Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2013 в 18:18, реферат
Виходячи із змісту події, думаємо, що слід переглянути як неслушні широко використовувані в історіографії терміни "козацьке повстання", "козацька війна", бо вони ігнорують національно-визвольну спрямованість боротьби нації, зводячи, по суті, до внутрішнього соціального конфлікту в Польщі між козацтвом і селянством, з одного боку, та шляхтою й урядом — з другого. І вже нонсенсом виглядають спроби окремих авторів (переважно в польській історіографії) характеризувати її "польсько-козацькою війною" (це якби, наприклад, за подібною аналогією для означення повстань поляків під проводом Т. Костюшка (1794 р.),1830— 1831, 1863—1864 рр. проти Російської імперії вдатися до терміну "російсько-шляхетська війна").
1. Добитися ліквідації національно-релігійного гніту Речі
Посполитої й не допустити його запровадження з боку Московії чи
Османської імперії;
2. Розбудувати національну соборну державу й відстояти її незалеж
ність;
3. Ліквідувати модель соціально-економічних відносин, що грунту
валася на великому й середньому феодальному землеволодінні, фільварко-панщинній системі господарства, закріпаченому чи феодальне залежному селянстві, й утвердити нову, основу якої становила дрібна козацька й селянська власність на землю й сільськогосподарські угіддя, праця вільної людини.
4. Визначальним було виборення Україною незалежності, бо лише вона відкривала перспективу збереження революційних соціально-економічних завоювань й могла запобігти феодалізації суспільних відносин (входження до складу будь-якої з сусідніх імперій — Речі Посполитої, Московії, Порти на тих чи інших політичних умовах неминуче вело до реставрації феодалізму).