Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької

Iсторія

Будівництво театру розпочалось у червні в 1897 році за проектом архітектора Зигмунта Горголевського — автора багатьох монументальних споруд в Польщі і Німеччині.

Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» В. Желенського — про життя карпатських верховинців. Головну партію співав український тенор Олександр Мишуга. В урочистому відкритті взяли участь художник Г. Семирадський, письменник Г. Сенкевич, композитор І. Падеревський та делегації з різних європейських театрів.

Довоєнні роки

Театр іменувався Великий міський театр і працював до 1934 року, репертуар театру включав опери «Тангейзер», «Лоенгрін» та «Перстень нібелунгів» Р. Ваґнера, «Травіата», «Трубадур» Дж. Верді, «Кармен» Ж.Бізе, «Лючія ді Ляммермур» Г.Доніцетті, «Фауст» Ш.Гуно, «Євґеній Онєґін» П.Чайковського, «Боріс Ґодунов» М.Мусоргського та інші. У 1921 була поставлена перша балетна вистава — «Лебедине озеро» П.Чайковського.

У 1934 році театр був закритий через фінансову скруту. У грудні 1939 року із входженням Західної України до складу СРСР Великий міський театр було перейменовано на Львівський державний театр опери та балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України. Реорганізовано оркестр, хор, балетну трупу, серед солістів опери появилися нові імена — випускники Київської, Харківської та Одеської консерваторій. Репертуар театру збагатився операми українських композиторів — «Наталка полтавка» М.Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.

У воєнні роки театр продовжував працювати, сезон 1941-42 років був відкритий оперою «Запорожець за Дунаєм», пізніше ставились опери переважно італійських та німецьких композиторів.

 Повоєнні роки

У повоєнні роки репертуар  театру збагатився операми та балетами українських композиторів — М.Лисенка, М.Вериківського, Б.Лятошинського, А.Кос-Анатольського, М.Скорика, а також творами російських композиторів — П.Чайковського, М. Римського-Корсакова та інших.

У сторіччя від  дня народження Івана Франка (1956 р.) театрові присвоєно його ім'я. У 1961 театр одержав статус Академічного.

У кінці 70-х років театр закрився на реставрацію. В ньому було зміцнено фундаменти, переплановано підвальні приміщення. Здійснено реконструкцію сценічних механізмів, що дало можливість встановити на сцені 4 плунжери для спорудження декорацій на різних рівнях. У нішах фойє було встановлено погруддя Т.Шевченка, І.Франка, А.Міцкевича, О.Пушкіна, а в нішах дзеркального залу — М.Лисенка, С.Гулака-Артемовського, М.Глінки, П.Чайковського, виконані скульпторами Е.Мисько, Я.Чайкою, Й.Садовським, О.Пилєвим. Оновлений театр відкрився у 1984 році.

Роки незалежної України

Зображення Львівського  оперного театру на 20-гривенній банкноті взірця 2000 року

У травні 1999 р. театр став важливим об'єктом Шостої Зустрічі Президентів країн Центральної Європи у Львові: Болгарії — Петр Стоянов, Румунії — Еміл Константінеску, Угорщини — Арпад Ґьонц, Австрії — Томас Клестіль, Словенії — Мілан Кучан, Чехії — Вацлав Гавел, Німеччини — Роман Герцоґ, України — Леонід Кучма та Польщі — Алєксандр Кваснєвскі. Ця історична зустріч президентів сприяла другому оновленню театру. У тому ж році до саміту президентів Центральної Європи будівля театру /інтер'єр та екстер'єр/ були оновлені з використанням сучасних матеріалів та технологій.

В 2000 році театр святкував 100-річний ювілей. Було вирішено, що Указ про присвоєння театру ім'я І.Франка «втратив чинність» і присвоїти театру імені Соломії Крушельницької.

5 жовтня 2005 р. у дзеркальному залі перед працівниками театру Президент України Віктор Ющенко, відзначаючи великі заслуги всього колективу, високий виконавський рівень солістів, хору та оркестру оголосив про присвоєння театру статусу Національного.

 Персоналії

На сцені львівської опери співали всесвітньо відомі виконавці — Олександр Бандрівський , Гелена Рушковська-Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевія-Вайдова, Джемма Белінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі, а також прославлені українські виконавці, зокрема О.Мишуга, М.Менцинський та Соломія Крушельницька, чиє ім'я тепер носить театр.

Серед солістів артистів балету Н. Слободян.

За диригентським  пультом оперного театру працювали  відомі львівські композитори — М.Колесса і А.Солтис.

 Сьогодення

Сьогодні в оперному театрі працюють понад 40 солістів, балетна  трупа (60 артистів), хор (60 артистів), симфонічний  оркестр (90 музикантів). Зараз у репертуарі театру 22 опери, 3 оперети та близько 20 балетів. Всі опери йдуть мовою  оригіналу (італійською, французькою, російською, польською). Для зручності  глядачів над сценою розміщене табло  з рухомим рядком, що подає переклад змісту вистави українською мовою. Світовими прем'єрами були постановки балету «Поверення Баттерфляй» та опери  «Мойсей» М.Скорика, що відбулася у  дні візиту Папи Івана Павла ІІ до України.

За два останні  роки у дзеркальному залі театру встановлені  скульптурні портрети видатних українських  співаків першої половини 20 ст. С.Крушельницької, О.Мишуги, М.Менцинського; видатного українського сценографа другої половини 20 ст., народного художника України Євгена Лисика та диригента Ярослава Вощака.

У театрі проводиться  міжнародний фестиваль оперного мистецтва імені Соломії Крушельницької.

З 2009 року Львівський нацональний академічний театр  опери та балету ім.С.Крушельницької є членом асоціації "Опера Европа".

 Цікаві факти

Органи оперного театру. Розміщення першого духового органа в театрі було передбачено  проектом. Для нього над сценою було споруджено консоль, на якій львівською фірмою Яна Слівінського у 1899 році було змонтовано орган. Інструмент мав один мануал і педаль з так званою підвісною  клавіатурою, 9 регістрів, швелер, механічну  трактуру. Такий орган був традиційним  для оперних театрів, але єдиним у тогочасній Польщі. В невеликому позитиві існували регістри достатньо  великих труб: 16-футовий Principal, п’ять 8-футових регістрів, чотирьохрядна  мікстура. Орган мав солідне, густе  звучання і використовувався в спектаклях, але одна незручність робила гру  складною: місце органіста із-за невеликих розмірів консолі було розташоване між шафами органа так, що виконавець не міг бачити диригента, а щоб побачити сцену, треба було оглядатися назад. Це суттєво ускладнювало роботу органіста і створювало проблеми на збиток виконанню. В середині 1960-х  років до театру було вирішено перевезти  кращий орган з недіючого костьолу міста Борислав, виготовлений на фабриці  Рудольфа Хаасе у Львові. Орган  розмістили на третьому балконі зліва  від сцени. Під час одного з  спектаклів при натовпі глядачів на балконі орган був суттєво  ушкоджений і перестав діяти. Коли був  розпочатий капітальний ремонт оперного театру, реставрація органів могла  затримати відкриття театру ще на декілька років і вимагала великих  грошових затрат, яких не було, крім того сценічний орган заважав протяганню електричних комунікацій для  механізації сцени, а орган на балконі займав місця для глядачів. Було віддано наказ органи демонтувати. Міністерство культури СРСР було поставлено перед фактом і вже нічого не могло  вдіяти проти рішення партійних  органів. Так інструменти були демонтовані, а труби списані як брухт кольорових металів.

У квітні 2006 року відбулося  перше виконання європейської опери  у мусульманському світі: трупа  Львівського оперного театру під  керуванням головного диригента  Михайла Дутчака виконала оперу Дж.Верді «Травіата» у Катарі.

Остання прем'єра: «Іоланта» П.І. Чайковського.