Закупочная логистика

ТЕОРЕТИЧНІ  ЗАПИТАННЯ

І. ЗАКУПІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

Закупівельна  логістика - це управління матеріальними  потоками в процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Будь-яке підприємство, як виробниче, так і торгове, має службу здійснюючу закупівлю, доставку і тимчасове зберігання сировини, напівфабрикатів і товарів споживання. Матеріально-технічне забезпечення - ланка у виробничо-комерційній, потоково-процессной діяльності в промисловому виробництві і/або експлуатації виробничих або невиробничих об'єктів, зміст якої направлений на постачання відповідних об'єктів необхідними засобами (матеріалами, енергією, комплектуючими, запасними частинами и т.д.)

Закупівельна  логістика є однією з основних логістичних підсистем і вивчає процес руху сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних частин з ринку закупівель до складів підприємства.

Поява терміну "закупівельна логістика" не випадково.        

За кордоном сфера діяльності по забезпеченню компанії (фірми-виробника або торгової компанії)необхідними  видами матеріальних ресурсів і готової продукції традиційно називається urchasing/procurement - закупки/управление закупівлями (постачанням). Ця ж область виробничої діяльності у вітчизняній практиці до цих пір називається матеріально-технічним постачанням (забезпеченням), на підприємствах оптової торгівлі - товаропостачанням. Проте останніми роками цю область стали визначати як закупівельну логістику. Це пов'язано з тим, що в даний час змінився характер матеріально-технічного забезпечення підприємств: від жорстко централізованого постачання, що фондується, до вільної оптової торгівлі ресурсами. Багатьом виробничим підприємствам доводиться працювати на ресурсно-товарних ринках в умовах нестабільного конкурентного середовища, для якого характерні: нерівномірна насиченість ринку товарами унаслідок промислового спаду, перепрофілювання багатьох виробничих підприємств, традиційної для окремих галузей російської економіки високого ступеня монополізації виробництва; обмеженість інформації про ресурсно-товарний ринок; низька контрактна дисципліна виробників і постачальників товарів виробничого призначення і ін. У зарубіжній логістичній науці і практиці також немає єдиного підходу до термінології досліджуваної області.

Зокрема, Д. Дж. Бауерсокс і Д. Дж. Клосс указують: постачання включає закупівлі і організацію зовнішніх постачань матеріалів, виробничих компонентів і/або готових продуктів від постачальника на виробничі або складальні підприємства, склади промислових і торгових підприємств або в роздрібні магазини. Процес придбання матеріальних ресурсів (товарів) у виробничій діяльності зазвичай називають закупівлями, в державному секторі - постачанням, в роздрібній торгівлі і складською господарстві - покупками. Часто цей же процес визначають як "логістика на вході" або "внутрішня логістика". Стандартне визначення загальних цілей функції закупівель таке, що компанія повинна отримувати необхідне за якістю і кількості сировина в потрібний час, в потрібному місці, від надійного постачальника, що своєчасно відповідає по свої зобов'язанням, з хорошим сервісом (як до здійснення продажу, так і після неї) і за вигідною ціною.

Відповідно  до цього можна виділити:

1. Необхідність  забезпечення безперервного потоку  сировини, постачань тих, що комплектують  і надання послуг необхідних для роботи компанії. Дефіцит сировини і що комплектують може привести до зупинки виробництва і відповідно до великих накладних витрат - зростання експлуатаційних витрат у зв'язку з постійними витратами і нездатністю задовольняти вимоги клієнтів до термінів доставки продукції.

2. Зведення  інвестицій, пов'язаних із запасами, і витрат до мінімуму. Одним  з шляхів забезпечення безперервного  потоку матеріальних ресурсів  і готової продукції є створення  і зберігання крупних запасів  цих ресурсів і продукції. Запаси  припускають використання капіталу, який не можна ще куди-небудь інвестувати. Щорічно вартість поточного запасу може складати 20-50 % загальній вартості активів.

3. Підтримка  і підвищення якості. Виробництво  продукції або надання послуг  повинні відповідати прийнятим  вимогам, що веде до зростання виробничих витрат до значного рівня.

4. Пошук компетентних  і надійних постачальників. Успіх  функції закупівель залежить  від здатності знаходити постачальників  і розвивати відносини з ними, аналізувати їх можливості, вибирати  відповідного постачальника, а потім працювати з ним, постійно удосконалюючи спільну діяльність.

5. Придбання  по можливості багатофункціональних  товарів. Якщо в процесі закупівлі  можна придбати один виріб,  який виконає функцію, що раніше  виконується двома-трьома виробами, компанія отримає перевагу за рахунок: первинній низькій вартості, що утворюється із знижки на вироби; нижчій вартості інвестицій в запас без погіршення обслуговування; нижчій вартості навчання персоналу і витрат, пов'язаних із змістом устаткування в ході його експлуатації, а також підвищення конкуренції серед постачальників.

6. Дотримання  принципу "ціна-якість" в процесі  закупівлі. Діяльність по закупівлі  припускає використання великого  об'єму оборотних коштів, тому  необхідні товари і послуги  з найменшою загальною вартістю із збереженням належного рівня якості, кількості, умов доставки і сервісу.

7. Підвищення  конкурентоспроможності. Компанія  буде конкурентоздатною, якщо  зможе контролювати всі витрати,  пов'язані із закупівлями, і  тимчасові параметри з тим, щоб уникнути неприбуткової діяльності, або діяльності, що вимагає додаткового часу, і т.д. Для цього необхідна оптимізація розмірів витрат, зміни в програмі дістрібьюциі, впровадження досягнень технічного прогресу і т.п.

8. Досягнення  гармонійних відносин, ефективної співпраці з іншими функціональними підрозділами компанії. Закупівельна діяльність не може бути ефективною без співпраці з іншими відділами і співробітниками компанії: відділом технічного контролю (ОТК), виробничим відділом, бухгалтерією, відділами маркетингу, дизайну, інженерної розробки і т.д.  

9. Зниження  адміністративних витрат. Якщо діяльність  по закупівлях нераціональна,  адміністративні витрати відділу  закупівель будуть дуже високими. Склад цілей закупівельної логістики  залежить

від спеціалізації  компанії (промислова, торгова, сервісна), ступеня розвитку і/або складності виробництва, галузі економіки, в якій функціонує компанія, конкурентоспроможності.Досягнення цієї мети в області управління закупівлями (закупівельної логістики) вимагає виконання різних стандартних операцій, для чого слід розглянути найбільш характерні завдання, сприяючі раціоналізації системи закупівель. 

ІІ. ЛОГІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ  « ТОЧНО В СТРОК»

Сутність  концепції Just-in-time (точно в строк) полягає в організації процесів матеріально-технічного забезпечення, виробництва, збуту, а також в управлінні ними таким способом, щоби вищевказані процеси виконувалися своєчасно, а термін їх реалізації був мінімальним. Комплексне управління фактором часу необхідно застосовувати також на етапі проектування продукту.

Метою концепції  є економія часу та коштів. Організаційні  й управлінські рішення розглядаються  з точки зору мінімізації обсягу поточних витрат, зокрема з врахуванням  рівня оборотного капіталу та швидкості  його обігу. Особливо важливе значення має оптимізація часу реалізації замовлень споживачів з врахуванням економічних інтересів підприємства. Не слід забувати, що економія коштів (часу) в одному підрозділі (наприклад, постачанні) може призвести до збільшення коштів в іншій ділянці (наприклад, виробництві). Якщо економія коштів при виконанні певних процесів не балансується з їх перевитратами в іншому місці, це призводить до зростання повної собівартості продукту. Таким чином, до питання економії коштів (часу) потрібно підходити системно.

Інший аспект більш широкого погляду на фактор часу в концепції Just-in-time полягає  у взаємозв’язаному підході до часу, кількості, асортименту та місця. Йде  мова про те, щоби формування товарної пропозиції (виробництво, доставка) відповідного продукту відповідало наступним трьом вимогам:

1)     відповідний термін (запланований  відповідними службами та узгоджених  з клієнтом), тобто не пізніше  і не раніше;

2)     відповідна кількість (узгоджена  з плановою номенклатурою пропозиції  або ж із споживачем), тобто не забагато і не замало;

3)     відповідне місце (ділянка праці,  лінія, робоче місце) згідно  до технологічного процесу або  місце, узгоджене із споживачем.

Вищезгаданим  умовам також повинна відповідати  технічна, виробнича, економічна інформація, яка необхідна в процесі управління підприємством. Більш наочно місце концепції Just-in-time в організації та управлінні виробництвом представлена в таблиці

Концепція Just-in-time виникла  на основі методу управління виробництвом канбан, який був розроблений спеціалістами японської фірми Тойота в 50-х роках минулого сторіччя Ця ідея вимагає такої організації й планування виробництва, коли кожний структурний підрозділ в кожний момент часу виробляє власне таку кількість продукції, яка потрібна в даний момент. Найбільш характерною рисою цієї системи виступає „без залишкова” організація виробничого процесу. Застосування системи „точно в строк” дозволяє відмовитись від складських операцій й складських приміщень, оскільки партії сировини, напівфабрикатів, комплектуючих засобів надходять строго у відповідності до погодинного графіку. Знімається потреба в технологічних запасах, тому що, в принципі, все необхідне можна виробити в любий момент (власне тоді, коли в цьому є потреба). Для цього, звичайно, потрібно мати резервні виробничі потужності, машини та обладнання, яке може швидко переналадити на випуск іншої продукції. Відпадає потреба складувати готову продукцію й відповідно мати складські приміщення, тому що обсяги товарної продукції чітко синхронізовані (за строком й кількістю) з замовленнями споживачів. провадження концепції “точно у термін” має свої позитивні та негативні сторони. Її перевагами є:

- скорочення запасів  на всіх стадіях логістичного  циклу;

- скорочення складських  площ;

- висока пропускна здатність;

- активна участь  і підвищена мотивація працівників;

- високий прибуток  і продуктивність логістичної  системи;

- висока якість  обслуговування;

- висока гнучкість  логістичної системи;

- своєчасна доставка.

До недоліків системи  “точно у термін” слід віднести:

- низькі запаси  роблять будь-які збої в роботі  логістичної системи

критичними;

- введення системи  може вимагати великих змін, яких  важко досягнути на

практиці. 
 
 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача 1 

  Протягом місяця компанії потрібно 3 моделі телевізорів для організації продаж.

Потреба в телевізорах  протягом місяця(шт.)-1) 273; 2) 191; 3) 68( П)

Вартість  замовлення партії товару (ум. од.)-1) 14,3; 2) 17,2; 3) 8 (В_з)

Витрати на зберігання одиниці  товару протягом місяця( ум. од.)

1) 0,9; 2) 1,7; 3) 1,9 (В_итр)

Протягом  даного періоду часу по кожному виду визначити:

А) оптимальну кількість телевізорів, що закупляється ( К)

К= √(2В_зП)/В_итр    (1)                                            

 

К₁= √ ( 2*14,3*273)/0,9 = √ 8675 = 93 шт.

К₂= √ ( 2*17,2*191)/1,7 = √ 3865 = 62 шт.

К₃= √ ( 2*8*68)/1,9 = √ 572,6 = 24 шт.

Б) оптимальне число  замовлень ( Ч)

Ч= √ ( П*В_итр)/2В₃  (2)

  Ч₁= √ ( 273*0,9) / (2*14,3) = √8,6 = 3 зам.

Ч₂= √ ( 191*1,7) / (2*17,2) = √9 = 3 зам.

Ч₃= √ ( 68*1,9) / (2*8) = √8 = 3 зам.

В) оптимальні змінні витрати за зберігання запасів ( В_итр)

В_итр=√ 2*П*В_итр *В₃  (3)

 

В_итр1 = √ 2*273*0,9*14,3 = √ 7027 = 83,8 ум.од

  В_итр2 = √ 2*191*1,7*17,2 = √ 11169,7 = 105,7 ум.од

В_итр3 = √ 2*683*1,9*8 = √ 2067 = 45,5 ум.од

Г) різницю між змінами  витратами за оптимальним варіантом та у випадку, коли купівля всієї партії проводиться в перший день місяця. (Р)