Іноземні інвестиції в Україні: сучасний стан та шляхи поширення

Іноземні інвестиції в  Україні: сучасний стан та шляхи поширення.

         Останнім часом, в Україні склалася непроста політична й економічна ситуація. Щоб завершити процес реформування економіки потрібно переоцінити власні можливості народного господарства і вивчити тенденції світового ринку. У цій ситуації стає актуальним залучення іноземних інвестицій. Доцільність цього процесу обумовлена тим, що відчувається гостра нестача власних фінансових ресурсів та сучасних технологій, а також іноземні інвестиції сприяють входженню України в систему світового економічного господарства і формуванню власної ринкової інфраструктури. 
Багато науковців та практиків, серед яких М.В.Диха, А.Ю.Руденко, Т.Г. Гринів, С.М. Лихолат у своїх працях і доповідях відводили особливе місце сучасному стану іноземних інвестицій в Україні та проблемам підвищення української інвестиційної активності. 
        За останні роки українська держава значно підвищила свою інвестиційну активність та вжила низку заходів для її підвищення, а саме: було підписано угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій із понад 70 країнами світу, укладено більше ніж 50 міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковано Вашингтонську конвенцію 1965 року про порядок вирішення інвестиційних суперечок між державами та іноземними суб’єктами господарювання, вступ України у 2008 р. у СОТ.

       Завдяки вжитим заходам приріст іноземних інвестицій в Україну, починаючи з 2005 р., становив понад 20 %. Однак світова фінансова криза, яка почалась у 2008 р., зруйнувала надії вітчизняних підприємців на отримання фінансових надходжень з-за кордону. На думку світових фінансових експертів, криза є довгостроковою, тому розвиток інвестиційної діяльності в Україні буде проблематичним. Хоча, як видно зі статистичних даних іноземні інвестиції в економіку України не припиняли надходити. За даними Держкомстату у 2010 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5,99 млрд. дол. США прямих іноземних інвестицій. У цілому приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, втрат, курсової різниці тощо за 2010 рік становив 4,66 млрд. дол. США, що складає 108,5 % від рівня відповідного періоду попереднього року. Згідно з підрахунками Державного комітету статистики станом на 1 січня 2011 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну (кумулятивно), з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці, склав 44,7 млрд.дол. США (в розрахунку на одну особу становить 978,5 дол. США). 
       На підприємствах промисловості зосереджено 31,4% загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах – 33,7%. Приріст іноземного капіталу у 2010 році спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 2,6 млрд.дол. США, промисловості – 0,8 млрд.дол. США, операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг підприємцям, – 0,5 млрд.дол. США, а також на підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, – 0,4 млрд. дол. США. 
       Станом на 01.01.2011р. обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну складають 44708,0 млн. дол. США: Кіпр – 22,2%, Німеччина – 15,8%, Нідерланди – 10,5%, Російська Федерація – 7,6%, Австрія – 5,9%, Франція – 5,3%, Сполучене Королівство – 5,1%, Швеція – 3,9%, Віргінські острови – 3,3%, США – 2,7%, Італія – 2,2%, Польща – 2,1%, Швейцарія – 1,9%, інші країни – 11,5%. Як бачимо, найбільша частка іноземних інвестицій в економіку України припадає на Кіпр. 
       Найбільш привабливими для інвесторів залишаються традиційні галузі економіки. Насамперед, це – металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість. Водночас дедалі більше привертають увагу інвесторів такі галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології, вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика й ін. 
       Як свідчать статистичні дані, іноземні інвестиції в Україну не перестають надходити, однак їх обсяги дещо скоротилися порівняно з докризовим періодом. Німецькі експерти вважають, що обсяги іноземних інвестицій цього року зменшаться вдвічі порівняно з минулим роком, а експерти ООН констатують, що Україна катастрофічно втрачає довіру інвесторів через спад промислового виробництва, зростання інфляції, знецінення національної валюти і падіння фондових індексів. 
      Справді, сьогодні в Україні існує багато перешкод і проблем із залученням іноземних інвестицій, серед яких: 
– корумпованість влади. Іноземні вкладники сподіваються, що українська влада забезпечить максимальну прозорість інвестиційних схем; 
– жорстке оподаткування. В нашій країні існує велика кількість різних видів податків, спостерігається несвоєчасність повернення податку на додану вартість, а також відсутність стабільності податкового законодавства; 
– складність реєстраційних, ліцензійних, сертифікаційних та митних процедур. 
– відсутність чітких і простих процедур викупу й оренди землі для ведення господарської діяльності; 
– відсутність державного захисту інвестицій. Інвестори вимагають захисту своїх прав та інтересів у судах, підвищення ефективності судової системи, створенням системи контролю за ухваленням судами відверто неправових, рейдерських рішень. 
– нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів; 
– темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США; 
– низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутрішньому ринку продукції; 
– невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами. 
      Тому, актуальним стає завдання підвищення привабливості української економіки для іноземних інвесторів та реальної конкуренції за інвестиції з економіками сусідніх держав (у першу чергу, країн Центральної та Східної Європи). Головними інструментами у боротьбі за інвестиції є реальне, а не декларативне покращення інвестиційного клімату, зменшення бюрократичних процедур, спрощення регуляторно-реєстраційних вимог та вжиття радикальних заходів щодо дієвого захисту інвестицій. Виходом із ситуації є обґрунтування раціональної інвестиційної політики, в якій пріоритет матимуть система державного регулювання й реформування структури власності на основі приватизації та концепція технічного переоснащення промислового виробництва із залученням коштів іноземних інвесторів. 
      Наявність економічних передумов підвищення інвестиційної активності має стати реальною основою для обґрунтованого визначення мети залучення іноземних інвестицій у різні сфери української економіки (насамперед, в індустрію).

      Основними цілями повинні бути такі: 
- структурна перебудова промислового комплексу; 
- сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі новітніх технологій; 
- розвиток ресурсозберігаючих, наукоємних та екологічно чистих технологій; 
- збільшення обсягів експортного потенціалу країни; 
- подолання залежності національної економіки від імпорту; 
- створення виробництв із використанням місцевих природних ресурсів; 
- сприяння розвитку приватного сектору. 
      Досягти цього можна за умови розробки й реалізації вітчизняної стратегії залучення іноземного капіталу. Перш за все, для покращення інвестиційного клімату в Україні необхідно знайти економічний механізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули й гарантії для залучення іноземних інвестицій у процес приватизації та розвитку експортного потенціалу, забезпечив би бажаний кінцевий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток економіки, підвищення ефективності її функціонування, впровадження сучасних технологій і методів управління. 
      Отже, спад української економіки, викликаний світовою фінансово-економічною кризою, істотно вплинув на інвестиційну діяльність. Уповільнення залучення обсягів іноземних інвестицій зумовлене не лише тим, що українська економіка стала менш привабливою для іноземних інвесторів, але й тим, що багато іноземних інвесторів під час кризи спрямували свої кошти на внутрішні ринки для підтримання економіки своїх країн і різко скоротили інвестиційні вкладення за кордон, а деякі інвестори взагалі призупинили реалізацію інвестиційних проектів на певний час. Тому в умовах сьогодення актуальним стає завдання – підвищити привабливість української економіки для іноземних інвесторів за допомогою реалізації заходів щодо сприяння залученню закордонних коштів.