Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2014 в 00:53, контрольная работа
Основним завданням служби матеріально-технічного постачання є своєчасне і безперебійне забезпечення підприємства сировиною і матеріалами, комплектуючими та супутніми виробами, різноманітними засобами виробництва при використанні ефективної та раціональної схеми їх закупівлі.
Служба (відділ) матеріально-технічного постачання являє собою організаційно-структурний підрозділ підприємства, в обов'язки якого входять постачання на підприємство основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів, інструментів і технологічної оснастки, обладнання, верстатів, апаратів і агрегатів.
До складу ланок системи матеріально-технічного постачання входять відділ матеріально-технічного постачання і перебувають у його підпорядкуванні постачальницькі склади.
Вступ
1. Організація матеріально-технічного забезпечення підприємства 4
1.1Сутність і класифікація МТО 8
1.2 Структура та функції МТО 9
1.3 Організація постачання підрозділів (цехів і ділянок) підприємства 13
2. Нормування та управління матеріальними ресурсами 17
2.1 Нормування витрати 17
2.2 Нормування запасу 19
2.3 Управління матеріальними ресурсами 21
Висновок 23
Список літератури 24
План
Вступ
1. Організація матеріально-технічного забезпечення підприємства 4
1.1Сутність і класифікація МТО 8
1.2 Структура та функції МТО 9
1.3 Організація постачання підрозділів (цехів і ділянок) підприємства 13
2. Нормування та управління матеріальними ресурсами 17
2.1 Нормування витрати 17
2.2 Нормування запасу 19
2.3 Управління матеріальними ресурсами 21
Висновок 23
Список літератури 24
Вступ
Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.
Головним завданням органів забезпечення підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості. У зв'язку з цим тема економічною і своєчасної закупівлі сировини, матеріалів і напівфабрикатів актуальна.
1. Організація
матеріально-технічного забезпечення
виробництва
Сучасне виробництво являє складний процес, що функціонує при
постійному і своєчасне її забезпечення
засобами виробництва (сировиною, матеріалами, паливом, електро-та теплоенергією,
машинами та обладнанням), необхідними
для виготовлення продукції, наданні послуг
або виконання інших робіт.
Підприємство на основі вивчення кон'юнктури ринку, можливостей потенційних партнерів, інформації про рух цін організовує матеріально-технічне забезпечення власного виробництва і капітального будівництва на основі придбання ресурсів на ринку товарів і послуг.
В умовах ринку важливе
значення має закупівля найбільш економічних
видів сировини і матеріалів, ресурсозберігаючої
техніки, забезпечення збереження матеріальних цінностей, залучення
в оборот промислових відходів і вторинної
сировини. Всі організаційні і технічні операції
з придбання необхідних матеріально-технічних
ресурсів становлять комерційну діяльність
підприємства. Така діяльність враховує
співвідношення між попитом і пропозицією, види і рівень ринкових
цін, розміри націнок на послуги постачальницько-збутових
організацій.
Забезпечення підприємства матеріально-технічними
ресурсами включає: визначення поточної
і перспективної потреби у всіх видах
матеріальних ресурсів; пошук найбільш
вигідних постачальників і укладення
з ними договорів; організацію доставки
сировини і матеріалів на підприємство;
вхідний контроль їх якості; приймання
та зберігання на складах; підготовку
матеріалів до виробничого споживання,
облік і контроль за економним витрачанням
матеріально-технічних ресурсів. Виконанням
окремих функцій з розрахунку потреби
в матеріалах і закупівлі деяких
з них займаються некомерційні підрозділи:
інструментальний відділ, відділ головного механіка, транспортний.
У ринкових умовах матеріально-технічне забезпечення виробництва здійснюється переважно на основі вільної купівлі-продажу матеріальних ресурсів з використанням механізму оптової торгівлі.
Оптова торгівля - це спосіб реалізації продукції (товарів) у великих кількостях (оптом) для забезпечення виробничого споживання або з метою подальшого перепродажу. Оптова торгівля організується за прямими договорами між виробниками і споживачами, а також за договорами з посередниками. Переваги її полягають в наступному: спрощується схема матеріально-технічного постачання, замість декількох ланок залишається тільки «споживач-виробник»; для споживача з'являється можливість вибору кращої продукції, за нижчими цінами і найбільш надійних постачальників; суттєво скорочуються терміни виконання замовлення та отримання ресурсів; оптимізуються розміри і структура запасів товарно-матеріальних цінностей; підприємства позбавляються від наднормативних запасів ресурсів, що сприятливо позначається на їх економічному становищі; можна отримати об'єктивну інформацію про ринки, товари, конкурентів, ціновій політиці.
Матеріально-технічне забезпечення через систему оптової торгівлі має такі організаційні форми: прямі договори між виробниками та споживачами. Застосовуються за умови регулярного стабільного споживання ресурсів в обсягах, відповідних транзитних нормам поставки.
Характерні для продукції виробничо-технічного
призначення;
за договорами з посередниками; застосовуються,
коли замовляється незначна кількість
продукції, нижче транзитних норм постачання;
через фірмові магазини підприємств; комісійна торгівля зайвим для підприємства
сировиною і матеріалами через спеціально
організовані в регіонах комісійні магазини;
ярмаркова торгівля на оптових ярмарках
за участю зацікавлених підприємств.
Виконуючи функції постачання, підприємство взаємодіє з численними підприємствами та організаціями, що вимагає фінансового та правового забезпечення. Тому комерційна діяльність включає роботу фінансової та юридичної служби підприємства, а також транспортне обслуговування поставок.
Постачання та збут здійснюється на внутрішньому і зовнішньому ринках. Робота на зовнішньому ринку вимагає дотримання світових стандартів, які встановлюють єдиний підхід до договірних умов, який регламентує відносини між покупцями продукції та її постачальниками.
Сучасне виробництво споживає велику кількість різноманітних видів матеріально-технічних ресурсів. Впровадження автоматизованого управління матеріальними ресурсами призвело до створення науково-обгрунтованої системи їх класифікації та кодування, на підставі якої розроблено єдиний класифікатор продукції. Його застосування полегшує оперативне укладання договорів, контроль за поставками, прийом матеріалів, їх зберігання .
1.1 Сутність
і класифікація матеріально-
Основним завданням служби матеріально-технічного
постачання є своєчасне і безперебійне
забезпечення підприємства сировиною
і матеріалами, комплектуючими та супутніми
виробами, різноманітними засобами виробництва
при використанні ефективної та раціональної
схеми їх закупівлі.
Служба (відділ) матеріально-технічного
постачання являє собою організаційно-структурний
підрозділ підприємства, в обов'язки якого
входять постачання на підприємство основних
і допоміжних матеріалів, палива, покупних
напівфабрикатів, інструментів і технологічної
оснастки, обладнання, верстатів, апаратів
і агрегатів.
До складу ланок системи матеріально-технічного
постачання входять відділ матеріально-технічного
постачання і перебувають у його підпорядкуванні
постачальницькі склади.
Характерними видами діяльності служб матеріально-технічного постачання є: класифікація та індексація матеріалів, нормування витрат і запасів матеріалів, визначення потреби підприємства в матеріалах, організація складського господарства та системи забезпечення цехів засобами виробництва.
Класифікація матеріалів. Сучасні підприємства відчувають потребу в різноманітних матеріалах широкої номенклатури і асортименту. З метою здешевлення виробництва, пошуку нових матеріалів, що дозволяють поліпшити властивості і якість продукції, оздоровлення умов виробництва на підприємстві необхідно здійснювати класифікацію та індексацію використовуваних матеріалів. Ця робота потрібна і для вдосконалення системи оперативного і бухгалтерського обліку.
В основі класифікації
лежить угруповання матеріалів по однорідності характерних ознак з подальшим
розподілом на розділи, підрозділи, види
і т.д. Кожному з розділів присвоюється відповідний індекс за десятковою
системою.
Класифікація здійснюється у вигляді
таблиць, в яких кожному розділу присвоєно
індивідуальний індекс класифікатора,
з посиланням на технічні умови, стандарти чи сертифікати,
з зазначенням ціни продавця і ціни придбання.
Ціна продавця є ціною постачальника і
вказується ним при укладенні договору-поставки.
Ціна придбання включає ціну продавця,
а також всі витрати, пов'язані з придбанням
і доставкою матеріалів, - націнку посередницьких
організацій, транспортні тарифи, витрати
з доставки вантажів на склади підприємства
і цехів.
1.2 Структура
і функції матеріально-
Для безперебійного функціонування виробництва необхідно добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.
Головним завданням органів забезпечення підприємства є своєчасне й оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.
Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати і враховувати попит та пропозиція на всі споживані підприємством матеріальні ресурси, рівень і зміна цін на них і на послуги посередницьких організацій, вибирати найбільш економічну форму руху товарів, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.
Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки.
Планування, яке передбачає: Вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;
Прогнозування і визначення потреби
всіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських
зв'язків; Оптимізацію виробничих запасів; Планування потреби матеріалів
і встановлення їхнього ліміту на відпустку
цехам; Оперативне планування постачання.
Організація, яка включає:
Збір інформації про потрібної продукції,
участь у ярмарках, виставках-продажах,
аукціонах і т. п; Аналіз всіх джерел задоволення
потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш
оптимального; Укладання з постачальниками
господарських договорів на поставку
продукції;
Одержання й організацію завезення реальних
ресурсів; Організацію складського господарства,
що до складу органів постачання;
Забезпечення цехів, дільниць, робочих
місць необхідними матеріальними ресурсами;
Контроль і координація роботи, до складу
яких входять: Контроль за виконанням
договірних зобов'язань постачальників,
виконання ними термінів постачання продукції;
Контроль за витрачанням матеріальних
ресурсів у виробництві; Вхідний контроль
за якістю і комплектністю надходять матеріальних
ресурсів; Контроль за виробничими запасами;
Висунення претензій постачальникам і транспортним організаціям; Аналіз
дієвості постачальницької служби, розробка
заходів щодо координації постачальницької
діяльністю і підвищення її ефективності
.
В умовах ринку в
підприємств виникає право вибору постачальника,
а значить, і право закупівлі більш ефективних
матеріальних ресурсів. Це змушує постачальницьке персонал підприємства уважно вивчати
якісні характеристики продукції, виготовленої
різними постачальниками.
Критеріями вибору постачальника можуть
бути надійність постачання, можливість
вибору способу доставки, час на здійснення
замовлення, можливість надання кредиту, рівень сервісу
та інших Причому співвідношення значимості
окремих критеріїв із плином часом може
мінятися.
Організаційна побудова, характер і методи роботи
служб постачання на підприємствах відзначаються
своєрідністю. У залежності від обсягів,
типів і спеціалізації виробництва, матеріалоємності
продукції і територіального розміщення
підприємства складаються різні умови,
що вимагають відповідного розмежування функцій
і вибору типу структури органів постачання.
На невеликих підприємствах, які споживають малі обсяги матеріальних
ресурсів в обмеженій номенклатурі, функції постачання покладаються
на невеликі групи або окремих працівників
господарського відділу підприємства.
На більшості середніх і великих підприємств
цю функцію виконують спеціальні відділи
матеріально-технічного постачання (ВМТП),
які побудовані по функціональній чи матеріальною ознакою. У першому
випадку кожна функція постачання (планування,
заготівля, зберігання, відпуск матеріалів)
виконується окремою групою працівників.
При побудові постачальницьких органів
за матеріальною ознакою певні групи працівників
виконують всі функції постачання по конкретному
виді матеріалів.
Характерний тип структури служби
постачання - змішаний, коли товарні відділи,
групи, бюро спеціалізовані на постачанні
конкретними видами сировини, матеріалів,
обладнання. Однак поряд з товарними до
складу відділу постачання входять функціональні
підрозділи: планове, диспетчерське.
Змішаний тип структури відділу постачання
- найбільш раціональний метод будівлі, що сприяє підвищенню
відповідальності працівників, поліпшенню
МТЗ виробництва.
Планове бюро (група)
виконує функції по аналізу навколишнього
середовища і ринкових досліджень, визначення
потреби в матеріальних ресурсах, оптимізації
ринкового поводження по найбільш вигідному
забезпеченню, формуванню нормативної
бази, розробці планів постачання та аналізу
їх виконання, контролю за виконанням
постачальниками договірних зобов'язань.
Товарне бюро (група) виконує комплекс
планово-оперативних функцій по забезпеченню
виробництва конкретними видами матеріальних
ресурсів: планування, обліку, завезення,
зберігання та відпуску матеріалу у виробництво,
тобто регулює роботу матеріальних складів.
Диспетчерське бюро
(група) виконує оперативне регулювання
і контроль за виконанням плану постачання
підприємства і цехів сировиною і матеріалами;
усуває неполадки, що виникають у ході постачання виробництва; контролює і регулює хід поставок
матеріалів на підприємство.
На підприємствах машинобудування служба постачання
крім відділу МТС включає і відділ зовнішньої
кооперації (чи бюро, групу), який може
входити до складу ОМТС.
Відділи (бюро, групи)
зовнішньої кооперації забезпечують виробництво
напівфабрикатами (заготовками, деталями,
вузлами). Вони також можуть будуватися
по функціональній чи товарній ознаці.
Для здійснення технічного переозброєння
та реконструкції виробництва підприємство
створює відділи обладнання, які зазвичай
входять до складу капітального будівництва.
Информация о работе Матеріально-технічне забезпечення підприємства