Грецький алфавіт

Міністерство освіти і  науки України

Криворізький Національній Університет

 

 

 

 

 

 

Повідомлення

«Грецький  алфавіт»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

Студентка 1 курсу

Групи УАФ-13-2

Хайло Аліна

 

М.Кривий Ріг

2013

Зміст:

Вступ

Історія

Літери

Голосні

Приголосні 

Дифтонги

Писемності на основі грецького  алфавіту

Букви, що використовувалися для інших мов

Особливі випадки

Грецька абетка в Unicode

Використання в науках

Література 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Втуп

Грецький алфавіт - алфавіт  грецької мови та інших мов грецької групи. Він безперервно використовується з кінця 9-го або початку 8-го століття до н. е..Найперша абетка у вузькому сенсі, на її основі створено латинську  та кириличну абетки.

Грецька абетка послужила  базою, на якій розвинулося безліч алфавітів, що поширилися в Європі і на Близькому  Сході, і використовуються в системах писемності більшості країн світу, в тому числі латинський алфавіт  і кирилиця

Грецький алфавіт складається  з 24 букв, з яких 1 позначають голосні  звуки, all - приголосні. Вимова їх в науковій традиції базується на латинській транскрипції, упорядкованій Еразмом Роттердамським. Поряд з нею, однак, розповсюджена у нашому культурному середовищі ще й система Иоганна Рейхліна, яка заснована на традиції візантійській і наближена до прочитання відповідних букв у новогрецькій мові; в алфавіті вона зазначена в дужках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Історія

Перші відомі нам записи давньою грецькою мовою (в часи мікенської культури, 15-12 ст. до н. е.) зроблено складовим лінійним письмом Б. Лінійне письмо Б постало з лінійного письма А, що слугувало для записів неіндоєвропейською мінойською мовою. Мінойський силабарій був погано пристосованим до запису текстів грецькою мовою. Після падіння мікенської цивілізації це письмо було забуте. Нові записи грецькою мовою з'явилися вже по закінченню темних століть і це були записи абетковим письмом.

 Грецька абетка на  чорнофігурному кіліксі, Національний археологічний музей Афін

Грецька абетка виникла у 8 столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійський алфавіт  являв собою консонантне письмо, тобто складався тільки з приголосних  звуків. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних  були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт  — перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.

В епоху класичного розквіту грецька абетка існувала в полісах  Еллади в більш ніж 20 варіантах, які  відрізнялись передачею на письмі кількох  символів. За географічним критерієм  варіанти грецької абетки поділяють  на 3 гілки:

• архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря (Фера, Мелос, Крит);
• східна зона (поліси Малої Азії, Аттика, Арголіда, Коринф);
• західна зона (Лаконіка, Аркадія, Беотія, Фессалія, грецькі колонії в Італії).

Подальшого розвитку набули тільки два різновиди: східно-грецьке  та західно-грецьке письмо. Східно-грецьке  письмо пізніше розвинулося в  класичне давньогрецьке і візантійське письмо, воно стало основою коптського, готського, вірменського, грузинського письма та слов'янської кирилиці. Західно-грецьке  письмо стало основою для етруської, відтак латинської абетки та рунічного  німецького письма.

 

 

 

Літери

Грецька абетка

Α α — альфа Β β — бета

Γ γ — гамма Δ δ — дельта

Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета

Η η — ета Θ θ — тета

Ι ι — йота Κ κ — каппа

Λ λ — лямбда Μ μ — мю

Ν ν — ню Ξ ξ — ксі

Ο ο — омікрон Π π — пі

Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма

Τ τ — тау Υ υ — іпсилон

Φ φ — фі Χ χ — хі

Ψ ψ — псі Ω ω — омега

Застарілі

Ϝ ϝ — дігамма Ϛ ϛ — стігма

Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан

Ϸ ϸ — шо Ϙ(Ϟ) — коппа

Ϡ(Ͳ) — сампі

Голосні звуки

Грецькі голосні вимовляються, головним чином, як їхні українські відповідники: α як α, ε як е, т\u1103яке,І як /, о  як о, υ як, приблизно, ю, ω як о. Наприклад: πράγμα [праґма] 'справа, діло; Σόλων [Солон] - 'Солон'; φιλία [філіа] 'дружба', μετά [мета] - 'з, після', ψυχή [псюхе] - 'душа' тощо.

Приголосні

Приголосна σ завжди вимовляється як українське с, причому в кінці  слова воно пишеться як ς: σωματικός [соматікос] - 'тілесний'; λίθος [літос] - 'камінь'.

Дифтонги

Поряд з простими голосними  в давньогрецькій мові є дифтонги - сполучення двох голосних, що вимовляються як один склад, чи навіть як один звук.

Властиві дифтонги:

αυ - вимовляється як українське ав: βαναυσία [банавсіа] - 'несмак, вульгарність';

ευ - вимовляється як українське ев: λευκό ν [левкон] - 'біле';

ει - вимовляється як українське ей: λέγειν [легейн] - 'говорити';

αϊ - вимовляється як українське ай: παιδεία [пайдейа] - 'виховання';

οι - вимовляється як українське ой: παροιμία [паройміа] - 'прислів'я';

m-вимовляється як українське юй: μυΐα [мюйя] - 'муха';

ου - вимовляється як українське у: πανουργία [панурґіа] - 'хитрість';

Якщо І чи υ з попередньою  голосною дифтонга не утворюють (тобто  належать до різних складів і повинні  вимовлятися окремо), то над голосною І чи υ ставляться знаки роздільного  читання: дві крапки: προϊέμενος [проіеменос] 'той, хто дає першим', πραΰνω [прауно]- 'приборкую'.

Невластиві дифтонги:

Невластиві дифтонги складаються  з довгої голосної α, η, ω та невиголошуваноїі. При цьому, якщо ці букви великі, то йота пишеться поряд з ними, але не читається; якщо ж букви малі, то йота стає підписною, тобто пишеться під ними, і також не читається: ληστεία [лестейа] - 'пограбування', κωμφδία [комодіа] - 'комедія'; φδή [оде], "Ωιδή [оде] - 'пісня'.

Приголосна γ вимовляється як українське ґ. Наприклад: γένεσις [ґенесіс] - 'генезис, генеза'; γραφή [графе] - 'напис, запис'.

Перед задньоязиковими γ, κ, χ γ вимовляється як н: παραγγελία [парангеліа] - 'оголошення, припис'; ανάγκη [ананке] - 'необхідність'; τυγχάνει [тюнханей] - 'трапляється'.

Писемності  на основі грецького алфавіту

Грецька писемність використовувалася  в деяких мовах Близького Сходу, Причорномор'я і близьких областей, наприклад, для запису Бактрійського мови в Кушанском царстві і урумської (тюрко-ромейського) мови , що відноситься до кипчакско-половецької підгрупи тюркської сім'ї мов, і в тюрко-грецькому мовою Епіра. Поряд з кирилицею та іншими абетками раніше використовувався в слов'янських діалектах Греції та суміжних земель, в гагаузькою мовою, Арумунська мовою.

 Греками СРСР в 1920-1930-і  роки використовувався скорочений  варіант грецького алфавіту. У  ньому були відсутні літери  η, ξ, ς, ψ, ω. На цьому  алфавіті видавалися газети і  книги.

Букви, що використовувалися  для інших мов 

 У деяких випадках, коли грецький алфавіт використовувався  для фіксування мов, відмінних  від грецького, в нього додавалися  додаткові літери, необхідні для  відображення відповідних звуків. З плином часу в такій ситуації  часто виникали окремі алфавіти, як це сталося з етруським,  коптським або кирилицею. Але  іноді алфавіт залишався по  суті грецьким і тоді відповідні  букви можуть розглядатися як  частина розширеного грецького  письма.

Особливі  випадки 

 У різний час в  грецькій мові існувала фонема  або аллофон / j /, проте в силу різних причин у носіїв не виникало потреби позначати її окремим знаком. Лише в XIX столітті, коли вчені зайнялися реконструкцією прагреческого стану, виникла необхідність якось позначати цю фонему, важливу для розуміння пізніших класичних чергувань. Решта фонеми записувалися грецькими буквами, а для позначення / j / існувало три можливості: j (як у німецькому), y (як в англійською або французькою) або ι̯ (аналогічно написання [i̯] у індоєвропеїстики). У різних традиціях і граматиках використовуються різні написання, причому в самій Греції віддають перевагу "j", що послужило причиною того, що цей символ був окремо включений в Юнікод під назвою "  Greek letter yot  ". Тим не менше цей символ жодною мірою не може вважатися буквою грецького алфавіту.

Грецька абетка в Unicode

Unicode досить добре підтримує політонічну та сучасну орфографію і навіть багато архаїчних форм для епіграфіки. За допомогою поєднання символів Unicode також підтримує грецьку філологію та діалектологіїю, інші спеціальні вимоги. Однак більшість сучасних рушіїв відтворення тексту не підтримують поєднання символів і, таким чином, хоча α із макроном і акутом може бути представлена як U+03B1 U+0304 U+0301, це рідко дає відтворення ᾱ

Використання  в науках

• Астрономія : позначення найбільш яскравих зірочок в сузір'ях.
• Математика : позначення змінних, коефіцієнтів, констант, дій (наприклад, підсумовування - Σ).
• Геометрія : для позначення кутів, площин, іноді фігур.
• Фізика : позначення багатьох фізичних величин, констант і ін
• Хімія : іноді грецькі літери застосовуються в номенклатурі органічних сполук.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Дашкова М.Ф., Петрова Е.В. / Древнегреческий Алфавит (2003)
2. Арістотель «Нікомахова етика» переклад Віктора Ставнюка
3. Костянтин Тищенко. Мови Європи