Ідентифікація реклами

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни „Інформаційне право”

на тему:

«Ідентифікація реклами»

 

 

 

 

Виконала:

студентка 4 курсу  2 гр.

юридичного факультету

Кудін Ю.В.

Керівник:

ст. викладач Стовпець О. В.

 

 

 

Одеса-2013

ПЛАН

Вступ…………………………………………………………………………….3

1. Загальні положення  про рекламу……………………………….…………..4

2. Ідентифікація реклами………………………………………………………5

3. Механізми психологічного впливу реклами………………………………6

Висновок………………………………………………………………………..8

Список використаної літератури……………………………………………...9 

ВСТУП

Реклама, пануючи у засобах  масової інформації, володіє величезними  можливостями зміни суспільних еталонів і належить до дуже невеликій групі  інститутів, що впливають на суспільство  в цілому. Реклама є сьогодні не тільки засобом інформування про  нову марку, споживчі властивості товару, але вона є невід'ємним елементом масової культури. З моменту свого виникнення вона постійно відпрацьовувала способи впливу на поведінку індивіда і груп людей і за вельми тривалу історію якісно еволюціонувала, пройшовши шлях від інформування до умовляння і далі - до вироблення умовного рефлексу, до підсвідомого навіювання і, нарешті - до проектування символічного зображення.

Реклама все більше втручається  в життя людини, керуючи їм на усвідомленому і несвідомих рівнях. При цьому вона виходить за рамки  комерційних інтересів і нав'язує споживачам систему певних стандартів, точку відліку життєвих цінностей, світоглядних ідей і уявлень. Гносеологія  проблеми впливу реклами на особистість  людини вивчалася і вивчається багатьма як вітчизняними, так і зарубіжними  психологами, соціологами, педагогами і представлена ​​в ряді робіт. 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  ПРО РЕКЛАМУ

Розділ І статті 1  Закону України «Про рекламу» дає характеристику основним термінам, таким як:

         реклама - інформація про особу  чи  товар,  розповсюджена в будь-якій  формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або  підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;

        рекламодавець -  особа,  яка є  замовником  реклами  для її виробництва та/або розповсюдження;

       розповсюджувач реклами - особа,  яка здійснює  розповсюдження реклами;

      соціальна реклама - інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей,  популяризацію  загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку;

        споживачі реклами  -   невизначене   коло   осіб,   на   яких спрямовується реклама.

 

Принципи  реклами :

     1. Основними  принципами  реклами  є:  законність,  точність, достовірність,  використання форм  та  засобів,  які  не  завдають споживачеві реклами шкоди.

     2. Реклама не  повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

     3. Реклама не  повинна містити інформації або  зображень,  які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

     4. Реклама повинна  враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

 

 

2. ІДЕНТИФІКАЦІЯ  РЕКЛАМИ

 Згідно із статті 9 ЗУ «Про рекламу» ідентифікація реклами визначається наступним чином:

     1. Реклама   має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

     2. Реклама   у теле- і радіопередачах,  програмах повинна бути чітко відокремлена від інших програм,  передач на  їх  початку і наприкінці  за  допомогою  аудіо-,  відео-,  комбінованих засобів, титрів, рекламного логотипу або коментарів ведучих з використанням слова "реклама".

     3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та  який  формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів,  читачів) щодо цих особи чи товару,  є рекламою  і має  бути  вміщений  під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

     4. Логотип   телерадіоорганізації,  яка здійснює  трансляцію програм, передач, не вважається рекламою.

     5. Прихована реклама забороняється.

     6.  Вивіска  чи  табличка  з інформацією  про зареєстроване найменування  особи,  знаки для товарів і послуг, що належать цій особі,  вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування  особи),  час роботи, що  розміщена  на  внутрішній поверхні  власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній  поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на  поверсі,  де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

3. МЕХАНІЗМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО  ВПЛИВУ РЕКЛАМИ

У рекламі застосовується велика кількість різних способів, методів, прийомів психологічного впливу. Психологічного впливу і маніпулювання. Зокрема, різні форми гіпнозу, навіювання, наслідування, зараження, переконання, соціально-психологічна установка. Для  створення ефективних прийомів впливу використовуються психологічний стереотип, імідж, міф, механізми «ореолу», ідентифікація, технологія рекламних шоу, «25-го кадру», нейро-лінгвістичне програмування (НЛП).

Основний психологічний  метод впливу, посилання на який найбільш часто можна зустріти в  літературі з психології рекламної  діяльності - це навіювання. На думку  ряду авторів, під навіюванням слід розуміти прямий і неаргументований вплив однієї людини на іншого або на групу. При навіювання здійснюється процес впливу, заснований на некритичному сприйнятті інформації.

Багато молодих мам  неодноразово відзначають, що їхні малі діти, які ще не вміють до ладу говорити, дуже люблять дивитися рекламу, і  при цьому абсолютно байдужі  до інших телевізійних програм. Часто  вони висловлюють побоювання в тому, чи не використовують телевізійники  які-небудь спеціальні технології впливу на маленьких дітей, які шкодять  їх психічному здоров'ю. Слід зазначити, що, так як не вміють говорити діти жодним чином не зможуть вплинути на своїх  батьків, то з позиції маркетингу (або «мистецтва» продажів) - такі технології не мають сенсу (чого однак  не скажеш про дітей більш старшого віку). Ефект в них виникає на перцептивном рівні.

Переконання часто засновано  на збільшенні обсягу інформації про  рекламований об'єкт, на перебільшення, на порівнянні достоїнств рекламованого  товару з недоліками інших. Оскільки цей метод є по ряду причин (недостатньо  високий рівень розвитку абстрактно-логічного  мислення, емоційність сприйняття інформації, нестійкою системи цінностей  та ін.) щодо неефективним методом психологічного впливу на юнаків і підлітків, і рідко використовується в рекламі адресованої дітям, тому ми не будемо його розглядати докладно.

Зазначимо тільки, що однією з основних задач рекламного переконання  є вплив на систему цінностей  індивіда, що може зробити істотний вплив на його мотиваційну сферу.

Багато авторів називають  імідж в рекламі засобом маніпулювання  свідомістю людини. Імідж будується на емоційному сприйнятті, цей образ досить простий, щоб запам'ятається, але не стандартний, і не завершений, що знаходиться між реальністю і очікуваннями, що залишає місце для домислювання.

З іміджевим методом тісно  пов'язаний інший механізм психологічного впливу реклами - ідентифікація. У рекламній практиці, а також в психології реклами, ідентифікацією стали називати явище, коли споживач подумки ставить себе на місце зображеного в рекламі персонажа і при цьому хоче бути на нього схожим. Іноді лише за допомогою даного механізму рекламі вдається переконати споживача високій якості того чи іншого товару, в наявності в останнього необхідних функціональних характеристик.

 

ВИСНОВОК

У наші дні, у зв'язку з  інтенсифікацією рекламного потоку і зростанням ефективності та маніпуляції її методів, актуальною стає проблема вивчення її психологічного впливу. Крім того, найважливішою практичним завданням є розробка психологічних методів і засобів захисту особи від психологічного впливу реклами.

При розгляді механізму ідентифікації значна роль  відводиться механізму співвіднесення ціннісних систем учасників комунікативної взаємодії. Передбачається, що в основі ідентифікації зі значущим іншим лежить процес міжособистісного сприйняття, що полягає в звіренні еталонних якостей суб'єкта ідентифікації з цінними для нього якостями значущого іншого.

Телевізійний простір  або в більш широкому сенсі  як - медійний простір, являє собою  в сукупності зі світом рекламних  «героїв» велика різноманітність образів  «значущих інших», тобто популярних особистостей, які потенційно можуть бути використані людиною для  наслідування, як об'єкт ідентифікації  або як модель поведінки в ситуації невизначеності чи в ситуації вільного вибору. У зв'язку з цим постає питання про визначення поняття  «значущого іншого» в масовій  комунікації.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. З А К О Н У К Р А Ї Н И «Про рекламу» (ВВР,1996, N 39, ст. 181 )

2. З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (ВВР 2004, N 8, ст.62 )      

3. В.С. Цимбалюк  В.Д.Гавловський. Основи інформаційного права України: Підручник.-2004 р.