Безопасность в работе с ПК

Типові небезпеки , які можуть бути присутні в роботі соціального працівника

Теплові небезпеки можуть бути створена такими факторами: деталями що нагрівається, нагрітим електролітом, електричними розрядами (іскрінням, дугами), Причиною нагріву окремих деталей та елементів апаратури можуть бути підвищені щільності струму в монтажних дротах, недостатня поверхня розсіювача; неправильний тепловий розрахунок, компоновка і монтаж елементів апаратури, електричні втрати в магнітопроводах, в діелектрику ізоляторів. Підвищена температура деталей крім небезпечності опіків і підвищення температури повітря шкідливо діє на ізоляційні матеріали, а також може бути причиною вибуху або пожежі.

Хімічні небезпеки пов'язані із застосуванням або виділенням в процесі роботи пристрою різних небезпечних і шкідливих речовин у твердому, рідкому, газо- або пароподібному стані (наприклад, пил фарби, пари лаків, розчинників).

Механічні небезпеки і шкідливість можуть створюватися наступними факторами: наявністю в конструкції рухомих або частин, що обертаються; вузлів та елементів, що є джерелом шуму, вібрації, ультразвуку або інфразвуку, що знаходяться під надлишковим тиском або глибоким вакуумом, а також можливістю руйнування окремих деталей і елементів обладнання. Можливі причини руйнування: великі швидкості обертання, високий тиск або глибокий вакуум, вибух як наслідок хімічних та інших процесів, невірний вибір матеріалу для деталей, елементів пристрою. Прикладом таких небезпек можуть слугувати руйнування місць з’єднань трубопроводів гідро або пневмопривіду, електричних конденсаторів, балонів з газом і т.д.

Небезпека електромагнітних випромінювань оптичного діапазону- інфрачервоного, видимого світлового, ультрафіолетового, лазерного - обумовлена наявністю в пристрої, що проектується приладів або елементів, що генерують ці випромінювання, і залежить від виду та параметрів опромінення, тривалості імпульсів, потужності випромінювання.

Небезпека електромагнітного опромінення (радіочастотного) під час роботи обєкту, що проектується, залежить від довжини хвилі, потужності, тривалості впливу, дози опромінення. Генераторами випромінювання можуть бути будь-які елементи, включені у високочастотний ланцюг (індуктори, фідерні лінії, нещільності у хвилеводах, трансформатори, антени, генератори надвисоких частот, і т.п.).

Небезпека ураження електричним струмом визначається наступними факторами: родом струму (постійний, імпульсний, змінний), напругою, величиною струму, його частотою, а також наявністю залишкового заряду на конденсаторі, факторами середовища приміщення, режимом роботи нейтралі (середньої точки) джерела живлення. Можливі причини ураження: випадковий дотик до часин, що проводять струм та знаходяться під напругою; дотик до металевих частин електроустановок, які не проводять струм, або корпусів пов'язаного з електроустановками виробничого обладнання після переходу на них напруги із частин, що проводять струм ("пробой на корпус"); поява напруги в результаті помилкового вмикання, замикання або наведення напруги сусідніми установками; розряд блискавки в установку або поблизу неї; ураження через електричну дугу; дотик до конденсатора із залишковим зарядом; заряд статичної електрики; ураження кроковою напругою.

Небезпека займання, вибухонебезпечної суміші та пожежонебезпечних матеріалів і речовин в приміщенні, де експлуатується пристрій, що проектується, може створюватися електричними іскрами, дугами, полум'ям, нагрітими частинами і деталями апаратури. Можливі причини виникнення цих факторів: перегрів деталей внаслідок помилок проектування, коротке замикання, іскріння в контактах (реле, вимикачі, колектори та кільця двигунів, індуктори, пускачі та ін), тривалі перевантаження, великі перехідні опори і т.п.

У більшості випадків у апаратури, що проектується, використовуються відносно низькі напруги і малі потужності, однак і вони можуть становити значну вибухо-, пожежо-небезпечність, якщо є паро-, газо- або пилоповітряні вибухонебезпечні суміші.

Інші фізичні небезпеки, наприклад, пил, вода, низька температура, іонізуюче випромінювання також можуть мати місце в деяких спеціальних пристроях.

Психофізіологічні небезпеки можуть бути обумовлені наступними причинами: невдала компоновка пристрою в цілому або пульта керування, невдале розташування органів керування, невідповідність необхідних рухів при обслуговуванні фізіологічним можливостям та антропометричним даним людини-оператора, розміщення індикаторів поза оптимальною зоною інформаційного поля, надмірність інформації, дефіцит часу для прийняття рішень чи дій з управління, велике напруження уваги, зору, слуху, та іншими факторами.

Комп’ютерні технології розвиваються сьогодні дуже стрімко. Із неймовірною швидкістю з’являються й одразу стають застарілими різні технічні рішення за стандартами.

За прогнозами економіко-соціальних організацій інформатика буде залишатися ще довгі роки однією з найбільш розвинутих галузей світової індустрії.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Електротравми населення отримує через дотик чи наближення до обірваних або провислих дротів повітряних електропередач, під час ремонту включених у електромережу приладів..

1. Загальні вимоги.

Джерелом небезпеки при роботі на комп’ютері є напруга живлення 220 – 380.

До роботи за комп’ютером допускаються особи, які:

А) ознайомлені з інструкцією щодо роботи з ЕОМ та проінструктовані на робочому місці;

Б) засвоїли відповідний курс, необхідний для роботи на комп’ютері.

2. Вимоги безпеки  при роботі з пультами ЕОМ:

А) при роботі з ЕОМ необхідно пам’ятати, що в них є напруга, небезпечна для життя. 16 кВ – постійна напруга на електропроменевій трубці, змінна напруга 220 В, частота струму мережі – 50 Гц.

 Б) у зв’язку з цим  необхідно суворо дотримуватись таких вимог техніки безпеки:не вмикати і не вимикати роз'єми кабелів при поданні напруги живлення;не залишати комп’ютери під живленням без нагляду.

В) перед вмиканням ЕОМ у мережу необхідно переконатись:у наявності заземлення приладів;у справності шнура живлення, шнура зв’язку клавіатури з блоком живлення, та увімкнути живлення.

3. У разі виникнення  пожежі необхідно:

А) використати всі наявні засоби пожежегасіння, крім води і вогнегасника ОХП – 10;

Б) при необхідності викликати пожежну команду за телефоном – 101.

4. Категорично  забороняється:

А) включати ЕОМ у розетку при несправному шнурі живлення;

Б) від’єднувати та роз’єднувати роз’єми кабелів;

В) проводити будь-який ремонт під час включення ЕОМ.

5. Вимоги безпеки  після закінчення роботи:

А) після закінчення роботи на ЕОМ необхідно відключати живлення;

Б) слід пам’ятати, що після включення індикатора (виключення індикатора) частина схеми перебуває під напругою 220 В.

Для запобігання ураженню електричним струмом слід дотримуватися таких порад:

• ніколи голими руками не робіть спробу виявити наявність електричного струму у дротах (для цього є спеціальні пристрої);
• якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу – необхідно повісити табличку “Не вмикати! Іде ремонт”;
• не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою;
• ніколи не використовуйте електричні прилади поблизу води;
• оголені електричні шнури слід викинути або відремонтувати;
• якщо вдома є маленькі діти, переконайтеся, що ви надійно закрили від них електророзетки;
• не можна не тільки торкатися, але й наближатися до обірваних дротів на відстань ближче, ніж 8 метрів;
• до електротравми може призвести навіть наближення на небезпечну відстань до дротів повітряних ліній (при виконанні будівельних, сільськогосподарських робіт – складання соломи, сіна, дров);
• смертельно небезпечно проникати в електричні розподільні пристрої, трансформаторні підстанції, електросилові щити та збірки (всі ці електричні пристрої знаходяться постійно під високою напругою, на них нанесено спеціальні попереджувальні знаки електронебезпеки);
• небезпечно проводити будь-які розкопки ґрунту механізмами та ручним способом у межах міст, бо пошкодження підземної кабельної лінії також може призвести до електротравми.

При виявленні провислих чи обірваних дротів необхідно негайно організувати охорону місця пошкодження, обгородити небезпечну зону, попередити присутніх про небезпеку наближення до місця пошкодження та негайно повідомити диспетчера районної (міської) електромережі або чергового райдержадміністрації, міськвиконкому.

Чим зарадити людині, яку вразив електричний струм?

• Спершу припинити дію струму на людину: відключити струм;
• рятувати ураженого можна тільки однією рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюга та дуже попектись;
• якщо хтось схопився за оголений дріт, необхідно висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Якщо цього зробити не можна, тоді потрібно відкинути дріт, але не руками, а сухою дерев’яною палицею чи іншим предметом з доброю ізоляцією;
• якщо постраждалий тримає дріт у затиснутій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цього підійде інструмент з ізольованим руків’ям: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком, плоскогубці чи кусачки з ізоляцією;
• дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити чимось гумовим або засипати піском;
• якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до неї слід підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію”, наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стосик газет;
• на руки найкраще одягнути гумові чи шкіряні сухі рукавички. У крайньому разі обмотати руки сухою тканиною;
• відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм, та перенесіть на небезпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за полу одягу, попередньо обмотавши будь-якою сухою тканиною свої руки. Діяти слід однією рукою, а другу опустити донизу. Пам’ятайте: не можна торкатися руками відкритих частин тіла постраждалого – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло потерпілого.
• Негайно викличне швидку медичну допомогу (телефон 103).

 Пам’ятайте, що потерпілий  до приїзду лікарів повинен  обов’язково лежати, ні в якому  разі не дозволяйте йому підводитись. Адже струм викликає в організмі  серйозні розлади обміну речовин, кровообігу, змінює навіть склад  крові, що призводить до тяжких  ускладнень. Ця травма впливає  насамперед на центральну нервову  та серцево-судинну системи. Електричний  струм при проходженні через  тіло людини викликає його  нагрівання, а це може призвести  до опіку. При цьому у постраждалого  можуть спостерігатися рани в  місцях входу та виходу електричного  заряду. Ці опіки можуть здатися  незначними на вигляд, проте, по  суті, тяжкими, оскільки можуть бути  ушкодженими внутрішні тканини.

Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмуваннях?

 Якщо постраждалий  не втратив свідомість, можна  дати йому знеболюючий анальгетик  і заспокійливе (валеріану, валокордин, корвалол). Щоб знизити температуру в місці опіку, можна прикласти лід, попередньо обгорнувши його чистою тканиною. На місце опіку накладають суху стерильну пов’язку або вологовисихаючу (із фурациліну), але в жодному разі не змащують це місце жиром або кремом на жировій основі. Велика помилка, якщо електричний опік намагаються лікувати вдома. При сильних опіках пальців, долонь у перші два-три дні їх ще можна врятувати від некрозу , але не пізніше цього терміну.Удар електричним струмом, крім опіків, може викликати порушення дихання, серцебиття або зупинку серця. Дехто радить присипати ушкоджену струмом людину землею, мовляв, електричний заряд таким чином виходить у грунт. Це небезпечна помилка! Слід негайно розпочинати робити непрямий масаж серця у поєднанні з штучним диханням до відновлення дихання і роботи серця або до приїзду бригади лікарів.

Заходи з пожежної безпеки

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні (наказ МВС України від 22.06.95р. №400, Мінюст - №219/755 від 14.07.95р, із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України №217 від05.03.02р.) основними організаційними заходами щодо забезпечення пожежної безпеки є: 

• визначення обов’язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки;
• призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту;
• встановлення на кожній дільниці відповідного протипожежного режиму;
• розробка і затвердження загально об’єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухо-пожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками;
• розробка планів(схем) евакуації людей на випадок пожежі;
• визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за ПУЕ;
• забезпечення територій, будівель, приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони;
• організація проходження працівниками інструктажів, спеціального навчання та перевірки їхніх знань з питань пожежної безпеки.