються фінансові інвестиції, особливо короткотермінові (при умові, що їх дохідність перевищує темпи інфляції).

     Б. Визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності є найскладнішим завданням розробки інвестиційної стратегії. Вона вимагає поетапного підходу до прогнозування інвестиційної діяльності в ув’язці із загальною економічною стратегією компанії.

     На  першому етапі досліджується доцільність галузевої концентрації або диверсифікації інвестиційної діяльності. Як правило, перші етапи діяльності компанії пов’язуються із концентрацією на одній галузі, найкраще відомої інвесторам. У цей же час, слід відмітити, що концентрація пов’язана з більш високим рівнем інвестиційних ризиків. На наступних стадіях життєвого циклу компанії по мірі задоволення потреби у продукції основного контингенту споживачів на її зміну приходить стратегія галузевої диверсифікації.

     На  другому етапі досліджується доцільність різних форм галузевої диверсифікації діяльності в межах певної групи галузей. Така галузева диверсифікація дозволяє інвестору більш широко використовувати накопичений досвід у сфері маркетингу, виробничих технологій, а використання диверсифікації навіть у таких обмежених рамках дозволить суттєво знизити інвестиційні ризики.

     На  третьому етапі досліджується доцільність різних форм диверсифікації інвестиційної діяльності в розрізі не пов’язаних між собою галузей. Умовою здійснення такої диверсифікації є формування так званих “стратегічних господарських центрів” -= самостійних структурних одиниць компанії, що включають кілька стратегічних зон господарювання. Він повністю формує свою інвестиційну діяльність, яка є самостійним елементом інвестиційної стратегії компанії. За рахунок вибору галузей з різними стадіями життєвого циклу суттєво знижується рівень інвестиційного ризику.

     При оцінці інвестиційної привабливості  окремої підгалузі використовуються такі самі показники. Зокрема:

1. Рівень прибутковості діяльності підгалузі:
2. Рівень перспективності розвитку підгалузі:
3. Рівень інвестиційних ризиків характерних для галузі:

      Визначення  регіональної спрямованості  інвестиційної діяльності пов’язано з двома основними умовами:

• розмір компанії – більшість невеликих і значне частина середніх фірм працюють в межах одного регіону за місцем проживання інвесторів. Для таких фірм можливість регіональної диверсифікації обмежена в силу недостатнього обсягу інвестиційних ресурсів. Принципова можливість регіональної диверсифікації можлива лише при фінансових інвестиціях, однак їх обсяг у таких фірм є невеликим.
• Тривалість функціонування компанії – на перших етапах життєвого циклу інвестиційна компанія зосереджується в межах одного регіону і лише по мірі розвитку компанії виникає потреба у регіональній диверсифікації.

      Розглянемо  склад аналітичних показників, що використовуються при оцінці інвестиційної  привабливості регіонів:

1. Рівень загальноекономічного розвитку регіону:
2. Рівень розвитку інвестиційної інфраструктури:
3. Демографічна характеристика регіону:
4. Рівень оцінки ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону:
5. Рівень криміногенних, екологічних та інших ризиків:

 

    

    Практичні завдання (варіант 4)

    1. Обчислити майбутню вартість  вкладу через 28 місяців за складними  процентами, якщо початкова вартість  вкладу 800грн., відсоткова ставка - 8% у квартал.

    Розв’язок:

    Місячна ставка = 8%/3

    Майбутня  вартість вкладу: (грн.) 

    2. Обчислити теперішню вартість  ануїтету за 9 років, якщо сума  ануїтетного платежу 550грн., річна  відсоткова ставка -12%.

    Розв’язок:

    Теперішня вартість ануїтету (значення PVIFA беремо за таблицею):

     (грн.) 

    3. Обчислити теперішню вартість  вкладу за складними відсотками, якщо кінцева вартість вкладу  через 7 років 12000грн.. річна відсоткова  ставка - 28%, темп інфляції -10%. Знайти  реальну відсоткову ставку та  інфляційну премію.

    Розв’язок:

    Теперішня вартість вкладу: грн.

    Реальна відсоткова ставка = Річна відсоткова ставка – Темп інфляції = 28% – 10% = 18%

    Інфляційна  премія: ІП = 12000 – 2131,63*(1 + 0,18)⁷ = 5209,75 (грн.) 

    4. Обчислити майбутню вартість  ануїтету через 8 років, якщо  сума ануїтетного платежу 150грн,  річна відсоткова ставка - 24%, темп  інфляції - 11%.

    Розв’язок:

    Реальна відсоткова ставка = Річна відсоткова ставка – Темп інфляції = 24% – 11% = 13%

    Майбутня  вартість ануїтету:  

     (грн.) 

    5. Що Ви обираєте: 8000грн. готівкою чи виплати по 1600 грн. на протязі 8-ти років, річна відсоткова ставка - 18% з періодичністю виплат 4 рази на рік (обчислити для цього варіанту ефективну відсоткову ставку).

    Розв’язок:

    Теперішня вартість ануїтету:

(грн.)

    Ефективна відсоткова ставка:

 або 19,25%

    Отже, слід обрати 8000 грн. готівкою ніж виплати по 1600 грн. (теперішня вартість яких складає всього 6715,56 грн.) 

    6. Чи варто вкладати гроші в  інвестиційний проект, який розрахований  на 5 років і передбачає такі грошові потоки: с(0)~4000грн, с(1)=2000грн„ с(2)=500грн., с(3)=600грн., с(4)=1800грн., с(5)=900грн„ альтернативна відсоткова ставка - 14% річних.