Закони зорового сприйтяття

Закони зорового сприйтяття

*Мистецтво полягає в тому, щоб за допомогою найпростіших засобів висловити найскладніше.Воно – вища форма економії*

                                                        Платон

При створенні зорових  образів діяльність нашого мозгу підпорядковується особливим правилам.

Німецький психолог Макс Вертхаймер сформулював *закон організації* і виділив 4 фактори або елементи,що впливають на структурне угруповання у зоровому полі : *близькість*, подібність* , *продовження* і *замкненість*.

Тобто ,групування залежить від того :

   1.наскульки  просторово близько розташовані  елементи по відношенню один  до одного;

   2. наскільки  якісного наближені вони( споріднені  форми та ін..) ; 
   3. Від прагнення до *продовження*,що логічно виявляється у розташуванні елементів , прагнення слідувати знайомими контурами до цілісного образу;

   4.від  прагнення до замкнених фігур  (розрізнені  елементи, розірвані  лінії намагаються замкнутися  і утворити фігуру ).

Науковці –  психологи окреслили конкретні  проблеми і правила,за якими ми бачимо речі не такими ,якими вони є в  реальності.

                             Закономірності візуального сприйняття  ґрунтовно вивчаються психологією,мистецтвознавством  і є предметом дослідження  художників – педагогів і дизайнерів- графіків.У зв*язку з загальними принципами сприйняття за такими аспектами,як цілісність,контраст фігури і тла,співвідношення частини до цілого,вертикалі та горизонталі,константність форми (збереження сталості),виділяються закони художнього сприйняття.Наприклад Рудольф Арнхейм у своїй праці *Мистецтво і візуальне сприйняття*,розглядаючи твори образотворчого мистецтва,виділяє крім загальних законів сприйняття ,ще закони «простоти» ,доводячи ,що будь-яка візуальна модель прагне до спрощення.

Дослідженнями науковців щодо основних законів  зорового сприйняття та специфічних  закономірностей мистецтва бачення  творів мистецтва,образів,форм і різних зображень з,язовано правила,за якими створюється найпростіше зображення форми.Ці правила стосуються також особливостей зорового сприйняття : закон сусідства,закон замкнутості,закон тотожності,або подібності,закон безперевності,закон первинної форми.

1.Закон сусідства

 Наближені  один до одного частини якоїсь  загальної структури сприймаються  як єдина група.

Іл.1 прадставлено вертикальні відрізки сприймаються як попарно сгруповані,а не як окремо розташовані у ряду.

2.Закон замкнутості

Форма замкнених  контурів читається легше,ніж в  об,єкта з розімкненим зовнішнім кордоном.

Іл..2 показано також відрізки,як і на попередньому рисунку( іл.1) ,тільки доповнені горизонтальними  відрізками,які окреслили квадрати.Навіть  , якщо неповністю окреслені геометричні фігури (трикутник , коло, квадрат тощо),ми сприймається їм форму як цілісну (іл.3)

3.Закон тотожності(або  подібності)

Однакові або  схожі за якоюсь ознакою елементи зазвичай сприймаються нами як одне ціле.

Чорні і білі крапки (іл..4) утворюють зображення із чіткою структурою,яка сприймається нами у вигляді чергування чорних і білих рядків із крапок.

4.Закон неперервності

Візуальна форма  має оптичну цілісність,лінії(крапки),які  розміщені послідовно одна за одною  в певному напрямі,сприймаються  як ціле,таке ,що володіє єдиною структурою.

(Іл.5) ми бачимо  одну неперервну лінію,яка проходить  позаду горизонтальних смуг,а  не як окремі відрізки.

5.Закон первинної  форми

Різнорідні  фігури,з,єднавшись у поле нашого зору,утворюють свою первинну геометричну фігуру,навіть якщо в реальності це не так.

У фігурах  на іл.6 зображені контурні лінії  та силуетні плями,але разом вони сприймаються як круги,квадрати та трикутники.

Закони зорового сприйняття розкривають механізми  цілісного бачення і мислення та домислення того,які предмети у нас перед очима.Наш мозок шукає однозначного рішення для швидкого розкодування як звичайних ,так і незнайомих об,єктів і вибирає при цьому найбільш вірогідну гіпотезу .яка є у нашій пам,яті.Співставляючі об,єкти з образом пам,яті ми бачимо і розпізнаємо їх такими ,якими вони є в реальності.Ось чому важче сприймати незнайомі предмети. «Очі того не зрять,чого не бачить розум.Що розум твій опанував ,те й побачиш оком»-Беділь.

Таким чином  зорове сприйняття – це є специфічна особливість пізнання світу людиною,світу речей,що її оточують.Виявлення закономірностей зорового сприйняття допоможе краще зрозуміти майбутнім художникам – графікам та дизайнерам графікам «механіку» встановлення відповідності між образом сприйняття і реальним об,єктом.