Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Января 2014 в 15:23, лекция
Анімізм (від лат. Animula- душа) - віра у наявність душі чи духу в явищах природи, речах та предметах навколишнього світу. Анімізм полягає в ототожненні живої природи з неживою. Слов’яни вірили у наявність душі в дерев, тварин, птахів, природних стихій - грому, блискавки, вітру, померлих людей та тварин. Звідси - персоніфікація. На основі анімічних вірувань пралюди пояснювали різноманітні фізичні стани - хвороби, сон, який уподібнювався до сакрального екстазу, відриву від всього земного. Тінь уявляли другою суттю людини, душею.
Тотемізм - сукупність уявлень та вірувань у надприродний зв’язок між людьми та окремими видами рослин та тварин. Тому окремі представники рослинного чи тваринного світу вважалися предками того чи іншого племені.